Постанова

від 13.08.2013 по справі 905/1213/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.07.2013 справа №905/1213/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівРадіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Філімонов А.Ю. - довіреність №03-38 від 25.12.2012р.; Азімова Г.Г. - довіреність №03-157 від 04.02.2013р. від відповідача: Янковський П.В. - довіреність №01/21 від 18.03.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інсула", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2013р. (повний текст рішення підписано 15.04.2013р.) у справі№905/1213/13-г (суддя Бойко І.А.) за позовомКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, Донецька область. м. Авдіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інсула", м. Донецьк прозобов'язання відповідача прийняти п.3.4. договору №0418/38 від 07.11.2012р. в редакції позивача

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.04.2013р. у справі №905/1213/13-г позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, Донецька область, м. Авдіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інсула", м. Донецьк про зобов'язання відповідача прийняти п.3.4. договору про надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення №0418/38 від 07.11.2012р. в редакції позивача - задоволено та господарським судом врегульовано розбіжності, які виникли між сторонами при укладанні договору про надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення №0418/38 від 07.11.2012р., виклавши п.3.4. договору у наступній редакції позивача:

№№ ввода Название подключенияСогласованный расчетный объем, м.куб. январь февраль мартапрельмайиюньиюльавгустсентябрьоктябрьноябрьдекабрьитого 1ул. Коммунальная, 1а Продов. магазин 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 6045,6 2 3 Итого 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 503,8 6045,6

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інсула", м. Донецьк подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення, у зв'язку з тим, що наведене рішення є незаконним та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що примусове укладання договору на умовах, які не є обов`язковими для сторони відповідача, порушують права останнього. Крім того, апелянт зазначив про відсутність технічної можливості надання позивачем послуг з водовідведення в обсязі згідно до умов п.3.4. договору та відсутність каналізаційної мережі позивача, здатної за технічними характеристиками здійснювати водовідведення природних опадів.

Представники позивача заперечують проти задоволення апеляційної скарги та просять залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримали наданий відзив на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити в повному обсязі.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, Донецька область, м.Авдіївка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інсула", м. Донецьк про зобов'язання відповідача прийняти п.3.4. договору про надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення №0418/38 від 07.11.2012р. в редакції позивача.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інсула", м. Донецьк обґрунтовані тим, що відповідач не згоден на укладення договору у редакції, запропонованій позивачем, а сторони не змогли врегулювати спір у досудовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності та обгрунтованості заявлених вимог, мотивувавши тим, що договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є обов"язковим в силу Закону, пропозиція відповідача, з приводу якої сторони не досягли згоди після укладення протоколу розбіжностей, не може бути прийнятою та не підлягає включенню до спірного договору.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, посилаючись на ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", а також на ст.179 Господарського кодексу України, позивач спрямував на адресу відповідача підписаний проект договору про надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення №0418/38 від 07.11.2012р.

Відповідач, розглянувши проект договору, підписав його з протоколом розбіжностей (протокол розбіжностей позивачем отримано 28.01.2013р.), в якому виклав пункт 3.4. договору у наступній редакції:

№№ ввода Название подключенияСогласованный расчетный объем, м.куб. январьфевраль мартапрельмайиюньиюльавгустсентябрь октябрьноябрь декабрьитого 1 ул. Коммунальная, 1а продов. магазин 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 4193,8 2 3 Итого 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 4193,8

За твердженням позивача, врегулювати розбіжності сторонам не вдалось, оскільки позивач наполягає на викладенні п.3.4. в редакції направленого відповідачу проекту договору, а саме розрахування узгодженого розрахункового обсягу стічних вод з урахуванням всіх стічних вод, в тому числі тих, що виникли внаслідок випадіння атмосферних опадів та сніготаяння та потрапляють в мережі водовідведення виробника, згідно до наведеної у тексті договору (п. 3.4.) таблиці.

Відповідач пропонує в пункті 3.4. договору визначити обсяги стічних вод, виходячи з обсягів спожитої води за п.2.2. договору.

В свою чергу, позивач вважає, що викладення п.3.4. договору в редакції відповідача суперечить порядку визначення об'єму стічних вод, який утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій, встановленому п.п.4.10-4.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008р. №190, які викладені у змінах, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.2012р. №131.

Таким чином, при укладанні договору про надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення №0418/38 від 07.11.2012р. сторонами досягнуто згоди за всіма суттєвими умовами договору, втім, неврегульованим залишився пункт 3.4. щодо узгодження розрахункового обсягу стічних вод, що стало підставою для звернення до господарського суду із відповідними позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду щодо задоволення позовних вимог та вважає позов необґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ст.4 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо врегулювання переддоговірного спору щодо укладання спірного пункту договору про надання послуг з централізованого постачання та водовідведення.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-1У (далі - Закон №1875), Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. №2918-Ш (далі - Закон №2918), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627 (далі - Правила №190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (далі - Правила №37).

При цьому, Правила №190 поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Правила №190 спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод.

Тобто, чітко визначено, що ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації.

Відповідно до пункту 2.1. Правил №190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Таким чином, договір про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення є обов'язковим в силу закону.

При вирішенні спору стосовно врегулювання розбіжностей щодо пункту 3.4. договору суд апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як зазначено вище, у спірному пункті 3.4. договору позивач пропонує розрахування узгодженого розрахункового обсягу стічних вод з урахуванням всіх стічних вод, в тому числі тих, що виникли внаслідок випадіння атмосферних опадів та сніготаяння та потрапляють в мережі водовідведення виробника, згідно до наведеної у тексті договору (п.3.4.) таблиці.

Відповідач пропонує в пункті 3.4. договору визначити обсяги стічних вод, виходячи з обсягів спожитої води за п.2.2. договору.

Пунктом 3.1 Правил №190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п.3.14 Правил №190 у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

За приписом п.1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

На підставі вказаного позивач зазначає про те, що відповідач повинен сплачувати всі стічні води, які потрапили від нього до мереж КП "Компанія "Вода Донбасу", а розрахунок обсягу стячних вод є істотною умовою договору. При цьому, позивач посилається на те, що наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.2012р. №131, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.04.2012р. за №557/20870, були затверджені зміни до Правил №190, відповідно до якого пункт 4.10 останніх викладено у новій редакції, а також доповнено пунктами 4.11-4.13.

Наразі, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що положення пункту 3.4. в редакції позивача не суперечать вимогам чинного законодавства з огляду на наступне:

Так, дійсно, порядок вимірювання обсягів комунальних послуг, які надані позивачем відповідачу, є істотною умовою договору (п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"), оскільки, відповідно до п.2.2. Правил №190, істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

На ряду з зазначеним, запропонований позивачем у спірному пункті 3.4. договору порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно п.п.4.10.- 4.13. Правил №190) не може застосовуватися у відносинах, які виникають між сторонами даного позову за договором №0418/38 від 07.11.2012р. з наступних підстав:

Так, вказані пункти 4.10.- 4.13. Правил №190 знаходяться у розділі IV цих Правил "Приєднання об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення", який регулює питання, пов'язані з приєднанням споживачів (замовників) до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Для приєднанням до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови (абз.1 п.4.1. Правил №190).

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску (абз.7 п.4.1. вказаних Правил).

Із контекстуального аналізу розділу IV вказаних Правил витікає, що пункти 4.10.- 4.13. (які знаходяться у цьому розділі) визначають алгоритм визначення об'єму поверхневих стічних вод, для застосування цих даних при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.

Разом з цим, питання, пов'язані з обліком, в тому числі прийнятих стоків, регулюються розділом V Правил №190, який має назву "Система обліку водопостачання та водовідведення".

Відповідно до п.5.1 Правил №190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

В разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел (п.5.14 Правил №190 ).

Пунктом 5.29 Правил №190 передбачено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Вказана норма Правил містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод, який розширеному тлумаченню не підлягає (аналогічна правова позиція відносно здійснення обліку стічних вод за відсутності засобів обліку на каналізаційних випусках викладена у постанові Верховного Суду України від 29.11.2010р. у справі №9/2пд).

Таким чином, запропонований позивачем у спірному пункті 3.4. договору порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно пунктів 4.10.- 4.13. Правил користування) не може застосовуватися у спірних відносинах, так як пункти 4.10.- 4.13. Правил застосовуються, як зазначено вище, при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.

Крім того, за формулами, встановленими в пунктах 4.10.- 4.13. Правил №190 підлягає визначенню середньорічний об'єм стічних вод, який встановлюється в тому числі за метеорологічними даними, які беруться за весь рік (hД - кількість опадів за теплий період року, мм, визначається за метеорологічними даними; hС - кількість опадів за холодний період року (загальна річна кількість снігових вод або запас води в сніжному покриві на початок сніготанення), мм, визначається за метеорологічними даними).

В свою чергу, в п.3.4. договору об'єм стічних вод визначається щомісячно, а нормативно позивачем не доведено обґрунтованість вказаних ним у спірному пункті розрахунків.

За таких обставин, враховуючи безпідставність застосування позивачем п.п.4.10.- 4.13. Правил №190 при розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод, а також недоведеність представленого розрахунку, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо обгрунтовності та доведеності позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні позову про прийняття спірного пункту 3.4. договору у редакції позивача слід відмовити.

При цьому, як зазначено вище, в разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел (п.5.14 Правил №190). Оскільки редакція відповідача п.3.4. договору відповідає узгодженим в п.2.2. договору показникам розрахунку об`єму спожитої води, апеляційний суд приймає п.3.4 в редакції відповідача.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного прийняття рішення по даній справі.

З огляду на зазначене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд безпідставно задовольнив позов.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані невірно, оскаржуване рішення не відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судовий збір за подання апеляційної скарги підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інсула", м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2013р. у справі №905/1213/13-г скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, Донецька область, м. Авдіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інсула", м. Донецьк про зобов'язання відповідача прийняти п.3.4. договору про надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення №0418/38 від 07.11.2012р. в редакції позивача - залишити без задоволення.

Пункт 3.4. договору про надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення №0418/38 від 07.11.2012р. викласти в редакції відповідача:

«Узгоджений розрахунковий об'єм стічних вод:»

№№ ввода Название подключенияСогласованный расчетный объем, м.куб. январьфевраль мартапрельмайиюньиюльавгустсентябрь октябрьноябрь декабрьитого 1ул. Коммунальная, 1а, продов. магазин 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 4193,8 2 3 Итого 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 349,5 4193,8 Стягнути з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Героїв, 53, ЄДРПОУ 35581082, МФО 335106, р/р 26000326109447 ПАО Сбербанк України ДОФ м. Донецьк) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інсула" (83000, м. Донецьк, пр. Києвський, 46, (фактична адреса: 86063, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Комунальна, 1А, ЄДРПОУ 34456650, МФО 380805, р/р 26009137057 у ВАТ «Райфазен банк «Аваль» м.Київ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 573,50грн.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати наказ відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 30.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 02.08.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко