Рішення

від 08.08.2013 по справі 910/13173/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13173/13 08.08.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Дворченко О.О.

розглянувши справу № 910/13173/13

за позовом акціонерного товариства закритого типу «Консул»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт»

про визнання договору недійсним.

Представники сторін:

від позивача: Денисенко О.М., довіреність б/н від 30.07.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

Акціонерне товариство закритого типу «Консул» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт» (надалі - відповідач) про визнання недійсним договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір купівлі-продажу нерухомості від 16 липня 2012 року від імені АТЗТ «Консул» було підписано ліквідатором Капелюшим І.В. з перевищенням повноважень, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також Інвестиційним договором № 37 від 25.02.2002р. та Інвестиційним договором № 1 від 12.06.2002р., у зв'язку з чим зазначений договір підлягає визнанню недійсним як правочин, що вчинений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а також як правочин, що суперечить ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/13173/13 та призначено її розгляд на 01.08.2013р.

Крім того, одночасно з позовною заявою позивач, в порядку ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить суд заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт», а також іншим особам вчиняти дії, направлені на державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вчиняти дії щодо відчуження об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2565,3 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2013р. заяву акціонерного товариства закритого типу «Консул» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено; заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт, а також іншим особам вчиняти дії, направлені на державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вчиняти дії щодо відчуження об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2565,3 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А).

Присутнім у судовому засіданні 01.08.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 01.08.2013р. не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал суду від 11.07.2013р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу від 04.07.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Відповідачем отримано 24.07.2013р. ухвалу суду від 11.07.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, 24.07.2013р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить підпис останнього на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи, яке надійшло через загальний відділ господарського суду 22.07.2013р.

Оскільки про поважні причини неподання витребуваних судом доказів, зокрема відзиву на позов, та неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті, без участі представника відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2002р. між головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації, як розпорядником, КП «Київжитлоспецексплуатація», як балансоутримувачем, та позивачем, як інвестором, було укладено Інвестиційний договір №3 7 про передачу частини нежилого будинку комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал для реконструкції.

За умовами названого договору (п.п.1.1, 2.2.1, 2.3.1) предметом останнього є вкладення інвестицій в реконструкцію нежилого будинку № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал загальною площею 1 781,7 кв. м., частина якого площею 937,9 кв. м. належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та частина якого площею 843,8 кв. м. належить до комунальної власності територіальної громади Подільського району міста з метою досягнення соціального ефекту для власника будинку та створення прибутку (доходу) для інвестора. Інвестор зобов'язаний прийняти частину будинку комунальної власності Подільського району міста Києва площею 937,9 кв. м. під реконструкцію по акту приймання-передачі, який оформляється одночасно з підписанням цього договору. Розпорядник і балансоутримувач повинні передати частину будинку площею 937,9 кв. м. № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал інвестору у власність згідно з розпорядженням представника Президента України у м. Києві від 03.06.1994р. № 471, із змінами та доповненнями, внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997р. № 81 та від 03.11.1997р. № 1769 по Акту одночасно із підписанням цього договору.

На виконання умов Інвестиційного договору № 37 від 25.02.2002р. Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією передано, а позивачем прийнято частину нежилого будинку площею 937,9 кв. м., розташовану в м. Києві, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), про що було складено та підписано відповідний Акт від 25.02.2002р. прийому-передачі частини нежилого будинку №28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал з комунальної власності територіальної громади м. Києва у власність позивача.

Крім того, 12.06.2002р. між управлінням з питань майна Подільської районної у м. Києві адміністрації, як розпорядником, комунальним підприємством по утриманню житлового господарства, як балансоутримувачем, та позивачем, як інвестором, було укладено Інвестиційний договір № 1 про передачу частини нежилого будинку комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал для реконструкції, згідно з умовами вказаного договору (п.п.1.1, 2.2.1, 2.3.1) предметом останнього є вкладання інвестицій в реконструкцію нежилого будинку № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал загальною площею 1 781,7 кв. м., частина якого площею 937,7 кв. м. належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та частина якого площею 843,8 кв. м. належить до комунальної власності територіальної громади Подільського району міста з метою досягнення соціального ефекту для власника будинку та створення прибутку (доходу) для інвестора. Інвестор зобов'язаний прийняти частину будинку комунальної власності Подільського району міста Києва площею 843,8 кв. м. під реконструкцію по акту приймання-передачі, який оформляється одночасно з підписанням цього договору. Розпорядник, балансоутримувач повинні передати частину будинку площею 843,8 кв. м. № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал інвестору у власність згідно з розпорядженням Представника Президента України у м. Києві від 03.06.1994р. № 471, із змінами та доповненнями, внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997р. № 81 та від 03.11.1997р. № 1769 по акту одночасно із підписанням цього договору.

На виконання умов інвестиційного договору № 1 від 12.06.2002р. Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією передано, а позивачем прийнято частину нежилого будинку площею 843,8 кв. м., розташовану в м. Києві, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), про що було складено та підписано відповідний Акт від 02.07.2002р. прийому-передачі частини нежилого будинку № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал з комунальної власності територіальної громади м. Києва у власність позивача.

Отже, з наведеного вище вбачається, що у власність позивачу було передано нежилий будинок, розташований в м. Києві, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), загальною площею 1781,7 кв. м.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.02.2011р. у справі № 50/624-б позивача - Акціонерне товариство закритого типу «Консул» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капелюшного Ігоря Вікторовича та зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру.

При цьому, 16.07.2012р. між позивачем в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного Ігоря Вікторовича, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу нерухомості, за умовами якого (розділ 1) продавець зобов'язався передати у власність покупця нежилий будинок загальною площею 2 565,3 кв. м., який розташований по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві на земельній ділянці площею 1 403,0 кв. м. з кадастровим номером 8000000000:85:419:0005 (що перебуває в оренді до 05.04.2021р.) (далі - об'єкт нерухомості), а покупець зобов'язався прийняти об'єкт нерухомості і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Підставою для укладання договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості є протокол біржових торгів № 1 від 11.07.2012р., затверджений Товарною біржею «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська», про визнання переможцем біржових торгів щодо продажу нежилого будинку площею 2565,3 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) за 2308770,00 грн. товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурс-експерт».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2013р. по справі № 50/624-6 ліквідатором АТЗТ «Консул» призначено арбітражного керуючого Коноплю А.М.

Отже, спір у даній справі виник, у зв'язку із оспорюванням позивачем в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коноплі А.М. законності укладання Договору купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2012р.

Підставою для недійсності Договору купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2012р. позивач вказує на те, що не погодивши належним чином питання щодо порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна з комітетом кредиторів, ліквідатор АТЗТ «Консул» не мав права відчужувати спірну нежилу будівлю та підписувати оспорюваний Договір купівлі-продажу.

Крім того, позивач вказав на те, що п. 5.1.2 Інвестиційного договору № 37 та п. 5.1.2 Інвестиційного договору № 1 інвестор (АТЗТ «Консул») зобов'язується не відчужувати, не давати під заставу частину будинку на користь третіх осіб до завершення виконання умов цього договору та введення частини будинку в експлуатацію після реконструкції в установленому порядку.

Проте, станом на 16.07.2012р. Інвестиційний договір № 37 від 25.02.2002р. та Інвестиційний договір № 1 від 12.06.2002р. не виконані з боку АТЗТ «Консул», будинок не введений в експлуатацію після реконструкції, а отже позивач в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного Ігоря Вікторовича не мав права відчужувати вказаний нежилий будинок на користь відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинної на момент укладення спірного договору), порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Згідно з приписами ч.ч. 2, 6 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинної на момент укладення спірного договору), збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб.

Як вбачається з доказів, наданих до справи позивачем, 19.04.2012р. було проведено збори кредиторів Акціонерного товариства закритого типу «Консул», якими у справі про банкрутство № 50/624-б визнано: ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, ПАТ «Київенерго», ДПІ у Подільському районі м. Києва, ПАТ «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», ПАТ «Комерційний банк «Надра», ТОВ «Юридична компанія «Адвокатська колегія», про що складено Протокол № 2.

Відповідно до Протоколу № 2 від 19.04.2012р., до порядку денного зборів кредиторів були включені наступні питання:

1. Інформація про хід процедури ліквідації АТЗТ «Консул».

2. Визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, вибори членів комітету кредиторів.

3. Обрання голови комітету кредиторів.

4. Звіт ліквідатора про проведену роботу.

5. Визначення умов оплати послуг арбітражного керуючого.

6. Прийняття рішень, віднесених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до компетенції комітету кредиторів.

При цьому в Протоколі № 2 було встановлено, що питання 3-6 порядку денного будуть розглянуті на засіданні новообраного комітету кредиторів.

Після обрання комітету кредиторів було проведено засідання комітету кредиторів АТЗТ «Консул», про що складено Протокол № 1 від 19.04.2012р.

Відповідно до Протоколу № 1 від 19.04.2012р., головою комітету кредиторів АТЗТ «Консул» в справі про банкрутство № 50/624-б обрано Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва.

Згідно п. 4 Протоколу № 1 від 19.04.2012р., комітет кредиторів вирішив продати в ліквідаційній процедурі активи анкрута АТЗТ «Консул», а саме: об'єкт незавершеного будівництва по вул. Верхній Вал, 28/12 в м. Києві.

При цьому, в протоколах № 1 та № 2 від 19.04.2012р., зазначається, про те, що станом на 19.04.2012р. всі кредитори належним чином повідомлені цінними листами з описом про час та місце проведення зборів і комітету кредиторів в справі № 50/624-б.

Проте, за твердженнями позивача, в засіданнях зборів кредиторів та комітету кредиторів приймали участь тільки ліквідатор банкурта Капелюшний І.В. та представник ДПІ у Подільському районі м. Києва з кредиторськими вимогами на суму 907226,81 грн., що становить 5% від загальної суми вимог.

На підтвердження вказаних обставин, до матеріалів справи надано довідку ПАТ «Комерційний банк «Надра» за вих. № 12-10-7766 від 26.06.2013р. за підписом начальника відділу діловодства Управління документообігу Адміністративного департаменту, з якої вбачається, що у період з 11.04.2012р. по 01.07.2012р. на адресу банку, який є найбільшим кредитором у справі про банкрутство АТЗТ «Консул», повідомлення від арбітражного керуючого Капелюшного І.В. по справі № 50/624-б не надходили.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належними та допустимими доказами вказані обставини не спростував.

З огляду на вищезазначене та виходячи з приписів ч. 2 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинної на момент укладення спірного договору), якою передбачено, що збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, лише за умови, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів , рішення, прийняті зборами кредиторів та комітетом кредиторів АТЗТ «Консул» у справі № 50/624-б, оформлені протоколами № 1 та № 2 від 19.04.2013р., в тому числі і ті, що стосуються погодження порядку продажу об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2 565,3 кв.м., який розташований по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві, є недійсними.

Отже, не погодивши належним чином питання щодо порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна з комітетом кредиторів, ліквідатор АТЗТ «Консул» арбітражний керуючий Капелюшний І.В. не мав права відчужувати зазначену нежилу будівлю та підписувати спірний договір купівлі-продажу.

Таким чином, Договір купівлі-продажу від імені АТЗТ «Консул» було підписано ліквідатором Капелюшним І.В. з перевищенням повноважень, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» а також Інвестиційним договором № 37 від 25.02.2002р. та Інвестиційним договором № 1 від 12.06.2002р., яким встановлювалась заборона на відчуження частини будинку на користь ттретіх осіб до завершення реконструкції та введення будинку в експлуатацію. Відтак, Договір купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2012р. підлягає визнанню недійсним як правочин, що був вчинений особою, яке не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а також як правочин, який суперечить вимогам ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності борожника або визнання його банкрутом».

Крім того, разом з вимогою про визнання Договору купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2012р. недійсною, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання відсутнім у відповідача права власності на об'єкту незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2 565,3 кв.м., що розташований по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві.

Розглядаючи позов в цій частині, суд враховує, що загальні способи захисту права визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України.

Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 Цивільного кодексу України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 Господарського кодексу України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Так, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав.

При цьому, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 21.05.2012 р. № 6-20цс11, яка є загальнообов'язковою для всіх судів України у відповідності до приписів ст. 111-28 ГПК України, та відповідно до якої законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Обмежене тлумачення ст. 16 Цивільного кодексу України суперечить зазначеним положенням та призвело б до неправомірної відмови в реалізації права на судовий захист.

Виходячи з висновків суду про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2012р. та приймаючи до уваги обставини, з настанням яких сторони договору обумовили перехід права власності на нерухоме майно, господарський суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за даним договором припиняються, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, у зв'язку з чим відповідач позбавляється права на набуття у власність об'єкту нерухомості за договором.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання відсутнім у відповідача права на набуття у власність об'єкту незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2 565,3 кв.м., що розташований по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Доказів, які б спростовували вищевстановлені обставини, відповідачем не надано, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомості - об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2565,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), укладений 16 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт» (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, код ЄДРПОУ 37553104) та акціонерним товариством закритого типу «Консул» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 78, к. 2, код ЄДРПОУ 23317159).

2. Визнати відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт» (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, код ЄДРПОУ 37553104) право власності на об'єкту незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2565,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт» (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, код ЄДРПОУ 37553104) на користь акціонерного товариства закритого типу «Консул» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 78, к. 2, код ЄДРПОУ 23317159) судовий збір у розмірі 2294,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.08.2013р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов