Постанова

від 14.08.2013 по справі 913/929/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2013 р. справа №913/929/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А, суддівКолядко Т.М., Ушенко Л.В. за участю представників сторін: від позивача:Березовський Ю.В. - за дов., від відповідача:ОСОБА_5 - за дов., розглянувши апеляційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_6 смт.Біловодськ Луганської області на рішення господарського судуЛуганської області від 29.04.2013р. у справі№913/929/13 (суддя Вінніков С.В.) за позовоммалого приватного підприємства "Агро" смт.Біловодськ Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 смт.Біловодськ Луганської області простягнення 526380,00грн.

Господарський суд Луганської області рішенням від 29.04.2013р. по справі №913/929/13 позов малого приватного підприємства "Агро" смт.Біловодськ Луганської області задовольнив та стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 смт.Біловодськ Луганської області на користь позивача передплату в сумі 526 380 грн. 00 коп.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на відсутність договірних відносин з продажу господарських товарів між сторонами у справі.

В судовому засіданні 24.07.2013 року представник відповідача висловився на підтримку доводів апеляційної скарги, а представник позивача просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою від 24.07.2013 року відкладено розгляд справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю витребування від позивача рахунків, посилання на які містяться в платіжних дорученнях, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

На виконання вказаної ухвали представник позивача в листі від 06.08.2013 року повідомив про неможливість надання витребуваних рахунків в зв'язку з їх відсутністю на час розгляду справи.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм як матеріального, так процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З позовної заяви ( з урахуванням заяви від 09.04.2013 року: а.с.44) вбачається, що позивачем на виконання укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу господарських товарів в період з 15.10.2010 року по 20.11.2012 року перераховано грошові кошти в загальному розмірі 526 380, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару, позивач звернувся до останнього з претензією від 26.01.2013 року про повернення отриманих грошових коштів у 10-денний строк (а.с.21).

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з розглядуваним позовом, нормативно обґрунтовуючи останній посиланням на ст.1212 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено договір постачання у спрощений спосіб, зобов'язання за яким відповідачем не виконано, що є підставою для повернення сплаченою позивачем передоплати на підставі ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції вбачає підстави для задоволення позову малого приватного підприємства "Агро" смт.Біловодськ Луганської області про повернення грошових коштів, однак з інших мотивів.

Судом першої інстанції залишено поза увагою посилання позивача, як на нормативне обґрунтування позову, на ст.1212 Цивільного кодексу та невірно встановлено правову природу спірних грошових коштів, які є предметом стягнення у даній справі.

За змістом ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Разом з тим, зобов`язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, обов`язковою умовою виникнення яких є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Як вбачається з платіжних доручень, на яких ґрунтуються позовні вимоги, останні в призначенні платежу містять посилання на рахунки, які апеляційним судом витребувано у позивача згідно ухвали від 24.07.2013 року.

Представником позивача як в листі від 06.08.2013 року, так і під час судового засідання 14.08.13р. повідомлено апеляційний суд про неможливість надання вказаних рахунків через їх незбереження підприємством.

В свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні 14.08.2013 року заперечив щодо виставлення відповідачем рахунків, посилання на які містяться в спірних платіжних дорученнях, та наголосив на відсутності договірних відносин з купівлі-продажу господарських товарів, укладених в спрощений спосіб, на які посилається позивач у позові.

Представник відповідача також заперечував, що між сторонами були якісь договірні відносини.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що грошові кошти у розмірі 526 380, 00 грн. є безпідставно набутими, а тому підлягають поверненню позивачу, в зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про задоволення позову малого приватного підприємства "Агро" смт.Біловодськ Луганської області є правомірним.

При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, тому судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013р. по справі №913/929/13 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає з мотивів, викладених в постанові.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013р. по справі №913/929/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 смт.Біловодськ Луганської області - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Л.В.Ушенко

Надруковано: 6 прим.:

1. позивачу

2,3. відповідачу

4. у справу

5. ДАГС

6.ГСЛО