Ухвала

від 07.08.2013 по справі 801/575/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/575/13-а

07.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 13.03.13 у справі № 801/575/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Плюс" (вул. Блюхера, 22 А, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98604)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби №0002621502 від 19.10.2012 р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтех-Плюс" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24582,00 грн., в тому числі в сумі основного платежу 19666,00 грн., штрафних санкцій в сумі 4916,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Плюс" (ЄДРПОУ 30271776) витрати зі сплати судового збору у сумі 245,82 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що посадовою особою ДПІ в м. Ялта АР Крим ДПС проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Плюс" (код 30271776) за липень 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у м. Ялта АРК ДПС складений акт про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 08.10.2012 року № 1848/15-02/30271776 (а.с. 17-19), яким встановлені порушення п.п.14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п.198.1 ст. 198, п.п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, у висновках акту перевірки вказано, що сума ПДВ за липень 2011 року підлягає нарахуванню у розмірі 19666,00 грн.

Вказані порушення податкового законодавства виявлені по взаємовідносинам з ТОВ "Будсервіском" (ЄДРПОУ 33367680) та ПП "Ремсервіс" (ЄДРПОУ 31319739) на підставі автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2011р.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС від 19.10.2012р. №0002621502 на суму 24582,00 грн., з яких донараховано ПДВ у сумі 19666,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4916,00 грн. (а.с.21).

Судом встановлено, що позивачем до ДПС в АРК подана скарга від 30.10.2012р. №344 на податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012р. №0002621502 (а.с.23-27).

18.12.2012р. ДПІ у м. Ялті АРК ДПС виданий наказ №1071 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Інтех-Плюс" з питання визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за звітний період липень 2011 р. з контрагентами ТОВ "Будсервіском" та ПП "Ремсервіс" (а.с.28).

Судом встановлено, що в період з 18.12.2012р. по 19.12.2012р. ДПІ у м.Ялті АРК ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Інтех-Плюс" щодо дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Будсервіском" та ПП "Ремсервіс" за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.

Згідно висновків акту перевірки № 2821/15-02/30271776/327 від 21.12.2012 року (а.с.29-37), яким встановлені порушення позивачем пп.14.1.181, п. 14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема, у висновках акту перевірки вказано, що сума ПДВ за липень 2011 року підлягає нарахуванню ТОВ "Інтех-Плюс" у розмірі 19666,00 грн.

В акті перевірки № 2821/15-02/30271776/327 від 21.12.2012 року використана інформація від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області та ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області про те, що звітність за липень 2011 року, надана ТОВ "Будсервіском" та ПП "Ремсервіс" не визнана податковою звітністю, а податкові накладні ТОВ "Будсервіском" та ПП "Ремсервіс" не засвідчують факт придбання позивачем товарів в асортименті та не є відповідно підставою для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Отже актом перевірки позивача № 2821/15-02/30271776/327 від 21.12.2012 року виявлені аналогічні порушення тим, що встановлені актом камеральної перевірки позивача від 08.10.2012р. № 1848/15-02/30271776.

Судом встановлено, що за результатами складеного ДПІ у м.Ялті АРК ДПС акту перевірки позивача № 2821/15-02/30271776/327 від 21.12.2012 року податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Суд зазначає, що згідно рішення ДПС в АРК про результати розгляду первинної скарги від 25.12.2012р. №4086/10/10-0223, ДПС в АРК залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012р. №0002621502, а первинну скаргу - без задоволення (а.с. 38-45).

ДПС в АРК у своєму рішенні про результати розгляду первинної скарги від 25.12.2012р. №4086/10/10-0223 послалась в тому числі і на акт перевірки позивача №2821/15-02/30271776/327 від 21.12.2012 року.

Матеріали справи встановлено, що між ТОВ "Ітех-Плюс" та ПП "Ремсервіс" 13.07.2011 року укладений договір купівлі-продажу № 137 (а.с. 77-78).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем долучені до матеріалів справи наступні документи:

- видаткові накладні № РН-0001002 від 13.07.2011 року на загальну суму 2308,96 грн., у тому числі ПДВ 384,81 грн. (а.с. 79), № РН-0001001 від 13.07.2011 року на загальну суму 15689,59 грн. (а.с. 80).

- податкові накладні: № 1005 від 13.07.2013 року на загальну суму 2308,96 грн., у тому числі ПДВ 384,81 грн. (а.с. 81), № 1004 від 13.07.2011 року на загальну суму 15689,59 грн. (а.с. 82).

- платіжні доручення № 664 від 13.07.2011 року на суму 2308,96 грн. та № 665 від 13.07.2011 року на суму 15689,59 грн., здійснення оплати підтверджується випискою ПАТ "Укрсоцбанк" Ялтинське відділення № 515 по особовому рахунку позивача (а.с. 113-114).

Всього за липень 2011р. - позивачем у ПП "Ремсервіс" придбано товарів на загальну суму 17998,55 грн., у т.ч. ПДВ - 2999,76 грн.

Також, 01.07.2011 року між позивачем та ТОВ "Будсервіском" було укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 0107/1 (а.с. 83-84).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем долучені до матеріалів справи наступні документи:

- видаткові накладні № РН-0000309 від 25.07.2011 року на загальну суму 12613,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2102,17 грн. (а.с. 85); № РН-0000308 від 21.07.2011 року на загальну суму 14207,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2367,83 грн. (а.с. 87); № РН-0000307 від 19.07.2011 року на загальну суму 10470,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 1745,00 грн. (а.с. 89); № РН-0000306 від 14.07.2011 року на загальну суму 12710,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2118,34 грн. (а.с. 91); № РН-0000305 від 11.07.2011 року на загальну суму 9940,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 1656,67 грн. (а.с. 93); № РН-0000304 від 08.07.2011 року на загальну суму 11790,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 1965,00 грн. (а.с. 95); № РН-0000303 від 05.07.2011 року на загальну суму 12520,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2086,67 грн. (а.с. 97); № РН-0000302 від 01.07.2011 року на загальну суму 15750,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2625,00 грн. (а.с. 99).

- податкові накладні № 70 від 08.07.2011 року на загальну суму 11790,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 1965 грн. (а.с. 101); № 69 від 05.07.2011 року на загальну суму 12520,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2086,67 грн. (а.с. 102); № 68 від 01.07.2011 року на загальну суму 15750,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2625,00 грн. (а.с. 103); № 72 від 14.07.2011 року на загальну суму 12710,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2118,34 грн. (а.с. 104); № 75 від 25.07.2011 року на загальну суму 12613,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2102,17 грн. (а.с. 105); № 74 від 21.07.2011 року на загальну суму 14207,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2367,83 грн. (а.с. 106); № 73 від 19.07.2011 року на загальну суму 10470,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 1745,00 грн. (а.с. 107); № 71 від 11.07.2011 року на загальну суму 9940,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 1656,67 грн. (а.с. 108-109).

- платіжні доручення № 654 від 12.07.2011 року на загальну суму 9940,00 грн.; № 653 від 12.07.2011 року на загальну суму 11790,00 грн.; № 651 від 12.07.2011 року на загальну суму 15750,00 грн.; № 652 від 12.07.2011 року на загальну суму 12520,00 грн.; № 736 від 29.07.2011 року на загальну суму 10470,00 грн.; № 739 від 29.07.2011 року на загальну суму 12613,00 грн.; № 737 від 29.07.2011 року на загальну суму 12710,00 грн.; № 738 від 29.07.2011 року на загальну суму 14207,00 грн.

Здійснення оплати підтверджується випискою ПАТ "Укрсоцбанк" Ялтинське відділення № 515 по особовому рахунку позивача (а.с. 110-112, 115-120).

Всього за липень 2011р. - позивачем у ТОВ "Будсервіском" придбано товарів на загальну суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16666,68 грн.

В акті камеральної перевірки від 08.10.2012р. № 1848/15-02/30271776 під час перевірки була використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем (ПК ПДС, програмний комплекс АІС "Податки", АРМ "Звіт", АІС "Облік податків і платежів", Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПA України, електронні Реєстри податкових накладних.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення - рішення, судова колегія зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, саме ПК України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види, підстави їх проведення та порядок оформлення результатів перевірок.

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (ст.76 ПК України).

У п.86.2 ст.86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім того, на виконання вимог ПК України листом ДПА України від 21.06.2011 року №17197/7/15-0617 "Щодо оформлення акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" також зазначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:

- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;

2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

З урахуванням викладеного, предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

Судова колегія зазначає, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002621502 від 19.10.2012 року стало встановлене податковим органом порушення позивачем п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, відповідно до якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Досліджуючи встановлене перевіркою порушення п.200.1 ст.200 ПК України, судова колегія вважає, що відповідачем в акті перевірки від 08.10.2012 року № 1848/15-02/30271776 порушено порядок оформлення результатів камеральних перевірок з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті камеральної перевірки позивача від 08.10.2012р. №1848/15-02/30271776, згідно автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2011 року встановлено розбіжності понад 19,6 тис. грн (контрагентом-постачальником не задекларовані податкові зобов'язання), зокрема ТОВ "Будсервіском" має стан 8 - 26.09.2011р. анульовано свідоцтво платника ПДВ, сума ПДВ 16666,67грн.; ПП "Ремсервіс" має стан 7 - 16.09.2011р. анульовано свідоцтво платника ПДВ, сума ПДВ 2999,76грн.

Отже, відповідачем в акті камеральної перевірки міг бути лише зафіксований факт встановлених розбіжностей між податковими зобов'язаннями контрагентів позивача та податковим кредитом позивача, оскільки для висновків податкового органу про порушення позивачем при цьому вимог Податкового кодексу України, зокрема п.п.14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198, п.п. 201.1, 201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, відповідач повинний був провести документальну перевірку, під час якої проаналізувати первинні документи по господарським операціям з контрагентами.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що висновки відповідача, викладені в акті камеральної перевірки позивача від 08.10.2012р. №1848/15-02/30271776, зокрема про те, що сума ПДВ за липень 2011 року підлягає нарахуванню у розмірі 19666,00 грн. є передчасними.

Отже, під час проведення камеральної перевірки посадовою особою відповідача не перевірялись дані податкової декларації (розрахунків) платника податків, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг. В акті перевірки також не встановлено методології проведення розрахунків, які призвели до вказаних порушень.

Натомість, в акті перевірки, на підставі встановлених розбіжностей між податковими зобов'язаннями контрагентів позивача та податковим кредитом позивача надається правова оцінка господарським правовідносинам позивача.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.

Досліджуючи документи на підтвердження реальності та товарності спірних господарських операцій, судовою колегією встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач мав господарські правовідносини з контрагентами - ТОВ "Будсервіском" та ПП "Ремсервіс".

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час спірних відносин), Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час спірних відносин) визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.(п.1) До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами чинного законодавства, передача товару від продавця до покупця оформляється товаросупроводними документами, передбаченими умовами поставки та перевезення товару. Це можуть бути видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, рахунки, рахунки-фактури. Тобто, закон розглядає кожний з цих документів як первинний та не зобов'язує контрагентів оформлювати всі перелічені документи.

Таким чином, законодавство України не зобов'язує продавця або покупця використовувати при операціях купівлі-продажу весь перелік первинних документів.

Позивачем були надані договори, податкові накладні, реєстри податкових накладних, видаткові накладні, банківські виписки, тобто достатня кількість первинних документів для права ведення податкового та бухгалтерського обліку та відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат на придбання товарів та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Будсервіском" та ПП "Ремсервіс".

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування податкового кредиту документи, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

На підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ "Будсервіском" та ПП "Ремсервіс" та використання у господарській діяльності товарів, отриманих від вказаного контрагента позивачем долучені до матеріалів справи документи, які підтверджують, що придбаний у вказаних контрагентів товар реалізовано Ялтинській міській поліклініці, відповідно до видаткової накладної № ООО-001755 від 25.10.2011 року на загальну суму 4314,50 грн., у тому числі ПДВ 719,09 грн. (а.с. 191), ТОВ "Проджет парк", відповідно до видаткової накладної №ООО-001463 від 02.08.2011 року на загальну суму 65440,50 грн., у тому числі ПДВ 10906,75 грн. (а.с. 192-193), Головному управлінню санаторно-курортних закладів в АРК державного управління справами, відповідно до видаткової накладної № ООО-001568 від 06.09.2011 року на загальну суму 4052,64 грн., у тому числі ПДВ 676,44 грн. (а.с. 194), ТОВ "Проджет парк" відповідно до видаткової накладної №ООО-001657 від 01.09.2011 року на загальну суму 1141,50 грн., у тому числі ПДВ 190,25 грн. (а.с. 195), ДП пансіонат "Малахіт" відповідно до видаткової накладної № ООО-001217 від 02.07.2011 року на загальну суму 1216,92 грн., у тому числі ПДВ 202,82 грн. (а.с. 196), Головному управлінню санаторно-курортних закладів в АРК державного управління справами, відповідно до видаткової накладної № ООО-001568 від 06.09.2011 року на загальну суму 1065,00 грн., у тому числі ПДВ 177,50 грн. (а.с. 197), Головному управлінню санаторно-курортних закладів в АРК державного управління справами, відповідно до видаткової накладної № ООО-001578 від 16.08.2011 року на загальну суму 1597,55 грн., у тому числі ПДВ 266,25 грн. (а.с. 198), ДП "Санаторій "Зорі України" відповідно до видаткової накладної №ООО-001594 від 19.08.2011 року на загальну суму 1294,00 грн., у тому числі ПДВ 215,78 грн. (а.с. 199), Ялтинській міській поліклініці відповідно до видаткової накладної № ООО-001229 від 19.07.2011 року на загальну суму 380,00 грн., у тому числі ПДВ 63,33 грн. (а.с. 200), Ялтинській міській поліклініці відповідно до видаткової накладної № ООО-001233 від 19.07.2011 року на загальну суму 4602,00 грн. у тому числі ПДВ 767,00 грн. (а.с. 201), Ялтинській міській поліклініці відповідно до видаткової накладної № ООО-001230 від 19.07.2011 року на загальну суму 670,00 грн., у тому числі ПДВ 111,67 грн. (а.с. 202), СПД Воляк В.М., відповідно до видаткової накладної № 000077 від 03.01.2013 року на загальну суму 2540,05 грн., у тому числі ПДВ 423,34 грн. (а.с. 203), СПД Воляк В.М., відповідно до видаткової накладної №000078 від 09.01.2013 року на загальну суму 17259,58 грн., у тому числі ПДВ 2876,60 грн. (а.с. 204), Головному управлінню санаторно-курортних закладів в АРК державного управління справами, відповідно до видаткової накладної № ООО-001526 від 31.08.2011 року на загальну суму 12460,56 грн., у тому числі ПДВ 2076,76 грн. (а.с. 205).

За липень 2011 року ТОВ "Інтех-Плюс" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 19666,43 грн., у т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ "Будсервіском" у сумі 16666,67 грн., з ПП "Ремсервіс" у сумі 2999,76 грн.

Що стосується висновків відповідача про завищення податкового кредиту по взаємовідносинами з ТОВ "Будсервіском" та ПП "Ремсервіс" за липень 2011 року судова колегія зазначає наступне.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Статтею 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.2).

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за №1401/18696, податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів в Податковому кодексі України, навіть таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, не передбачено.

При придбанні товарів ТОВ "Інтех-Плюс" було зобов'язане лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару контрагентам, які зобов'язані внести цю суму ПДВ до бюджету, вказані суми податку на додану вартість ТОВ "Інтех-Плюс" були сплачені, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що документи щодо придбання товару, які були оформлені між позивачем та його постачальниками ТОВ "Будсервіском" та ПП "Ремсервіс" не відповідають визначеним вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст.38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та\або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Під час апеляційного розгляду судом встановлена реальність господарських угод між ТОВ "Інтех-Плюс" та ТОВ "Будсервіском", ПП "Ремсервіс" та документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податкові накладні, по угодам, укладеним у перевірений період, відповідають нормам чинного законодавства, таким чином судова колегія вважає протиправними висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача від 08.10.2012р. № 1848/15-02/30271776 про порушення позивачем вимог податкового законодавства та заниження податку на додану вартість у сумі 19666,43 грн.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012р. №0002621502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24582,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 19666,00 грн. та 4916,00 грн. штрафних санкцій прийняте на підставі висновків акту перевірки від 08.10.2012р. № 1848/15-02/30271776, судова колегія вважає таке податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012р. №0002621502 таким, що прийняте відповідачем в порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 08.10.2012р. № 1848/15-02/30271776 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 19.10.2012р. №0002621502.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.13 у справі № 801/575/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва