Ухвала

від 15.08.2013 по справі 22-ц-1/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1/12 Головуючий у І інстанції Волчко А.Я. Провадження № 22-ц/780/1/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Категорія 36 15.08.2013

УХВАЛА

Іменем України

08 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Поліщука М.А.,

при секретарі : Баліну П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства із позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 була дружиною її сина ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 року відповідач у справі завдала ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких останній помер. За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 Кримінального Кодексу України, проти ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу.

Досудове слідство у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 Кримінального Кодексу України, на даний час триває .

Позивач зазначила, що спадкоємцями першої черги після померлого ОСОБА_4 є його мати ОСОБА_1, дружина ОСОБА_2 та його малолітня донька ОСОБА_5 Всі ці особи звернулися до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявами про прийняття спадщини.

Однак, зважаючи на те, що спадкоємець ОСОБА_2 умисно позбавила життя спадкодавця ОСОБА_3, позивач просила суд усунути її від права на спадкування.

Рішенням від 03 листопада 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернулась з апеляційною скаргою, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

В суді першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась донька ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим відділом реєстрації цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 22.07.2008 (а.с.30).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року відповідач у справі завдала ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких, останній помер. За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 Кримінального Кодексу України, проти ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу (а.с.9-10).

На даний час слідство у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 Кримінального кодексу раїни, не завершено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03 березня 2011 року апеляційне провадження було зупинено до розгляду кримінальної справи.

Вирок, по даній кримінальній справі ухвалювався місцевим судом неодноразово, але всі вироки були скасовані ухвалою Апеляційного суду Київської області з направленням на новий розгляд ( 4 рази).

Останній вирок, було ухвалено судом першої інстанції 19 квітня 2013 року та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2013 року він був скасований та направлений на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Ст.1266 Цивільного Кодексу України визначено, що у першу чергу право на спадкування законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені ;ля його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Із матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємцями першої черги після померлого ОСОБА_4 є його мати ОСОБА_1, дружина ОСОБА_2 та його малолітня донька ОСОБА_5

У відповідності до вимог ст.1269 Цивільного Кодексу України вони звернулися до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області і заявами про прийняття спадщини у строк, визначений ст.1270 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1224 Цивільного Кодексу України не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Зі змісту ст.ст. 324, 327 Кримінально-процесуального Кодексу України вбачається, що винність особи у вчиненні злочину може бути встановлена лише вироком суду, який набрав законної сили, а в даному випадку ще не завершено судове слідство у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 Кримінального Кодексу України.

Таким чином, вина ОСОБА_2 в умисному позбавленні життя спадкодавця ОСОБА_3 повинна бути встановлена у визначеному чинним законодавством порядку, а саме : вироком суду, який набрав законної сили. Тільки після набрання таким вироком законної сили ОСОБА_1 може звернутися до суду із позовом про усунення ОСОБА_2 від спадкування.

Отож, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

В апеляційній інстанції, нових доказів, які б могли спростувати висновки суду в цій частині, апелянт не надала.

Для відома колегії суддів, апелянт надала копію вироку суду від 19 квітня 2013 року та копію ухвали апеляційного суду Київської області від 11 липня 2013 року, якою зазначений вирок було скасовано.

Таким чином, апелянт не надала колегії вирок суду, який набрав законної сили про встановлення вини ОСОБА_2 в умисному позбавленні життя спадкодавця ОСОБА_3, у зв»язку з чим, не має процесуальних підстав для задоволення, як позову позивачки так і задоволення її апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді