ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2013 року Справа № 904/4066/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Павловського П.П.
при секретарі: Литвин А.П.
за участю представників:
позивача: Заярська Ю.В. - пред., дов. №14/05-13 від 14.05.2013р.;
відповідачів: 1. Стащук В.А. - пред., дов. №4873/18 від 28.11.2012р.;
Славянін М.О. - пред., дов. №2827/9 від 16.07.2013р.;
2. Герасимчук С.С. -пред., дов.№4/8-18 від 04.04.2013р.;
3. Дженчако Т.М.- пред., дов. №27 від 04.07.2013р.;
третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м. Київ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013р. у справі №904/4066/13
за позовом: приватного підприємства «СІА» (м. Дніпропетровськ)
до: 1. Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м. Київ)
2. Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)
3. Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (м. Дніпропетровськ)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ)
про: визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації, тощо
та за зустрічним позовом: концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м. Київ)
до: 1. Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)
2. Приватного підприємства «СІА» (м. Дніпропетровськ)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ)
про: визнання недійсним рішення міської ради
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2013 року (підписано 16.07.2013р.) у справі №904/4066/13 (суддя Ліпинський О.В.) частково задоволений первісний позов приватного підприємства «СІА» (м. Дніпропетровськ) до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м. Київ), Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) і Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ) про визнання припиненим право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. № 103, загальною площею 1,5511 га (кадастровий номер 1210100000:03:178:0051) Державного підприємства «Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр», що виникло на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №041620, зареєстрованого 14.09.2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030710400047 і про скасування державної реєстрації права постійного користування Державного підприємства «Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр» земельною ділянкою загальною площею 1,5511 га, розташованою за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. № 103 (кадастровий номер 1210100000:03:178:0051), переданою на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №041620, зареєстрованого 14.09.2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030710400047. Зазначеним рішенням по первісному позову була скасована державна реєстрація права постійного користування Державного підприємства «Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр» земельною ділянкою загальною площею 1,5511 га, розташованою за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. №103 (кадастровий номер 1210100000:03:178:0051), переданою на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №041620, зареєстрованого 14.09.2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030710400047. В іншій частині позовних вимог за первісним позовом було відмовлено. Крім того, суд відмовив у задоволенні зустрічного позову концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м. Київ) до Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) і приватного підприємства «СІА» (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ) про визнання недійсним рішення Дніпропетровської міської ради №66/22 від 28.03.2012 року.
Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач-1 за первісним позовом - концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м. Київ) - подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 року по справі, задовольнити зустрічний позов в повному обсязі і припинити провадження у даній справі. Скаржник, зокрема, зазначає, що позивач своїм позовом фактично намагається оскаржити в господарському провадженні неправомірні дії суб'єкту владних повноважень (третьої особи) через фактичне висування позовних вимог до установи, що зараз здійснює функції публічної державної реєстрації речових прав. Крім цього, відповідач-1 зауважив, що при прийнятті рішення суд першої інстанції вважав за доведений факт припинення постійного користування землею з боку Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру і не врахував при цьому прав правонаступника в особі відповідача-1. Майно реорганізованого підприємства не зникло, є цілісним майновим комплексом і закріплено за державою в особі відповідного органу управління. Отже, власник майна не змінився, а змінився лише орган управління ним. Оскільки земельна ділянка була закріплена на підставі державного акту на право постійного користування землею, то право відчужувати (вилучати) земельні ділянки, на яких розташоване майно відповідача-1, що не підлягає приватизації, на час прийняття рішення міськради №66/22 мав лише орган державної виконавчої влади - Дніпропетровська обласна державна адміністрація, а не орган місцевого самоврядування в особі Дніпропетровської міської ради. Згадана позивачем згода про передачу Дніпропетровською обласною державною адміністрацією своїх повноважень з цього питання Дніпропетровській міській раді є нікчемною, оскільки не передбачена діючим законодавством. Скаржник зазначає, що зазначені вище державні землі не можуть передаватися до комунальних земель, тому право надавати в оренду відповідну вилучену земельну ділянку мало лише територіальне відділення Фонду державного майна України.
Приватне підприємство «СІА» (м. Дніпропетровськ) - позивач - у відзиві на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Скаржником у місцевий господарський суд був наданий відзив, у якому він просив припинити провадження у справі з однієї єдиної підстави - що йому державний акт не видавався. В апеляційній скарзі він зазначає інші підстави, які не були предметом розгляду у місцевому господарському суді, що, на думку позивача, є порушенням ст.101 ГПК України. Крім того, скаржник фактично визнав наявність договору оренди між позивачем і відповідачем-2 і підтвердив факт правомірності набуття земельної ділянки позивачем. Щодо відсутності порушеного права, то місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що наявність зареєстрованого права є перешкодою для позивача належним чином набути право користування землею (шляхом державної реєстрації договору оренди земельної ділянки). Спростовуються матеріалами справи також доводи апелянта щодо відсутності повноважень міської ради на вилучення та надання земельної ділянки, наявність згоди скаржника на вилучення спірної земельної ділянки.
Відповідач-2 - Дніпропетровська міська рада (м. Дніпропетровськ) - відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача-2 у судовому засіданні зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Міська рада діяла в межах наданих повноважень і відповідно до вимог законодавства при вилученні земельної ділянки у відповідача-1, надання земельної ділянки позивачу і укладенні договору оренди земельної ділянки з останнім.
Відповідач-3 - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції (м. Дніпропетровськ) - у відзиві на апеляційну скаргу і представник відповідача-3 у судовому засіданні зазначив, що заперечує проти позову і просить скасувати судове рішення і відмовити в позовних вимогах. Відповідач-3, зокрема, зазначив, що з 01.01.2013 року почав функціонувати Державний реєстр прав як єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав. Отже, повноваженнями з проведення державної реєстрації та заповнення Державного реєстру прав державні реєстратори наділені тільки з 01.01.2013 року. У зв'язку з цим внесення відомостей до Державного акту на право постійного користування спірною земельною ділянкою органами державної реєстрації є неможливим. За результатами перевірки було встановлено, що реєстраційна служба не проводила реєстрацію права постійного користування зазначеного об'єкту, тому провести скасування державної реєстрації за таких умов є технічно неможливим.
Третя особа - управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ) - відзив на апеляційну скаргу не надала і представник третьої особи у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду, справа переглядалася без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням секретаря судової палати №934 від 12 серпня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді постійної колегії суддів Бахмат Р.М., та на підставі наказів голови суду №7 від 17.01.2011 року та №13 від 03.07.2012 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О. і Павловського П.П.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 01.04.1998 року Державному підприємству Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №506 від 19.03.1998 року, було видано державний акт серії ЯЯ №046952 на право постійного користування землею, а саме земельними ділянками площею 1,5388 га та 1,6593 га, за адресою пр. Гагаріна, 103, м. Дніпропетровськ. Зазначений акт було зареєстровано за №000731.
23.05.2007 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №116/15, згідно п. 1 резолютивної частини якого, у Державного підприємства Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр вилучено земельну ділянку площею 1,1257 га, яка знаходилася в користуванні останнього на підставі Державного акта на право постійного користування від 01.04.1998 №000731.
Пунктом 10 цього рішення, внесено зміни до державного акта від 01.04.1998 №000731 в частині площі землекористування, визначивши її як: 1,5511 га - кадастровий номер 1210100000:03178:0051; 0,2959 га - кадастровий номер 1210100000:03178:0048; 0,1172 га - кадастровий номер 1210100000:03178:0049; 0,0012 га - кадастровий номер 1210100000:03178:0050.
Згідно п. 11 зазначеного рішення ДП ДОРТПЦ зобов'язано звернутися до міської ради для внесення відповідних змін до Державного акта на право постійного користування від 01.04.1998 року №000731, а також до Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів для організації робіт щодо внесення відповідних змін до Державного акта на право постійного користування від 01.04.1998 №000731.
На виконання зазначеного вище рішення міськради №116/15, та рішення міськради №506 від 19.03.1998 року Державному підприємству Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр замість державного акта серії ЯЯ 046952 від 01.04.1998, було видано чотири нових акта на земельні ділянки за адресою пр. Гагаріна, 103, а саме державний акт серія ЯЯ №041260 на земельну ділянку площею 1,5511 га - кадастровий номер 1210100000:03178:0051, державний акт серія ЯЯ №041261 на земельну ділянку площею 0,2959 га - кадастровий номер 1210100000:03178:0048, державний акт серія ЯЯ №041257 на земельну ділянку площею 0,1172 га - кадастровий номер 1210100000:03178:0049, та державний акт серія ЯЯ №041259 на земельну ділянку площею 0,0012 га - кадастровий номер 1210100000:03178:0050.
Наказом Міністерства транспортну та зв'язку України №751 від 20.07.2006 року Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр було реорганізовано шляхом приєднання в якості відокремленого підрозділу (філії) до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, який визначено правонаступником прав та обов'язків реорганізованого підприємства.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.01.2006 р. №52/33 «Про погодження приватному підприємству «СІА» місця розташування торговельного комплексу (розширення території) по пр. Гагаріна в районі буд. 103 (Жовтневий район)» був затверджений акт вибору земельної ділянки під розміщення об'єкта. Міська рада погодила Приватному підприємству «СІА» місце розташування торгівельного комплексу (розширення території) на території (попередній кадастровий номер 121010000:0106:03629) по пр. Гагаріна в районі буд. №103, згідно зі схемою. Пунктом 3 даного рішення Дніпропетровська міська рада надала згоду ПП «СІА» на розробку проекту відведення земельної ділянки згідно зі схемою (додаток до рішення).
Висновками Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів було погоджено проект відведення земельної ділянки площею 0,1435 га (кадастровий номер 1210100000:03:178:0053) по проспекту Гагаріна в районі будинку №103 в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо передачі її в оренду приватному підприємству «СІА», за рахунок земель, раніше переданих ДП Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр (рядок 74 Графа 49 форми 6-зем), для будівництва торговельного комплексу.
Рішенням господарського суду у справі № 10/109-08 від 13.05.2008 року Дніпропетровську міську раду зобов'язано на найближчій черговій сесії розглянути питання про передачу приватному підприємству «СІА» в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:178:0053) у спосіб, передбачений законодавством України.
На виконання зазначеного вище судового рішення, 28.03.2012 року Дніпропетровська міська ради прийняла рішення № 66/22 „Про передачу земельних ділянок по пр. Гагаріна в районі буд. 103 в оренду ПП «СІА», для проектування та будівництва торгівельного комплексу (розширення території).
Згідно п.1 зазначеного рішення у Державного підприємства Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр (Концерн радіомовлення, зв'язку та телебачення) вилучено земельну ділянку, площею 0,1435 га (кадастровий номер 1210100000:03:178:0053), по пр. Гагаріна, в районі будинку № 103 та зараховано її до земель міста.
Пунктом п. 2 рішення міськради, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та прийнято рішення про передачу земельної ділянки площею 0,1435 га (кадастровий номер 1210100000:03:178:0053), в оренду строком на п'ятнадцять років приватному підприємству «СІА» для проектування та будівництва торгівельного комплексу (розширення території) по пр. Гагаріна, в районі буд. 103, за рахунок земель, раніше переданих у постійне користування ДП ДОРТПЦ.
14.08.2012 року, на підставі зазначеного вище рішення Дніпропетровської міської ради, між ПП «СІА» (Орендарем) та Дніпропетровською міською радою (Орендодавцем), був укладений договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. 103 (кадастровий номер 1210100000:03:178:0053). Зазначений договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 14.08.2012 року за №566.
Позивач відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» звернувся до Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області з приводу державної реєстрації зазначеного вище договору оренди, однак в проведенні реєстрації йому було відмовлено з причин того, що для її проведення необхідно внести відомості до Державного земельного кадастру, щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою попередніх землекористувачів, шляхом внесення відповідних записів до Поземельної книги та відомостей до АС ДЗК на підставі рішення суду.
Зазначені обставини вірно встановлені місцевим господарським судом при розгляді справи.
В первісному позові (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) позивач просив:
1. Визнати припиненим право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. № 103, загальною площею 1,5511 га (кадастровий номер 1210100000:03:178:0051) Державного підприємства Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр, що виникло на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №041620, зареєстрованого 14.09.2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030710400047.
2. Скасувати державну реєстрацію права постійного користування Державного підприємства Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр земельною ділянкою загальною площею 1,5511 га, розташованою за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. № 103 (кадастровий номер 1210100000:03:178:0051) переданою на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 041620, зареєстрованого 14.09.2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030710400047.
Відмовляючи в позовних вимогах по визнанню припиненим права постійного користування землею, місцевий суд зазначив, що позовні вимоги в цій частині позову задоволенню не підлягають, через обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, адже питання припинення права користування земельною ділянкою, згідно приписів ст.ст. 141, 142 ЗК України віднесено до повноважень відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Отже, місцевий господарський суд правильно, відповідно до зазначеної норми, а також до ст.ст.15 і 16 ЦК України, зазначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту права, що і було підставою для відмови в позові.
З такими доводами суду погоджується і судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Отже, в цій частині рішення суду є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
Щодо вимог про скасування державної реєстрації права постійного користування, то місцевий господарський суд задовольнив зазначені вимоги первісного позову з посиланням на те, що «для проведення державної реєстрації права користування утвореною внаслідок поділу земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:03178:0053, яку Позивач отримав на підставі договору оренди землі від 14.08.2012 року, необхідно провести реєстрацію цієї ділянки, передумовою чому, є скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:03178:005».
З рішенням суду в цій частині позову погодитися не можна. Відповідно до ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів ;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
3. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
3.1. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, а в силу ст.3 цього кодексу справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
Вимоги позивача про скасування державної реєстрації заявлені до органу виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі відповідного законодавства, тобто спір про скасування державної реєстрації права є спором, який повинен розглядатися в адміністративних судах України. Це кореспондується також з висновками Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у п. 1.2.1 якого зазначено, що:
«Питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.
Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності .
У даному випадку мова йде про вчинення розпорядчих дій органом публічного права, тому даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України і провадження у справі у цій частині заявлених вимог по первісному позову підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України.
Поряд з вищевикладеним, судова колегія відзначає, що у Державному реєстрі прав відсутнє зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою за відповідачем-1 (його правопопередником), тобто, у даному випадку неможливо скасувати те, що не існує.
Щодо зустрічних позовних вимог, то відповідач-1 заявив позов, у якому просив визнати недійсним рішення Дніпропетровської міської ради № 66/22 від 28.03.2012 року «Про передачу земельних ділянок по пр. Гагаріна в районі буд. №103 (Жовтневий район) в оренду ПП «СІА», код ЄДПРОУ 30326222, для проектування та будівництва торговельного комплексу (розширення території)». При цьому у якості відповідачів по цьому позову були зазначені Дніпропетровська міська рада (відповідач-2 по первісному позову) і приватне підприємство «СІА» (позивач по первісному позову).
Фактично позовні вимоги заявлені виключно до відповідача-2 по первісному позову, оскільки вимоги позовної заяви взагалі не стосуються ПП «СІА», тобто останній не може бути відповідачем за цим позовом з огляду на приписи ст.ст. 1, 2, 21 ГПК України.
Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Отже, для визнання поданої позовної заяви зустрічним позовом, слід встановити наявність одночасно двох умов: наявності вимог по позивача за основним позовом і взаємна пов'язаність вимог. Як вже зазначалося, позовні вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві не заявлені до ПП «СІА», і останнє не може бути відповідачем за цим позовом, тобто поданий позов про визнання недійсним рішення ради не є зустрічним (оскільки рада є сама відповідачем по первісному позову). Зазначений позов прийнятий помилково і провадження у справі в цій частині також підлягає припиненню. Але, особа, яка подала зустрічний позов, не позбавлена права заявити зазначений позов в загальному порядку.
За таких обставин, рішення господарського суду підлягає зміні.
При цьому, оскільки вимоги сторін не задоволені, витрати по справі на підставі ст.49 ГПК України, у тому числі і за подання апеляційної скарги, слід покласти на сторони.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 21, 49, 60, 80, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м. Київ) задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2013 року у справі №904/4066/13 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«У позовних вимогах первісного позову приватного підприємства «СІА» про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. №103, загальною площею 1,5511 га (кадастровий номер 1210100000:03:178:0051) Державного підприємства Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр, що виникло на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №041620, зареєстрованого 14.09.2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030710400047 відмовити.
В частині позовних вимог первісного позову приватного підприємства «СІА» про скасування державної реєстрації права постійного користування Державного підприємства Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр земельною ділянкою загальною площею 1,5511 га, розташованою за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. №103 (кадастровий номер 1210100000:03:178:0051) переданою на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №041620, зареєстрованого 14.09.2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030710400047 провадження у справі припинити.
В позовних вимогах зустрічного позову про визнання недійсним рішення Дніпропетровської міської ради № 66/22 від 28.03.2012 року «Про передачу земельних ділянок по пр. Гагаріна в районі буд. №103 (Жовтневий район) в оренду ПП «СІА», код ЄДПРОУ 30326222, для проектування та будівництва торговельного комплексу (розширення території)» провадження у справі припинити».
(постанова виготовлена у повному обсязі 14.08.2013 року)
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
П.П.Павловський
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2013 |
Оприлюднено | 14.08.2013 |
Номер документу | 32948844 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Євстигнеєв Олександр Сергійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Євстигнеєв Олександр Сергійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні