Ухвала

від 11.10.2013 по справі 748/1758/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 748/1758/13-ц Провадження № 22-ц/795/2145/2013 Головуючий у I інстанції: Криворученко Д.П. Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

11 жовтня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Зінченко С.П., Ішутко В.М.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника відповідача ТОВ „Запоріжєвротранс" - Коровіна Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжєвротранс" та Приватного акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія АСКА" на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія АСКА", Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжєвротранс" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2013 року позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжєвротранс" (код 35105308, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 23/13) на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 6617 грн., у відшкодування моральної шкоди 500 грн., у відшкодування судових витрат 229,40 грн., а всього 7346,40 грн. (сім тисяч триста сорок шість гривень 40 копійок).

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (код 13490997, м. Донецьк, проспект Ілліча, 100) на користь ОСОБА_1 49490 грн.(сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто гривень), у рахунок страхового відшкодування за страховим полісом № АВ/4566191 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (код 13490997, м. Донецьк, проспект Ілліча, 100) в дохід держави 494,90 грн. судового збору.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого суду відповідачі ТОВ „Запоріжєвротранс" та ПАТ УАСК „АСКА" подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ТОВ „Запоріжєвротранс" просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ПрАТ УАСК „АСКА" та ТОВ „Запоріжєвротранс" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно послався як на доказ розміру суми заборгованості відповідачів перед позивачем на звіти про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 26Б/01/13, 27Б/01/13 від 12.02.2013 року, оскільки вказані звіти було складено без участі ТОВ „Запоріжєвротранс", у зв'язку з чим останнє було позбавлене можливості оскаржити відповідні висновки спеціалістів. Крім того, судом не було взято до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в разі якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

В апеляційній скарзі ПрАТ „Українська акціонерна страхова компанія „АСКА" просить рішення місцевого суду скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд при ухваленні рішення не взяв до уваги положення ст. 30 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо зменшення суми страхового відшкодування на суму вартості залишків знищеного транспортного засобу в разі, якщо вказані залишки КТЗ залишаються у потерпілого в ДТП. Крім того, на думку апелянта, місцевий суд проігнорував заяву відповідача про передання справи до іншого суду, розглянув справу з порушенням підсудності, оскільки жодна із сторін не знаходиться та не зареєстрована в Чернігівській області.

Вислухавши суддю-доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не можуть бути задоволені, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що постановою судді Совєтського районного суду м. Макіївки, Донецької області, від 28.01.2013 року ОСОБА_4 було притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП за те, що він 27.12.2012 року, о 23.00, керуючи на 139 км. + 350 м автодороги „Київ - Чернігів - Нові Явриловичі" автомобілем марки „Iveko", днз НОМЕР_4, який належить ТОВ „Запоріжєвротранс", не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу і здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_7, в результаті чого транспортні засобі отримали механічні пошкодження. (а.с.11)

З довідок УДАІ УМВС України в Чернігівській області (а.с.7,8) вбачається наявність механічних пошкоджень у напівпричепа бортового марки „Schmitz SPR 24" д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля НОМЕР_1, які виникли в результаті ДТП.

Свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу підтверджується належність напівпричепа бортового марки „Schmitz SPR 24" д.н.з. НОМЕР_2, автомобіля НОМЕР_1 позивачу ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_4 - відповідачу ТОВ „Запоріжєвротранс" на праві оренди (договір оренди ВРТ - 795882 від 23.10.2012 року (а.с.10, а.с.80).

Перебування відповідачів ОСОБА_4 з ТОВ „Запоріжєвротранс" в трудових відносинах судом визнано встановленим фактом, що не підлягає доказуванню на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно положень ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З дослідженого судом полісу №АВ/4566191 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що ОСОБА_4 застрахував свою цивільну відповідальність у ПАТ „УАСК «АСКА" на період з 30.10.12 року до 26.10.13 року і забезпеченим транспортним засобом є саме автомобіль НОМЕР_4. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., при цьому розмір франшизи 510 грн. (а.с.9).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ „Української акціонерної страхової компанії АСКА" суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-IV позивач має право на виплату страхового відшкодування потерпілому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу і відшкодування витрат, пов'язаних з відновленим ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, а тому враховуючи ліміт відповідальності за договором страхування стягнув на користь позивача з ПАТ УАСК „АСКА" 49490 грн. Щодо стягнення зі страховика пені в сумі 772,85 грн. за прострочення виплати страхового відшкодування за 38 днів, суд першої інстанції не знайшов правових підстав для задоволення вказаних позовних вимог.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України та з ним погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається зі ст. 988 ЦК України, страховик ПАТ «УАСК «АСКА» зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Згідно наданих позивачем звітів №№26Б/01/13, 27Б/01/13 від 12.02.13 року про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ встановлено, що згідно з договором між СПД ОСОБА_8 та ПАТ УАСК „АСКА", перший за участю спеціаліста ОСОБА_10, провели авто товарознавче дослідження і визначили, що матеріальний збиток, заподіяний власнику напівпричепа бортового марки «SCHMITZ SPR 24» д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 44361,15 грн., а автомобіля НОМЕР_1 - 11745,95 грн. При цьому спеціалістами вказано, що оскільки вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу на запчастини перевищує дійсну вартість КТЗ на момент ДТП, розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, приймається рівним ринковій вартості КТЗ на момент ДТП. (а.с.12-33)

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Дослідивши звіти спеціалістів, які діяли на підставі договору з страховиком - ПАТ УАСК „АСКА", суд першої інстанції вважав їх належними доказами по справі, оскільки вони містять в собі інформацію щодо предмета доказування.

Так як вартість відновлювального ремонту напівпричепу позивача становить 155532,44 грн., а його ринкова вартість на момент пошкодження становила 44361,15 грн., суд першої інстанції правомірно взяв до уваги, визначений спеціалістами ОСОБА_8 та ОСОБА_10, розмір шкоди за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження, що відповідає приписам ст.30 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 р. N1961-IV.

Доводи апеляційної скарги ПАТ УАСК „АСКА" про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не взяв до уваги твердження страховика щодо зменшення суми страхового відшкодування на суму вартості залишків знищеного транспортного засобу в разі, якщо вказані залишки КТЗ залишаться у потерпілого в ДТП, або передачу залишків транспортного засобу страховику, після того як буде відшкодовано позивачу його ринкову вартість на момент ДТП, не можуть бути враховані, оскільки у дійсності таке право виникає у відповідальної за шкоду особи, зважаючи на принцип диспозитивності, саме за заявою заподіювача шкоди або ж страховика.

У відповідності до приписів ст.29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. N1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. N1961-IV, в редакції норми права на дату ДТП, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Як зазначено в роз'ясненнях Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.15 постанови №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортних засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Доводи апеляційної скарги ПАТ УАСК „АСКА" щодо того, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням підсудності, оскільки жодна із сторін не знаходиться та не зареєстрована в Чернігівській області апеляційним судом не можуть бути враховані, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності сторонами не оскаржувалась, крім того, позови про відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ „Запоріжєвротранс" суд першої інстанції мотивував рішення тим, що ТОВ „Запоріжєвротранс", як роботодавець, повинен відшкодувати завдану його працівником шкоду, завдану під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, у тому розмірі, який не покрила страхова компанія.

Такий висновок суду ґрунтується на законі та відповідає обставинам справи.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 та представник відповідача ТОВ „Запоріжєвротранс" визнали та не оспорювали ту обставину, що на момент вчинення ДТП між ними існували трудові відносини.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку, що дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої позивачу було завдано шкоди у вигляді механічного пошкодження автомобіля та напівпричепу, сталася з вини відповідача ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з ТОВ „Запоріжєвротранс" та яке повинне відшкодувати шкоду, завдану його працівником.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому, суд першої інстанції у рішенні зазначив, що враховує обсяг та тривалість моральних страждань позивача, пов'язаних з ушкодженням його майна, погіршенням психічного стану здоров'я та необхідністю докладати додаткові зусилля для організації свого життя та вважав обґрунтованим розмір відшкодування у сумі 500 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з визначеним розміром моральної шкоди, оскільки він відповідає вимогам розумності та справедливості.

Відповідно до положень п.п.1, 3 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода, крім іншого, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Як зазначено в роз'ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( не майнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На думку апеляційного суду, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ТОВ „Запоріжєвротранс" про те, що при розгляді справи місцевий суд безпідставно врахував за доказ звіти про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 26Б/01/13, 27Б/01/13 від 12.02.2013 року, оскільки вказані звіти було складено без участі ТОВ „Запоріжєвротранс", у зв'язку з чим останнє було позбавлене можливості оскаржити відповідні висновки спеціалістів. Вказана позиція ТОВ „Запоріжєвротранс" є необґрунтованою зважаючи на те, що оцінку збитків спеціаліст ОСОБА_8 здійснював на замовлення ПАТ УАСК „АСКА", результати звітів були відомі страховику і на момент звернення позивача з заявами про відшкодування збитків ці звіти ніким не оспорювались.

Отже, суд першої інстанції задовольняючи позов у обсязі вимог, які знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами, правомірно ухвалив рішення про часткове задоволення позову. Судом повно та всебічно з'ясовані обставини справи, правильно визначено характер спірних правовідносин, визначено закон, який регулює ці правовідносини та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

Інші доводи апеляційної скарги щодо процесуальних порушень не спростовують правильності цього рішення і не дають підстав для його скасування чи зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжєвротранс" та Приватного акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія АСКА" відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: