Постанова

від 01.08.2013 по справі 805/7969/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2013 р. Справа №805/7969/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:40

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Алюніній Г.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж"

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача: Ярук А.І. (дов. б/н від 16 травня 2013 року)

від відповідача: Петров А.Г. (дов. № 2115/0/05-02-10 від 22 липня 2013 року)

Чирикіна Н.В. (дов. № 1847/10/05-62-10 від 12 липня 2013 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000762205 від 18 квітня 2013 року та № 0000982205 від 13 травня 2013 року. 18 червня 2013 року до початку судового розгляду справи представником позивача надано заяву про зміну позовних вимог, в якій позивач просив визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 8 квітня 2013 року та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000762205 від 18 квітня 2013 року та № 0000982205 від 13 травня 2013 року (арк. справи 75-76).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що дії відповідача з проведення перевірки є протиправними, оскільки по-перше, перевірку проведено за відсутності на те підстав, по-друге, перевірку проведено із порушенням встановленого порядку проведення, оскільки повідомлення про проведення перевірки було отримано позивачем вже після її початку. Наведені дії податкової інспекції не відповідають вимогам підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України.

Що стосується прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та від'ємного значення податку на додану вартість, прийнятих на підставі викладених в акті перевірки висновків, позивач зазначив, що висновки акту перевірки, що стали підставою їх прийняття є необґрунтованими, оскільки засновуються виключно на акті перевірки контрагента позивача - ТОВ "Акрополь" від 16 січня 2013 року № 58/22-817/30638563, складеному ДПІ в Солом'янському районі м. Києва, акті перевірки ТОВ "Контелл" - ДПІ в Печерському районі м. Києа та інформаційних баз податкової інспекції, а не первинних документів.

Позивач наполягав на відповідності вимогам чинного законодавства здійсненого ним податкового обліку витрат та податкового кредиту за наслідком відображення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Акрополь".

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, надав письмові заперечення. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що податковою інспекцією проведено перевірку у відповідності із вимогами Податкового кодексу України. За змістом акту № 58/22-817 від 16 січня 2013 року, отриманого відповідачем від Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва встановлено здійснення діяльності контрагентом позивач - ТОВ "Акрополь" поза межами правового поля, у зв'язку із чим до товариства позивача направлений запит із проханням надати документи, що підтверджують взаємні господарські відносини між позивачем та ТОВ "Акрополь". Оскільки зазначені документи не були надані в повному обсязі, наказом керівника податкової інспекції на підставі підпункту 78.1.1.статті 78 Податкового кодексу України було призначено проведення позапланової невиїзної перевірки. Наказ про призначення перевірки був направлений позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення, як того вимагає ст. 79 Податкового кодексу України.

Що стосується висновків акту, на підставі яких прийнято оскаржувані позивачем рішення, то в цій частині відповідач зауважив на тому, що перевірка проводилася на підставі документів, які надав позивач на направлений запит, актах перевірки контрагента позивача та інформаційних баз даних податкової інспекції. При цьому, на запит податкової інспекції щодо надання всіх документів, що стосуються господарських відносин позивача із ТОВ "Акрополь" самим позивачем не було надано всіх витребуваних податковою інспекцією документів. З огляду на таке, відповідач зауважував на відповідність вимогам чинного законодавства висновків акту перевірки, відсутності підстав для скасування прийнятих податковою інспекцією податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали викладене в запереченнях, просили суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Ухвалою від 24 липня 2013 року первісного відповідача - Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж» (позивач) є юридичною особою, зареєстрований 20 березня 2000 року, номер запису про державну реєстрацію 1 266 120 0000 001051, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 30871714 (т.1 арк. справи 52). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Наказом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 269 від 25 березня 2013 року на підставі пункту 20.1.4, статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, пункту 79.1. статті 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної невиїзної позапланової перевірки товариства позивача щодо взаємовідносин з ТОВ "Акрополь", код ЄДРПОУ 30638563, за вересень 2011 року тривалістю 5 робочих днів з 26 березня 2013 року (т. 1 арк. справи 21). Наказ про призначення перевірки направлений позивачу 26 березня 2013 року, отриманий ним - 30 березня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 арк. справи 38).

В період з 26 березня 2013 року по 1 квітня 2013 року на підставі зазначеного наказу Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за наслідком проведення якої складений акт № 187/22-5/308717141 від 8 квітня 2013 року (т. 1 арк. справи 27-40). За змістом акту в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця (ТОВ "Акрополь") до покупця (ТОВ "Донспецмонтаж"), оскільки в товариства відсутні акти-приймання товару, товарно-транспортні накладні з відміткою про передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей, будь-які документи, що містять реквізити міста постачання та призначення, зберігання товарно-матеріальних цінностей, передачу товару перевізникові та умови транспортування, відсутність майна, трудових ресурсів , виробничо-складських приміщень в контрагентів позивача. З огляду на наведене, у висновках акту відповідач зазначив про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та витрат через відображення відбуття господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, порушення пункту 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та податкового зобов'язання на 340 456,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 329 877,00 грн.; порушення підпункту 138.1., 138.2, 138.6 статті 138, пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми витрат на 3 166 667,00 грн. по декларації з податку на прибуток за 2011 рік (2-4 квартал) та відповідно завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 3 166 667,00 грн. по декларації за 2011 рік.

18 квітня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000762205 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3 166 666,67 грн. (т. 1 арк. справи 41). 13 травня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000982205 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість на 633 333,00 грн. (т. 1 арк. справи 42).

Податкові повідомлення-рішення № 0000762205 2 від 18 квітня 2013 року та № 0000982205 від 13 травня 2013 року оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, втім, як зазначили представники сторін в судовому засіданні, були залишені без змін.

Спірним питанням цієї справи є правомірність дій відповідача з проведення перевірки позивача та правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Згідно пункту 20.1.4. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Зазначене право податкового органу кореспондується із обов'язком платника податків допускати посадових осіб контролюючого органу для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом, що закріплений у підпункті 16.1.13. статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів проведенню перевірки позивача передувало направлення податковою інспекцією на ім'я керівника позивача листа № 2416/10/22-513-3 від 24 січня 2013 року з вимогою надати інформацію та копії документів щодо фінансово-господарської діяльності товариства по взаємовідносинам із ТОВ "Акрополь" (ЄДРПОУ 30638563) за вересень 2011 року (т.1 арк. справи 14-15). Підставою для направлення зазначеного запиту стало отримання відповідачем акту Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва № 58/22-817/30638563 від 16 січня 2013 року, у висновках якого зазначено про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Акрополь" у вересні 2011 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), що підпадають під визначення статті 22, 185 Податкового кодексу України (т. 1 арк. справи 204-219).

Листом від 7 лютого 2013 року позивач на вимогу відповідача надав копії наступних документів: виписку з ЄДР, довідку з ЄДР, договір № 2011/08-06 від 16 серпня 2011 року разом із специфікацією, банківські виписки на 3-х аркушах, податкові накладні (8шт.) та картку по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками" за вересень 2011 року. Листом від 18 лютого 2013 року позивач повідомив податкову інспекцію про включення до складу валових витрат 3 кварталу 2011 року 3 166 666,67 грн. за наслідком відображення операцій на підставі договору № 2011/08-06 від 16 серпня 2011 року.

Дослідивши зміст наведених вище листів та перелік витребуваних податковою інспекцією документів та документів, що були надані позивачем, суд встановив, що позивачем не були надані всі витребувані податковою інспекцією документи. Так, позивачем не надано, зокрема, документи, визначені в пункті 8 листа № 2416/10/22-513-3, який передбачає надання документів на підтвердження подальшого використання придбаних ним в ТОВ "Акрополь" товарно-матеріальних цінностей.

Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість та невідповідність фактичним обставинам, що мали місце доводів позивача про призначення відповідачем перевірки за відсутності на те підстав.

Як зазначили представники позивача та відповідача наказ про призначення перевірки направлений позивачу рекомендованим листом про вручення в перший день проведення перевірки - 26 березня 2013 року.

Згідно пункту 79.2. статі 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Положень щодо отримання платником податків до початку проведення невиїзної перевірки наказу про її проведення положеннями цієї статті не визначено, а тому суд вважає, що податковою інспекцією виконані вимоги статті 79 Податкового кодексу України, що є передумовою для початку проведення невиїзної перевірки.

Суд не приймає посилання позивача в цій частині на приписи пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки приписи статті 79 цього Кодексу є спеціальними у відношенні проведення невиїзних перевірок.

Наведене свідчить про необґрунтованість вимог позивача в частині визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та відсутність підстав для їх задоволення.

Що стосується прийнятих відповідачем за наслідком проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні з наданих представниками сторін пояснень та документів встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту вересня 2011 року включено податок на додану вартість в сумі 633 333,00 грн. за наслідком вчинення правочинів на підставі умов договору № 2011/08-06 від 16 серпня 2011 року. З тих самих підстав до складу валових витрат 3-го кварталу 2011 року позивачем включено 3 166 666,67 грн.

Відповідно до умов договору № 2011/08-06 від 16 серпня 2011 року, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополь" (продавець), останній зобов'язався поставити у власність позивача обладнання (надалі товар) індивідуальні характеристики, кількість та якість якого визначені в специфікаціях, що додаються до цього договору. Позивач (покупець) в свою чергу зобов'язався прийняти зазначений товар та сплатити на умовах, визначених договором. Орієнтована вартість договору із врахуванням додаткової угоди від 21 березня 2012 року (т. 1 арк. справи 201) складає 15 000 000,00 грн. з ПДВ (т. 1 арк. справи 77-79). За змістом специфікацій до цього договору предметом постачання є меблі (т. 1 арк. справи 165-197, 198-200, 202-209, 210-212). Умовами договору та специфікацій до нього передбачено постачання товарів на умовах передплати.

Згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок на виконання прийнятих зобов'язань за договором № 2011/08-06 від 16 серпня 2011 року позивач перерахував на користь ТОВ "Акрополь" кошти в сумі 3 800 000,00грн., у т.ч. 14 вересня 2011 року - 1 500 000,00 грн., 27 вересня 2011 року - 500 000,00 грн., 30 вересня 2011 року - 1 800 000,00 грн. (арк. справи 80-97). За фактом передплати позивач включив до складу валових витрат 3 166 666,67 грн. та 633 333,33 грн. до складу податкового кредиту. На виконання вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України позивачем отримані податкові накладні № 6 від 14 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн., № 7 від 14 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн., № 8 від 14 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн., № 11 від 28 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн., № 12 від 30 вересня 2011 року на суму ПДВ 50 000,00 грн., № 13 від 28 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн., № 14 від 30 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн., № 15 від 30 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн. (т. 1 арк. справи 138-145).

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6. цієї статті ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Склад витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та порядок їх визнання встановлений статтею 138 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкту оподаткування з урахуванням пунктів 138.2., 138.11. статті 138, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142, 143 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України обов'язковим правилом для визнання витрат є наявність первинних документів, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 138.4. та 138.5. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійсненні, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах. Тобто, у разі встановлення безтоварності (відсутності реального виконання) операцій визначення податкового кредиту (та, відповідно, включення витрат на здійснення таких операцій до складу валових витрат підприємства) є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару.

Суд приймає до уваги посилання позивача на те, що формування податкового кредиту та валових витрат не поставлено в залежність від наявності чи відсутності документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей, проте, як зазначалося вище, в податковому обліку можуть відображуватися наслідки вчинення господарських операцій, які мали реальне відбуття. Відбуття певної господарської операції встановлюється за наслідком дослідження сукупності документів, оформленням яких супроводжувалося її виконання, таких як, договори на придбання товарно-матеріальних цінностей, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт, приймання товарів за якістю та кількістю, інші документи, що підтверджують зберігання та подальший продаж товарів.

Крім цього, положеннями Податкового кодексу України, наведеними вище, визначено, що товари (роботи та послуги) вартість яких включається до складу податкового кредиту чи валових витрат мають придбаватися з метою використання у межах здійснюваної таким платником діяльності.

На підтвердження відбуття правочину з постачання товарів позивачем надані видаткові накладні, на підставі яких позивачем отримувався товар та документи, що підтверджують подальший перепродаж зазначеного товару. Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних сплачений товариством товар у жовтні 2011 року був отриманий згідно видаткової накладної № РН-0000022 від 31 жовтня 2011 року на суму 3 672 350,40 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 612 058,40 грн., № РН-0000010 від 4 квітня 2012 року на суму 202 160,93 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 33 693,49 грн., № РН-0000011 від 4 квітня 2012 року на суму 588 684,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 98114,00 грн., № РН 0000017 від 18 липня 2012 року на суму 79 050,16 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 13 175,03грн. (т. 2 арк. справи 2-5).

Як пояснив представник позивача придбані в ТОВ "Акрополь" товарно-матеріальні цінності були використані в ході виконання ним прийнятих зобов'язань за договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон "ЄВРО -2012" по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові №04/10-1 від 6 квітня 2010 року, укладеному із ТОВ "Альткомкиївбуд". Згідно умов зазначеного договору, підрядник (позивач) зобов'язався своїми та залученими силами та коштами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті стадіон "ЄВРО -2012" по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові відповідно до погодженої проектної документації та передати виконані роботи замовнику відповідно до умов цього договору (т. 1 арк. справи 154-164).

За змістом наданих представником позивача пояснень за фактом монтажування меблів та кухонної техніки, придбаних від ТОВ "Акрополь" на підставі умов договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт позивач складав відповідні акти.

Так, згідно наданого позивачем акту № 300-1 вартості змонтованого устаткування, що придбав виконавець робіт (додаток до акту № 300 приймання виконаних будівельних робіт) позивач у жовтні 2011 року змонтував меблі та кухонну техніку, які отримав згідно видаткових накладних від 31 жовтня 2011року (позиції 1,-8, 12-20, 21-29, 32, 45,47-49, 57,58 акту), № РН 00000010 від 4 квітня 2012 року (позиції 9, 10, 36-40, 46, 55,56) та № РН 0000011 від 4 квітня 2012 року (позиції 9,16, 21, 30-32, 35, 42-44, 51-54,66, 84).

Дослідивши наведені документи суд не приймає їх як належний доказ використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних в ТОВ "Акрополь" товарно-матеріальних цінностей, оскільки, по-перше в договорі № 04/10-1 від 6 квітня 2010 року йдеться про будівельні роботи на будівельному майданчику, монтажування будівельних конструкцій, а не постачання та монтаж меблів та кухонної техніки. Згідно даних акту № 300 за жовтень 2011 року позивач монтажував товарно-матеріальні цінності раніше їх фактичного отримання від ТОВ "Акрополь".

Крім цього, відповідно до пункту 44.6. статті 44 Податкового кодексу України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно частини 2 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки.

За змістом листа № 2416/10/22-513-3 від 24 січня 2013 року відповідач просив надати документи, які б свідчили про використання товарно-матеріальних цінностей в ТОВ "Акрополь", втім, наведені документи не надавалися позивачем ані на запит податкової інспекції, ані після проведення перевірки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про не доведення позивачем використання придбаних в ТОВ "Акрополь" товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності, що свідчить про безпідставне відображення пов'язаних з придбанням зазначених ТМЦ витрат до складу валових витрат та податкового кредиту. Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки стосовно завищення валових витрат 3-кварталу 2011 року на 3 166 667 грн. та завищення податкового кредиту у жовтні 2011 року на 633 333 грн. є правомірними. З огляду на наведене вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000762205 від 18 квітня 2013 року та № 0000982205 від 13 травня 2013 рок також не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 8 квітня 2013 року та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000762205 від 18 квітня 2013 року та № 0000982205 від 13 травня 2013 року, - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні в присутності представників позивача та відповідача.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 6 серпня 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.