Постанова

від 15.08.2013 по справі 905/254/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2013 р. справа №905/254/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А., суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від прокуратури Донецької області:Вартанова О.М. - за посв., від позивача:Дєдова І.В. - за дов., від відповідача:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргуприватного підприємства "Вимпел ЛТД" м.Донецьк на рішення господарського судуДонецької області від 20.03.2013р. у справі№905/254/13-г (суддя Харакоз К.С.) за позовомСлов'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Слов'янської районної державної адміністрації м. Слов'янськ Донецької області до приватного підприємства "Вимпел ЛТД" м.Донецьк пророзірвання договору оренди та стягнення 33 000, 00 грн. Рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.2013р. у справі №905/254/13-г позов Слов'янського міжрайонного прокурора (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Слов'янської районної державної адміністрації м. Слов'янськ Донецької області задоволено, розірвано договір надання водного об'єкту загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди від 10.02.2010 року; стягнуто з Приватного підприємства "ВИМПЕЛ ЛТД" на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 33000 гривень 00 копійок.

Вищевказане рішення мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позову в частині задоволених вимог.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права. Зокрема апелянт вказує на його неналежне повідомлення про місце засідання суду, а також вважає, що строк виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором від 10.02.2010 року у нього не настав через невиставлення позивачем відповідних рахунків.

Прокурор та позивач у відзивах на апеляційну скаргу відхилили доводи скаржника, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення.

Від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з хворобою його представника.

Розглянувши зазначене клопотання, вислухавши думку прокурора та представника позивача, та зважаючи на те, що про час i місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, а надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено певним колом осіб, суд вважає за необхідне клопотання відповідача відхилити. Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а також, відповідно до ст.102 ГПК України, суд обмежений строком розгляду справи в апеляційній інстанції.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів долучає до матеріалів справи надані представником позивача документи, що були витребувані апеляційним судом в ухвалі від 01.08.2013 року.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України та на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм як матеріального, так і процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.02.2010 року між Слов'янською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "ВИМПЕЛ ЛТД" було укладено договір надання водного об'єкту загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди, згідно з п.1.1 якого відповідачу на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 28.01.2010 року №37 було надано в оренду - ставок площею водного дзеркала 6,0 га, об'ємом води 160,0 тис. куб. м, розташований в балці витоку річки Біленька-1, басейн ріки Сіверський Донець, на території Малинівської сільської ради, с. Никонорівка, Слов'янського району, для риборозведення терміном на 10 років (а.с.8-11).

Відповідно до п.2.1 договору, за використання водного об'єкту орендар сплачує орендну плату за водне дзеркало у розмірі 2000,00 гривень за 1 га на рік, що становить 12000,00 гривень, встановлену сторонами згідно конкурсних пропозицій.

Пунктом 3.3.2 договору встановлено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування водним об'єктом.

Плата за оренду водного об'єкта надходить до державного бюджету, рівними частками щоквартально не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим кварталом (п.2.1).

Договір дійсний з моменту підписання та діє протягом 10 років до 10.02.2020 року (п.5.1).

Згідно з п.5.3 дія договору може бути припинена: по закінченню терміну дії договору; за взаємною згодою сторін; на підставі рішення господарського суду; у випадках, передбачених пунктами 3.2.2 даного Договору.

Як вбачається з листа Слов'янського міжрайонного управління водного господарства вих.№826 від 11.11.2011 року, відповідач має заборгованість з орендної плати за договором оренди водних об'єктів, договір оренди земель водного фонду не оформлено (а.с.12).

Відповідно до довідки Слов'янського міжрайонного управління водного господарства вих.№843 від 01.11.2012 року, станом на 01.11.2012 року заборгованість відповідача ПП "ВИМПЕЛ ЛТД" з орендної плати за договором оренди водного об'єкту площею 6,0 га, об'ємом води 160,0 тис. куб. м, розташованого в балці р. Біленька-1, басейну ріки Сіверський Донець, біля села Никанорівка на території Малинівської сільської ради у м. Слов'янськ Донецької області складає:11000 гривень за 2010 рік, 12000 гривень за 2011 рік, 10000 гривень за 10 місяців 2012 року. Всього 33000 гривень (а.с.13).

09.09.2011 року позивачем було направлено відповідачу лист за вих.№01-3п5-0829 з пропозицією розірвати договір оренди водного об'єкту від 10.02.2010 року (а.с.14,15), який відповідачем залишено без розгляду.

Згідно з довідкою Слов'янського міжрайонного управління водного господарства від 19.03.2013 року, заборгованість з орендної плати за спірним договором відповідачем до теперішнього часу не сплачено, у зв'язку з чим у даній справі її заявлено прокурором до стягнення, а також заявлено вимоги щодо розірвання договору оренди водного об'єкту від 10.02.2010 року.

Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідач в порушення умов договору оренди водного об'єкту від 10.02.2010 року не здійснив сплату орендної плати за користування ставком, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 33 000,00 грн. за період - 2010, 2011 рік та 10 місяців 2012 року, що не спростовано належним чином відповідачем.

Зважаючи на встановлені судом попередньої інстанції обставини, судова колегія погоджується з правомірним висновком суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 33 000,00 грн. боргу за користування спірним водним об'єктом.

При цьому доводи апелянта в частині ненастання обов'язку щодо здійснення орендних платежів через невиставлення позивачем рахунків до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки умовами договору встановлено як обов'язок наймача своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату щоквартально не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим кварталом, так і розмір орендної плати. Тобто, наймач був обізнаний про розмір орендної плати та строки, в які ця орендна плата має вноситися, а відтак, виставлення чи невиставлення рахунків не вливає на встановлений договором обов'язок вчасно сплачувати орендну плату та не є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України.

За приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках суттєвого порушення іншою стороною договору, а також інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначалось вище, згідно з п.5.3 дія договору може бути припинена на підставі рішення господарського суду та у випадках, передбачених пунктом 3.2.2 договору.

Відповідно до п.3.2.2 договору орендодавець має право розірвати договір достроково у разі не укладання орендарем у встановленому законом порядку договору оренди земель водного фонду.

Статтею 44 Водного кодексу України передбачено обов'язки орендарів водних об'єктів. Зокрема, відповідно до п.6 ч.1 даної статті орендарі зобов'язані утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порушення п.3.2.2 договору не було укладено договір оренди земель водного фонду під орендованим водним об'єктом, а також, як зазначено вище, судом першої інстанції було встановлено, що обов'язки по сплаті орендної плати відповідачем не виконувались з 2010 року по жовтень 2012 року, внаслідок чого утворилась заборгованість, що свідчить про порушення ним умов договору водного об'єкту від 10.02.2010 року щодо своєчасної та повної сплати коштів за користування водним об'єктом, що є достатніми правовими підставами для дострокового розірвання вказаного договору, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції.

Твердження відповідача про неналежне повідомлення його про розгляд справи господарським судом першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що процесуальні документи (ухвали про порушення провадження у справі, відкладення розгляду справи) направлялись господарським судом на юридичну адресу відповідача (а.с.40-42) і були повернуті суду оператором поштового зв'язку в зв'язку з закінченням терміну зберігання. При цьому зауважень щодо адреси, на яку надсилалась кореспонденція, скаржником в апеляційній скарзі не наведено.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції вірно застосовані норми як матеріального, так і процесуального права, а тому доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2013р. у справі №905/254/13-г.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2013р. у справі №905/254/13-г - залишити без змін.

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Вимпел ЛТД" м.Донецьк - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 8 прим.

1,2 прокуратурі

3,4. позивачу

5. відповідачу

6. апеляційному суду

7. ГСДО

8. у справу