Рішення

від 13.08.2013 по справі 748/1758/13-ц

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/611/13

Єдиний унікальний № 748/1758/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Криворученка Д.П., секретарі Микитченко К.Г., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача №1 ОСОБА_2, представника відповідача №3 Коровіна Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжєвротранс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.07.2013 року звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь: - з ПАТ «УАСК «АСКА» 49490 грн, як страхового відшкодування та 772,85 грн пені за прострочення виплати страхового відшкодування; - з ТОВ «Запоріжєвротранс» 6617,10 грн, у відшкодування матеріального збитку; з ОСОБА_2 та ТОВ «Запоріжєвротранс» 5000 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Запоріжєвротранс», керуючи 27 грудня 2012 року автомобілем марки «IVECO MAGIRUS 440ET» р.н. НОМЕР_1, що належить вказаному товариству, на 139 км + 350 м автомобільної дороги «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі», на території Чернігівського району Чернігівської області, здійснив зіткнення з напівпричепом бортовим марки «SCHMITZ SPR 24» р.н. НОМЕР_2 та автомобілем марки «RENAULT PREMIUM» р.н. НОМЕР_3, що належать ОСОБА_1, в результаті чого напівпричіп та автомобіль отримали механічні пошкодження. За звітом оцінювача збитків - СПД ОСОБА_4, який діяв від ПАТ «УАСК «АСКА» - страховика транспортного засобу ТОВ «Запоріжєвротранс», матеріальна шкода, що завдана пошкодженням напівпричепу та автомобіля, становить 56107,10 грн. Оскільки ліміт відповідальності по страховому договору встановлений на рівні 50000 грн, франшиза 510 грн, то страховик зобов'язаний сплатити страхове відшкодування в розмірі 49490 грн, але цього не робить, не зважаючи на звернення позивача. Отже страховик зобов'язаний ще сплатити пеню за прострочення страхової виплати в розмірі 772,85 грн, за період прострочення 38 днів, з 02.04.13 р. по 10.06.13 р. включно. Решту суму збитків - 6617,10 грн, на думку позивача, повинно сплатити ТОВ «Запоріжєвротранс», як власник джерела підвищеної небезпеки і роботодавець ОСОБА_5, якого за постановою суду визнано винним у вчиненні ДТП і притягнуто до відповідальності за ст.124 КУпАП. Крім того, позивач бажає отримати від ОСОБА_5 та ТОВ «Запоріжєвротранс» матеріальне відшкодування завданої йому моральної шкоди, яку він оцінив у 5000 грн, і яка полягає в душевних стражданнях, порушенні нормальних умов життя, погіршенні здоров'я, не можливості використання пошкодженого автомобіля за призначенням, втрати заробітку тощо.

У судовому засіданні позивача підтримав позов, просив його задовольнити, виклав факти зазначені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засідання висунуті до нього позовні вимоги не визнав та пояснив, що не завдавав моральної шкоди позивачу, навпаки допомагав йому в вирішенні питання прискорення страхової виплати і він особисто звертався з цього приводу до страхової компанії «АСКА». Що стосується його вини у вчиненні ДТП, то дійсно за рішенням суду його визнали винним, однак вважає, що у ДТП є вина і водія автомобіля позивача. На момент ДТП він дійсно перебував у договірних трудових відносинах з ТОВ «Запоріжєвротранс».

Представник відповідача №3 - ТОВ «Запоріжєвротранс» позовні вимоги не визнав, вважає, що усі збитки повинна відшкодовувати страхова компанія, яка просто ухиляється від свого обов'язку. ОСОБА_2 дійсно на момент ДТП перебував у трудових відносинах з їх товариством.

Представник відповідача №2 - ПАТ «УАСК «АСКА» у судове засідання не з'явився, згідно заяви від 12.08.13 р. просив суд перенести розгляд справи на іншу дату, з причини уточнення сум страхового відшкодування, шляхом визначення вартості залишків причепу «SCHMITZ SPR 24», у зв'язку з чим було передано на розгляд експерта СПД ОСОБА_4 відповідне питання, згідно до п.30.2 ст.30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». /а.с.69/

Суд, зважаючи на положення ст.169 ЦПК України, визнав неповажною причину неявки у судове засідання представника відповідача №2 і рахує за можливе розглянути справу по суті без участі представника ПАТ «УАСК «АСКА».

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 27 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, які брали участь у судовому засіданні, з'ясувавши усі обставини, на які сторони посилаються та дослідивши докази, якими вони обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення, суд прийшов до наступного.

Дослідженням постанови від 28 січня 2013 року судді Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області встановлено, що ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП з застосуванням стягнення у виді штрафу розміром 340 грн за те, що він 27 грудня 2012 року об 23 00 год. керуючи на 139 км + 350 м автомобільної дороги «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі» автомобілем марки «IVECO MAGIRUS 440ET» р.н. НОМЕР_1, який належить ТОВ «Запоріжєвротранс», не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу і здійснив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT PREMIUM» р.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_6, в результаті чого транспортні засобі отримали механічні пошкодження. Постанова набрала законної сили 08.02.13 р. У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому ДТП визнав, щиро розкаявся, пояснив що не міг уникнути зіткнення із-за ожеледиці. /а.с.11/

Відповідно до положень ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Наявність, в результаті ДТП, механічних пошкоджень у напівпричепа бортового марки «SCHMITZ SPR 24» р.н. НОМЕР_2 та автомобіля марки «RENAULT PREMIUM» р.н. НОМЕР_3 підтверджується довідками УДАІ УМВС України в Чернігівській області. /а.с.7, 8/

Належність позивачу ОСОБА_1 на праві власності напівпричепа бортового марки «SCHMITZ SPR 24» р.н. НОМЕР_2 та автомобіля марки «RENAULT PREMIUM» р.н. НОМЕР_3 підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу. /а.с.10/

Належність ТОВ «Запоріжєвротранс» на праві оренди (договір оренди ВРТ-795882 від 23.10.12 р.) автомобіля марки «IVECO MAGIRUS 440ET» р.н. НОМЕР_1 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. /а.с.80/

Частиною 1 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача №3 ТОВ «Запоріжєвротранс» визнали і не оспорювали ту обставину, що на момент вчинення ДТП між ними відбували договірні трудові відносини, то ця обставина не підлягає доказуванню.

За таких підстав, суд дійшов до об'єктивного висновку, що з вини відповідача ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Запоріжєвротранс», сталася дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої позивачу було завдано шкоди у вигляді механічного пошкодження автомобіля та напівпричепу.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно положень ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З дослідженого судом полісу №АВ/4566191 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність у ПАТ «УАСК «АСКА» на період з 30.10.12 р. до 26.10.13 р. і забезпеченим транспортним засобом є саме автомобіль марки «IVECO MAGIRUS 440ET» р.н. НОМЕР_1. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50000 грн, при цьому розмір франшизи 510 грн. /а.с.9/

Таким чином, між позивачем та співвідповідачем - ПАТ «УАСК «АСКА» виникли відносини регламентовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. N1961-IV, який передбачає виплату страховою організацією страхового відшкодування потерпілому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу і відшкодування витрат, пов'язаних з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Згідно положень ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як випливає зі ст.988 ЦК України, страховик ПАТ «УАСК «АСКА» зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

З наданого позивачем звітів №№26Б/01/13, 27Б/01/13 від 12.02.13 р. про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ встановлено, що згідно з договором між СПД ОСОБА_4 та ПАТ УАСК «АСКА», перший за участю спеціаліста ОСОБА_7, провели авто товарознавче дослідження і визначили, що матеріальний збиток, заподіяний власнику напівпричепа бортового марки «SCHMITZ SPR 24» р.н. НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 44361,15 грн, а автомобіля марки «RENAULT PREMIUM» р.н. НОМЕР_3 - 11745,95 грн. При цьому спеціалістами вказано, що оскільки вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу на запчастини перевищує дійсну вартість КТЗ на момент ДТП, розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, приймається рівним ринковій вартості КТЗ на момент ДТП. /а.с.12-33/

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Дослідивши звіти спеціалістів, які діяли на підставі договору з страховиком - ПАТ УАСК «АСКА», суд рахує їх належними доказом, оскільки вони містять в собі інформацію що предмета доказування.

На думку суду не заслуговує на увагу позиція сторони відповідача №2 - ПАТ УАСК «АСКА», в тій частині, що при розгляді справи не слід враховувати звіт СПД ОСОБА_4, оскільки готується новий звіт, який буде містити всі необхідні розрахунки, а саме вартість транспортного засобу після ДТП, адже досліджені судом звіти містять в собі усі необхідні розрахунки.

Така позиція страхової компанії є необґрунтованою зважаючи на те, що оцінку збитків спеціаліст ОСОБА_4 здійснював за замовленням саме ПАТ УАСК «АСКА» і результати звітів страховику були відомі і на момент звернення позивача з заявами про страхове відшкодування ці звіти ніким не оспорювались.

Крім того, звертається увага, що відповідно до ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. N1961-IV, в редакції норми права на дату ДТП, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Як зазначив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.15 постанови №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортних засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Отже, оскільки вартість відновлювального ремонту напівпричепу позивача становить 155532,44 грн, а його ринкова вартість на момент пошкодження становила 44361,15 грн, то розмір шкоди, що визначений спеціалістами ОСОБА_4 та ОСОБА_7, за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження, є цілком правомірним і таким, що відповідає приписам ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. N1961-IV.

Крім того, що стосується позиції представника відповідача №3 про право страховика - ПАТ УАСК «АСКА» на передачу залишків транспортного засобу після того як буде відшкодовано позивачу його ринкову вартість на момент ДТП, то суд звертає увагу на те, що у дійсності таке право виникає у відповідальної за шкоду особи, зважаючи на принцип диспозитивності, саме за заявою заподіювача шкоди або ж страховика.

У відповідності до приписів ст.29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. N1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки..

Статтею 36 Закону N1961-IV передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення. Якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

З заяв позивача вбачається, що він офіційно звертався до ПАТ УАСК «АСКА» з проханням виплатити йому страхове відшкодування і ці заяви прийняті страховиком 03.04.2013 року за вхідним №5787. /а.с.34-36/

Доказів того, що позивачу було виплачено страхове відшкодування, суду надано не було.

Враховуючи наведені вище норми права, приймаючи до уваги, що ліміт відповідальності за договором страхування становить 50000 грн, то з ПАТ УАСК «АСКА» на користь позивача слід стягнути 49490 грн, як страхового відшкодування (50000 грн - 510 грн франшиза), а з ТОВ «Запоріжєвротранс» підлягає стягненню на користь позивача 6617,10 грн, як компенсація суми франшизи та решта матеріального збитку.

У свою чергу суд не погоджується з позицією позивача, що він має право на отримання від страховика пені в сумі 772,85 грн за прострочення виплати страхового відшкодування за 38 днів, адже ст.36 Закону N1961-IV регулює питання сплати пені за прострочення виплати страхового відшкодування особі, яка має право на отримання такого відшкодування, тобто при умові відсутності спору про право на страхове відшкодування і його обсягу.

В даному випадку сторона співвідповідача фактично відмовляється здійснювати страхове відшкодування, а тому положення ст.36 названого вище Закону не розповсюджуються на відносини, що виникли між сторонами.

При умові не виплати страховиком страхового відшкодування у строки та в обсягах визначених рішенням суду, позивач буде мати право на пеню, як фінансову санкцію за прострочення виплати.

Вирішуючи позов про відшкодування позивачу завданої моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що з урахування усіх обставин справи він підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав та міркувань.

Відповідно до положень п.п.1, 3 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода, крім іншого, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Приймаючи до уваги той факт, що позивачу дійсно було завдано майнової шкоди винною у ДТП особою, що йому прийшлось витрачати час і зусилля на поновлення звичайного способу життя, що йому було завдано майнової шкоди, враховуючи характер та обсяг душевних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню і з ТОВ «Запоріжєвротранс» необхідно стягнути 500 грн., у відшкодування моральної шкоди.

Судом звертається увага позивача, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (ст.ст.130, 132 - 134 КЗпП України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст.1191 ЦК України.

Отже, безпідставними є вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_5

За таких підстав та міркувань позовні вимоги ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачів ПАТ «УАСК «АСКА» та ТОВ «Запоріжєвротранс» слід стягнути судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог позивача.

На підставі викладеного й у відповідності із ст.ст.22-23, 979, 988, 1166-1167, 1172, 1187-1188, 1190, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. N1961-IV, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 61, 74, 79, 88, 209, 212, 214-215, 218, 293-294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжєвротранс» (код 35105308, м. Запоріжжя, бульвар Центральний,23/13) на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 6617 грн, у відшкодування моральної шкоди 500 грн, у відшкодування судових витрат 229,40 грн, а всього 7346,40 грн. (сім тисяч триста сорок шість гривень 40 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (код 13490997, м. Донецьк, проспект Ілліча,100) на користь ОСОБА_1 49490 грн (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто гривень), у рахунок страхового відшкодування за страховим полісом №АВ/4566191 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (код 13490997, м. Донецьк, проспект Ілліча,100) в дохід держави 494,90 грн судового збору.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Криворученко Д.П.