Рішення

від 14.08.2013 по справі 905/3879/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.2013 Справа № 905/3879/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Мозговій Н.І.,

За участю представників сторін:

від позивача: Синицька Н.С., Хворостянський О.В., за довіреністю

від відповідача: Попов В.В., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецьк - Авто», м. Донецьк

до відповідача Приватного підприємства «Міраж», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 311304,61грн., з яких 227915,64грн. - заборгованість з орендної плати, 83388,97грн. - заборгованість з компенсації витрат з оплати спожитих комунальних послуг, -

Згідно ст.69 ГПК за клопотанням відповідача строк розгляду справи продовжувався на 15 днів до 14.08.2013р.

У судовому засіданні 13.05.2013р. оголошувалась перерва до 11год.30хвил.

Публічне акціонерне товариство «Донецьк - Авто», м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Міраж», м. Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 311304,61грн., з яких 227915,64грн. - заборгованість з орендної плати, 83388,97грн. - заборгованість з компенсації витрат з оплати спожитих комунальних послуг.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди від 01.06.2009 за квітень 2010р.- грудень 2011р. щодо сплати орендної плати та за березень 2010р. - квітень 2012р. щодо компенсації витрат з комунальних послуг.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує 526, 610, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суд Донецької області від 01.06.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/3879/13.

02 серпня 2013р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково в сумі 149 650,69грн., яка є заборгованістю з орендної плати, проти решти позовних вимог заперечив через неврахування позивачем платежів відповідача з орендної плати та комунальних послуг за договором оренди.

Тієї ж дати відповідач надав заву про затвердження мирової угоди.

13 серпня 2013р. Відповідач через канцелярію суду надав письмові пояснення по суті спору, в яких вказав на невірність розрахунку Позивача та визнав позовні вимоги в частині орендної плати в сумі 92 040,97грн., заборгованість по оплаті комунальних послуг не визнав в повному обсязі через невідповідність сум зазначених в актах та у бухгалтерському обліку.

Представник позивача у судовому позовні вимоги підтримав з урахуванням письмової зави, в якій визнав, що Відповідачем 31.08.2010р. здійснено платіж з оплати спожитих комунальних послуг в сумі 8 507,72грн., який не врахований Позивачем при розрахунку позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково щодо орендної плати в сумі 92 040,97грн., проти решти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2009р. між Публічним акціонерним товариством «Донецьк - Авто», м. Донецьк (Орендодавець) та Приватним підприємством «Міраж», м. Донецьк (Орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі-Договір), за умовами якого п.1.1 Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове володіння та користування двохповерхову будівлю готелю «Мотель» (Літ А-2 згідно інвентаризаційної справи БТІ м. Донецька) загальною вартістю 2173,90кв.м., розташоване за адресою: 80359, м. Донецьк, пр. Ілліча, 95а.

Відповідно до п.1.3 Об'єкт оренди підлягає використанню Орендодавцем з наступною метою: перший поверх використовується в якості адміністративних нежитлових будівель; другий поверх використовується в якості готелю; решта приміщень використовується на розсуд Орендаря.

Вартість об'єкта оренда на момент підписання цього договору складає 11 160 000грн. Амортизаційні відрахування на об'єкт оренди Орендодавець нараховує та використовує на власний розсуд. Вартість об'єкта оренди індексації не підлягає (п.1.4).

Пунктами 3.1.-3.3 Договору передбачено, що Орендар зобов'язується сплачувати Орендодавцю щомісячно орендну плату в розмірі 25000,00грн до 20 числа місяця, наступного за звітним, в т.ч. ПДВ. Орендар сплачує орендну плату по рахункам, наданим Орендодавцем. Орендна плата вноситься шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця або в інший передбаченій законодавством формі.

Відповідно до п.3.4 крім орендної плати, Орендар також зобов'язаний компенсувати Орендодавцю в той же строк на підставі рахунків витрати на опалення та гаряче водопостачання об'єкта оренди, понесених Орендодавцем; вартість комунальних послуг, по яким Орендарем не укладені прямі договори з постачальником таких послуг.

Пунктом 8.1 Договору встановлений строк оренди за цим договором - до 30 травня 2012р.

До укладеного договору 01.06.2009р. між сторонами складений та підписаний акт прийому-передачі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв двохповерхову будівлю готелю «Мотель» (Літ А-2 згідно інвентаризаційної справи БТІ м. Донецька) загальною вартістю 2173,90кв.м.

Додатковою угодою від 18.12.2009р. сторонами п.3.1. договору викладено в наступній редакції: «Орендар зобов'язується сплачувати Орендодавцю щомісячно орендну плату в розмірі 35243,44грн. до 20 числа місяця, наступного за звітним, в тому числі ПДВ».

Додатковою угодою від 01.10.2010р. сторонами п.3.1. договору викладено в наступній редакції: «Орендар зобов'язується сплачувати Орендодавцю щомісячно орендну плату в розмірі 52271,43грн. в тому числі ПДВ, за користування об'єктом оренди у період з 16 квітня до 15 жовтня кожного року; 46162,16грн. в тому числі ПДВ, за користування об'єктом оренди у період з 16 жовтня до 15 квітня кожного року». Також сторони дійшли згоди п.3.4 договору оренди від 01.06.2009р. викласти в наступній редакції: «Крім орендної плати, Орендар також зобов'язаний сплачувати Орендодавцю в строк до 05 числа поточного місяця на підставі рахунків Орендодавця вартість газу та електроенергії, що підлягають оплаті Орендодавцем за поточний місяць із розрахунку 61,06% в період з 16 жовтня по 15 квітня та 100% в період з 16 квітня по 15 жовтня загальної вартості газу, що сплачується Орендодавцем, а також інших комунальних послуг, за якими Орендарем не укладені прямі договори з постачальником таких послуг.»

31 травня 2012р. сторонами складено акт приймання-передачі, згідно якого Орендар передав, а Орендодавець прийняв нежитлове приміщення за договором оренди.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди від 01.06.2009 за квітень 2010р.- грудень 2011р. щодо сплати орендної плати та за березень 2010р.- квітень 2012р. щодо компенсації витрат з комунальних послуг, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з компенсації вартості спожитих комунальних послуг узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №б/н від 01.06.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним шляхом перерахування на рахунок Орендодавця відповідно до п.3.3 Договору, а також зі сплати Орендодавцю в строк до 05 числа поточного місяця на підставі рахунків Орендодавця вартість газу та електроенергії згідно п.3.4 Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2013р. Позивачем разом з претензією направлені на адресу відповідача рахунки-фактури№СФ-0000326 від 03.04.2013р. на оплату орендної плати за квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., вересень 2010р., квітень 2011р., травень 2011р., грудень 2011р. на загальну суму 227 915,64грн.та № СФ-0000325 від 03.04.2013р. на компенсацію вартості комунальних послуг за березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р., серпень 2010р., вересень 2010р., листопад 2010р., грудень 2010р., січень 2011р., лютий 2011р., червень -жовтень 2011р., грудень 2011р., березень 2011р., березень 2012р., квітень 2012р.

Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів сплати в повному обсязі заборгованості з орендної плати за період з квітня 2010р. по грудень 2011р. та заборгованості з компенсації витрат з комунальних послуг за договором оренди №б/н від 01.06.2009р. не надано.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Платіжні доручення № 187 від 13.07.2009р., №193 від 24.07.2009р., №219 від 14.08.2009р., №247 від 10.03.2009р., №421 від 22.10.2012р., №424 від 2.10.2012р, №427 від 29.10.2012р., №431 від 30.10.2012р., №431 від 30.10.2012р., №432 від 31.10.2012р., №443 від 12.1.2012р., №443 від 12.11.2012р., №457 від 26.11.2012р., №462 від 30.11.2012р., №478 від 12.12.2012р., №481 від 13.12.2012р., №491 від 17.12.2012р., №20 від 21.01.2013р., №33 від 28.01.2013р., №55 від 14.02.2013р., №79 від 05.03.2013р., №114 від 29.03.2013р., №142 від 22.04.2013р., №143 від 23.04.2013р., №151 від 29.04.2013р., №187 від 11.05.2013р., №188 від 12.05.2013р., №242 від 01.07.2013р., №246 від 04.07.2013р., які надані відповідачем якості доказів оплати орендної плати за договором оренди від 01.06.2009р., судом не приймаються до уваги, оскільки договір оренди укладено на строк з 01.06.2009 до 30.05.2012р., в той час як призначенням платежів за цими платіжними дорученням визначені місяці за межами строку дії договору та стосуються іншого договору, укладеного між сторонами після спливу його строку. До того ж, Позивачем заявлена заборгованість з орендної плати лише за квітень 2010р. - вересень 2010р., квітень-травень 2011р. та грудень 2011р.

У письмовій заві від 14.08.2013р. Позивач пояснив, що кошти в сумі 20 000,00грн. за оренду приміщення за травень, червень 2011р. за договором оренди №01062012, сплачені платіжним дорученням №245 від 25.06.2013р., зараховані в рахунок погашення боргу за договором оренди від 01.06.2012р., укладеного між тими ж сторонами, згідно до вказаного відповідчаем у платіжному дорученні призначенням платежу.

Отже, розрахунок позивача з орендної плати відповідає встановленим обставинам справи та є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністюв сумі 227 915,64грн.

Доводи відповідача стосовно невідповідності сум, зазначених в актах приймання-передачі щодо комунальних платежів та у бухгалтерському обліку, судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до умов договору оренди оплата вартості комунальних послуг здійснюється на підставі рахунків, обов'язку сторін щодо підписання відповідних актів та визначення в них розміру цих витрат умовами договору не встановлено.

Між тим, позивачем визнано, що відповідачем 31.08.2010р. здійснено платіж з оплати спожитих комунальних послуг в сумі 8 507,72грн., який не врахована Позивачем при розрахунку позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, здійснивши перевірку розрахунку вартості спожитих комунальних послуг, судом встановлено, що сума заявлена до стягнення відповідає встановленим обставинам справи частково, з огляду на що позовні вимоги про стягнення заборгованості з компенсації витрат з оплати спожитих комунальних послуг в сумі 83388,97грн. підлягають задоволенню частково в сумі 74881,25 грн.

Зава відповідача про затвердження мирової угоди судом відхилена, оскільки вона не відповідає вимогам встановленим ст. 78 ГПК України, зокрема, підписана лише відповідачем, проте має бути підписана обома сторонами.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецьк - Авто», м. Донецьк до відповідача Приватного підприємства «Міраж», м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 311304,61грн., з яких 227915,64грн. - заборгованість з орендної плати, 83388,97грн. - заборгованість з компенсації витрат з оплати спожитих комунальних послуг задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Міраж», м. Донецьк (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 95а, код ЄДРПОУ 25327452) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецьк - Авто», м. Донецьк (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 95а, код ЄДРПОУ 03112840) заборгованість в розмірі 302796,89 грн., з яких 227915,64 грн. - заборгованість з орендної плати, 74881,25грн. - заборгованість з компенсації витрат з оплати спожитих комунальних послуг.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Міраж», м. Донецьк (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 95а, код ЄДРПОУ 25327452) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецьк - Авто», м. Донецьк (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 95а, код ЄДРПОУ 03112840) витрати зі сплати судового збору в сумі 6 055, 94грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2013р.