Постанова

від 18.11.2013 по справі 910/10267/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа№ 910/10267/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Іванові О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Квапбуд»

на рішення господарського суду міста Києва

від 12.08.2013 року

у справі №910/10267/13 (суддя - Картавцева Ю.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Квапбуд», м. Київ

про стягнення 237 761,94 грн.

за участю представників:

від позивача: Янко М.І. (довіреність №33 від 28.05.2013 року);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» (надалі - ТОВ «Фірма «Авіатехсервіс», позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Квапбуд» (надалі - ТОВ «Квапбуд», відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 240 101,00 грн., з них 230 872,00 грн. - основного боргу, 6 788,85 грн. - пені, 1 357,77 грн. - 3% річних, 1 082,38 грн. - інфляційних втрат, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості за фактично надані відповідачеві послуги згідно договору про надання послуг баштовими кранами № 25/12 від 28.08.2012 року.

В ході розгляду справи суд першої інстанції відхилив клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог від 04.06.2013 року за №266, розцінивши таке як фактичну зміну останнім предмету та підстави позову.

Разом з тим, 09.08.2013 року позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у сумі 1 148,32 грн. та пеню в сумі 5 741,62 грн. за період 11.01.2013 року до 25.04.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у даній справі провадження в частині стягнення з ТОВ «Квапбуд» суми інфляційних нарахувань в розмірі 1 082,38 грн. припинено.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у справі №910/10267/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 230 872,00 грн. основного боргу, 5 741,62 грн. пені та 1 148,32 грн. - 3% річних.

Не погоджуючись із рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Квапбуд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник послався на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено в судове засідання на 21.10.2013 року.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 21.10.2013 року у зв'язку з неявкою учасників судового процесу розгляд апеляційної скарги в порядку статті 77 ГПК України було відкладено до 18.11.2013 року.

18.11.2013 року в судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник скаржника в судове засідання в черговий раз не з'явився, про день, місце та час розгляду апеляційної скарги був наежним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення ухвал Київського апеляційного господарського суду уповноваженій особі відповідача - Насадюк.

Вислухавши думку представника позивача з приводу можливості розгляду справи у відсутність представника скаржника, враховуючи відсутність від останнього відомостей про поважність причин неявки у судове засідання та будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі доказами без участі уповноваженого представника відповідача.

В судовому засіданні 18.11.2013 року колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 28.08.2012 року між товариством з обмежено відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» (в тексті договору - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Квапбуд» (в тексті договору - замовник) було укладено договір про надання послуг баштовими кранами №25/12 від 28 серпня 2012 року.

За умовами п.1.1.договору виконавець зобов'язується надавати, а замовник - прийняти та оплатити послуги баштових кранів. При цьому, умови надання послуг, строки, вартість, адреси будівництва, перелік баштових кранів визначаються сторонами у додаткових угодах до цього договору.

Згідно п.1.2. договору до послуг відносяться: монтаж, нарощування секцій баштового крану, надання послуг із використанням баштового крану, демонтаж баштового крану та інші послуги пов'язані із виконанням умов цього договору.

Загальна вартість даного договору становить загальну вартість послуг, наданих протягом дії цього договору та визначається сукупністю всіх сум, вказаних у актах здачі-приймання наданих послуг. Оплата послуг за Договором здійснюється «Замовником» щомісячно в термін до десятого числа місяця наступного за звітним (п.п. 2.3., 2.4. договору).

Пунктом 3.1.9 договору на виконавця покладено обов'язок надавати замовнику для оформлення акти здачі-приймання виконаних робіт не пізніше 3 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п.7.1 договору замовник несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день виникнення прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін в місячний термін до дати закінчення строку його дії не виявить бажання його розірвати та письмово не попередила іншу сторону про свій намір (п.п.9.1, 9.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що в день укладення договору №25/12 від 28 серпня 2012 року, сторони також підписали Додаткову угоду №1, в якій обумовили перелік баштових кранів, які будуть використовуватись у будівництві, строки надання послуг, їх вартість та адресу будівництва.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, за яким у відповідності до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, укладення ТОВ «Фірма «Авіатехсервіс» та ТОВ «Квапбуд» договору №25/12 від 28 серпня 2012 року було спрямоване на отримання останнім послуг та обов'язку здійснювати плату за отримані послуги.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що факт надання відповідачеві послуг на виконання умов договору №25/12 від 28 серпня 2012 року на загальну суму 250 872,00 грн. підтверджується актом надання послуг №367 від 25.12.2012 року на суму 47 000,00 грн.; актом надання послуг №366 від 27.12.2012р. н суму 20 000,00 грн.; актом надання послуг №26 від 31.01.2013р. на суму 82 201,60 грн.; актом надання послуг №72 від 28.02.2013р. на суму 51 916,80 грн.; актом надання послуг №113 від 31.03.2013р. на суму 49 753,60 грн., що містять посилання на вищевказаний договір.

При цьому, слід зазначити, що відповідач жодним чином обставин отримання зазначених документів не заперечував, зауважень щодо обсягу та якості наданих послуг за даними актами не надав.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, наявної в матеріалах справи банківської виписки, надані позивачем послуги відповідач оплатив частково.

Так, ТОВ «Квапбуд» здійснило оплату послуг в сумі 20 000,00 грн. за актом № 367 від 25.12.2012 року на підставі рахунку №230 від 25.12.2012 року, а крім того, часткову оплату в сумі 38 200,00 грн. згідно рахунку по замовленню №221 від 27.09.2012 року на виконання п. 17 Додаткової угоди № 1 до Договору (а.с.55,56), у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги становить 230 872, 00 грн.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин справи та неврахування факту сплати відповідачем 20 000,00 грн. за актом № 367 від 25.12.2012 року та 38 200,00 грн. на виконання п. 17 Додаткової угоди № 1 до договору.

З огляду на часткову оплату відповідачем послуг за договором, судова колегія находить вірним висновок суду щодо обгрунтованості та задоволення заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 230 872,00 грн.

Разом з цим, судова колегія вважає безпідставними твердження скаржника про невідповідність годин роботи баштового крану, зазначену в актах виконаних робіт дійсним обставинам справи, виходячи з того, що за умовами п.3.1.8 договору роботу машиністів баштових кранів виконували працівники позивача, які працювали позмінно у відповідності до вимог Кодексу законів України про працю, а послуги безпосередньо надавались, виходячи з обов'язку замовника (відповідача) забезпечувати баштовий кран роботою не менше 16 годин на добу при шестиденному робочому тижні (п.5.1.11 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача також 3% річних в сумі 1 148,32 грн. та пеню в сумі 5 741,62 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими ,зокрема, є сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначалось вище, за умовами п.7.1 договору замовник несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день виникнення прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що сума пені обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт окремо щодо кожного з актів та складає 5 741,62 грн., а тому даний розрахунок пені відповідає умовам договору.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач допустив прострочення оплати наданих послуг, останній має сплатити на користь позивача 3% річних в сумі 1 148,32 грн., яка обчислена з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, окремо щодо кожного з актів.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог ТОВ „Фірма «Авіатехсервіс" до ТОВ „Квапбуд" про стягнення 3% річних в сумі 1 148,32 грн. та пені в сумі 5 741,62 грн., у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Квапбуд» - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Квапбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у справі №910/10267/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у справі №910/10267/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10267/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

О.М. Остапенко