Постанова

від 07.08.2013 по справі 812/1982/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2013 року Справа № 812/1982/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представників позивача: Безпарточної Л.І. (довіреність від 18.02.2013 № 02-01/12),

Петращука А.М. (довіреність № 01-01/12 від 18.02.2013),

представника відповідача: Габсалямової Т.В. (довіреність № 2333 від 06.08.2013),

Третьякової О.В, (довіреність від 25.06.2013 № 181/10-00/28),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбосінтез» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061540 від 07.02.2013, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбосінтез» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061540 від 07.02.2013.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у січні 2013 року відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року, за результатами якої було складено акт від 22.01.2013 № 98/15/35217190. На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000061540 від 07.02.2013, яке отримано позивачем 14.02.2013. Внаслідок порушень позивачем податкового законодавства податковим органом встановлена сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 1 014 140,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що воно було прийнято із порушеннями вимог податкового законодавства. Порушення полягає в тому, що проведення камеральної перевірки проводилося на підставі податкової звітності з ПДВ не за грудень 2012 року, а за інші податкові періоди. Зокрема, відповідачем досліджувалися липень-грудень 2011 та січень-листопад 2012 року, що призвело до прийняття помилкового висновку про порушення позивачем у грудні 2012 року п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Фактично, дані податкової звітності з ПДВ за грудень 2012 року свідчать про те, що позивач визначав податковий кредит звітного періоду, виходячи з договірної вартості товарів (послуг), та складав з сум податків, нарахованих/сплачених постачальниками протягом грудня 2012 року, у зв'язку з придбанням (будівництвом) основних виробничих фондів, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, що відповідає вимогам п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Вказане знаходить своє підтвердження в податковій звітності з ПДВ за грудень 2012 року. Позивач в рядку 17.Б «Усього податкового кредиту» вказав суму 118 274,00 грн. Вказана сума підтверджується податковою накладною № 38 від 16.12.2012, отриманою від ТОВ «Нові Технології» за виконання будівельних робіт на об'єкті «Створення комплексу з переробки залишків нафтопереробних виробництв згідно договору підряду за № 9-527/264-1 від 18.05.2011 на суму 709 645,43 грн., в тому числі ПДВ на суму 118 274,24 грн.». Реальність проведення зазначеної господарської операції підтверджується відповідними документами.

Податковим органом зазначено, що перевіркою реєстрів виданих та отриманих податкових накладних встановлено формування податко вого кредиту на підставі податкових накладних, виданих постачальниками у періодах, коли ТОВ «Карбосінтез» не здійснювало господарських операцій.

Позивач вважає, що дане твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки це твердження суперечить нормі п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. В цьому пункті однозначно вказується, що податкова накладна видається плат ником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, наявність у позивача податкових накладних свідчить про здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що за ознакою є господарськими операціями, оскільки призводить до змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Крім того, позивач вважає, що відповідач приходить до хибного висновку, зазначаючи в акті проведення камеральної перевірки, що ма ло місце завищення податкового кредиту на загальну суму 1 014 140,00 грн. по деклараціям з ПДВ за сер пень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та за січень, лютий, травень, липень, серпень 2012 року. Помилковість висновків відповідача полягає в тому, що за вказані періоди проводились раніше ка меральні перевірки декларацій з ПДВ. Ці перевірки були проведені протягом 30 календарних днів, що настають за граничними термінами отримання декларацій (п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України). Отже, якщо мало місце завищення податкового кредиту за вказані періоди, були б складені відповідні акти (п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України). Проте, актив відсутні, відповідно до цього, відповідач не виявляв завищення податкового кредиту, коли про водив камеральні перевірки декларацій з ПДВ за вказані періоди.

Додатковим доказом правомірності вимог, на думку позивача, є те, що в лютому 2012 року проводилась виїзна документальна перевірка діяльності позивача по питанню повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 31.12.2011. За результатами перевірки був складений акт за № 44/22-35217190 від 16.03.2012. Відповідно до складеного акту, перевіркою не встановлено завищення або заниження податкового кредиту за вказаний період. Відповідачем був встановлений факт правомірного формування податкового кредиту в розмірі 431 743 грн., а саме: липень 2011 року - 20 265,00 грн.; серпень 2011 року - 50 272,00 грн.; вересень 2011 року - 22 022,00 грн.; жовтень 2011 року - 6 352,00 грн.; листопад 2011 року - 263 402,00 грн.; грудень 2011 року - 69 430,00 грн.

Позивач вважає, що проводячи камеральну перевірку даних податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року, відповідач не міг встановити завищення податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за наступні періоди: серпень 2011 року - 15 448, 00 грн.; вересень 2011 року - 22 022,00 грн.; жовтень 2011 року - 6 352,00 грн.; листопад 2011 року - 263 402,00 грн.; грудень 2011 року - 69 470,00 грн.; січень 2012 року - 4 167,00 грн.; лютий 2012 року - 11 921,00 грн.; травень 2012 року - 290 057,00 грн.; липень 2012 року - 150 500,00 грн.; серпень 2012 року - 180 841,00 грн.

Це твердження базується на тому, що за вказані періоди немає складених відповідачем актів камеральних перевірок.

Ухвалою суду від 07 серпня 2013 року замінено відповідача по справі з Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000061540 від 07.02.2013 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, підтримали доводи, викладені у раніше наданих письмових запереченнях на позов, в яких зазначили, що ДПІ в м. Сєвєродонецьку була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Карбосінтез», за результатами якої складений акт №98/15/35217190 від 22.01.2013. Відповідно до вказаного акту встановлено порушення п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - ТОВ «Карбосінтез» сформовано податковий кредит за періоди відсутності господарської діяльності, що призвело до завищення податкового кредиту по податковим деклараціям з ПДВ за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень, лютий, травень, липень, серпень 2012 року всього на суму 1 014 140,00 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації за грудень 2012 року) в сумі 1 014 140,00 грн.

За даними додатку № 2 Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2 до декларації з ПДВ за грудень 2012 року), звітним періодом, в якому виникла сума 1 014 140,00 грн. є: серпень 2011 року - 15 448,00 грн., вересень 2011 року - 22 022,00 грн., жовтень 2011 року - 6 362,00 грн., листопад 2011 року - 263 402,00 грн., грудень 2011 року - 69 430,00 грн., січень 2012 року - 4 167,00 грн., лютий 2012 року - 11 921,00 грн., травень 2012 року - 290 057,00 грн., липень 2012 року - 150 500,00 грн., серпень 2012 року - 180 841,00 грн.

Актом перевірки доведено, що за період серпень-грудень 2011 року та січень, лютий, травень, липень 2012 року господарські операції ТОВ «Новий елеватор» не здійснювались та встановлено відсутність декларування податкових зобов'язань по деклараціях з ПДВ за дані періоди. По декларації за серпень 2012 року податковий кредит сформовано згідно податкових накладних за вересень 2011 року, по якому також встановлено відсутність декларування податкових зобов'язань.

Перевіркою реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за перевіряємі періоди встановлено формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих постачальниками у періодах, коли ТОВ «Карбосінтез» не здійснювало господарських операцій.

На підставі викладеного представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Карбосінтез» (далі - ТОВ «Карбосінтез») є юридичною особою, код ЄДРПОУ 35217190.

ТОВ «Карбосінтез» знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку з 05.10.2007, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 05.10.2007 № 180, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Згідно свідоцтва № 100076012 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.11.2007, позивач є платником податку на додану вартість

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2013 року завідувачем сектору контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість УОЮЮ ДПІ у м.Сєвєродонецьку Петренко В.С. на підставі п. 200.10 ст. 200, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбосінтез», за результатами якої складено акт від 22.01.2013 №98/15/35217190.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «Карбосінтез» сформовано податковий кредит за періоди відсутності господарської діяльності, що призвело до завищення податкового кредиту по податковим деклараціям з ПДВ за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень, лютий, травень, липень, серпень 2012 року всього на суму 1 014 140,00 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації за грудень 2012 року) в сумі 1 014 140,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000006154 від 07.02.2013, згідно якого розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість складає 1 014 140,00 грн.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Статтею 76 Податкового кодексу України визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Правомірність проведення перевірки сторонами не заперечувалась.

Судом встановлено, що підставою для донарахування позивачу спірної суми податкового зобов'язання з ПДВ із застосуванням штрафних санкцій стало невизнання податковою інспекцією права позивача на податковий кредит за операціями з придбання товарів (обладнання) за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які були отримані позивачем для реалізації Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів і міст Луганської області на 2011 рік.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №527 від 30.06.2010 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів» Луганською обласною держадміністрацією розроблена і погоджена з правлінням Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття Програма створення нових робочих місць.

Матеріалами справи підтверджується, що 12 травня 2011 року Державна компанія «Луганськлегінвест» (далі - Замовник), яка за Статутом, затвердженим Луганською облдержадміністрацією (далі - облдержадміністрація), має статус Замовника із створення нових робочих місць та будівництва відповідних об'єктів у всіх галузях економіки і розпорядника нижчого рівня виділених на цю мету державних коштів, та розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації від 29.03.2011 № 368 визначена Замовником зі створення нових робочих місць за Програмою створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 рік, затвердженої розпорядженням голови обласної держадміністрації від 10.05.2011 № 520 (далі - Програма-2011), в особі віце-президента Альтермана Валерія Ушеровича, який діє на підставі Статуту компанії та доручення від 10.05.2011 № 2, з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю «Карбосінтез» (далі - Учасник Програми-2011) в особі директора Алєксєєва Сергія Володимировича, який діє на підставі Статуту товариства, з другого боку, керуючись положеннями Господарського кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 № 527 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 264), на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (розділ 1 «Загальні положення»), від 31.10.2007 № 1269 та від 08.10.2008 № 923, наказу Держбуду України від 19.07.2002 № 13, Державних будівельних норм Д.1.1-1-2000, інших нормативно-правових актів України та з метою забезпечення реалізації Програми-2011 уклали договір про взаємовідносини Державної компанії «Луганськлегінвест» та ТОВ «Карбосінтез» у реалізації Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів і міст Луганської області на 2011 рік.

Предметом цього договору відповідно до п. 1.1 є забезпечення Учасником Програми - 2011 за безпосередньою участю Замовника створення відповідної кількості нових робочих місць, згідно з Програмою - 2011 та у встановлені нею строки, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття шляхом реалізації у вугледобувному Кремінському районі бізнес-плану «Створення комплексу з переробки залишків нафтопереробних виробництв».

Крім того, судом встановлено, що між ДП «Луганськлегінвест» (Замовник), ТОВ «Карбосінтез» (учасник Програми) та ТОВ «Нові технології» (Генпідрядник) укладено договір будівельного підряду №9-527/264-1 від 18.05.2011, згідно п. 1.1 якого Замовник перераховує учаснику Програми кошти, необхідні для розрахунків з Генпідрядником, який зобов'язується на свій ризик та своїми силами забезпечити відповідно до затвердженої кошторисної документації проекту «Створення комплексу з переробки залишків нафтопереробних виробництв» та умов даного договору виконати комплекс будівельно-монтажних та інших робіт, пов'язаних з будівництвом у м. Кремінна Луганської області (за межами населеного пункту в районі териконів закритої шахти «Кремінна») - об'єкт Програми, а учасник Програми за рахунок отриманих від Замовника коштів здійснює оплату прийнятих Замовником виконаних відповідно до умов даного договору робіт.

Згідно п. 1.2 вказаного договору фінансування робіт згідно даного договору здійснюється за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття, які направляються Луганською обласною державною адміністрацією на створення в м. Кремінна Луганської області - об'єкта створення нових робочих місць, передбачених Програмою.

Факт виконання договору будівельного підряду №9-527/264-1 від 18.05.2011 підтверджується виписками з банківського рахунку позивача про перерахування грошових коштів ТОВ «Нові технології», податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт.

24.05.2012 ТОВ «Карбосінтез», ДП «Луганськлегінвест», Кремінською райдержадміністрацією та проектувальником ТОВ «НКК-Укрпромексперт» підписано акт про готовність до вводу в експлуатацію об'єкта по створенню нових робочих місць «Програми зі створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 рік» у ТОВ «Карбосінтез».

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що дані податкової звітності ТОВ «Карбосінтез» з податку на додану вартість за грудень 2012 року свідчать про те, що позивач визначав податковий кредит звітного періоду, виходячи з договірної вартості товарів (послуг), та складав із сум податків, нарахованих/сплачених постачальниками протягом грудня 2012 року, у зв'язку із придбанням (будівництвом) основних виробничих фондів, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Як вбачається з висновку № 623/24 судово-економічної експертизи, складеного старшим судовим експертом Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз 22.07.2013, досліджуючі надані документи, виходячи з діючого законодавства, не видається можливим встановити, за рахунок яких коштів сформовано розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 014 140,00 грн. за податковою декларацією по податку на додану вартість за грудень 2012 року № 9084828153 від 16.01.2013.

Згідно п. 2.1 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз» експерт вказав на той факт, що підчас проведення експертизи встановлено, що від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 014 140,00 грн., заявлене в податковій декларації по податку на додану вартість ТОВ «Карбосінтез» за грудень 2012 року №9084828153 від 16.01.2013 до бюджетного відшкодування сформовано в сумі та у порядку, передбаченому діючим законодавством.

Відповідно до п . 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами формування податкового кредиту є фактичне придбання платником товарів (робіт, послуг) з господарською метою та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому чинне податкове законодавство не обмежує право платника на реалізацію права на податковий кредит в залежності від джерела отримання коштів, використаних для розрахунків за отримані товари (роботи, послуги). Зараховані ж бюджетні грошові кошти у вигляді капітального трансферту на рахунок платника податку є його власністю. Платник податку несе відповідальність лише за їх цільове використання, але вільний у виборі інших умов їх використання (контрагента, умов оплати, ціни тощо).

Отже, формування платником податкового кредиту за наслідками придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок цільових бюджетних коштів здійснюється за загальними правилами, наведеними у статті 198 Податкового кодексу України.

Оскільки фактичне виконання операцій з придбання позивачем основних фондів, за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит у спірній сумі, податковим органом не заперечується, то у даному разі підстави для визнання оспорюваної податкової вигоди необґрунтованою відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0000061540 від 07.02.2013 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку такими, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 294,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 30 від 19.02.2013.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 12.08.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбосінтез» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061540 від 07.02.2013 задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000061540 від 07.02.2013 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбосінтез» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.), сплачені згідно платіжного доручення № 30 від 19.02.2013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.08.2013.

Суддя Т.С. Ушаков