Постанова

від 12.08.2013 по справі 12/109-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року Справа № 12/109-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В. суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:Грищенко О.М. - за дов. від 01.04.2013р. від відповідача-1:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача-2:Пилипчук І.Д. - за дов. від 08.08.2013р. № 1 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. у справі№ 12/109-12 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" 2. Приватного (орендного) сільськогосподарського підприємства по птахівництву "Надія" простягнення 35 368,78 грн. боргу.

У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 12.08.2013р. № 02-05/657 для розгляду справи № 12/109-12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кот О.В., судді Кролевець О.А., Попікова О.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - позивач, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (далі - відповідач-1, ТОВ "ПК Трейдсервісгруп") та Приватного (орендного) сільськогосподарського підприємства по птахівництву "Надія" (далі - відповідач-2, ПОСП "Надія") про:

- солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 1 000,00 грн. курсової різниці згідно договору поруки від 16.07.2012р. № 16-07-2012-11, на підставі угоди від 02.07.2012р. № 10/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні та договору від 20.08.2008р. № 35-08-2008 купівлі продажу товару на умовах відстрочення платежу;

- стягнення з відповідача-2 на користь позивача 34 368,73 грн. курсової різниці згідно угоди від 02.07.2012р. № 10/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні та договору від 20.08.2008р. № 35-08-2008 купівлі продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.11.2012р. (суддя Грабець С.Ю.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача 500,00 грн. курсової різниці. Присуджено до стягнення з відповідача-2 на користь позивача 33 982,49 грн. курсової різниці. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано приписами статей 254, 257, 260, 267, 512 - 514, 540, 546, 553, 554, 627 - 629, 655, 1053, 1047 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 202, 203, 263, 264 Господарського кодексу України, з огляду на встановлення факту порушення відповідачем-2 зобов'язання за договором купівлі-продажу від 20.08.2008р. № 35-08-2008 стосовно сплати курсової різниці вартості товару. Окрім цього місцевий суд визнав поважними причини пропуску позивачем позовної давності у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. (головуючий суддя Жук Г.А., судді Мальченко А.О., Остапенко О.М.) рішення господарського суду Київської області від 29.11.2012р. скасовано з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що позивачем пред'явлено позов з пропуском строку позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення місцевого суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статей 264, 524, 533, 694 Цивільного кодексу України, статті 190 Господарського кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998р. № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін", статей 32 -34, 36, 37, 43 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що чинним законодавством не заборонено вираження грошового зобов'язання в іноземній валюті та можливості коригування ціни в залежності від зміни курсу іноземної валюти на день сплати вартості товару. Окрім цього скаржник посилається на переривання позовної давності у зв'язку з погашенням відповідачем-2 боргу за договором від 20.08.2008р. № 35-08-2008 на підставі рішення господарського суду Житомирської області від 23.07.2009р. у справі № 8/261.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 20.08.2008р. між ТОВ "Тридента Агро" (продавець) та ПОСП "Надія" (покупець) було укладено договір № 35-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (далі - договір).

Згідно з пунктами 5.1., 5.3. договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору; оплата товару проводиться шляхом сплати покупцем 100 відсотків від вартості товару в строк до 10.09.2008р. без виставлення рахунку.

У додатках від 20.08.2008р. № 1, від 03.09.2008р. № 2, від 17.09.2008р. № 3 до договору від 20.08.2008р. № 35-08-2008, підписаних ТОВ "Тридента Агро" та ПОСП "Надія", були визначені асортимент, кількість та ціну товару.

Також у вказаних додатках міститься примітка із застереженням, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(А1/А2)*В, де S - ціна на момент проплати, В - ціна на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

На виконання договору від 20.08.2008р. № 35-08-2008 ТОВ "Тридента Агро" передало ПОСП "Надія" товар на загальну суму 75 241,53 грн., що підтверджується видатковими накладними від 27.08.2008р. № РН-ЖИ00073, від 09.09.2008р. № РН-ЖИ00089, від 17.09.2008р. № РН-ЖИ00093.

У свою чергу ПОСП "Надія" на користь ТОВ "Тридента Агро" було здійснено наступні платежі: 05.11.2008р. - 10 000,00 грн., 26.11.2008р. - 10 000,00 грн., 02.12.2008р. - 5 000,00 грн., 09.12.2008р. - 15 000,00 грн., 18.12.2008р. - 5 000,00 грн., 14.01.2009р. - 5 000,00 грн., всього 50 000,00 грн.

24.02.2009р. між ТОВ "Тридента Агро" та ПОСП "Надія" укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою було припинено грошове зобов'язання відповідача-2 за договором від 20.08.2008р. № 35-08-2008 в сумі 24 786,00 грн. та визначено, що ПОСП "Надія" є зобов'язаним перед ТОВ "Тридента Агро" на суму 455,54 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.07.2009р. у справі № 8/261 присуджено до стягнення з ПОСП "Надія" на користь ТОВ "Тридента Агро" 455,54 грн. основного боргу за договором від 20.08.2008р. № 35-08-2008, 5 474,85 грн. пені, 678,60 грн. трьох процентів річних, 5 165,30 грн. інфляційних, 5 048,31 грн. штрафу, 416,09 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 115,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 17 854,63 грн.

06.12.2010р. між ТОВ "Тридента Агро" (первісний кредитор) та ФОП Грищенком О.М. (новий кредитор) було укладено угоду № ФОП-10-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 Цивільного кодексу України), відповідно до умов якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ПОСП "Надія" (боржник) зобов'язання щодо сплати курсової різниці, набутого первісним кредитором на підставі договору від 20.08.2008р. № 35-08-2008, в сумі 35 368,73 грн.

02.07.2012р. між ФОП Грищенком О.М. (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (новий кредитор) було укладено угоду № 10/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 Цивільного кодексу України), за умовами якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ПОСП "Надія" (боржник) зобов'язання щодо сплати курсової різниці, набутого первісним кредитором на підставі договору від 20.08.2008р. № 35-08-2008 та згідно з угодою від 06.12.2010р. № ФОП-10-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні, в розмірі 35 368,73 грн.

16.07.2012р між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (кредитор) та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель) було укладено договір поруки № 16-07-2012-11, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником (ПОСП "Надія") грошового зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці за договором від 20.08.2008р. № 35-08-2008, та зобов'язався у разі порушення боржником вказаного зобов'язання нести солідарну відповідальність перед кредитором у розмірі 1 000,00 грн.

30.07.2012р. ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" з вимогою № 30-11/07 про виконання зобов'язання, взятого на себе згідно з умовами договору поруки від 16.07.2012р. № 16-07-2012-11. У свою чергу ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" повідомило позивача листом від 03.08.2012р. № 302 про неможливість виконання свого зобов'язання.

17.09.2012р. ТОВ "Тридента Агро" направило на адресу ПОСП "Надія" повідомлення від 28.02.2011р. про заміну кредитора у зобов'язанні щодо сплати курсової різниці за договором від 20.08.2008р. № 35-08-2008 в розмірі 35 368,73 грн. на користь ФОП Грищенко О.М.

18.09.2012р. ФОП Грищенко О.М. направив на адресу ПОСП "Надія" повідомлення від 02.07.2012р. про заміну кредитора у зобов'язанні щодо сплати курсової різниці за договором від 20.08.2008р. № 35-08-2008 в розмірі 35 368,73 грн. на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Предмет спору у даній справі становить вимога про стягнення заборгованості за договором від 20.08.2008р. № 35-08-2008, яка виникла внаслідок коригування вартості товару до офіційного курсу іноземної валюти на день платежу.

Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

За приписами статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Стаття 524 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

При цьому слід зазначити, що судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови не були застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998р. № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін", на що безпідставно посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у додатках від 20.08.2008р. № 1, від 03.09.2008р. № 2, від 17.09.2008р. № 3 до договору від 20.08.2008р. № 35-08-2008, підписаних ТОВ "Тридента Агро" та ПОСП "Надія", було передбачено можливість коригування суми, яка підлягає оплаті відповідачем-2 за отриманий товар, у зв'язку із підвищення курсу долара США на день оплати товару порівняно з курсом на день підписання даного договору, та визначено формулу такого коригування. При цьому таке коригування повинно здійснюватись на день оплати вартості товару, визначеної договором.

З урахуванням проведених відповідачем-2 протягом 2008-2009рр. платежів, позивачем, відповідно до умов договору від 20.08.2008р. № 35-08-2008 з урахуванням додатків від 20.08.2008р. № 1, від 03.09.2008р. № 2, від 17.09.2008р. № 3 до нього, було нараховано курсову різницю за кожним платежем окремо в залежності від зміни курсу долара США на дату проведення такої оплати. Так на суму 10 000,00 грн., яку сплачено 26.11.2008р., нараховано 4 247,42 грн. курсової різниці; на суму 5 000,00 грн., сплачену 02.12.2008р., нараховано 2 360,82 грн. курсової різниці; на суму 15 000,00 грн., сплачену 09.12.2008р., нараховано 7 886,60 грн. курсової різниці; на суму 5 000,00 грн., сплачену 18.12.2008р., нараховано 3 103,09 грн. курсової різниці; на суму 5 000,00 грн., сплачену 14.01.2009р., нараховано 2 938,14 грн. курсової різниці; на суму 25 241,54 грн., сплачених 24.02.2009р., нараховано 14 832,66 грн. курсової різниці, а всього 35 368,73 грн.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Договір, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач-2 в порушення умов договору від 20.08.2008р. № 35-08-2008 не здійснив оплату вартості товару з урахуванням її коригування до офіційного курсу іноземної валюти на день платежу.

При цьому місцевим та апеляційним судом було враховано, що предметом розгляду господарським судом Житомирської області справи № 8/261 було стягнення з ПОСП "Надія" на користь ТОВ "Тридента Агро" заборгованості з оплати вартості товару за договором від 20.08.2008р. № 35-08-2008 без врахування курсової різниці, а також стягнення нарахованих на цю суму заборгованості штрафу, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем-2 зобов'язання за договором від 20.08.2008р. № 35-08-2008 в частині оплати скоригованої вартості товару відповідно до офіційного курсу іноземної валюти на день платежу, позивач отримав право вимоги до відповідачів стосовно стягнення курсової різниці в судовому порядку.

Відповідно до статей 256, 257, 262 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

За приписами стаття 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом апеляційної інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що після отримання ТОВ "Тридента Агро" (продавець за договором від 20.08.2008р. № 35-08-2008) відповідних платежів з оплати вартості товару без врахування курсової різниці його право було порушено і саме з наступного дня у нього виникло право захисту свого порушеного права, а саме: на стягнення 4 247,42 грн. курсової різниці з 25.11.2008р., на стягнення 2 360,82 грн. курсової різниці з 03.12.2008р., на стягнення 7 886,60 грн. курсової різниці з 10.12.2008р., на стягнення 3 103,09 грн. курсової різниці з 19.12.2008р., на стягнення 2 938,14 грн. курсової різниці з 15.01.2009р., на стягнення 14 832,66 грн. курсової різниці з 25.02.2009р.

У свою чергу позивач звернувся з позовом у даній справі про стягнення курсової різниці за даними платежами лише 02.10.2012р., тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем-2, що в силу частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові.

Посилання скаржника на погашення відповідачем-2 боргу на загальну суму 17 354,63 грн. під час примусового виконання рішення господарського суду Житомирської області від 23.07.2009р. у справі № 8/261, як на переривання перебігу позовної давності відповідно статті 264 Цивільного кодексу України, є безпідставним, оскільки предметом позову у справі № 8/261 не було стягнення курсової різниці. У свою чергу примусове виконання рішення господарського суду Житомирської області від 23.07.2009р. у справі № 8/261 не свідчить про вчинення відповідачем-2 дій з визнання ним свого боргу з оплати курсової різниці та визнання ним такого обов'язку.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені апеляційною інстанцією обставини, судова колегія погоджується з обґрунтованим та законним висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки суду апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. у справі № 12/109-12 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Кот

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова