Рішення

від 05.08.2013 по справі 916/1393/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2013 р.Справа № 916/1393/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер"

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністью "Риалбудсервіс", Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

Від позивача : Морозов О.Л. (директор юр. особи, наказ №1 від 06.09.1995 р.);

Від відповідача ТОВ"Риалбудсервіс" : не з'явився;

Від відповідача ДП "ІМТП" : не з'явився;

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 28.05.2013 р. до господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс", Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення суми заборгованості, що складається з штрафних санкції за невиконання зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2013 р. порушено провадження у справі №916/1393/13-г з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

12.06.2013 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого позовні вимоги ТОВ " ВІС Майстер" не визнає в повному обсязі, враховуючи викладені у відзиві обставини.

В судовому засіданні 26.06.2013 р. за клопотанням представника відповідача розгляд справи продовжено в порядку ст.69 ГПК України.

05.08.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

03 березня 2008 року між ТОВ «ВІС Майстер» та ТОВ «Риалбудсервіс», що діяв від свого імені та від імені ДП «Іллічівський морський торговельний порт» на підставі договору № 400-0 від 15.08.2006 року про спільну діяльність, укладено договір підряду № 15/08, відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснити реконструкцію дороги від першої до другої прохідної на території ДП «Іллічівський морський торговельний порт», а Відповідач-2, в свою чергу, зобов'язався прийняти роботу та оплатити її.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі, відповідачем ТОВ «Риалбудсервіс» прийнято роботи по реконструкції дороги від першої до другої прохідної на території ДП «Іллічівський морський торговельний порт» загальною вартістю 1 616 742,00 грн. Виконання позивачем пов'язань підтверджується актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, підписаними сторонами.

Відповідачами свої зобов'язання по оплаті були виконані неналежним чином. Фактично відповідачі сплатили лише 28 949,10 грн. за виконані роботи. Позивач вказує, що борг відповідачів перед позивачем склав 1 587 792,90 грн. Борг відповідачів перед позивачем у розмірі 1 587 792,90 грн. був доведений у судовому порядку - вказані факти, встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 року по справі №13-10/17-3926-2011 за позовом ТОВ «ВІС Майстер» до ТОВ «Риалбудсервіс», ДП «Іллічівський морський торговельний порт» про стягнення 1 587 792,90 грн.

Таким чином, заборгованість відповідачів за виконані роботи за березень 2008 року становить - 212 932,50 грн., за квітень 2008 року - 306 524,40 грн., за червень 2008 року - 115 202,40 грн., за липень 2008 року - 650 204,40 грн., за вересень 2008 року -302 929,20 грн.

Відповідно до довідки відділення №1 Філії «Одеське РУ «АТ» «Банк «Фінанси та Кредит» відповідачами було здійснено оплату за виконані позивачем роботи частинами лише після винесення Одеським апеляційним господарським судом постанови від 24.07.2012 року по справі № 13-10/17-3926-2011. Так, заборгованість щодо оплати виконаних робіт у березні 2008 року у розмірі 212 932,50 грн. сплачено 29.08.2012 року; заборгованість щодо оплати виконаних робіт у квітні 2008 року у розмірі 306 524,40 грн. сплачено 29.08.2012 р. в розмірі 64 777,26 грн. та 30.08.2012 р. в розмірі 241 747,14 грн.; заборгованість щодо оплати виконаних робіт у червні 2008 року у розмірі 115 202,40 грн. сплачено 30.08.2012 р. в розмірі 24 154,24 грн. та 04.09.2012 р. в розмірі 91 048,16 грн.; заборгованість щодо оплати виконаних робіт у липні 2008 року у розмірі 650 204,40

грн. сплачено 04.09.2012 р. в розмірі 121 962,55 грн., 05.09.2012 р. в розмірі 130 432,21 грн., 06.09.2012 р. в розмірі 117 389,00 грн., 07.09.2012 р. в розмірі 211 300,00 грн. та 10.09.2012 р. в розмірі 69 120,64 грн.; заборгованість щодо оплати виконаних робіт у вересні 2008 року у розмірі 302 929,00 грн. сплачено 10.09.2012 р. в розмірі 99 920,36 грн., 11.09.2012 р. в розмірі 139 950,00 грн. та 13.09.2012 р. в розмірі 63 058,64 грн.

Пунктом 10.6 договору підряду №15/08 встановлено, що за затримку оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5 % вартості виконаних робіт за кожен день затримки.

Відповідно до п. 10.7 договору за односторонню відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії Договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 1% вартості Договору.

В зв'язку з простроченням сплати відповідачами суми основного боргу, позивачем було нараховано штрафні санкції: пеню в розмірі 3 986,34 грн. та штраф в розмірі 16 167,42 грн.

Також, позивачем відповідно до положень статті 625 ЦК України нараховано суму інфляційних втрат в розмірі 498 840,34 грн. та суму, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних в розмірі 197 031, 34 грн.

З наведених підстав позивач звернувся з до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс", Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" пені в розмірі 3 986 грн. 34 коп., суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахування 3% річних - 197 031, 34 грн., інфляційних втрат в розмірі 498 840,34 грн. та штраф в розмірі 16 167,42 грн.

Відповідач ДП «Іллічівський морський торговельний порт» згідно відзиву на позов (вх.ГСОО №18191/13) проти задоволення поданого позову заперечував в повному обсязі, та в обґрунтування заперечень вказував, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення (ч. 2 ст. 1138 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 03.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІС МАЙСТЕР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РИАЛБУДСЕРВІС", що діяло від свого імені та від імені ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на підставі договору № 400-0 від 15.08.2006р. про спільну діяльність, був укладений договір підряду №15/08, згідно з яким за дорученням Замовника підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу за умов цього договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити її. Відповідно до п. 3.1 договору предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є здійснення реконструкції дороги від 1-ої до 2-ої прохідної на території ДП "ІМТП". Обсяг та зміст робіт визначались проектно-кошторисною документацією (п. 3.2 договору). Вартість робіт з ремонту визначалась на підставі динамічного кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 6.1 договору). Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 180000 грн., у т.ч. ПДВ на р/р Підрядника для придбання матеріалів. Остаточний розрахунок за цим договором здійснюється Замовником протягом 10-ти днів після підписання акта прийому виконаних робіт (п. 6.2, п. 6.4 договору). Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3-х днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до приймання (п. 8.1 договору). Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану Підрядником відповідно до договору, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них Підрядникові (п. 9.2.1 договору). Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його остаточного виконання сторонами, але в будь-якому випадку до 30.06.2008р. (п. 11.1 договору).

На підтвердження виконання ТОВ "ВІС МАЙСТЕР" умов договору підряду № 15/08 від 03.03.2008р. позивачем надані до суду довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р., квітень 2008р., червень 2008р., липень 2008р. та акти приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008р., квітень 2008р., червень 2008р., липень 2008р., підписані представниками Підрядника і Замовника та скріплені печатками. При цьому, заяв про допущені відступи від умов договору або інші недоліки у виконаній роботі від Замовника Підрядника не надходило.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІС МАЙСТЕР" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РИАЛБУДСЕРВІС" та Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" 1 587 792,90 грн. заборгованості за договором підряду №15/08 від 03.03.2008р., а також відшкодування державного мита та витрат на ІТЗ.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачами неналежним чином виконано свої зобов'язання за договором підряду №15/08 від 03.03.2008р. в частині оплати виконаних робіт

Рішенням господарського суду Одеської області від 25 квітня 2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Панченко О.Л., судді Лічман Л.В., Літвінов С.В.) позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ „РИАЛБУДСЕРВІС" та ДП „Іллічівський морський торговельний порт" на користь ТОВ „ВІС МАЙСТЕР" заборгованість у сумі 1 284 863,70 грн., держмито у сумі 12 848,64 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 190,97 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 (колегія суддів у складі: Ярош А.І. - головуючого, Журавльова О.О., Разюк Г.П.) рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2012 у справі №13-10/17-3926-2011 скасовано частково, і прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "РИАЛБУДСЕРВІС" та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС-МАЙСТЕР" 1587792,90 грн. заборгованості, 15877,92 грн. витрат з оплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3029,29 грн. витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2012 р. касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 у справі №13-10/17-3926-2011 залишено без задоволення.

Таким чином, зважаючи на те, що сума основного боргу була сплачена відповідачами лише після прийняття Одеським апеляційним господарським судом постанови від 24.07.2012 р., позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "РИАЛБУДСЕРВІС" та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" суму пені, штрафу, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Дослідивши подані позивачем розрахунки суми позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду справи №13-10/17-3926-2011 судами було встановлено, що мирова угода, в якій відповідачі визнають борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІС-МАЙСТЕР" в межах договору №400-0 від 15.08.2006 в редакції від 25.04.2007 на загальну суму 1852440,00 грн., створює для них права, та є доказом обов'язку оплати боргу, а отже є дією боржників, яка підтверджує те, що боржники визнали себе зобов'язаними особами перед кредитором, що тягне за собою переривання строку позовної давності (стаття 264 Цивільного кодексу України).

Проте таке визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами (п. пп. 5 п. 4.4.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

Таким чином, до заявлених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, неустойки, інфляційних втрат та трьох процентів річних, має бути враховані окремі періоди нарахування та строки позовної давності.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафних санкцій, необхідне зазначити наступне.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 3 986 грн. 34 коп. та суму штрафу в розмірі 16 167 грн. 42 коп.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України. Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Також, відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог: про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Згідно п. 4.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що позовна заява була подана до суду у 28.05.2013 р., строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення неустойки (штрафу та пені) за неналежне виконання зобов'язань по оплаті виконаних підрядних робіт по актам за березень 2008р., квітень 2008р., червень 2008р., липень 2008р. та вересень 2008 минув.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних застосовується загальній строк позовної давності терміном 3 роки.

Враховуючи дату виникнення заборгованості за кожним окремим актом, дату подання позовної заяви до суду - 28.05.2013 р., положення п. пп. 5 п. 4.4.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10, а також дату оплати заборгованості за актами, розрахунок суми інфляційних втрат та трьох процентів річних, що підлягає стягненню з відповідача з врахуванням позовної давності має проводитись за період з 28.05.2010 р. по 13.09.2012 р.

Так, судом при перевірці розрахунку нарахування за допомогою системи «Ліга-Закон» здійснено власний розрахунок суми інфляційних втрат та встановлено такий розмір:

- за актом за березень 2008 р. - 20292,01 грн. (період розрахунку: 28.05.2010 р.- 29.08.2012 р.);

- за актом за квітень 2008 р. (загальна заборгованість - 306524,40 грн.)

- 29211,12 грн. (період розрахунку: 28.05.2010 р.- 29.08.2012 р.);

- 00,00 грн. (період розрахунку: 30.08.2012 р.- 30.08.2012 р.);

- за актом за червень 2008 р. (загальна заборгованість - 115202,40 грн.)

- 10978,54 грн. (період розрахунку: 28.05.2010 р.- 30.08.2012 р.);

- 00,00 грн. (період розрахунку: 31.08.2012 р.- 04.09.2012 р.);

- за актом за липень 2008 р. (загальна заборгованість - 650204,40 грн.)

- 61963,09 грн. (період розрахунку: 28.05.2010 р.- 04.09.2012 р.);

- 00,00 грн. (період розрахунку: 05.09.2012 р.- 05.09.2012 р.);

- 00,00 грн. (період розрахунку: 06.09.2012 р.- 06.09.2012 р.);

- 00,00 грн. (період розрахунку: 07.09.2012 р.- 07.09.2012 р.);

- 00,00 грн. (період розрахунку: 08.09.2012 р.- 10.09.2012 р.);

- за актом за вересень 2008 р. (загальна заборгованість - 302929,00 грн.)

- 28868,49 грн. (період розрахунку: 28.05.2010 р.- 10.09.2012 р.);

- 00,00 грн. (період розрахунку: 11.09.2012 р.- 11.09.2012 р.);

- 00,00 грн. (період розрахунку: 12.09.2012 р.- 13.09.2012 р.);

Загальний розмір інфляційних втрат, що підлягає задоволенню, становить 151 313,25 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, за допомогою системи «Ліга-Закон» судом здійснено власний розрахунок та встановлено такий розмір:

- за актом за березень 2008 р. - 14438,57 грн. (період розрахунку: 28.05.2010 р.- 29.08.2012 р.);

- за актом за квітень 2008 р. (загальна заборгованість - 306524,40 грн.)

- 20784,87 грн. (період розрахунку: 28.05.2010 р.- 29.08.2012 р.);

- 19,87 грн. (період розрахунку: 30.08.2012 р.- 30.08.2012 р.);

- за актом за червень 2008 р. (загальна заборгованість - 115202,40 грн.)

- 7821,14 грн. (період розрахунку: 28.05.2010 р.- 30.08.2012 р.);

- 37,42 грн. (період розрахунку: 31.08.2012 р.- 04.09.2012 р.);

- за актом за липень 2008 р. (загальна заборгованість - 650204,40 грн.)

- 44409,85 грн. (період розрахунку: 28.05.2010 р.- 04.09.2012 р.);

- 43,42 грн. (період розрахунку: 05.09.2012 р.- 05.09.2012 р.);

- 32,70 грн. (період розрахунку: 06.09.2012 р.- 06.09.2012 р.);

- 23,05 грн. (період розрахунку: 07.09.2012 р.- 07.09.2012 р.);

- 17,04 грн. (період розрахунку: 08.09.2012 р.- 10.09.2012 р.);

- за актом за вересень 2008 р. (загальна заборгованість - 302929,00 грн.)

- 20839,86 грн. (період розрахунку: 28.05.2010 р.- 10.09.2012 р.);

- 16,69 грн. (період розрахунку: 11.09.2012 р.- 11.09.2012 р.);

- 10,37 грн. (період розрахунку: 12.09.2012 р.- 13.09.2012 р.);

Загальний розмір суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, що підлягає задоволенню, становить 108494,85 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, стягнення з відповідачів інфляційних втрат в розмірі 151 313,25 грн. та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, становить 108494,85 грн.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс", Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення - задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс", (65003, м. Одеса, вул. О. Головатого,, буд. 53, код ЕДРПОУ 32394247), Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6, код ЕДРПОУ 01125672), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Леніна, буд.9, кв. 75 код ЄДРПОУ 22468293) суму в розмірі 259808 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот вісім) грн. 10 коп., що складається з інфляційних втрат в розмірі 151 313 (сто п'ятдесят одна тисяча триста тринадцять) грн. 25 коп., суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, в розмірі 108494 (сто вісім тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 85 коп. та суму судових витрат в розмірі 5196 (п'ять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 16 коп.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено підписано 12.08.2013 р.

Суддя Зайцев Ю.О.