Ухвала

від 09.08.2013 по справі 812/4091/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року справа №812/4091/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Краснодоні Луганської області та Ліквідаційної комісії Приватного гірничо-промислового підприємства «Шмель» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі № 812/4091/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Краснодоні Луганської області до Ліквідаційної комісії Приватного гірничо-промислового підприємства «Шмель» про зобов'язання визнання грошових вимог, стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 601226,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Краснодоні Луганської області звернулось з позовом до Ліквідаційної комісії Приватного гірничо-промислового підприємства «Шмель» про зобов'язання визнання грошових вимог, стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 601226,78 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28.02.2013 до Єдиного державного реєстру внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення Приватного гірничо-промислового підприємства «Шмель». У зв'язку з цим до ліквідаційної комісії підприємства була спрямована заява від 12.04.2013 про визнання права з капіталізації платежів в сумі 601226,78 грн., що виникли із зобов'язань підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю та здоров'ю громадян, так як відділення Фонду були призначені страхові виплати потерпілим. 17.04.2013 на адресу позивача надійшла відповідь ліквідатора Приватного гірничо-промислового підприємства «Шмель» про відмову у визнанні грошових вимог. Позивач просив суд зобов'язати відповідача визнати грошові вимоги і стягнути з останнього заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 601226,78 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ліквідаційної комісії Приватного гірничо-промислового підприємства «Шмель» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Краснодоні Луганської області заборгованість по капіталізованим вимогам в сумі 436 096, 22 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне гірничо-промислове підприємство «Шмель» як платника страхових внесків взято на облік до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області 28.04.2001р. (а.с.11), тобто підприємство як страхувальник повинно дотримуватись вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Працівники відповідача, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасних випадків на виробництві, які сталися під час робіт у відповідача, мають право на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 від 23.09.1999р. (надалі Закон №1105).

28.02.2013р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення засновників щодо припинення Приватного гірничо-промислового підприємства «Шмель». Головою ліквідаційної комісії призначено Шутку Лідію Василівну (а.с. 244).

Заявою №05/1329 від 12.04.2013р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Краснодоні Луганської області звернулося до відповідача про визнання права з капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну життю і здоров'я громадян, у відповідь на яке Приватне гірничо-промислове підприємство «Шмель» заборгованість з капіталізованих платежів за підприємством не визнало з підстав ліквідації підприємства за власним рішенням, а не за судовим рішенням про банкрутство, у зв'язку із чим законодавством не передбачений порядок капіталізації платежів (а.с.21-24).

Згідно до ст.15 Закону №1105 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

За приписами ст.46 цього Закону України фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: - внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; - капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

- коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону; - добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Суд першої інстанції не погодився з думкою відповідача про те, що даний Порядок стосується лише підприємств, які ліквідовані.

Дійсно, в даному Порядку не прописано механізм капіталізації платежів по підприємствам, які знаходяться в стадії ліквідації.

За приписами ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

За таких обставин, суд до даних правовідносин вважає необхідним застосувати норми, прописані в постанові Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N765.

Згідно до вимог п.1 ч.1 ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Щодо суми капіталізації коштів Приватного гірничо-промислового підприємства «Шмель» для розрахунку з потерпілими на виробництві, нарахованих позивачем, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач для капіталізації платежів по задоволенню вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоду життю та здоров'ю звернувся з запитом до Державної служби статистики України, в якому просив надати інформацію про середню очікувану тривалість життя для чоловіків в Україні.

На даний запит Державною службою статистики України було надано відповідь, що середня очікувана тривалість життя по Україні, для чоловіків у віці 52 роки становила 20,58 років, у віці 58 років - 16,60 років (а.с.12-13).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про інформацію» статистична інформація - це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя.

Система статистичної інформації, її джерела і режим визначаються Законом України «Про державну статистику» та іншими правовими актами в цій галузі.

Статтею 24 Закону України «Про державну статистику» встановлено, що для забезпечення потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних, а також фізичних осіб у статистичній інформації та доступу до неї, в органах державної статистики створюються спеціальні інформаційні служби.

Доступ до статистичної інформації забезпечується шляхом: - систематичної публікації її в друкованих виданнях; - поширення її засобами масової інформації; - безпосереднього її надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншим юридичним, а також фізичним особам.

На підставі отриманої від Державної служби статистики України інформації про середню очікувану тривалість життя для чоловіків в Україні, позивачем розраховано суму потреби в капіталізації коштів за потерпілими на Приватному гірничо-промисловому підприємстві «Шмель», та становить згідно розрахунку по ОСОБА_3 - 192 342,33 грн., ОСОБА_4 - 220 163,81 грн., неповнолітньому ОСОБА_5 - 188 720,64 грн., на загальну суму 601 226, 78 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача (а.с.14).

Суд першої інстанції правомірно не погодився з розрахунком потреби в капіталізації коштів по неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 188 720,64 грн. з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачем потреба в капіталізованих платежах станом на 30.04.2013 неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахована до досягнення ним 23 років (а.с.14).

Згідно постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Краснодоні Луганської області від 29.03.2013 «Про призначення перерахованої щомісячної страхової виплати станом на 01 березня 2013 року особам, які мають на це право у разі смерті потерпілого» датою закінчення виплат визначено 10.04.2016 (а.с.53).

За даними особової справи №9465.3 про призначення страхових виплат потерпілому ОСОБА_5, останній не є учнем, студентом (курсантом, слухачем, стажистом) денної форми навчання (а.с.53-88).

З огляду на викладене, розрахунок позивачем потреби в капіталізованих платежах неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним 23 років, суперечить положенням ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». У зв'язку із чим, до стягнення підлягає сума капіталізованих платежів по неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення останнім 16 річного віку, що становить 23 590,08 грн.(1965,84 грн. (розмір щомісячної виплати) х 12 (місяців).

З урахуванням викладеного, загальна сума капіталізованих платежів, яка підлягає стягненню складає по ОСОБА_3 - 192 342,33 грн., ОСОБА_4 - 220 163,81 грн., неповнолітньому ОСОБА_5 - 23 590,08 грн., що складає 436 096, 22 грн.

Відповідно до матеріалів справи підприємство відповідача на час звернення Фонду з вимогами та на час розгляду справи не виключено з Єдиного державного реєстру, а тому вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги згідно заяви Фонду від 12.04.2013 задоволенню не підлягають, оскільки стягнення коштів у даному є достатнім і необхідним способом захисту прав позивача.

Згідно із ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Краснодоні Луганської області та Ліквідаційної комісії Приватного гірничо-промислового підприємства «Шмель» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі № 812/4091/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Краснодоні Луганської області до Ліквідаційної комісії Приватного гірничо-промислового підприємства «Шмель» про зобов'язання визнанн про зобов'язання визнання грошових вимог, стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 601226,78 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В.Юрко