Постанова

від 08.08.2013 по справі 5002-20/1885-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Справа № 5002-20/1885-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Градової О.Г.,

суддів Заплава Л.М.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

позивач, заклад Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" - Люблінська О.В., довіреність № 1028 від 12.12.12,

Буйний Р.В., довіреність № 19 від 10.01.13,

відповідач, фізична особа-підприємець Кузьмін Ігор В'ячеславович - Стаднюк Н.М., довіреність № 782 від 09.07.13,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кузьміна Ігоря В'ячеславовича на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куртлушаєв М.І.) від 23 серпня 2012 року у справі № 5002-20/1885-2012

за позовом закладу Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак"

до фізичної особи-підприємця Кузьміна Ігоря В'ячеславовича

про стягнення, розірвання договору та зобов'язання повернути орендоване майно,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцевого господарського суду позов (з урахуванням змін - а.с. 51-54 т. 1) задоволено частково: розірвано договір оренди нерухомого майна, на відповідача покладено зобов'язання звільнити нежитлове приміщення, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за договором оренди нерухомого майна у розмірі 7550 грн., інфляційні витрати - 31,87 грн., 3 % річних - 84,31 грн., пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ - 118,29 грн., неустойку в розмірі подвійної плати за користування майном у розмірі 11.340 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2.682,50 грн. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 84-90 т. 1).

Судове рішення мотивовано тим, що відповідач істотно порушив договірні зобов'язання - не сплачував орендну плату, після закінчення строку договору не повернув за актом прийому-передачі предмет оренди орендодавцю.

Відповідач подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, якими просить судове рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю тому, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права; при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; викладені у рішенні місцевого господарського суду висновки не відповідають обставинам справи (а.с. 4-7, 56-63 т. 3).

До апеляційної скарги надані копії письмових доказів, які не є додатковими доказами тому, що були надані до розгляду суду першої інстанції (а.с. 10-12, 21, 31 т. 3).

Апеляційний господарський суд не приймає, як додаткові докази, надані копії скарги, заяв, листування, протоколу, висновку, свідоцтв про шлюб та народження, паспорту, які додані до апеляційної скарги та на стадії розгляду справи апеляційною інстанцією (а.с. 13-32, 33, 34, 80-98 т. 3) тому, що відповідач не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції (в тому числі поштою) з причин, що не залежали від нього; а також на підставі статей 32 та 34 Господарського процесуального кодексу України тому, що ці скарга, листування, протокол, свідоцтва, паспорт не є належними доказами обставин по даній справі.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, позивач з цими доводами не погодився тому, що відповідач не сплачував орендну плату та по закінченню строку дії договору не повернув орендоване майно.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 49-50, 64-79, 102-113, 119-148, 150, 155-160, 162-167, 177-178 т. 3) та встановив наступне.

01 січня 2011 року між орендодавцем - закладом Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (а.с. 16-18, 59-65 т. 1), та орендарем - фізичною особою - підприємцем Кузьміним Ігорем В'ячеславовичем (а.с. 75-76 т. 1, а.с. 21, 31 т. 3), в письмовій формі укладено договір № 7 оренди нежитлових приміщень - 30 кв.м. холу першого поверху готелю з ганком, яке знаходиться за адресою: місто Алушта, вул. Перекопська, 9; для розміщення буфету та роздрібної торгівлі, строком з 01 січня по 31 березня 2011 року, за плату - 945 грн. (в тому числі ПДВ) за перший місяць оренди, яка щомісячно розраховується за даними індексу інфляції (а.с. 9-10 т. 1, а.с. 10-11 т. 3).

31 березня 2011 року за згодою сторін до вказаного договору внесені зміни щодо строку дії договору - з 01 січня по 31 грудня 2011 року (а.с. 11 т. 1, а.с. 12 т. 3).

01 січня 2011 року предмет оренди переданий за актом прийому-передачі від орендодавця орендарю (а.с. 12 т. 1).

Вказаним договором сторони встановили свої обов'язки та відповідальність за їх не виконання:

пунктом 3.5 - зобов'язання орендаря сплачувати орендну плату на поточний рахунок орендодавця шляхом перерахування до 5-го числа за звітним місяцем;

пунктом 3.9 - відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати - стягнення боргу з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми боргу, з урахуванням інфляції за кожний місяць прострочення, включаючи день оплати;

пунктом 4.10 - обов'язок орендаря повернути орендодавцю в належному стані з урахуванням фізичного та морального зносу предмет оренди в 7-денний термін після закінчення строку дії договору.

З письмових доказів та пояснень сторін слідує, що достроково за згодою сторін вказаний договір не розривався, він припинений за закінченням строку його дії; предмет оренди орендарем орендодавцю за актом прийому-передачі повернутий не був; лише 12 лютого 2013 року в примусовому порядку органом державної виконавчої служби предмет оренди був повернутий орендодавцю (а.с. 49-50, 150 т. 3). Примусове виконання рішення про повернення предмету оренди було пов'язано з тим, що протягом 10-тиденного строку після складення повного тексту рішення суду воно не було оскаржено в апеляційному порядку та 10 вересня 2012 року наданий наказ на примусове виконання (а.с. 106 т. 1), і лише 13 червня 2013 року ухвалою апеляційної інстанції поновлений строк для апеляційного оскарження (а.с. 2 т.3).

З розрахунків, прибутково-касових ордерів, відомостей, картки розрахунку: 3772 з контрагентом Кузьміним Ігорем В'ячеславовичем, актів виконаних робіт (а.с. 64-79, 102-113, 120-148, 178 т. 3) слідує, що за весь період дії договору орендар оплатив орендодавцю готівкою орендну плату в сумах та строках:

22 лютого 2011 року по прибутково-касовому ордеру № 000262 та чеку РРО № 7980 945 грн . (а.с. 102,103 т. 3) по розрахунку позивача № 10 від 31 січня 2011 року (а.с. 77, 103 т. 3) та по прибутково-касовому ордеру № 000263 та чеку РРО № 7981 950 грн. (а.с. 102, 104 т. 3) та прибутково-касовому ордеру № 000264 5 грн.(а.с. 102 т. 3) по розрахунку позивача № 22 від 16 лютого 2011 року (а.с. 104 т. 3);

04 квітня 2011 року по прибутково-касовому ордеру № 000708 - 935 грн. (а.с. 102, 105 т. 3) та по прибутково-касовому ордеру № 000709 - 945 грн. (а.с. 102 т. 3) по розрахунку позивача № 39 від 03 березня 2011 року (а.с. 105 т. 3);

19 липня 2011 року по прибутково-касовому ордеру №002764 - 1.890 грн. (а.с. 102, 106 т. 3) та по прибутково-касовому ордеру № 002765 - 1.890 грн . (а.с. 102, 106 т. 3) по розрахунку позивача № 189 від 01 липня 2011 року (а.с. 78, 109 т. 3);

07 листопада 2011 року по чекам РРО 10 грн. та 1.890 грн. по розрахунку позивача № 360 від 01 листопада 2011 року (а с. 66, 113 т. 3);

разом до оплати за 12 місяців оренди підлягало (945 х 12) = 11.340 грн., оплачено 9.460 грн. (945 + 950 + 5 + 935 + 945 + 1.890 + 1890 + 10 + 1890), борг з орендної плати складає 1.880 грн . (11340 - 9460).

19 березня 2012 року орендодавець листом за № 198 повідомив орендаря про необхідність погашення в місячний строк заборгованості з орендної плати в сумі 3.939,57 грн. та повернення предмета оренди. Лист направлено цінною кореспонденцією з повідомленням, яке повернуто без вручення отримувачу через закінчення строку зберігання (а.с. 13-15 т. 1).

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина 1), закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина 4). Стаття 599 цього Кодексу також передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 2 статті 651 вказаного Кодексу України встановлює, що договір може бути достроково розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина 1 статті 782 Цивільного кодексу України встановлює право наймодавця відмовитися від договору найму і право вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Пункт 7.4 укладеного сторонами договору оренди також передбачає розірвання договору за ініціативою орендодавця у випадках порушення орендарем умов договору.

Апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору задоволенню не підлягають тому, що на час звернення (08 червня 2012 року) позивача з позовною вимогою про розірвання договору цей договір припинив свою дію за строком (був укладений до 31 грудня 2011 року). Дія цього договору не продовжувалася, чого сторони не оспорюють та це слідує з їх письмових пояснень, наданих на вимогу апеляційного суду (а.с. 155-160, 162-165 т. 3). Місцевим господарським судом рішення в частині розгляду цих позовних вимог та їх задоволення прийнято з порушенням вказаних норм матеріального права, які передбачають можливість розірвання діючого договору, та не відповідає обставинам справи, які суд встановив - укладення договору на певний строк, який до подачі позову закінчився. А тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1); якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2). Пункт 4.10 укладеного сторонами договору також встановлює, що при закінченні строку дії договору (або у разі його розірвання) орендар зобов'язаний в 7-миденний термін після закінчення дії договору повернути орендодавцю за актом прийому-передачі майно.

Як встановлено, договір закінчив свою дію 01 січня 2012 року. 7-миденний термін, протягом якого орендар був зобов'язаний повернути орендодавцю за актом прийому-передачі майно, припадає на 07 січня 2012 року, який є святковим днем, та тому останній день виконання вказаного зобов'язання відповідно до статей 251, 253, 254 Цивільного кодексу України є перший робочий день - 10 січня 2012 року. Тобто прострочення виконання зобов'язання по поверненню майна починається з 11 січня 2012 року та на дату подачі уточнених позовних вимог (21 червня 2012 року) складає 5 місяців 20 днів чи 5,6 місяця. А тому позовні вимоги щодо стягнення сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення підлягають задоволенню у сумі 10.584 грн. ((945 х 2) х 5,6).

При розгляді цих позовних вимог та їх задоволення в сумі 11.340 грн. місцевий господарський суд рішення прийняв при невідповідності висновків обставинам справи. Так, місцевий господарський суд встановив, що договором встановлений обов'язок відповідача протягом 7 днів з дня закінчення дії договору повернути позивачеві предмет оренди, але подвійну ставку орендної плати за не повернення майна суд застосував за період з 01 січня по 01 червня 2012 року, тоді як належало застосувати строк з 11 січня 2012 року (початок перебігу строку прострочення виконання обов'язку) по 21 червня 2012 року (дата подання уточнених позовних вимог). Такі порушення є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1); боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2).

Стаття 550 вказаного Кодексу встановлює, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1); кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу), тобто внаслідок випадку або непереборної сили.

Частини 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачають, що предметом неустойки може бути грошова сума; її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року (з змінами) встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. В періоди, за які заявлено стягнення пені, діяли наступні розміри облікової ставки Національного банку України: 7,75 % до 23 березня 2012 року, 7,50 % - з 24 березня 2012 року.

Пункт 3.9 укладеного сторонами договору також передбачає, розмір пені за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу; а також обов'язок орендаря сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено, з пункту 3.5 укладеного сторонами договору вбачається, що орендар зобов'язаний щомісячно перераховувати орендодавцю орендну платню до 5-го числа за звітним місяцем. Тобто по закінченню цього строку з урахуванням порядку обчислення строків, який встановлений статями 251, 253, 254 Цивільного кодексу України, зобов'язання по сплаті орендної плати є простроченим та є підстава для нарахування пені (з урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України), відшкодування боргу з урахуванням індексу інфляції та стягнення 3 % річних.

З урахуванням здійсненних орендарем платежів, встановленого договором строку сплати орендної плати, розміру пені (15,5 % до 23 березня 2012 року, 15 % - з 24 березня 2013 року), законодавчого обмеження строку стягнення пені, розміру індексу інфляції, розміру 3 % від суми орендної плати 0,0776 грн. в день (945 х 3 % : 365), заявлених позовних вимог, апеляційний господарський суд вважає, що стягненню підлягають наступні суми:

1) за січень 2011 року оплата здійснена 22 лютого 2011 року у сумі 945 грн., прострочення оплати складає 14 днів (з 08 по 22 лютого 2011 року тому, що 05 лютого 2011 року - це не робочий день (субота), який переноситься на перший робочий - 07 лютого 2011 року, коли виконання зобов'язання було належним, з 08 лютого 2011 року починається перебіг строку неналежного виконання зобов'язання); однак нарахування пені 08 серпня 2011 року припинено за приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України; інфляція складає: 100,4 х 99,8 х 99,6 х 100,1 х 100,0 х 100,1 х 100,2 х 100,2 х 100,2 х 100,3 х 100,0 х 99,7 х 99,8 = 1,004 % х 945 = 3,78 грн.; 3 % річних 1,09 грн. (0,0776 х 14);

2) за лютий 2011 року оплата здійснена 22 лютого 2011 року у сумі 950 грн. і 5 грн., тобто достроково, пеня, інфляція та 3 % річних не нараховуються;

3) за березень 2011 року оплата здійснена 04 квітня 2011 року в сумах 935 грн. і 945 грн. та з урахуванням переплати, здійсненої 22 лютого 2011 року, тобто достроково, пеня, інфляція та 3 % річних не нараховуються;

4) за квітень 2011 року оплата здійснена 04 квітня 2011 року достроково, пеня, інфляція та 3 % річних не нараховуються;

5) за травень 2011 року оплата здійснена 19 липня 2011 року, прострочення оплати складає 42 дня (з 07 червня по 19 липня 2011 року тому, що 05 червня 2011 року - це не робочий день (неділя), який переноситься на перший робочий - 08 червня 2011 року, коли виконання зобов'язання було належним, з 07 червня 2011 року починається перебіг строку неналежного виконання зобов'язання); однак нарахування пені 07 грудня 2011 року припинено за приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України; індекс інфляції був негативним 100,4 х 98,7 х 99,6 х 100,1 х 100,0 х 100,1 х 100,2 х 100,2 х 100,2 х 100,3 х 100,0 х 99,7 = 0,9948 %, тому збитків від інфляції не має; 3 % річних (0,0776 х 42) = 3,26 грн. ;

6) за червень 2011 року оплата здійснена 19 липня 2011 року, прострочення оплати складає 13 днів (з 06 по 19 липня 2011 року; однак нарахування пені 05 січня 2012 року припинено за приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України; індекс інфляції за липень 2011 року є негативним 99,8 %, тому збитків від інфляції не має; 3 % річних (0,0776 х 13) = 1,01 грн. ;

7) за липень 2011 року оплата здійснена 19 липня 2011 року, тобто достроково, пеня, інфляція та 3 % річних не нараховуються;

8) за серпень 2011 року оплата здійснена 19 липня 2011 року, тобто достроково, пеня, інфляція та 3 % річних не нараховуються;

9) за вересень 2011 року оплата здійснена 07 листопада 2011 року, прострочення оплати складає 32 дня (з 06 жовтня по 07 листопада 2011 року; однак нарахування пені 06 квітня 2012 року припинено за приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України; індекс інфляції за жовтень 2011 року є нульовим (100,0 %), тому збитків від інфляції не має; 3 % річних (0,0776 х 32) = 2,48 грн .;

10) за жовтень 2011 року оплата здійснена 07 листопада 2011 року, строк виконання - 07 листопада 2011 року тому, що 05 листопада 2011 року - це не робочий день (субота), який переноситься на перший робочий - 07 листопада 2011 року, тобто зобов'язання виконано у строк, пеня, інфляція та 3 % річних не нараховуються;

11) за листопад 2011 року оплата не здійснена, прострочення оплати складає 259 днів (з 06 грудня 2011 року по 21 червня 2012 року - день подання уточнених позовних вимог); однак нарахування пені 05 червня 2012 року припинено за приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України; інфляція складає: 100,2 х 100,2 х 100,2 х 100,2 х 100,3 х 100,0 х 99,7 = 1,008 % х 945 = 7,56 грн., 3 % річних (0,0776 х 259) = 20,10 грн. ;

12) за грудень 2011 року оплата не здійснена, прострочення оплати складає 228 днів (з 06 січня 2012 року по 21 червня 2012 року - день подання уточнених позовних вимог); пеня складає 89,54 грн . ((94 5 х 15,5 %) : 365 х 77 днів за період з 06 січня по 23 березня 2012 року та (945 х 15 %) : 365 х 151 днів за період з 24 березня по 21 червня 2012 року); інфляція складає: 100,2 х 100,2 х 100,2 х 100,3 х 100,0 х 99,7 = 1,006 % х 945 = 5,67 грн., 3 % річних (0,0776 х 228) = 17,69 грн.

Таким чином, пеня складає 89,54 грн., однак позивач просив стягнути 84,31 грн., а тому стягненню підлягає пеня в сумі 84,31 грн., відшкодуванню боргу з орендної плати з урахуванням індексу інфляції підлягає 17,01 грн. (3,78 + 7,56 + 5,56), 3 % річних складає (1,09 + 3,26 + 1,01 + 2,48 + 20,1 + 17,69) = 45,63 грн.

В рішенні місцевого господарського суду не наведено розрахунків сум, які стягнуто як пеня, інфляційні відшкодування боргу, 3 % річних. Стягнуті суми інфляційного відшкодування боргу та 3 % річних і періоди, за які вони стягнуті, ніяк необґрунтовані, та, як вказано вище, не відповідають обставинам справи (періоду та сумам нарахування). А тому в цій частині рішення місцевого суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування.

Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що він підлягає звільненню від сплати неустойки за несвоєчасне повернення предмету оренди, боргу з орендної плати та певних сум пені, інфляційних відрахувань та 3 % річних тому, що з 20 вересня 2011 року не користується предметом оренди через чинення з боку позивача перешкод (не пропуск охороною позивача до будинку) та відсутності з цього часу в орендованому приміщені речей відповідача.

Як вказано вище, пункт 4.10 укладеного сторонами договору встановив обов'язок орендаря повернути предмет оренди орендодавцю за актом прийому-передачі. Такий акт не складався. Відповідач не пропонував позивачеві отримати предмет оренди та скласти акт прийому-передачі. За актом примусового виконання рішення слідує, що лише 12 лютого 2013 року був знятий замок з дверей приміщення, яке було предметом оренди, та приміщення передано позивачеві (а.с. 50 т. 3).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Передбаченим договором способом зобов'язання про повернення майна орендодавцю орендар не виконав, а тому зобов'язаний повернути майно, сплатити неустойку за несвоєчасне повернення предмету оренди, борг з орендної плати, пеню, інфляційні відрахування та 3 % річних.

Апеляційним господарським судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявність прострочки виконання орендодавцем його зобов'язання чи неможливість виконання орендарем його договірних зобов'язань внаслідок випадку або непереборної сили, а тому не має передбачених статтями 613, 617 Цивільного кодексу України підстав для відстрочення виконання зобов'язання орендаря чи звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 105, частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08 липня 2011 року, Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" № 4282-VI від 22 грудня 2011 року у разі скасування (зміни) рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд здійснює новий розподіл судових витрат.

По даній справі заявлені вимоги: 1) майнового характеру, судовий збір по яким складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (на 01 січня 2012 року - 1.609,50 грн.), що від задоволеної частини позову в сумі 12.610,95 грн. складає 1.609,50 грн.; 2) немайнового характеру, по яким задоволенню підлягає вимога про повернення майна, судовий збір по якому складає 1073 грн.

На підставі викладеного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, позов - частковому задоволенню, рішення місцевого господарського суду - частковому скасуванню тому, що прийнято з порушенням норм матеріального права; при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; викладені у рішенні місцевого господарського суду висновки не відповідають обставинам справи.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кузьміна Ігоря В'ячеславовича задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2012 року у справі № 5002-20/1885-2012 скасувати частково, викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця Кузьміна Ігоря В'ячеславовича (вул. Ломоносова, буд. 65, кв. 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95044, ідентифікаційний номер 2929709991) повернути закладу Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (вул. Перекопська, буд. 9, м. Алушта, 98510, ідентифікаційний код 02651769) нежитлове приміщення - 30 кв.м. холу першого поверху готелю з ганком, яке знаходиться за адресою: місто Алушта, вул. Перекопська, 9.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кузьміна Ігоря В'ячеславовича (вул. Ломоносова, буд. 65, кв. 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95044, ідентифікаційний номер 2929709991) на користь закладу Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (вул. Перекопська, буд. 9, м. Алушта, 98510, ідентифікаційний код 02651769) по договору оренди нежитлових приміщень № 7 від 01 січня 2011 року заборгованість станом на 21 червня 2012 року: борг з орендної плати - 1880 грн., відшкодування боргу орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції - 17,01 грн., 3 % річних - 45,63 грн., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 84,31 грн., неустойку за не виконання обов'язку щодо повернення речі у сумі 10.584 грн., усього стягнути 12.610,95 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кузьміна Ігоря В'ячеславовича (вул. Ломоносова, буд. 65, кв. 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95044, ідентифікаційний номер 2929709991) на користь закладу Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (вул. Перекопська, буд. 9, м. Алушта, 98510, ідентифікаційний код 02651769) судовий збір у сумі 2.682,50 грн."

Господарському суму Автономної Республіки Крим надати накази.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді Л.М. Заплава

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1. Заклад Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (вул. Перекопська, 9, Алушта, 98510)

2. фізична особа-підприємець Кузьмін Ігорь В'ячеславович (вул. Ломоносова, буд. 65, кв. 6, м. Сімферополь, 95044)

3. фізична особа-підприємець Кузьмін Ігорь В'ячеславович ( вул. Леніна, 60, кв. 41, м. Алушта, АР Крим, 98500)