Постанова

від 09.08.2013 по справі 826/9630/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 серпня 2013 року № 826/9630/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ГарантЕнергоСервіс» до 1) Державної податкової служби у місті Києві 2) Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ГарантЕнергоСервіс» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач-1) та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача-1 від 24.12.2012 № 647 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ГарантЕнергоСервіс» і визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача-2 від 12.02.2013 № 0000012210.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу про нікчемність господарських відносин ТОВ «ГарантЕнергоСервіс» з ТОВ «БГ «Вертикаль» є протиправними та не відповідають дійсним обставинам справи, адже на письмовий запит відповідача були надані первинні документи, що підтверджують реальність таких господарських відносин. Посилався на те, що у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення перевірки позивача.

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на матеріали перевірки ТОВ «БГ «Вертикаль», якою встановлено нікчемність правочинів, укладених даним товариством.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В період з 09.01.2013 по 22.01.2013 посадовими особами відповідача-1 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ГарантЕнергоСервіс» (код ЄДРПОУ 36971376) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні господарських операцій з ТОВ БГ «Вертикаль» (код ЄДРПОУ 35618358) за період з 01.06.2010 по 30.09.2012. За результатами зазначеної перевірки складено акт від 29.01.2013 № 8/16-30/36971376 (далі - акт № 8/16-30/36971376).

Відповідач-1 дійшов висновку про порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 193 145,00 грн.

На підставі акту перевірки № 8/16-30/36971376 відповідач-2 виніс податкове повідомлення-рішення № 0000122210 від 12.02.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 220 640,50 грн., в т.ч. 193 145,00 грн. - основний платіж та 27 495,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000122210 від 12.02.2013 в порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної податкової служби у місті Києві № 3666/10/12-1-03 від 22.04.2013 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000122210 від 12.02.2013 - без змін.

Вважаючи протиправними наказ від 24.12.2012 № 647 та податкове повідомлення-рішення № 0000122210 від 12.02.2013, позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 направив на адресу позивача запит від 15.12.2012 № 7525/10/16-314 про надання податкової інформації, а саме, письмове пояснення та копії документів з питань правових відносин позивача з ТОВ «Будівельна група «Вертикаль» за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

Суд встановив, що підставою для направлення даного запиту стало отримання відповідачем-1 податкової інформації у вигляді акту ДПІ у Дарницькому районі міста Києва від 26.12.2010 № 161/2306/35618358 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БГ «Вертикаль».

Пунктом 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема у разі, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Позивач у відповідь на запит від 15.12.2012 № 7525/10/16-314 направив відповідачу-1 лист від 05.12.2012, яким повідомив, що ТОВ «БГ «Вертикаль» виконувало для ПП «ГарантЕнергоСервіс» електромонтажні роботи та ремонтні роботи електрообладнання. У даному листі зазначено, що до нього додаються копії реєстраційних документів, договорів, актів, податкових накладних, виписки банку.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Слід зазначити, що сам факт надання платником податків відповіді на письмовий запит податкового органу не свідчить про відсутність права у останнього після отримання такої відповіді здійснювати перевірку. Адже, якщо надана відповідь є неповною та не містить або містить неповний перелік документів на підтвердження викладеної у ній інформації, то, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, податковий орган має право здійснити перевірку такого платника податків.

У відповідності до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

24.12.2012 відповідач-1 видав наказ № 647 «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП «ГарантЕнергоСервіс» згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України на підставі обставин, визначених пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 дотримано усіх встановлених законодавством вимог і умов щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «ГарантЕнергоСервіс» та підстави для визнання протиправним та скасування наказу № 647 від 24.12.2012 відсутні.

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000122210 від 12.02.2013, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ГарантЕнергоСервіс» (Замовник) та ТОВ «БГ «Вертикаль» (Виконавець) укладено Договір підряду № 28/3 від 28.03.2011 (далі - Договір № 28/3), згідно умов якого Виконавець зобов'язується виконувати роботи вказані у прас-листі згідно Додатків, а Замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити.

Суд встановив, що на підставі виданих ТОВ «БГ «Вертикаль» податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту суму сплаченого в ціні робіт податку на додану вартість на загальну суму 193 145,00 грн.

В обґрунтування доводів щодо реальності виконання Договору № 28/3 від 28.03.2011 позивач надав копії наступних первинних документів: Додаткових угод № 1-01 від 28.03.2011, № 01-02 від 01.04.2011, № 1/1 від 01.05.2011, № 2 від 20.07.2011 з додатком № 1, № 3 від 28.06.2011; Додатку б/н б/д до Договору № 28/3 від 28.03.2011 (план розміщення приміщень та перегородок); специфікацій №№ 1-6; актів дачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками; податкових накладних; банківських виписок.

Дослідивши надані позивачем копії первинних документів, наданих на підтвердження реальності фінансово-господарських відносин з ТОВ «БГ «Вертикаль», суд встановив, що дані документи містять неточності, помилки та розбіжності, а саме:

- у додаткових угодах до Договору підряду № 28/3 від 28.03.2011 номери додаткових угод, зазначені у назві документа (включаючи символи дописані вручну) не збігаються з номером у тексті такого документа;

- у Додатковій угоді № 2 до Договору підряду № 28/3 від 28.03.2011 є посилання на пп. 2.2.1 ст. 2 Угоди, однак такий пункт не міститься ні у даній додатковій угоді ні у Договорі підряду;

- копії специфікацій №№1-6 надані позивачем до Договору підряду № 28/3 від 28.03.2011 укладеного з ТОВ «БГ «Вертикаль» (а.с. 64-66) є ідентичні специфікаціям №№ 1-6 до Договору № 2006-АГ від 20.06.2011, укладеного з ТОВ «Авангард» (а.с. 164-166), включаючи найменування та вартість робіт, а також посилання на Договір № 2006-АГ від 20.06.2011 в обох документах.

Позивач у позовній заяві посилався на те, що послуги у ТОВ «БГ «Вертикаль» були замовлені для забезпечення виконання договорів укладених з ТОВ «Глобал Біглі», ТОВ «Компанія «Адоніс» та ТОВ «Авангард» та надав до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: договорів, додаткових угод, додатків до договорів, актів здачі-прийняття робіт, специфікацій.

Так, згідно копії Договору № 3 від 17.03.2011 про виконання будівельно-монтажних робіт укладеного між ПП «ГарантЕнергоСервіс» (Виконавець) та ТОВ «Глобал Біглі» (Замовник), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується організувати і виконати будівельно-монтажні роботи за завданням Замовника відповідно до проектно-кошторисної документації, використовуючи власне обладнання та матеріали; Додатку № 1 до Договору № 3 від 17.03.2011, де наведено план розміщення приміщень та перегородок, а у Додатках № 3 та № 4 до вказаного договору наведено «Перелік робіт, обладнання, матеріалів по СКС на 11 поверсі та їх кошторисна вартість»; акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000020 від 20.09.2011 на загальну суму 1 641 482,77 грн., складеного на виконання Договору № 3 від 17.03.2011.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Адоніс» позивач надав копії Додаткової угоди № 2 на будівельно-монтажні роботи до Генерального договору № 5 на поставку, обслуговування та будівельно-монтажні роботи від 12.07.2011 про виконання електромонтажних робіт; додатку № 1 (Перелік електромонтажних робіт, обладнання, матеріалів та їх кошторисна вартість); актів здачі-прийняття робіт на загальну суму 249 815,08 грн.

В судовому засіданні позивач також надав копії: Договору підряду № 2006-АГ від 20.06.2011 укладеного між ПП «ГарантЕнергоСервіс» (Підрядник) та ТОВ «Авангард» (Замовник) про виконання робіт з відновлення працездатності обладнання гарантійного електроживлення, що експлуатується на об'єктах Замовника; специфікацій №№ 1-6; актів виконаних робіт; актів приймання-передачі; банківських виписок.

Однак, суд зазначає, що вказані договори із ТОВ «Глобал Біглі», ТОВ «Компанія «Адоніс» та ТОВ «Авангард» не є беззаперечним доказом реальності виконання Договору № 28/3, укладеного з ТОВ «БГ «Вертикаль» та підлягають доведенню в межах розгляду даної справи.

Позивачем не надано передбачених умовами Договору № 28/3 прайс-листа (п. 1.1 Договру № 28/3), письмових Замовлень з відміткою про отримання Виконавцем (п.п. 1.2, 2.2 Договору № 28/3), проектно-кошторисної документації (п. 1.1 Додаткової угоди № 1-01 від 28.03.2011, п. 1.1 Додаткової угоди № 1-02 від 01.04.2011), письмового повідомлення Виконавця про готовність Об'єкту до прийняття (п. 1.2 Додаткової угоди № 2 від 20.07.2011).

Крім того, позивач не надав документів на підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), необхідних для виконання робіт, надання яких передбачене умовами Договору № 28/3, розвантаження, зберігання ТМЦ.

Керуючись п. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вжив передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі. Зокрема ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2013 про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду у позивача були витребувані усі первинні документи щодо спірних господарських операцій.

У судовому засіданні 10.07.2013 представник позивача зазначив, що до матеріалів справи були надані усі наявні у позивача первинні документи стосовно господарських операцій з ТОВ «БГ «Вертикаль».

Суд звертає увагу на припис Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 стосовно наступного: «судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем».

Відповідач-2 в підтвердження своєї позиції надав акт від 26.12.2011 № 161/2306/35618358 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будівельна Група «Вертикаль» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент», ТОВ «Холдингова компанія «Євробудінвест», ТОВ «Телеком Сістем» за період з 21.07.2010 по 24.12.2011 (далі - акт № 161/2306/35618358).

З акту № 161/2306/35618358 вбачається, що у ТОВ «БГ «Вертикаль» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні засоби, технічний персонал (кількість працюючих у 2011 році - 1 особа), виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що ставить під сумнів факт виконання робіт для ПП «ГарантЕнергоСервіс».

Суд не бере до уваги надану позивачем копію листа ТОВ «БГ «Вертикаль» від 15.04.2011 № 15/4-01л, у якому наведено перелік кваліфікованих робітників, які мали виконувати Договір № 28/3, оскільки вірність зазначеної копії листа № 15/4-01л від 15.04.2011 не засвідчена належним чином, а оригінал зазначеного листа для огляду суду позивач не надав.

Крім того, відповідач-2 надав до матеріалів справи копію висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на ПЗЗ № 545 від 15.12.2011 (а.с. 204-209), яким встановлено, що підписи від імені гр. ОСОБА_1 у наступних документах: копія статуту ТОВ «Будівельна група «Вертикаль» ( за ЄДРПОУ 35618358); копія протоколу №2 від 19.07.2010 року загальних зборів учасників ТОВ «Будівельна група «Вертикаль» (за ЄДРПОУ 35618358); копія довіреність від 20.07.2010 року, та які були використані в якості зразка при копіюванні - ймовірно виконані однією особою, а підписи від імені гр. ОСОБА_1 у копії 1-Ф гр. ОСОБА_1 та який було використано в якості зразка при копіюванні - ймовірно виконаний іншою особою.

Згідно висновків акту перевірки № 161/2306/35618358 ТОВ «БГ «Вертикаль» вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального характеру.

Згідно із положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, позивач не надав суду складених у відповідності до вимог законодавства первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.198.1. ст.198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст.198 Кодексу).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 193 145 грн. по операціям з ТОВ «БГ «Вертикаль», враховуючи відсутність первинних документів, які мали бути складені за результатами здійснення операцій з поставки ТМЦ та надання послуг позивачу, складання яких передбачено умовами Договору № 28/3.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 97, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГарантЕнергоСервіс» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський