Постанова

від 31.07.2013 по справі 805/6031/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 р. Справа №805/6031/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год.50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача Макаренко А.С.

представника відповідача Радченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.04.2013року за №0000171540/10195/10/15-17-4, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" (надалі позивач, ТОВ "Метінвест-Шіппінг") звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (надалі відповідач, СДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013року за №0000171540/10195/10/15-17-4.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що вказане податкове повідомлення - рішення, яким ТОВ "Метінвест-Шіппінг" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2353463,00грн., прийняте на підставі Акта від 01.04.2013р. N 248/15-17-4-31158623 про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" (надалі ТОВ "ІСА) за період з 01.01.2010року по 31.12.2011року. Проте висновки, викладені в акті перевірки щодо фактичного нездійснення контрагентом позивача - ТОВ "ІСА" перевезень вантажів автомобільним транспортом за укладеними з ТОВ "Метінвест-Шіппінг" договорами щодо надання транспортно-екпедиційних послуг є такими, що не відповідають дійсності, оскільки перевезення стальних слябів фактично було здійснено та на підтвердження реальності даних господарських операцій у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про отримання у вантажовідправника, транспортування перевізником та отримання вантажоодержувачем зазначених товарно-матеріальних цінностей. Банківськими виписками підтверджено здійснення розрахунків за транспортування слябів, здійснення митного оформлення та інше. При цьому, на підтвердження реальності надання ТОВ "ІСА ХХІ" транспортно-експедиційних послуг, у відповідності до умов укладених договорів, у позивача наявні первинні бухгалтерські документи, які є необхідними для формування податкового кредиту у відповідності до положень ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Посилання СДПІ в Акті перевірки на відсутність у ТОВ "Метінвест-Шіппінг" товарно-транспортних накладних позивач вважав безпідставними, оскільки за умовами договорів він виступав як експедитор та організатор транспортно-експедиційних послуг, а не їх учасник. Виходячи з того, що ТОВ "Метінвест-Шіппінг" у даних операціях не було а ні перевізником, а ні відправником, а ні одержувачем вантажу, то на нього не розповсюджується положення Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які визначають товарно-транспортну накладну як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Також позивач вказував на неспроможність посилань податкового органу в акті перевірки на результати перевірок ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ", якими через ненадання зазначеним перевізником податковому органу первинних документів був зроблений висновок про не підтвердження взаємовідносин цього підприємства з його контрагентами. Наполягав, що згідно діючого законодавства платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України). Вказував, що Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків (рішення від 18.03.2010 року по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії). Тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом. Посилаючись на зазначене, позивач наполягав на неправомірность висновків податкового органу щодо завишення ним розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму операцій з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ", здійсненого оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. Наголошував, що оскільки сторони первинним документом, що підтверджує факт надання послуг за договорами № 7S-I від 01.02.2009 р. та № С 1-02/11 від 11.02.2011р. визначили акт здачі- прийняття робіт (надання послуг), то відхилення вказаного документу податковим органом та вимога надати інший - товарно-транспортну накладну є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі. Додатково зазначив, що під час перевірки товарно-транспортні накладні щодо перевезень стальних слябів з ПАТ "МК "Азовсталь" та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" в Маріупольський морський торгівельний порт у позивача були в наявності та знаходилися в Маріупольській філії товариства, у тому й числі щодо операцій, коли ТОВ "Метінвест- Шіппінг" виступало як вантажоодержувач для "Меtinvest Іnternational S.A." Посадовим особам СДПІ, які проводили перевірку, працівники позивача про це повідомляли та вказували на можливість їх дослідження в м. Маріуполі, оскільки через великий обсяг документів (майже дві заповнені кімнати) та їх знаходження серед документації щодо виконання договорів з ПАТ "МК "Азовсталь" на організацію транспортно-експедиційних послуг та з "Меtinvest Іnternational S.A." за договором доручення надати їх у м. Донецьку не було можливості. Проте, посадові особи відповідача зазначену пропозицію відхилили, наполягаючи на обов'язковій наявності ТТН серед первинних документів, що стосуються виконання договорів № 7S-I від 01.02.2009р. та № С 1-02/11 від 11.02.2011р.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях. Вказував, що відповідно до умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ "ІСА-ХХІ" акт приймання-передачі виконаних робіт не є єдиним документом, що підтверджує факт надання послуг. Крім того, у відповідності до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.1997року за N 363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98року за 128/2568, до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим, належить товарно-транспортна накладна. Оскільки, під час перевірки на письмову вимогу податкового органу ТОВ "Метінвест- Шіппінг" товарно-транспортні накладні не надав, то висновки, викладені в акті перевірки щодо їх відсутності, в силу положень п.44.6 ст.44 Податкового Кодексу України, є обґрунтованими. Отже, через відсутність у позивача товарно-транспортних накладних відповідач дійшов правильного висновку про не підтвердження первинними документами господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг та фактичне їх не здійснення. Вказувала, що за результатами перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва встановлено, що ТОВ "ІСА XXI" не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі- продажу будь-яких товарів, робіт, послуг у задекларованих обсягах, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності. Під час перевірок на ТОВ "ІСА XXI" відсутні товарно - транспортні накладні, які повинні підтверджувати факт перевезення товару, в зв'язку з чим не встановлено перевезення автомобільним транспортом товару від підприємств- постачальників та надання транспортних послуг контрагентом позивача. З урахуванням зазначених обставин, висновок про не підтвердження фактичного надання послуг з транспортування чи транспортного експедирування ТОВ "ІСА-ХХІ" є правильним та обґрунтованим, а тому позивачу оспорюваним податковим повідомленням-рішенням правомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2353463,00грн., в зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, суд встановив наступне.

15 квітня 2013року відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення № 0000171540/10195/10/15-17-4, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Метінвест- Шіппінг" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2353463,00грн. (т.1 арк.с.46).

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки №248/15-17-4-31158623 від 01.04.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Метінвест- Шіппінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року (т.1 арк.с.9-38).

Згідно п.3 висновків зазначеного акта перевіркою встановлено порушення ТОВ "Метінвест- Шіппінг" п.п.7.4.1. п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за період з 01.01.2010року по 31.12.2011року у розмірі 2353463,00грн.

Висновку про наявність в діях позивача вказаних порушень податковий орган дійшов внаслідок встановлення безпідставного (на думку відповідача) включення позивачем до складу податкового кредиту сум по операціях з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ", оскільки актами перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, встановлена неможливість реального надання цим суб'єктом господарювання транспортно-експедиційних послуг за договорами № С-1-02/11Д від 11.02.2011 року та № 7S-І від 01.02.2009 року, укладеними з ТОВ "Метінвест-Шіппінг". Також, у ТОВ " Метінвест- Шіпінг" під час перевірки були відсутні товарно - транспортні накладні, які за переконанням податкового органу є єдиними первинними бухгалтерськими документами, визначеними законодавством, якими може бути підтверджено факт надання експедиційних послуг та правомірність формування податкового кредиту.

Позивачем подавалися заперечення до акта перевірки №248/15-17-4-31158623 від 01.04.2013 року, проте СДПІ у м. Донецьку вони були відхилені, в зв'язку з чим ТОВ "Метінвест-Шіппінг" звернулось до суду з даним позовом (т.1 арк.с.39-45).

Відповідно до стор.45 акта перевірки, зазначено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з січня 2010року по грудень 2011року по взаємовідносинам з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" встановлено, що на формування податкового кредиту частково мали вплив операції з придбання послуг у ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ".

Судом встановлено, що на підставі договорів № СШ-АС/230309 від 23.03.2009 року, № СЗ-08/10Д/4411 від 01.08.2010 року, №СШ-ММЗ/100309/198/09 від 05.03.2009 року, укладених позивачем з ВАТ "МЗ "Азовсталь", ПАТ "Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча", ПРАТ "Макіївський металургійний завод" відповідно, у період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року ТОВ "Метінвест-Шіппінг" виступило організатором транспортно- експедиційних послуг для вказаних підприємств (Замовників). За умовами вказаних договорів ТОВ "Метінвест- Шіпінг" (Експедитор) зобов'язалось як від свого імені, так і від імені Замовників, але за дорученням та за рахунок останніх організувати надання послуг з перевезення та експедирування вантажів Замовників автомобільним транспортом. В свою чергу Замовники зобов'язалися прийняти та сплатити надані Експедитором послуги а також виплати йому винагороду.

На виконання умов вказаних договорів, організуючи надання транспортно-експедиційних послуг своїм замовникам, ТОВ "Метінвест-Шіппінг" (Замовник) уклав з ТОВ "Індустріальний союз Азова XXI" (Експедитор) Договір- доручення №7S-I від 01.02.2009 року (т.1 арк.с. 223-226) та Договір №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року (т.1 арк.с.227-231) щодо надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до змісту зазначених договорів ТОВ "ІСА-ХХІ" зобов'язалось від свого імені, по дорученню та за рахунок Замовника забезпечити організацію перевезень вантажів Замовника по території України власним та/або орендованим вантажним автомобільним транспортом, а ТОВ "Метінвест- Шіппінг" зобов'язалось прийняти та сплатити надані Експедитором послуги та сплатити останньому винагороду (плату). В п.5.2. Договору №7S-I від 01.02.2009 року та в п.1.4 Договору №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року сторони передбачили, що підставою для оплати та документом, який підтверджує факт надання транспортно-експедиційних послуг за цими договорами є підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг.

З товарно-транспортних накладних, реєстрів товарно-транспортних накладних, приймальних актів, актів здавання, доручень на відвантаження з відмітками митниці про випуск товарів встановлено фактичне надання ТОВ "ІСА-ХХІ" позивачу транспортно- експедиційних послуг з перевезення стальних слябів з ВАТ "МЗ "Азовсталь", ПАТ "Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча", ПРАТ "Макіївський металургійний завод" в Маріупольський морський торгівельний порт.

На підтвердження факту надання транспортно - експедиційних послуг у відповідності до умов договорів №7S-I від 01.02.2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року ТОВ "ІСА-ХХІ" та "Метінвест- Шіппінг" підписані Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 25090773 грн. (стор.13-18 акта ) (т.1 арк.с. 139-222)

ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" позивачу були видані податкові накладні на всю суму вартості наданих послуг, що вбачається з акта перевірки (стор.7-13 акта) та з копій податкових накладних.(т.1 арк.с.54-138)

Факт перерахування позивачем ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" зазначеної суми сторонами не оспорюється (стор.18-20 акта).

На підставі вищезазначених первинних документів, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ 2118849грн. за період з січня по грудень 2010року по операціях з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ".

На підставі вищезазначених первинних документів, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ 2899306грн. за період з січня по грудень 2011року по операціях з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ".

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997року за №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997року за №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Оскільки, на підтвердження виконання Договорів №7S-I від 01.02.2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року щодо надання транспортно-експедиційних послуг позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, у тому й числі реєстри товарно-транспортних накладних, акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні та товарно-транспортні накладні, які містять усі необхідні реквізити та відмітки вантажоодержувачів про прийняття товарів, та на підставі яких в податковій звітності позивача відображений факт придбання послуг, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на суму 2353463грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Індустріальний союз Азова-ХХІ".

Твердження ж податкового органу про ненадання позивачем під час перевірки товарно-транспортних накладних та висновок про їх відсутність в силу положень п.44.6 ст.44 ПК України суд вважає необґрунтованим, оскільки з пояснень представника позивача встановлено та не спростовано відповідачем, що посадові особи СДПІ, які проводили перевірку, відмовились дослідити дані документи за місцем їх зберігання - в Маріупольській філії позивача та обмежилися відповіддю ТОВ "Метінвест- Шіппінг" щодо не віднесення цих документів до первинних бухгалтерських документів, наявність яких є обов'язковою для організатора транспортно-експедиційних послуг.

Таким чином, висновки податкового органу щодо відсутності у позивача первинних бухгалтерських документів (товарно-транспортних накладних), що є підставою для формування податкового кредиту є такими, що не відповідають дійсності та зроблені на підставі неповно з'ясованих обставин, що мають значення для правильного вирішення цього питання.

Стосовно висновків акта перевірки №248/15-17-4-31158623 від 01.04.2013 року щодо неможливості виконання контрагентом позивача ТОВ "Індустріальний союз Азова-ХХІ" зобов'язань за договорами №7S-I від 01.02.2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року про надання транспортно-експедиторських послуг суд зазначає наступне.

З актів перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва щодо дотримання ТОВ "Індустріальний союз Азова-ХХІ" вимог податкового законодавства встановлено, що вказаним податковим органом протягом 2011-2012 років проводились численні, як документальні позапланові виїзні, так і документальні позапланові невиїзні перевірки даного контрагента позивача. За результатами вказаних перевірок були складені Акти №287/2360/35786388 від 09.11.11року, № №3900/23-100/35786388 від 21.12.2011 року, № 151/23-200/35786388 від 25.01.2012 року, №3320/22-100/35786388 від 09.11.2012 року, № 3626/22-100/35786388 від 28.11.2012 року та акти про неможливість проведення документальної позапланової перевірки № 681/221-100/35786388 від 27.03.2012 року та № 4350/22-200/35786388 від 29.12.2012 року.

З викладеного в актах вбачається, що за результатами перевірок ТОВ "ІСА-ХХІ", внаслідок виявлених недоліків заповнення та складання первинної документації, незважаючи на наявність певних необхідних первинних документів та через відсутність інших, у зв'язку з ненаданням ТОВ "ІСА-ХХІ" документів для проведення перевірки, податковий орган дійшов висновку про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій цим платником податків. При цьому документи, що надавалися ТОВ "ІСА-ХХ1" на підтвердження здійснення господарської діяльності податковим органом відхилені.

Судом досліджені матеріали дослідчої перевірки, яка проводилась по факту ухилення ТОВ "ІСА-ХХІ" від сплати податків, які є неповними, суперечливими (свідчать як про нездійснення цим суб'єктом господарювання перевезень, так і про їх здійснення), в зв'язку з чим не спростовують факту надання позивачу ТОВ "ІСА-ХХІ" послуг з перевезення стальних слябів в обсягах, що є предметом дослідження у даній справі.

За таких обставин суд не вважає переконливими висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентом ТОВ "ІСА-ХХІ".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Булвес" АД проти Болгарії", позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при формуванні податкового кредиту з ПДВ в податковому обліку позивачем були дотриманні положення пп. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997року за №168/97-ВР, п.44.1 ст.44. п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення рішення від 15.04.2013року за №0000171540/10195/10/15-17-4, яким ТОВ "Метінвест-Шіппінг" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2353463,00грн. є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, судом по справі №805/6028/13-а повідомлення - рішення від 15.04.2013року за №0000141540/10188/15-17-4, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 6676867,50грн., прийняте на підставі акта перевірки від 01.04.2013р. N 248/15-17-4-31158623 скасовано.

Судом по вказаній справі встановлена реальність надання позивачу ТОВ "Індустріальний союз Азова-ХХІ" послуг з перевезення стальних слябів в обсягах, що є предметом дослідження у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Шіппінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000171540/10195/10/15-17-4 від 15.04.2013 року задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення № 0000171540/10195/10/15-17-4 від 15.04.2013 року, відповідно до якого зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 2353463 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Шіппінг» (83015, Донецька область, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького,102, код ЄДРПОУ 35786388) судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 31.07.2013 року.

Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складений 05.08.2013р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мозговая Н. А.