Постанова

від 07.08.2013 по справі 826/7846/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2013 року № 826/7846/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергомонтажвентиляція" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2013 №0000482290 та №0000492290

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Енергомонтажвентиляція» звернулось до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2013 №0000482290, №0000492290.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті від 26.12.2012 №2292/22-90/25293049 «Про результати документальної планової перевірки ПрАТ «Енергомонтажвентиляція» з питань дотримання вимог податкового законодавства з період з 01.07.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012» про порушення позивачем вимог податкового законодавств по взаємовідносинах з ТОВ «Сантехнік ЕМВ», ТОВ «Юридична фірма «Ярвал», ТОВ «Адвокатське об'єднання «Ярвал», ТОВ «Дак-Мастер» не відповідає фактичним обставинам.

Відповідач - Державна податкова інспекція e Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях які долучено до матеріалів справи.

04.07.2013 в судовому засіданні з згодою сторін, відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження вирішення справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну планову перевірку ПрАТ «Енергомонтажвентиляція» з питань дотримання вимог податкового законодавства з період з 01.07.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012, за результатом якої складено акт від 26.12.2012 №2292/22-90/25293049 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог

- пп. 14.1.11, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.11 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 366 993 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України в результаті чого знижено податок на додану вартість на загальну суму 152 944 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2013

№0000492290, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з платежем податок на додану вартість на суму 191 180 грн. (за основним платежем 152 944 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38 236 грн.

№ 0000482290, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 409 513 грн. (за основним платежем 366 993 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 42 520 грн.).

З результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Щодо висновку відповідача про порушення позивчем вимог п.п. 14.1 .27 та п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 , п. 138.2 , п. 138.4 та п. 138.8 ст. 138 Податковою кодексу України та безпідставного віднесення позивачем до собівартості робіт у 3 кварталі 2012 року отримані роботи по монтажу систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря на умовах субпідряду від ТОВ «Сантехнік ЕМВ» (код ЄДРПОУ 36133488) на загальну суму 536 903,44 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Сантехнік ЕМВ» укладено договора на виконання субпідрядних робіт з монтажу систем опалення та вентиляції від 17.07.2012 року № 2/07 (складські приміщення у м. Бровари) та від 02.03.2011 № 5/03 (житлова будівля по вул. Різницька - Московська, м. Київ).

Судом встановлено, що на виконання зазначених робіт до перевірки були надані тільки довідки про вартість виконаних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи, а саме:

- довідка про вартість виконаних робіт за серпень 2012 року на суму 206 985,64 грн. (без ПДВ) - монтажні роботи на складських приміщеннях у м. Бровари;

- довідка про вартість виконаних робіт за серпень 2012 року на суму 329 917,80 грн. (без ПДВ) - монтажні роботи у житловій будівлі по вул. Різницька - Московська, м. Київ.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується позивачем до перевірки не надані акти виконаних робіт, обов'язковість яких передбачена вимогами п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України та Законом України від 16.07.1999 р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно п.п. 14.1 .27 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку , в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до вимог п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та / або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та / або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог и. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 p. №88, встановлено, що є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи, що позивачем не надано до перевірки акти виконаних робіт, висновок відповідача про порушення позивчем вимог п.п. 14.1 .27 та п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 , п. 138.2 , п. 138.4 та п. 138.8 ст. 138 Податковою кодексу України та безпідставного віднесення позивачем до собівартості робіт у 3 кварталі 2012 року отримані роботи по монтажу систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря на умовах субпідряду від ТОВ «Сантехнік ЕМВ» (код ЄДРПОУ 36133488) на загальну суму 536 903,44 грн. на думку суду є обґрунтованим.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем вимог п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України та не прийняття наданих позивачем після проведення перевірки копій відсутніх актів виконаних робіт суд зазначає наступне.

Згідно абз 2 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абз 2, 4 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Також, згідно з пп. 17.1.8 Податкового кодексу України платник має право вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Враховуючи, що відсутні під час проведення перевірки документи надані позивачем після завершення перевірки, податковий орган має право призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків. Суд звертає увагу, що податковий кодекс України не містить заборони щодо прийняття податковим органом рішення за результатами проведеної перевірки.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем п.п. 14.1.27 та п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 , п.138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) отримані роботи по вогнезахисній обробці металевих конструкцій повітроводів вогнезахисною сумішшю від ТОВ «Дак-Мастер» (код ЄДРПОУ 37240807) на загальну суму 509 253 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року у сумі 220 395 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 288 858 грн. суд зазначає наступне.

Порушення позивачем податкового законодавства обґрунтовані нікчемністю договорів укладених позивачем з ТОВ «Дак-Мастер» та викладені в акті перевірки, а саме: актом ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 14.02.2012 року № 649/23-7/37240807 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ДАК-МАСТЕР", код за ЄДРПОУ 37240807, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року» встановлено, що встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у акті перевірки покупцями товарно-матеріальних цінностей. Також, в ході проведення перевірки не встановлено фактів передачі товарів (послуг) від ТОВ „Дак-Мастер" до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку, що ТОВ „ДАК-МАСТЕР" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Отже, висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ТОВ "Дак-Мастер" та ТОВ "ППС-ГРУП", не є належними доказами по справі, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються Позивача.

Як вбачаться з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Дак-Мастер» та позивачем укладено контракт №6М/10/1 від 11.11.2010 на виконання вогнезахисних робіт на об'єкті «Реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів НСК «Олімпійський» з метою досягнення межі вогнестійкості ЕІ 45 хвилин, ЕІ 60 хвилин, ЕІ 120 хвилин»; контракт №98М11 від 16.09.2011 на виконання вогнезахисних робіт на об'єкті аеропорт «Бориспіль», контракт №28М11 від 11.03.2011 на виконання вогнезахисних робіт на об'єкті будівництво нежитлового будинку та громадського торговельно-офісного-готельного комплексу на вул.Різницькій в м. Києві; контракт №127М11 від 29.09.2011 на виконання вогнезахисних робіт на об'єкті Торгово-офісний комплекс на Спортивній площі, 1 в м. Києві.

На виконання зазначених робіт ТОВ «Дак-Мастер» виписано наступні акти, що надані до перевірки:

- акт №1 за серпень 2011р. на суму 48 600 грн., у тому числі ПДВ- 8 100 грн. (будівництво нежитлового будинку та громадського торговельно-офісного-готельного комплексу на вул.Різницькій в м. Києві);

- акт №1 за вересень 2011р. на суму 215 874,00 грн., у тому числі ПДВ -35 979,00грн. (об'єкт Торгово-офісний комплекс на Спортивній площі, 1 в м. Києві);

- акт №1 за грудень 2011р. на суму 4 720,00 грн., у тому числі ПДВ -786,67 грн.(об'єкт аеропорт «Бориспіль»);

- акт №2 за грудень 2011р. на суму 51 129,54 грн., у тому числі ПДВ -8 521,59 грн. (об'єкт НСК «Олімпійський»);

- акт №3 за грудень 2011р. на суму 290 780,00 грн., у тому числі ПДВ -48 463,33 грн. (об'єкт Торгово-офісний комплекс на Спортивній площі, 1 в м. Києві).

Також, позивачем надано суду експертний висновок Державного департаменту попеченої безпеки від 22.12.2010№36/4/8710, відповідно до якого виконання ТОВ «Дак-Масер» протипожежних вимог на об'єкті НСК «Олімпійський» порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію листа Державної інспекції техногенної безпеки України від 29.08.2011 №36/4/6345 проектна документація розроблена ТОВ «Дак-Сервіс» на об'єкт будівництво нежитлового будинку та громадського торговельно-офісного-готельного комплексу на вул. Різницькій в м. Києві відповідає вимогам нормативних документів.

Також, судом встановлено, що ТОВ «Дак-Сервіс» має дозвіл територіального управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та місту Києву №1274.11.32-45.25.1 (строк дії до 08.08.2016).

Крім того в судому засіданні 04.07.2013 допитано в якості свідка заступника директора ТОВ «Дак-Сервіс» ОСОБА_2, який пояснив, що з позивачем вони спільно виконують будівельні та проектні роботи з 2010 року, всі роботи виконуються відповідно до норм чинного законодавства та передаються на підставі відповідних документів замовникам таких робіт.

На підтвердження оплати робіт відповідно до вказаних вище контрактів позивачем надано суду платіжні доручення, які долучено до матеріалів справи.

Також, в акті перевірки зазначено, що висновком спеціаліста від 02.02.2012 року за №47, старшого експерту сектору фототехніки, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці, капітана міліції Красюка Ігоря Петровича, згідно якого підписи від імені ОСОБА_4 (особа, що підписувала документи від імені ТОВ «Дак-Мастер») в представлених на дослідження документах, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Згідно з п.2, 3, 5 ст. 65 Господарського кодексу України: власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно з пунктом 3 статті 8 Розділу III Закону України від 16.07.1999р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі -Закон України №996) визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Статтею 9 Закону України № 996 " встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п.2.4, п.2.16 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, визначено, що:

- первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа; забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Тобто, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат виписані від імені невстановлених осіб, не можна вважати належно оформленими та підписаним повноваженими особами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 по справі №21-421а11.

Враховуючи викладене, висновок викладений в акті перевірки про порушення позивачем п.п. 14.1.27 та п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 , п.138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) отримані роботи по вогнезахисній обробці металевих конструкцій повітроводів вогнезахисною сумішшю від ТОВ «Дак-Мастер» на загальну суму 509 253 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року у сумі 220 395 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 288 858 грн. є обґрунтованим та підтверджується матеріалами справи.

Обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем вимог позивачем п.п. 14.1.27 та п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 , п.138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) отримані роботи по вогнезахисній обробці металевих конструкцій повітроводів вогнезахисною сумішшю від ТОВ «Дак-Мастер» прямо вказує на обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 податкового кодексу України внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 101 851 грн.

Щодо висновку відповідача викладеного в акті перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Адвокатське об'єднання «Ярвал», ТОВ «Юридична фірма «Ярвал» та адвоката ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 14.1 .27, п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 , п.138.2, п. 138.4 та п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до інших витрат витрати на юридичні послуги, отримані від ТОВ «Адвокатське об'єднання «Ярвал» на загальну суму 420 000 грн., ТОВ «Юридична фірма «Ярвал» на загальну суму 30 000 грн. та адвоката ОСОБА_5 на загальну суму 65 300 грн.

Судом встановлено, що позивачем до перевірки надано по контрагенту ТОВ «Адвокатське об'єднання «Ярвал»: акт від 10.08.2011 №ОУ-000003471 на суму 30 000 грн.; акт від 14.09.2011 МЮУ-0000183 на суму 90 000 грн.; акт від 31.10.2011 №ОУ-0000020 на суму 30 000 грн.; акт від 30.12.2011 №ОУ-0000030 на суму 30 000 грн.; акт від 30.01.2012 Ж>У-0000021 на суму 30 000 гри.; акт від 29.02.2012 №ОУ-0000025 на суму 30 000 грн.; акт від 30.03.2012 №ОУ-0000062 на суму 30 000 грн.; акт від 28.04.2012 №ОУ-0000080 на суму 30 000 грн.; акт від 31.05.2012 №ОУ-0000106 на суму 30 000 грн. ; акт від 25.06.2012 №ОУ-0000016 на суму 30 000 грн.; акт від 31.07.2012 №ОУ-0000183 на суму 30 000 грн.; акт від 31.08.2012 №ОУ-0000155 на суму 30 000 грн.

По контрагенту адвокат ОСОБА_5 - акт б/н від 13.07.2011 року на суму 65 300 грн. (юридична допомога).

По контрагенту ТОВ «Юридична фірма «Ярвал» - акт від 04.07.2011 №ОУ-0000050 на суму 30 000 грн.

Відповідно ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХИ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, із змінами та доповненнями, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, із змінами та доповненнями, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг .

Судом встановлено, що зазначені вище акти не містять чітко визначеного переліку наданих послуг, оскільки відсутня деталізація наданих послуг, що не дає можливість підтвердити зв'язок даних послуг з господарською діяльністю ПрАТ «Енергомонтажвентиляція», а відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем п.п. 14.1 .27, п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 , п.138.2, п. 138.4 та п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до інших витрат витрати на юридичні послуги, отримані від ТОВ «Адвокатське об'єднання «Ярвал» на загальну суму 420 000 грн., ТОВ «Юридична фірма «Ярвал» на загальну суму 30 000 грн. та адвоката ОСОБА_5 на загальну суму 65 300 грн.

Також, з акту перевірки вбачаться, що відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.27 та п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 , п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України та безпідставного віднесення позивачем у 3 кварталі 2011 року до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартість бензину А-95, отриманого від ТОВ «Тех-Протектіо», що має не основний стан платника, на загальну суму 36 408 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп. 139.1.11 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до собівартості робіт у 1 кварталі 2012 року суму штрафних санкцій за відмову від завантаження, сплачених на користь ТОВ «Імператор-автотранс» на загальну суму 9 985,00 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено, що ПрАТ «Енергомоитажвентиляція» на виконання умов договору з ТОВ «Імператор-автотранс» «платило штрафні санкції за відмову від завантаження автотранспорту відповідно до акту від 24.02.2012 № И-39 на загальну суму 9 985,00 грн.

Відповідно до вимог пп. 139.1.11 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку.

Також, відповідач в акті перевірки вказує на порушення позивачем вимог п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до собівартості робіт у 4 кварталі 2011 року суму витрат на послуги з міжнародного перевезення (Німеччина - Київ), отриманих від ТОВ «Чемпіон -Транс» на загальну суму 35 183,00 грн.

Як вбачаться з акту перевірки виконання зазначених послуг підтверджено актом від 30.09.2010 року № 150 на загальну суму 35 183,00 грн., який надано до перевірки. Слід зазначити, що відповідно до вимог п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, із змінами та доповненнями, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, відповідач вказує, що послуги з міжнародного перевезення, що фактично здійснені ТОВ «Чемпіон - Транс» у вересні 2010 року повинні бути відображені у складі витрат також у даному періоді.

Суд звертає увагу, що позивачем зазначені вище порушення податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Тех-Протектіо», ТОВ «Імператор-автотранс», ТОВ «Чемпіон -Транс» не заперечуються ні в позовній заяві ні під час судового вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 КАС України, обставини які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Оскільки позивачем не заперечується зазначені вище порушення податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Тех-Протектіо», ТОВ «Імператор-автотранс», ТОВ «Чемпіон -Транс», суд не вбачає підстав для доказування вказаних вище обставин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню,

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда