Рішення

від 13.12.2006 по справі 40/309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/309

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.12.06 р.                                                                               Справа № 40/309                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Старобешівський хлібокомбінат”  м. Комсомольське

до відповідача оптово-роздрібного об'єднання „Кооператор”  смт.Старобешеве

про стягнення 10448 грн. 75  коп.  

за участю:

представників сторін:

від позивача Груховська Л.М. – головний бухгалтер

від відповідача Сапронова К.М. - юрисконсульт

З урахуванням складності справи та витребування важливих доказів, про існування яких суд дізнався вже під час процесу, строк вирішення спору було продовжено за приписами частини третьої ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 10448 грн. 75 коп., який утворився згідно договору поставки хлібопродуктів № 110 від 18.11.02р.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          2300 грн. 00 коп. не стосуються умов договору, а тому відповідач заперечує проти задоволення позову у цій частині;  

-          договором поставки № 110 визначені форми оплати продукції, однак строк виконання зобов'язань не встановлений;

-          позивачем пропущений строк позовної давності.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору позивач здійснив постачання продукції на адресу відповідача.

Станом на 19.11.02р. борг відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складав 2300 грн. 00 коп., а на 01.09.06р. – 10448 грн. 75 коп.

Факт постачання продукції підтверджується товарно-транспортними накладними, підписаними позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 4.3 договору відповідач повинен здійснити оплату за фактично відвантажену продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або шляхом оплати готівкою в його касу.  

Відповідач свої зобов'язання не виконав, продукцію отримав, однак її оплату у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 10448 грн. 75 коп., який позивач намагається стягнути.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні п. 2 ст. 180 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулися.

Незалежно від того, що у ЦК України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Сторонами у справі є суб'єкти господарювання у розумінні статті 55 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього  певну грошову суму.

Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом та звичаїв ділового обігу та припинятися  за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 8148 грн. 75 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 2300 грн. 00 коп. слід відмовити, оскільки сума 2300 грн. 00 коп. не стосується умов договору та її стягнення повинно вирішуватися на підставі ст. 1212 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка набула майно чи грошові кошти або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно чи грошові кошти. Тобто ця стаття передбачає позадоговірні зобов'язання, які виникають внаслідок придбання або зберігання майна чи грошових коштів за рахунок іншої особи без достатніх підстав.

Факт набуття або збереження майна чи грошових коштів без належних правових підстав одним суб'єктом правовідносин за рахунок іншого суб'єкта правовідносин зумовлює виникнення зобов'язань особливого виду, які мають назву кондикційних. Кондикційні зобов'язання відносяться до позадоговірних зобов'язань. Головною метою кондикційних зобов'язань є відновлення майнового положення того суб'єкта, за рахунок котрого інший суб'єкт безпідставно збагатився.

Змістом кондикційного зобов'язання є дії, спрямовані на повернення втраченого, а також дії, пов'язані з відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку з безпідставним збагаченням.

Коли предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

Заперечення відповідача відносно пропуску позивачем строку позовної давності судом не приймаються оскільки:

-          згідно п. 4.3 договору № 110 від 18.11.02р. строк виконання зобов'язань щодо оплати отриманої продукції між сторонами не встановлений;

-          відповідно до частини другої ст. 530 ЦК України 2003р. (ст. 165 ЦК 1963р.) якщо строк (дата) виконання боржником зобов'язань не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Це право кредитора жодним строком не обмежується. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

-          позовну давність у таких випадках потрібно обчислювати з восьмого дня після направлення кредитором вимоги про виконання зобов'язання. За відсутністю такої вимоги позовна давність текти не починає;

-          відповідно до абзацу другого частини п'ятої ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі витіканням цього строку;

-          позивачем була направлена вимога № 53 від 02.02.06р. у вигляді претензії, а тому строк позовної давності їм не пропущений.

Слід звернути увагу на те, що акт звірки є письмовою формою визнання боргу (взаємної заборгованості сторін), тобто цивільно-правовим документом. Акт звірки є бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості).

Крім того, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних  вимог за приписами частини п'ятої ст.49 ГПК України.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну а резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 9, ч. 5 ст. 261, ч. 530, ч. 2 ст. 712, 1212 ЦК України 2003 року, ст. 165 ЦК України 1963 року, ст. ст. 55, 193, 203, 264, 265 ГК України, ст. 44, частиною п'ятою ст. 49, 69, ст. ст. 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з оптово-роздрібного об'єднання „Кооператор”, 87200, смт. Старобешеве, Донецька область, вул. Совєтська, 49, ід.код 25599943, р/р 260063592 в ДОД АППБ „Аваль”, код банку 335076, на користь:

- відкритого акціонерного товариства „Старобешівський хлібокомбінат”, 87250,  м. Комсомольське, Донецька область, вул. Кірова, 29-а, ід. код 00376124, р/р 26001301845025 в Старобешівському відділенні ПІБ в м. Комсомольське, код банку 334765, борг в сумі 8148 грн. 75 коп., витрати по держмиту в сумі 79 грн. 55 коп.,  витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 92 грн. 02 коп., видавши наказ.

3.У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 2300 грн. 00 коп. відмовити.

4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення оформленого у відповідності до вимог ст.84 ГПК України: 18.12.06р.   

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.