Постанова

від 12.08.2013 по справі 910/6313/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року Справа № 910/6313/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В., Євсіков О.О. від прокуратури:не з'явився; від позивача 1:не з'явився; від позивача 2:не з'явився; від відповідача 1:Уланов І.В., дов. №062/1/8-227 від 11.01.2013р.; від відповідача 2:Палій Є.В., дов. №225-КР-738 від 12.06.2013р.; від скаржника:Ткаченко В.М., дов. №13 від 09.08.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Пропріо-К" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р. у справі господарського суду№910/6313/13 міста Києва за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: 1.Управляння охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації); 2.Департаменту комунальної власності міста Києва Київської міської ради (Київської міської адміністрації) до 1.Київської міської ради; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - консультаційна компанія "Гаєр" про визнання недійсним рішення та договору купівлі-продажу нежилих приміщень В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2013р. (складене 22.05.2013р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р. у справі №910/6313/13, задоволенні позовні вимоги.

Визнано недійсним п. 142 додатку до рішення Київської міської ради від 25.10.2007р. №1073/3905 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" щодо включення нежилих приміщень загальною площею 432,5 кв.м на вул. Хрещатик, 30 у м. Києві до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень №388 від 22.01.2008р. загальною площею 432,5 кв.м на вул. Хрещатик, 30 літ. А у м. Києві, між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - консультаційна компанія "Гаєр".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропріо-К" з прийнятими судовими актами не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції скасувати та "припинити провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень №388 від 22.01.2008р. загальною площею 432,5 кв.м на вул. Хрещатик, 30 літ. А у м. Києві, між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - консультаційна компанія "Гаєр"" та відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.07.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 05.08.2013р. оголошена перерва до 12.08.2013р.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 09.08.2013р. №02-05/650 у зв'язку з відпусткою судді Прокопанич Г.К. для розгляду справи №910/6313/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Акулова Н.В., Євсіков О.О.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу заступник прокурора міста Києва просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 12.08.2013р. з'явились представники відповідачів та заявника касаційної скарги. Інші учасники судового процесу уповноважених представників - не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропріо-К" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням Київською міської ради від 08.02.2007р. №62/723 затверджено Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки та визначено у додатку 4 до цього рішення Перелік об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації. На підставі рішення Київською міської ради від 25.10.2007р. №1072/3905 були внесені зміни до рішення Київською міської ради від 08.02.2007р. №62/723 та доповнено вказаний Перелік іншими об'єктами, що підлягають приватизації, зокрема, нежилими приміщеннями площею 432,5 кв.м розташованих на вул. Хрещатик, 30 у м. Києві (п. 142 Переліку, об'єкти групи "А", що підлягають приватизації на аукціоні).

22.01.2008р. між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - консультаційна компанія "Гаєр" оформлено договір купівлі-продажу спірного майна №388.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що Київською міською радою народних депутатів відповідно до наданих їй повноважень правомірно включений будинок по вул. Хрещатик, 30-А в м. Києві до Переліку пам'ятків архітектури місцевого значення та з огляду на відсутність доказів виключення вищезазначеного майна із Переліку пам'ятників архітектури місцевого значення.

Проте судова колегія касаційної інстанції не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо застосування приписів ст.ст. 261, 267 ЦК України.

Згідно з приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття ст. 261 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшовши до висновку про застосування ч. 5 ст. 267 ЦК України, виходив з того, що прокуратурою доведена наявність поважних причин щодо пропуску строку позовної давності, оскільки про порушення щодо законності відчуження спірного майна останній стало відомо в 2012 році внаслідок здійснення перевірки щодо законності приватизації приміщення, загальною площею 432,5 кв. м. розташованого на вул. Хрещатик, 30 у м. Києві.

Проте, як обґрунтовано зазначає заявник касаційної скарги та Київська міська рада, в день прийняття оспорюваного рішення, на засіданні Київської міської ради був присутній представник прокуратури міста Києва (про що свідчить стенограма пленарного засідання Київської міської ради від 25.10.2007р. та протокол пленарного засідання №16 від 25.10.2007р.).

На зазначені вище обставини також зверталась увага господарських судів попередніх інстанцій.

Крім того, Київська міська рада зазначає, що всі рішення останньої направлялись, зокрема, прокуратурі міста Києва для перевірки їх законності та прокуратурою неодноразово вносилися протести на рішення Київської міської ради "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки".

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції вважає доводи прокуратури стосовно того, що останній стало відомо про порушене право лише у 2012 році після проведення перевірки необґрунтованими та безпідставними, оскільки станом на 2007 рік прокуратурі було відомо про існування оскаржуваного рішення та договору купівлі-продажу і не було перешкод для проведення перевірки в межах трирічного строку позовної давності.

Відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р. №10, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вищий господарський суд України враховує судову практику та правову позицію Верховного Суду України стосовно того, що пропуск позовної давності є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2013р. (складене 22.05.2013р.) та постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р. у справі №910/6313/13 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропріо-К" - задовольнити частково.

Рішення господарського сулу міста Києва від 17.05.2013р. (складене 22.05.2013р.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р. у справі №910/6313/13 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова Суддя О.О. Євсіков