Ухвала

від 06.09.2013 по справі 805/6031/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2013 року справа №805/6031/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Карпушової О.В., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Святодух О.Б., з участю представника позивача Макаренко Г.С., представника відповідача Лобатої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 805/6031/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Шіппінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 року за №0000171540/10195/10/15-17-4,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Шіппінг» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 року за №0000171540/10195/10/15-17-4, відповідно до якого зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 2353463 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року позов було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Метінвест - Шіппінг» (Експедитор) надавав транспортно-експедиторські послуги замовникам: ПАТ «МК «Азовсталь», ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та ПРАТ "Макіївський металургійний завод".

За умовами договорів для організації надання транспортно-експедиторських послуг експедитор має право після письмового узгодження з Клієнтом (Замовником) притягувати третіх осіб шляхом укладення відповідних договорів з підприємствами - автоперевізниками.

У ході перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Доненьку ДПС був наданий на ТОВ «Метінвест - Шіппінг» письмовий запит від 19.03.2013 № 7433/10/15-17-4 щодо надання документів у т.ч. товарно-транспортних накладних, згідно яких здійснювались перевезення вантажів ТОВ «Індустріальний Союз Азова XXI» на виконання договору від 01.02.2009 року №78-1 та від 11.02.2011 року № С 1-02/1 ІД, письмових доручень(заявок) на транспортно-експедиторське обслуговування та організацію перевезень вантажу. Вищевказані документи не були надані ТОВ «Метінвест - Шіппінг» до перевірки.

Таким чином, за результатами перевірки ТОВ «Метінвест - Шіппінг» не підтверджено факту надання контрагентом ТОВ «Індустріальний Союз Азова XXI» транспортно-експедиторських послуг ТОВ «Метінвест - Шіппінг» у зв'язку з відсутністю підтверджуючих первинних документів (товарно-транспортних накладних), що засвідчують факт здійснення транспортування товарів від постачальників на адресу покупців. У зв'язку із відсутністю первинних документів неможливо підтвердити здійснення господарської операції.

Інформація щодо контрагента ТОВ «Індустріальний Союз Азова XXI», яка викладена в акті перевірки ТОВ «Метінвест - Шіппінг» та ґрунтується на даних актів перевірок ТОВ «Індустріальний Союз Азова XXI», що проведені ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, тільки підтверджує той факт, що господарські операції ТОВ «Індустріальний Союз Азова XXI» не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, а не перекладає відповідальність зі сплати податків на ТОВ «Метінвест - Шіппінг».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно акта №248/15-17-4-31158623 від 01.04.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Метінвест- Шіппінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року встановлено порушення ТОВ "Метінвест- Шіппінг" п.п.7.4.1. п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року у розмірі 2353463,00 грн., оскільки актами перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, встановлена неможливість реального надання цим суб'єктом господарювання транспортно-експедиційних послуг за договорами № С-1-02/11Д від 11.02.2011 року та № 7S-І від 01.02.2009 року, укладеними з ТОВ "Метінвест-Шіппінг". У ТОВ " Метінвест- Шіпінг" під час перевірки були відсутні товарно-транспортні накладні, які є єдиними первинними бухгалтерськими документами, визначеними законодавством, якими може бути підтверджено факт надання експедиційних послуг та правомірність формування податкового кредиту (т.1 арк.с.9-38).

15 квітня 2013 року відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення № 0000171540/10195/10/15-17-4, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2353463,00 грн. (т.1 арк.с.46).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договорів № СШ-АС/230309 від 23.03.2009 року, № СЗ-08/10Д/4411 від 01.08.2010 року, №СШ-ММЗ/100309/198/09 від 05.03.2009 року, укладених позивачем з ВАТ "МЗ "Азовсталь", ПАТ "Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча", ПРАТ "Макіївський металургійний завод" у період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року ТОВ "Метінвест-Шіппінг" виступило організатором транспортно-експедиційних послуг для вказаних підприємств (Замовників). За умовами вказаних договорів ТОВ "Метінвест- Шіпінг" (Експедитор) зобов'язалось як від свого імені, так і від імені Замовників, але за дорученням та за рахунок останніх організувати надання послуг з перевезення та експедирування вантажів Замовників автомобільним транспортом. В свою чергу Замовники зобов'язалися прийняти та сплатити надані Експедитором послуги а також виплати йому винагороду.

На виконання умов вказаних договорів, організуючи надання транспортно-експедиційних послуг своїм замовникам, ТОВ "Метінвест-Шіппінг" (Замовник) уклав з ТОВ "Індустріальний союз Азова XXI" (Експедитор) договір доручення №7S-I від 01.02.2009 року (т.1 а.с. 223-226) та Договір №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року (т.1 арк.с.227-231) щодо надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до змісту зазначених договорів ТОВ "ІСА-ХХІ" зобов'язалось від свого імені, по дорученню та за рахунок Замовника забезпечити організацію перевезень вантажів Замовника по території України власним та/або орендованим вантажним автомобільним транспортом, а ТОВ "Метінвест- Шіппінг" зобов'язалось прийняти та сплатити надані Експедитором послуги та сплатити останньому винагороду (плату). В п.5.2. Договору №7S-I від 01.02.2009 року та в п.1.4 Договору №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року сторони передбачили, що підставою для оплати та документом, який підтверджує факт надання транспортно-експедиційних послуг за цими договорами є підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг.

З товарно-транспортних накладних, реєстрів товарно-транспортних накладних, приймальних актів, актів здавання, доручень на відвантаження з відмітками митниці про випуск товарів встановлено фактичне надання ТОВ "ІСА-ХХІ" позивачу транспортно- експедиційних послуг з перевезення стальних слябів з ВАТ "МЗ "Азовсталь", ПАТ "Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча", ПРАТ "Макіївський металургійний завод" в Маріупольський морський торгівельний порт.

На підтвердження факту надання транспортно-експедиційних послуг у відповідності до умов договорів №7S-I від 01.02.2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року ТОВ "ІСА-ХХІ" та "Метінвест- Шіппінг" підписані Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 25090773 грн. (т.1 а.с.13-18 акта, т.1 арк.с. 139-222).

ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" позивачу були видані податкові накладні на всю суму вартості наданих послуг, що вбачається з акта перевірки (стор.7-13 акта) та з копій податкових накладних.(т.1 арк.с.54-138).

Факт перерахування позивачем ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" зазначеної суми сторонами не оспорюється (стор.18-20 акта).

На підставі вищезазначених первинних документів, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ 2118849 грн. за період з січня по грудень 2010 року по операціях з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ".

На підставі вищезазначених первинних документів, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ 2899306 грн. за період з січня по грудень 2011року по операціях з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ".

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" діючого на час спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження виконання Договорів №7S-I від 01.02.2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року щодо надання транспортно-експедиційних послуг підтверджено первинними бухгалтерськими документами фактичне здійснення господарських операцій.

По справі №805/6028/13-а скасовано податкове повідомлення - рішення від 15.04.2013 року №0000141540/10188/15-17-4, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 6676867,50 грн., прийняте на підставі акта перевірки від 01.04.2013р. N 248/15-17-4-31158623. Судом по вказаній справі встановлена реальність надання позивачу ТОВ "Індустріальний союз Азова-ХХІ" послуг з перевезення стальних слябів в обсягах, що є предметом дослідження у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що за матеріалами дослідчої перевірки, яка проводилась по факту ухилення ТОВ "ІСА-ХХІ" від сплати податків, які є неповними, суперечливими (свідчать як про нездійснення цим суб'єктом господарювання перевезень, так і про їх здійснення) не спростовують факту надання позивачу ТОВ "ІСА-ХХІ" послуг з перевезення стальних слябів в обсягах, що є предметом дослідження у даній справі. Тому є безпідставними висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентом ТОВ "ІСА-ХХІ".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що при формуванні податкового кредиту з ПДВ в податковому обліку позивачем були дотриманні положення пп. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.44.1 ст.44. п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення рішення від 15.04.2013 року за №0000171540/10195/10/15-17-4, яким ТОВ "Метінвест-Шіппінг" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2353463,00 грн. є неправомірним.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 805/6031/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 за №0000171540/10195/10/15-17-4 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 06 вересня 2013 року, в повному обсязі складена 06 вересня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді О.В. Карпушова

М.Г.Сухарьок