Постанова

від 15.10.2013 по справі 826/7846/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7846/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергомонтажвентиляція» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2013 року в справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Енергомонтажвентиляція» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Енергомонтажвентиляція» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 14 січня 2013 року №0000482290 та № 0000492290, винесених ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2013 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Енергомонтажвентиляція» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну планову перевірку ПАТ «Енергомонтажвентиляція» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року за результатами якої складено акт від 26.12.20102 року №22/22-9-/25293049.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 26.12.20102 року №22/22-9-/25293049, у якому викладено виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства України, зокрема:

- 14.1.11, пп.14.1.27, пп.14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14; пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135; пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14; п.138.2, 138.4, п. 138.8 ст.138, пп..139.1.11 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 366 993 грн;

-п.198.3 п.198.6 ст. 198, п.192.1.1 п.192.1 ст. 192 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 152 944 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2013 року:

-№0000492290, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з платежем податок на додану вартість на суму 191180 грн із яких: 152 944 грн за основним платежем і 38 236 грн - штрафні (фінансові) санкції;

-№0000482290, яким позивачу збільшено суду грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 409 515 грн, із них: за основним платежем 366 993 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 42 520 грн.

Відповідно до пп. 14.1.27, п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Як зазначено у п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг(п.138.4).

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п.138.8).

Із акта перевірки вбачається, що позивачем до перевірки не були надано акти виконаних робіт, які проводились ТОВ «Сантехнік-ЕМВ».

Проте, із матеріалів справи вбачається, що зазначені документи надані позивачем до податкового органу разом із запереченнями до акту перевірки від 28.12.2012 року, а саме: довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за серпень 2012 року, акт №64 приймання виконаних робіт за серпень 2012 року (форма КБ-2в), акт №64/1 приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2012 року, акт №70 приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2012 року.

Згідно п.44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, оскільки зазначені акти були направлені до податкового органу до прийняття рішення контролюючим органом за результатами перевірки, останній зобов'язаний був прийняти надані акти та надати їм належну оцінку, а також врахувати під час прийняття податкового повідомлення-рішення.

Із пояснень представника податкового органу слідує, що врахування документів не є обов'язком ДПІ, а лише правом, а тому під час прийняття податкового повідомлення-рішення акти не приймались до уваги.

Таким чином, колегія судів вважає, що скільки позивачем надано до податкового органу всі первинні документи, які належним чином оформлені, в т.ч. і акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2, КБ-3, відсутні підстави вважати, що позивач порушив вимоги податкового законодавства та занизив податок на прибуток.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Дак-Мастер» укладено контракт №6 М/10/1 від 11.11.2010 року на виконання вогнезахисних робіт на об»єкті «Реконструкція існуючих та будівництво нових об»єктів НСК «Олімпійський» з метою досягнення межі вогнестійкості ЕІ 45 хвилин, ЕІ 60 хвилин, ЕІ 120 хвилин; контракт № 98 М від 16.09.2011 року на виконання вогнезахисних об»єктів аеропорт «Бориспіль»; контракт № 28М11 від 11.03.2011 року на виконання вогнезахисних робіт на об»єкті будівництво нежитлового будинку торговельно-офісного-готельного комплексу на вул. Різницькій в м. Києві; контракт №127 М11 від 29.09.2011 року на виконання вогнезахисних робіт на об'єкті Торгово-офісний комплекс на Спортивній площі,1 в м. Києві.

На виконання зазначених робіт ТОВ «ДАК-Мастер» виписано акти:

-№1 за серпень 2011 року на суму 48600 грн у т.ч. ПДВ 8100 грн (будівництво нежитлового будинку та громадського торговельно-офісно-готельного комплексу на вул. різницькій в м. Києві;

-№1 за вересень 2011 року на суму 215 874 грн у т.ч. ПДВ на суму 35979 грн ( об'єкт Торгово-офісний комплекс на Спортивній площі,1 в м. Києві);

-№1 за грудень 2011 року на суму 4720 грн у т.ч. ПДВ 786,67 грн (об'єкт аеропорт «Бориспіль»);

№2 за грудень 2011 року на суму 51 129,54 грн у т.ч. ПДВ на суму 8 521,59 грн (об'єкт НСК «Олімпійський»);

-№ 3 за грудень 2011 року на суму 290 780 грн у т.ч. ПДВ на суму 48 463,33 грн (об'єкт торгово-офісний комплекс на Спортивній площі,1 в м. Києві).

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що товариство безпідставно було віднесено до складу валових витрат вартість робіт по вогнезахисній обробці металевих конструкцій повітропроводів від ТОВ «Дак-Мастер» на суму 509 253 грн

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 139.1.9 п.129.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК).

Відповідно до змісту статі 3 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

До первинних документів, що підтверджують здійснення розрахунків з постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності відносяться відповідні розрахункові та платіжні документи ( платіжні доручення, квитанції касові чеки, тощо).

Крім того, чинним законодавством передбачено вимоги до оформлення первинних документів, які є підставою для відображення в бухгалтерському і податковому обліку операцій з отримання матеріальних цінностей.

Судом встановлено, що надання послуг ТОВ «Дак-Мастер» позивачу підтверджується відповідними актами, які оформлені відповідно до вимог законодавства України, зокрема Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Дак-Мастер», то колегія суддів вважає, що доводи податкового органу є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є недійним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинам и 1-3,5,6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

До матеріалів справи позивачем були долучені копії договорів, акти приймання-передачі виконаних робіт, банківські виписки, податкові накладні, тощо. Всі договори підписані керівниками товариств, на них проставлені мокрі печатки.

На момент укладення договорів та їх виконання контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість.

Отже, колегія суддів вважає, що укладені між позивачем та його контрагентом договори були направлені на здійснення господарської діяльності, є реальними, що повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Адвокатське об»єднання «Ярвал» та ТОВ «Юридична фірма «Ярвал», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки податковим органом було зазначено, що товариство безпідставно віднесло до інших витрат витрати на юридичні послуги, отримані від ТОВ «Адвокатське об»єднання» «Ярвал» на суму 420000 грн та ТОВ «Юридична фірма «Ярвал» на суму 30 000 грн., а акти на виконання юридичних послуг не містять чіткого переліку наданих послуг, відсутня деталізація послуг.

Проте, як зазначив позивач і дана обставина підтверджується матеріалами справи, акт від 10.08.2011 № ОУ-000003471 року на суму 30 000 грн не належить до ТОВ «Адвокатське об»єднання «Ярвал», оскільки угода про надання юридичних послуг із зазначеним товариством позивач уклав лише 14.09.2011 року. Крім того, зазначений акт не значиться по бухгалтерському та податковому обліку товариства.

Товариство отримало 14.09.2011 року від ТОВ «Адвокатське об»єднання «Ярвал» акт № ОУ-0000001, тоді як в акті має місце посилання на акт від 14.09.2011 року №ОУ-0000183.

Для підтвердження факту виконання робіт за договорами позивачем були витребувані від виконавця робіт ТОВ «Юридична фірма «Ярвал» та ТОВ «Адвокатське об»єднання «Ярвал» звіти про виконання робіт по договорам про надання юридичних послуг по кожному місяцю надання послуг та які були надані до податкового органу разом із запереченнями відповідно до п.44.6 ст. 44 ПК.

Колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно не було прийнято до уваги акти виконаних робіт та звіти про виконання робіт, оскільки в них чітко викладені дані щодо найменування наданих послуг.

Чинним податковим кодексом України чітко визначено, що не відносяться до складу валових витрат ті витрати, які не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження виконання робіт (послуг) відповідно до договорів, позивачем надано всі документи, які свідчать про реальність господарських операцій.

Щодо висновків акту, які стосуються діяльності позивача по договірним відносинам з ТОВ «Тех-Протектіо», ТОВ «Імператор-автотранс», ТОВ «Чемпіон-Транс», то як пояснив у судовому засіданні представник позивача, викладені в акті порушення мали місце, позивач з ними погодився, а тому в цій частині сплатив борг та штрафні (фінансові) санкції

Так, листом від 22 січня 2013 року №1-02/44 ПАТ «Енергомогнтажвентиляція» повідомила ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, що товариством сплачено до державного бюджету:

- частину коштів згідно з податковим повідомленням-рішенням №00000482290 від 14.01.2013 року у якому донараховані суми податку на прибуток по взаємовідносинам із підприємствами ТОВ «Чемпіон Транс», ТОВ «Імператор Автотранс» ТОВ «Тех-Протектіо», адвокатом ОСОБА_1., тощо в розмірі 34 815 грн штрафні санкції по податку на прибуток в розмірі 1 732 грн;

- частину коштів згідно податкового повідомлення-рішення №0000492290 від 14.01.2013 року у якому донараховані суми податку на додану вартість в розмірі 51093 грн, штрафні санкції по податку на додану вартість в сумі 12 773 грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача в цій частині донарахування сум податку на прибуток, податку на додану вартість та штрафних санкцій позивач не оспорює.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що сплачені суми повинні бути відраховані від загальної суми донарахувань та штрафних санкцій при вирішенні питання скасування податкових повідомлень рішень.

З цих підстав колегія суддів вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі №0000482290 від 14 січня 2013 року в частині донарахування суми податку на прибуток на суму основного боргу в розмірі 332 178 грн (366 993грн - 34 815 грн), та штрафні (фінансові) санкції на суму 40 788 грн ( 42 520 грн - 1732 грн), а також скасувати податкове повідомлення-рішення №0000492290 від 14 січня 2013 року в частині донарахування суми податку на додану вартість на суму основного боргу 101 851 грн (152 944 грн - 51 093 грн) та штрафні (фінансові) санкції на суму 25 463 грн (38 236 грн - 12 773 грн).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, а тому вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позову в частині.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПАТ "Енергомонтажвентиляція" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі №0000482290 від 14 січня 2013 року в частині донарахування суми податку на прибуток на суму основного боргу в розмірі 332 178 грн, та штрафні (фінансові) санкції на суму 40788 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000492290 від 14 січня 2013 року в частині донарахування суми податку на додану вартість на суму основного боргу 101 851 грн та штрафні (фінансові) санкції на суму 25 463 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 16 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.