Рішення

від 12.08.2013 по справі 910/10267/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10267/13 12.08.13 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Квапбуд"

про стягнення 237761,94 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Янко М.І. - представник (дов. № 33 від 28.05.2013 р.)

від відповідача Вакулов О.С. - представник (дов. № б/н від 12.07.2013 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Квапбуд" про стягнення заборгованості за договором № 25/12 про надання послуг баштовими кранами від 28.08.2012 р. (Далі - Договір) в розмірі 240 101,00 грн. (230 872, 00 грн. - основний борг, 6 788, 85 грн. - пеня, 1 357, 77 грн. - 3% річних, 1 082, 38 грн. - інфляційні збитки).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті вартості фактично виконаних робіт по Договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 230 872, 00 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 6 788, 85 грн. пені, 1 357, 77 грн. 3% річних, 1 082, 38 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.06.2013 р. порушено провадження у справі №910/10267/13 та призначено справу до розгляду на 01.07.2013 р.

В судове засідання 01.07.2013 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 01.07.2013 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 15.07.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу.

05.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з ТОВ «Квапбуд» на користь ТОВ «Фірма «Авіатехсервіс» суму заборгованості за Договором в розмірі 316 809, 60 грн., а також пеню у розмірі 12 849, 37 грн., 3% річних у розмірі 2 571, 87 грн., інфляційні збитки у розмірі 2 258, 61 грн.

15.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про надання строку для мирного врегулювання спору.

Розглянувши у судовому засіданні 15.07.2013 р. клопотання про надання строку для мирного врегулювання спору, суд задовольняє дане клопотання.

За таких обставин розгляд заяви про збільшення позовних вимог перенесено до наступного засідання.

У судовому засіданні 15.07.2013 р. оголошено перерву до 29.07.2013 р.

У судовому засіданні 29.07.2013 р. представник відповідача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору.

Оскільки представник позивача підтримав заявлене представником відповідача клопотання, суд задовольняє клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з задоволенням судом клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд заяви про збільшення позовних вимог перенесено до наступного засідання.

Також, представники сторін подали суду клопотання про продовження розгляду справи.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання про що виніс відповідну ухвалу від 29.07.2013р.

У судовому засіданні 29.07.2013 р. оголошено перерву до 09.08.2013р.

Розглянувши в судовому засіданні 09.08.2013р. клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Так, предметом позовної заяви № 144 від 28.05.201 р. є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 240101,00 грн.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, підставою подання позову про стягнення заборгованості є невиконання відповідачем зобов'язань по Договору №25/12 від 28.08.2012р., зокрема, щодо оплати наданих позивачем послуг за актами здачі-приймання робіт від 28.08.2012р., від 25.12.2012р., від 27.12.2012р., від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р.

Відповідно до п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 316 809,60грн., додаючи при цьому нові акти здачі-приймання робіт №148 від 29.04.2013р. на суму 38937,60грн. та №149 від 16.05.2013р. на суму 47000,00грн.

Так, позивач змінює предмет позову та просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 316 809,60грн., та змінює підставу позову - стягнення заборгованості за новими актами, крім тих які були додані до позову, а саме, акту здачі-приймання робіт №148 від 29.04.2013р. та №149 від 16.05.2013р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем при поданні клопотання про збільшення розміру позовних вимог змінено одночасно предмет та підставу позову, а тому суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.

У судовому засіданні 09.08.2013р. оголошено перерву до 12.08.2013р.

У судовому засіданні 12.08.2013р. представник позивача подав клопотання про часткову відмову від позову. Відповідно до даного клопотання позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 1082,38 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом не знайдено підстав для відмови в задоволенні заяви позивача про часткову відмову від позову, так як ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже відмова позивача від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 1082,38 грн. прийнята судом.

Ухвалою суду від 12.08.2013р. припинено провадження у справі №910/10267/13 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Квапбуд" суми інфляційних нарахувань в розмірі 1082,38 грн.

Також, в судовому засіданні 12.08.2013р. представником позивача подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 237761,94 грн. (230 872, 00 грн. - основний борг, 5741,62 грн. - пені, 1148,32 грн. - 3% річних).

Розглянувши в судовому засіданні 12.08.2013р. клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 12.08.2013 р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 12.08.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2012 р між Товариством з обмежено відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квапбуд» (далі - Відповідач) було укладено Договір про надання послуг баштовими кранами №25/12 від 28 серпня 2012 року (далі за текстом - Договір) та Додаткову угоду №1 до цього Договору від 28 серпня 2012 року (далі за текстом - Додаткова угода №1).

Відповідно до п.1.1. Договору позивач зобов'язується надавати, а відповідач прийняти та оплатити, послуги баштових кранів (далі - Послуги).

Згідно п.1.2. Договору, до послуг за Договором відносяться: монтаж, нарощування секцій баштового крану, надання послуг із використанням баштового крану, демонтаж баштового крану та інші послуги пов'язані із виконанням умов цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.3. та 2.4. Договору, загальна вартість даного Договору становить загальну вартість послуг, наданих протягом дії цього договору та визначається сукупністю всіх сум, вказаних у актах здачі-приймання наданих послуг.

Оплата послуг за Договором здійснюється «Замовником» щомісячно в термін до десятого числа місяця наступного за звітнім.

На виконання умов даного Договору, позивачем надавались послуги перелік яких зазначено в п. 1.2. Договору, проте, в порушення умов Договору відповідачем не в повному обсязі здійснено оплату за надані позивачем послуги.

Загалом, вартість наданих позивачем послуг за договором становить 250 872,00 грн., що підтверджується наступними актами надання послуг:

- Акт надання послуг №367 від 25.12.2012р. - 47 000,00 грн.;

- Акт надання послуг №366 від 27.12.2012р. - 20 000,00 грн.;

- Акт надання послуг №26 від 31.01.2013р. - 82 201,60 грн.;

- Акт надання послуг №72 від 28.02.2013р. - 51 916,80 грн.;

- Акт надання послуг №113 від 31.03.2013р. - 49 753,60 грн.

Відповідачем частково сплачено суму грошових коштів за актом №367 від 25.12.2012р. згідно рахунку№230 від 25.12.2012р. в сумі 20000,00грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача від 27.12.2012р.

Крім того, згідно письмових пояснень позивача, що містяться в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем, відповідачем здійснено часткову оплату на виконання п. 17 Додаткової угоди № 1 до Договору згідно виставленого позивачем рахунку по замовленню №221 від 27.09.2012р. на загальну суму 38200,00 грн., що підтверджується також випискою по банківському рахунку позивача від 27.08.2012р. (яка знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, станом на день розгляду справи, враховуючи часткову сплату коштів за Договором відповідачем, сума заборгованості за Договором становить 230872,00 грн., які і просить стягнути позивач.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1148,32 грн., - відповідно до ст. 625 ЦК України та пені у розмірі 5741,62грн. - відповідно до п. 7.1.1. Договору.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем жодного доказу на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надано.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено. Враховуючи часткову сплату коштів за Договором відповідачем, сума заборгованості за Договором становить 230872,00 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з пунктом 7.1.1. Договору, за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановлюється на день виникнення прострочення від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт окремо щодо кожного з актів, та складає 5741,62 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5741,62 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 1148,32 грн., (розрахунок в матеріалах справи). Згідно розрахунку позивача сума 3% річних обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, окремо щодо кожного з актів. Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення 3% річних у розмірі 1148,32 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 230872,00 грн., пені в розмірі 5741,62 грн., 3% річних в розмірі 1148,32 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Квапбуд» (04112, м. Київ, вул.. Степана Руданського, 3-а, ідентифікаційний код 37617340) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» (03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 8, ідентифікаційний код 33234653) 230 872 (двісті тридцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, пеню в розмірі 5741 (п'ять тисяч сімсот сорок одну) грн. 62 коп., 3% річних в розмірі 1148 (одну тисячу сто сорок вісім) грн. 32 коп., та 4755 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 24 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 12.08.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева