Постанова

від 13.08.2013 по справі 905/1078/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.07.2013 справа №905/1078/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівРадіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Філімонов А.Ю. - довіреність №03-38 від 25.12.2012р.; Азімова Г.Г. - довіреність №03-157 від 04.02.2013р. від відповідача: Савченко Є.В. - довіреність №13 від 27.05.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Авдієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Авдіївка на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2013р. (повний текст рішення підписано 12.04.2013р.) у справі№905/1078/13-г (суддя Гринько С.Ю.) за позовомКомунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Авдієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Авдіївка до відповідача: Авдіївської міської ради Донецької області м. Авдіївка прозобов'язання відповідача прийняти спірні пункти 1.2, 3.2, 3.4, 3.9, 3.11, 3.13, 5.5, 7.6, п.п.7 п.11.1 договору №0098/73 на надання послуг по централізованому питному водопостачанню і водовідведенню від 15.01.2013р. в редакції позивача

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.2013р. у справі №905/1078/13-г позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Авдіївка про зобов'язання Авдіївської міської ради Донецької області м. Авдіївка прийняти спірні пункти 1.2, 3.2, 3.4, 3.9, 3.11, 3.13, 5.5, 7.6, підпункт 7 п.11.1 договору №0098/73 на надання послуг по централізованому питному водопостачанню і водовідведенню від 15.01.2013р. в редакції позивача - задоволені частково та спірні пункти договору викладені в наступній редакції:

Пункт 1.2 договору: «Виробник приймає і очищує стічні води споживача - усі види стічних вод внаслідок діяльності споживача після використання води у всіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі і дощові води з території споживача, а споживач оплачує послуги по централізованому водовідведенню виробнику на умовах діючого договору».

Пункт 3.2 договору: «Виробник приймає і очищує господарсько-побутові і близькі до них за складом стічні води споживача, в межах узгоджених розрахункових об'ємів в межах граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин, в тому числі об'ємів стічних вод, які попадають в періоди дощів і сніготанення в мережі водовідведення споживача».

Пункт 3.4 договору:

№ вводуНазва підключенняУзгоджений розрахунковий об'єм, м. куб. січеньлютийберезеньквітеньтравеньчервеньлипеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгруденьВсього 1.Вул. Молодіжна, 51 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 220,8 2. 3. всього 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 220,8

Пункт 3.9 договору: «Споживач зобов'язується щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, надавати виробнику інформацію про об'єми зброшених стічних вод за минулий місяць і їх якісні показники (результати аналізу стічних вод). У випадку ненадання вказаної інформації виробник має право здійснити аналіз стоків споживача самостійно з оплатою вартості цих робіт споживачем».

Пункт 3.11 договору: «Споживач скидає стічні води в каналізаційну систему міста через окремі випуски.»

Пункт 3.13 договору: «Споживач зобов'язаний забезпечити можливість проведення працівниками Виробника в робочий час контрольного відбору проб стічних вод споживача, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу».

Пункт 5.5 договору: «Орієнтована сума договору на дату його укладання складає 2663,32грн., ПДВ 20% - 532,67грн., всього з ПДВ - 3195,99грн.».

Доповнити пунктом 7.6 договору наступного змісту: «У випадку порушення виробником п.6.5 діючого договору, він оплачує споживачу штраф в розмірі 7% від вартості послуг місяця, який передує місяцю виявлення порушення».

З підпункту сьомого пункту 11.1 договору виключити наступне речення:

- розрахунок-заявки на скидання стічних вод з вказівкою планує мого об'єму стоків, графіку їх скидання і характеристики якісного складу стічних вод окремо по кожному випуску з помісячною розбивкою (щорічно);

з підпункту восьмого пункту 11.1 виключити наступне речення:

- завірені або затверджені індивідуальні норми водоспоживання на одиницю продукції або послуг (індивідуальні норми надаються споживачам з безповоротним водокористуванням);

- акти меж балансової приналежності і меж обслуговування, акти зі схемами балансового розмежування мереж;

з підпункту десятого пункту 11.1 виключити наступне речення:

- санітарного паспорта на кожну вигребну яму (для споживачів, які мають одну й більше вигребних ям);

з підпункту одинадцятого пункту 11.1 виключити наступне речення:

- копії договору з атестованою (акредитованою) лабораторією про щомісячний лабораторний аналіз якості стічних вод або відомості про наявність власної лабораторії стоків;

з підпункту дванадцятого пункту 11.1 виключити наступне речення:

- розрахунок попадання в каналізацію поверхневих і дощових вод».

Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Авдієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Авдіївка подана апеляційна скарга, в якій йдеться про часткове скасування судового рішення у зв'язку з тим, що наведене рішення в частині прийняття п.3.4, п.7.6 договору в редакції відповідача та зміні п.11.1 договору є незаконним та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Представники позивача наполягають на задоволенні апеляційної скарги та просять рішення суду частково скасувати, позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу" в особі відокремленого підрозділу Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами про зобов'язання Авдієвської міської ради Донецької області прийняти спірні пункти 1.2, 3.2, 3.4, 3.9, 3.11, 3.13, 5.5, 7.6, п.п.7 п.11.1 договору №0098/73 на надання послуг по централізованому питному водопостачанню і водовідведенню від 15.01.2013р. в редакції позивача, а саме:

Пункт 1.2 договору: "Виробник приймає і очищає стічні води споживача - усі види стічних вод внаслідок діяльності споживача після використання води у всіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі і дощові води з території споживача, а споживач оплачує послуги по централізованому водовідведенню виробнику на умовах даного договору".

Пункт 3.2 договору: "Виробник приймає і очищає господарсько-побутові і близькі до них за складом стічні води споживача, в межах узгоджених розрахункових об'ємів в межах граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин, в тому числі об'ємів стічних вод, які попадають в періоди дощів і сніготанення в мережі водовідведення споживача".

Пункт 3.4 договору:

№ вводуНазва підключенняУзгоджений розрахунковий об'єм, м. куб. січеньлютийберезеньквітеньтравеньчервеньлипеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгруденьВсього 1.Вул. Молодіжна, 51 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 429,6 2. 3. ВСЬОГО 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 35,8 429,6

Пункт 3.9 договору: "Споживач зобов'язується щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, надавати виробнику інформацію про об'єми зброшених стічних вод за минулий місяць і їх якісні показники (результати аналізу стічних вод). У випадку ненадання вказаної інформації виробник має право здійснити аналіз стоків споживача самостійно з оплатою вартості цих робіт споживачем протягом 3 банківських днів з моменту отримання платіжних документів".

Пункт 3.11 договору: "Споживач скидає стічні води в каналізаційну систему міста через окремі випуски із обов`язковим обладнанням контрольних колодязів, що знаходяться за територією споживача в місцях, обладнаних під`їзними дорогами."

Пункт 3.13 договору: "Споживач зобов'язаний забезпечити можливість проведення працівниками Виробника у будь-який час доби контрольного відбору проб стічних вод споживача, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу".

Пункт 5.5 договору: "Орієнтована сума договору на дату його укладання складає 2663,32грн., ПДВ 20% - 532,67грн., всього з ПДВ - 3195,99грн."

Пункт 7.6 договору виключити.

Підпункт 7 п.11.1 договору: "Для переукладання договору Споживач зобов`язаний до першого жовтня поточного року надати Виробнику лист на укладання договору з додатками, яких не достає, нижчеперелічених документів: паспорт водного господарства споживача з додатками, які визначені в абзацах 3, 8, 10, 11, 12:

- розрахунок-заявки на скидання стічних вод з вказівкою об'єму стоків, які плануються виконувати, графіку їх скидання і характеристики якісного складу стічних вод окремо по кожному випуску з помісячною розбивкою (щорічно) - в частині зобов'язань надання споживачем графіку їх скидання і характеристики якісного складу стічних вод окремо по кожному випуску з помісячною розбивкою (щорічно);

- завірені або затверджені індивідуальні норми водоспоживання на одиницю продукції або послуг (індивідуальні норми надаються споживачам з безповоротним водокористуванням);

- санітарного паспорта на кожну вигребну яму (для споживачів, які мають одну й більше вигребних ям);

- копії договору з атестованою (акредитованою) лабораторією про щомісячний лабораторний аналіз якості стічних вод або відомості про наявність власної лабораторії стоків;

- розрахунок попадання в каналізацію поверхневих і дощових вод".

Позовні вимоги до Авдіївської міської ради Донецької області м. Авдіївка обґрунтовані тим, що відповідач не згоден на укладення договору у редакції, запропонованій позивачем, а сторони не змогли врегулювати спір у досудовому порядку.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із встановлених чинним законодавством вимог до договорів про надання послуг з централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Так, посилаючись на ст.19 Закону України "Про птну воду та питне водопостачання", а також на ст.179 Господарського кодексу України, позивач спрямував на адресу відповідача підписаний проект договору №0098/73 на надання послуг по централізованому питному водопостачанню і водовідведенню від 15.01.2013р.

Відповідач, отримавши та розглянувши проект договору №0098/73 на надання послуг по централізованому питному водопостачанню і водовідведенню від 15.01.2013р. склав протокол розбіжностей до вказаного договору, а договір підписав з протоколом розбіжностей від 16.01.2013р. в якому запропонував наступне:

В пункті 1.2 договору виключити слова «а також поверхневі та дощеві води з території Споживача».

В пункті 2.2 договору в графі «назва підключення» слова «вул. Молодіжна, 51» замінити на слова «вул. Молодіжна, 5».

В пункті 3.2 договору виключити слова «в тому числі об`ємів стічних вод, що потрапляють в період дощів і сніготанення в мережі водовідведення Споживача».

Пункт 3.4 договору викласти в наступній редакції:

№ вводуНазва підключенняУзгоджений розрахунковий об'єм, м. куб. січеньлютийберезеньквітеньтравеньчервеньлипеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгруденьВсього 1.Вул. Молодіжна, 51 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 220,8 2. 3. всього 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 18,4 220,8

Пункт 3.9 договору викласти в наступній редакції: «Споживач повинен щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, надавати Виробнику відомості про обсяги скинутих стічних вод за минулий місяць».

Пункт 3.10 договору виключити.

Пункт 3.11 договору виключити.

Пункт 3.12 договору виключити.

Пункт 3.13 договору виключити.

Пункт 3.14 договору виключити.

Пункт 5.5 договору викласти в наступній редакції: «Орієнтована сума договору на дату його укладання складає 1655,83грн., ПДВ 20% - 331,17грн., всього з ПДВ - 1987,00грн.»

Доповнити договір пунктом 7.6 наступного змісту: «У випадку порушення виробником п.6.5 даного договору, він оплачує споживачу штраф в розмірі 7% від вартості послуг місяця, який передує місяцю виявлення порушення».

В абзаці 3 підпунку 7 п.11.1 договору виключити слова «графіку їх скиду та характеристики якісного складу стічних вод окремо за кожним випуском».

Абзаци 8, 10, 11, 12 підпунку 7 п.11.1 договору виключити.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримавши вказаний протокол розбіжностей розглянув його та склав протокол узгодження розбіжностей до договору №0098/73 на надання послуг по централізованому питному водопостачанню і водовідведенню від 15.01.2013р.

Відповідач, отримавши протокол узгодження розбіжностей, відмовився від підписання протоколу та листом №01-19/0134 від 04.02.2013р. повернув його на адресу позивача, мотивуючи свої дії незгодою із запропонованими умовами.

Листом №02/82 від 12.02.2013р. позивач повідомив відповідача, що п.п.2.2, 3.10, 3.12, 3.14 протоколу розбіжностей до договору №0098/73 на надання послуг по централізованому питному водопостачанню і водовідведенню від 15.01.2013р. прийняті в редакції Авдіївської міської ради, а для врегулювання решти розбіжностей, а саме пунктів 1.2, 3.2, 3.4, 3.9, 3.11, 3.13, 5.5, 7.6, підпункту 7 п.11.1 позивач визнав за необхідне звернутись до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.4 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо врегулювання переддоговірного спору щодо укладання спірних пунктів договору про надання послуг з централізованого постачання та водовідведення.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-1У (далі - Закон №1875), Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. №2918-Ш (далі - Закон №2918), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627 (далі - Правила №190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (далі - Правила №37).

При цьому, Правила №190 поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Правила №190 спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод.

Таким чином чітко визначено, що ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації.

Відповідно до Правил №37 споживач водопостачання зобов'язаний здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами №190, Правилами №37, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за договором.

За приписом п.1.9 Правил №37 кожне Підприємство, як Споживач водопостачання, скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами Підприємства в місцях, що мають під'їзні дороги.

Заперечення відповідача, що він не є Підприємством в розумінні господарюючого суб`єкта, не відповідають дійсності, оскільки Правилами №37 визначено поняття «Підприємство», до яких входять всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3 ст.184 ГК України).

Відповідно до пункту 2.1. Правил №190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ст.19 Закону №2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Тобто, укладання спірного договору є обов`язковим для сторін в силу закону. При вирішенні спору стосовно врегулювання розбіжностей щодо пунктів 1.2, 3.2, 3.4, 3.9, 3.11, 3.13, 5.5, 7.6, підпункту 7 п.11.1 договору - суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписом ст.20 Закону №2918 істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

Так, Пункт 1.2 договору, який стосується визначення предмету договору, викладений Виробником в наступній редакції: «Виробник приймає і очищує стічні води споживача - усі види стічних вод внаслідок діяльності споживача після використання води у всіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі і дощові води з території споживача, а споживач оплачує послуги по централізованому водовідведенню виробнику на умовах діючого договору».

Споживач пропонує виключити з даного пункту слова: «а також поверхневі і дощові води з території споживача», вважаючи, що до стічних вод ці води не мають відношення.

Розглядаючи даний пункт колегія судів виходить з того, що п.1.4 Правил №37 чітко визначено поняття «стічні води Підприємства», до яких відносяться усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Оскільки законодавчо визначено поняття стічних вод, до яких, зокрема, відносяться і поверхневі та дощові води з території споживача, господарський суд дійшов вірного висновку про прийняття пункту 1.2 договору в редакції позивача.

Пункт 3.2 договору позивач пропонує викласти у такій редакції: «Виробник приймає і очищує господарсько-побутові і близькі до них за складом стічні води споживача, в межах узгоджених розрахункових об'ємів в межах граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин, в тому числі об'ємів стічних вод, які попадають в періоди дощів і сніготанення в мережі водовідведення споживача».

Відповідач пропонує виключити з спірного пункту слова: «в тому числі об'ємів стічних вод, які попадають в періоди дощів і сніготанення в мережі водовідведення споживача», обґрунтовуючи це тим, що на території Авдієвської міської ради та на балансі позивача відсутня зливна каналізація для збору та відводу зливових стоків з території міських населених пунктів, яка б приймала стічні води з території відповідача.

Тобто, в спірному пункті залишилося неузгодженим питання приймання і очищення виробником вод, які попадають в періоди дощів і сніготанення в мережі водовідведення споживача.

Як встановлено вище, твердження відповідача про відсутність у позивача каналізаційних мереж на його території є необґрунтованим.

Пункт 3.2 договору конкретизує обов`язок Виробника виконувати свої зобов`язання щодо послуг з водовідведення і кореспондується з викладеними у предметі договору зобов`язаннями, покладеними на Виробника у відповідності з Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» та в Правилами №190.

З пункту 1.2 договору випливає, що предметом договору є, зокрема, і приймання та очищення виробником стічних вод споживача, в тому числі поверхневих і дощових вод з території останнього, що повністю кореспондується з положенням Правил №37, де прямо визначено поняття стічних вод, а тому пункт 3.2 договору правомірно прийнятий господарським судом в редакції позивача.

Пункт 3.4 договору стосується узгодження розрахункового об'єму стічних вод. При врегулюванні розбіжностей з цього приводу колегія суддів зазначає наступне:

Як зазначено вище, у спірному пункті 3.4. договору позивач пропонує розрахування узгодженого розрахункового обсягу стічних вод з урахуванням всіх стічних вод, в тому числі тих, що виникли внаслідок випадіння атмосферних опадів та сніготаяння та потрапляють в мережі водовідведення виробника, згідно до наведеної у тексті договору (п.3.4.) таблиці.

Відповідач пропонує в пункті 3.4. договору визначити обсяги стічних вод, виходячи з обсягів спожитої води за п.2.2. договору.

Пунктом 3.1 Правил №190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п.3.14 Правил №190 у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

За приписом п.1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

На підставі вказаного позивач зазначає про те, що відповідач повинен сплачувати всі стічні води, які потрапили від нього до мереж КП "Компанія "Вода Донбасу", а розрахунок обсягу стячних вод є істотною умовою договору. При цьому, позивач посилається на те, що наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.2012р. №131, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.04.2012р. за №557/20870, були затверджені зміни до Правил №190, відповідно до якого пункт 4.10 останніх викладено у новій редакції, а також доповнено пунктами 4.11-4.13.

Наразі, апеляційний суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що положення пункту 3.4. в редакції позивача суперечать вимогам чинного законодавства з огляду на наступне:

Так, дійсно, порядок вимірювання обсягів комунальних послуг, які надані позивачем відповідачу, є істотною умовою договору (п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"), оскільки відповідно до п.2.2. Правил №190, істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

На ряду з зазначеним, запропонований позивачем у спірному пункті 3.4. договору порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно п.п.4.10.- 4.13. Правил №190) не може застосовуватися у відносинах, які виникають між сторонами даного позову за договором №0098/73 від 15.01.2013р. з наступних підстав:

Так, вказані пункти 4.10.- 4.13. Правил №190 знаходяться у розділі IV цих Правил "Приєднання об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення", який регулює питання, пов'язані з приєднанням споживачів (замовників) до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Для приєднанням до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови (абз.1 п.4.1. Правил №190).

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску (абз.7 п.4.1. вказаних Правил).

Із контекстуального аналізу розділу IV вказаних Правил витікає, що пункти 4.10.- 4.13. (які знаходяться у цьому розділі) визначають алгоритм визначення об'єму поверхневих стічних вод, для застосування цих даних при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.

Разом з цим, питання, пов'язані з обліком, в тому числі прийнятих стоків, регулюються розділом V Правил №190, який має назву "Система обліку водопостачання та водовідведення".

Відповідно до п.5.1 Правил №190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

В разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел (п.5.14 Правил №190 ).

Пунктом 5.29 Правил №190 передбачено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Вказана норма Правил містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод, який розширеному тлумаченню не підлягає (аналогічна правова позиція відносно здійснення обліку стічних вод за відсутності засобів обліку на каналізаційних випусках викладена у постанові Верховного Суду України від 29.11.2010р. у справі №9/2пд).

Таким чином, запропонований позивачем у спірному пункті 3.4. договору порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно пунктів 4.10.- 4.13. Правил користування) не може застосовуватися у спірних відносинах, так як пункти 4.10.- 4.13. Правил застосовуються, як зазначено вище, при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.

Крім того, за формулами, встановленими в пунктах 4.10.- 4.13. Правил №190 підлягає визначенню середньорічний об'єм стічних вод, який встановлюється в тому числі за метеорологічними даними, які беруться за весь рік (hД - кількість опадів за теплий період року, мм, визначається за метеорологічними даними; hС - кількість опадів за холодний період року (загальна річна кількість снігових вод або запас води в сніжному покриві на початок сніготанення), мм, визначається за метеорологічними даними).

В свою чергу, в п.3.4. договору об'єм стічних вод визначається щомісячно, а нормативно позивачем не доведено обґрунтованість вказаних ним у спірному пункті розрахунків.

За таких обставин, враховуючи недоведеність представленого розрахунку, а також безпідставність застосування позивачем п.п.4.10.- 4.13. Правил №190 при розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо необгрунтовності та недоведеності позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні позову про прийняття спірного пункту 3.4. договору у редакції позивача слід відмовити.

При цьому, як зазначено вище, в разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел (п.5.14 Правил №190). Оскільки редакція відповідача п.3.4. договору відповідає узгодженим в п.2.2. договору показникам розрахунку об`єму спожитої води, місцевий суд правомірно прийняв п.3.4 в редакції відповідача.

Пункт 3.9 договору позивач пропонує викласти в такій редакції - «Споживач зобов'язується щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, надавати виробнику інформацію про об'єми скинутих стічних вод за минулий місяць і їх якісні показники (результати аналізу стічних вод). У випадку ненадання вказаної інформації виробник має право здійснити аналіз стоків споживача самостійно з оплатою вартості цих робіт споживачем протягом 3 банківських днів з моменту отримання платіжних документів».

Відповідач пропонує іншу редакцію - «Споживач зобов'язаний щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, надавати виробнику інформацію про об'єми скинутих стічних вод за минулий місяць».

Правилами №37, зокрема, пунктом 2.4, встановлений обов'язок споживача здійснювати регулярний лабораторний контроль за якістю, кількістю, режимом скиду стічних вод та на вимогу Водоканалу надавати відповідні звітні дані.

Відповідно до п.7.2 Правил №37 споживач зобов`язаний систематично подавати до водоканалу інформацію про об'єми та якісний склад стічних вод, які вони скидають до міської каналізації.

Оскільки обов`язок Споживача виконувати визначені першим реченням п.3.9 договору дії встановлений законодавчо, тому перше речення п.3.9 договору правомірно прийняте господарським судом в редакції позивача.

Що стосується другого речення цього пункту щодо встановлення в односторонньому порядку строку оплати за виконанні роботи позивачем, колегія суддів виходить з того, що строк (термін) виконання зобов`язання, якщо сторонами не досягнута угода з цього питання, вирішується за правилами п.2 ст.530 Цивільного кодексу України на загальних підставах, а тому викладені в п.3.9 договору слова «протягом 3 банківських днів з моменту отримання платіжних документів» судом першої інстанції виключені правомірно. Крім того, вказаний пункт договору позивачем в апеляційному порядку не оскаржено.

Пункт 3.11 договору позивач пропонує викласти в наступній редакції: «Споживач скидає стічні води в каналізаційну систему міста через окремі випуски з обов'язковим влаштуванням контрольних колодязів, які розташовані за територією споживача в місцях, обладнаних під'їзними дорогами». Пропонуючи цю редакцію, позивач посилається на п.1.9 Правил №37.

Відповідач пропонує виключити даний пункт з договору, обґрунтовуючи це тим, що він користується внутрішньою каналізацією (для будинків), а контрольні колодязі знаходяться на балансі позивача.

Вирішуючи це питання, колегія суддів виходить з того, що п.1.9 Правил №37 передбачено, що кожне Підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами Підприємства в місцях, що мають під'їзні дороги.

За визначенням поняття в Правилах №37 каналізаційний випуск Підприємства - трубопровід, яким стічні води Підприємства випускаються у збірний чи головний каналізаційний колектор - трубопровід, який збирає стічні води від збірних колекторів та районних насосних станцій.

Як вказувалось вище, з наявних у справі документів вбачається, що відповідач підключений до каналізаційної мережі Авдійвського ВУВКГ.

Таким чином, запропонована позивачем редакція п.3.11 договору відповідає приписам чинного законодавства щодо водопостачання та водовідведення, а відтак пункт 3.11 підлягає викладенню в редакції позивача, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Пункт 3.13 договору стосується обов'язку споживача забезпечити можливість проведення працівниками Виробника в будь-який час доби контрольний відбір проб стічних вод Споживача, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу.

Відповідач пропонує виключити даний пункт з договору, посилаючись на те, що порядок та періодичність відбору контрольних проб визначається у місцевих правилах приймання стічних вод, які не прийняті виконавчими органами Авдіївської міської ради.

Пунктом 7.4 Правил №37 встановлено, що Підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення Водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу. Порядок та періодичність відбору контрольних проб визначається у місцевих Правилах приймання.

Однак, приймаючи до уваги, що Споживач за договором є органом самоврядування і працює відповідно до визначеного Порядку робочого часу, застосовувати строк проведення працівниками Виробника контрольного відбору проб стічних вод Споживача у будь-який час доби не є вирішальним, оскільки за загальними положеннями про зобов`язання, визначеними п.3 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що обов'язок споживача забезпечити можливість проведення працівниками Виробника контрольний відбір проб стічних вод Споживача, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персонал визначений законодавчо, господарський суд дійшов вірного висновку щодо прийняття п.3.13 в редакції позивача, але замінивши слова «в будь-який час доби» на «робочі часи».

Пунктом 5.5 договору позивач пропонує встановити орієнтовану суму договору на дату його укладання - 2663,32грн.+532,67грн.(20%ПДВ), всього - 3195,99грн., виходячи з визначеного Розрахункового балансу об`єму водоспоживання і водовідведення, який розрахований у відповідності із змінами до Правил користування системами централізованого комунального водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і житлово-комунального господарства України №131 від 27.03.2012р., а також національного стандарту України ДСТУ-Н-Б В.1-27:2010 «Будівельна кліматологія».

Відповідач зазначає іншу суму - 1655,83грн., ПДВ 20% - 331,17грн., всього з ПДВ - 1987,00грн., виключивши із зазначеної суми об'єм поверхневих стічних вод.

Оскільки предметом договору є надання споживу не тільки питної води, а й приймання стічних вод, тому загальна сума договору повинна бути розрахована з урахуванням стічних вод, до яких входять об'єми стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій - поверхневі стічні води, що конкретно внесено до Відомостей споживання і водовідведення підприємства, викладених в загальному Рахунку, підписаного керівником Споживача і застосовано позивачем при викладенні своєї редакції п.5.5 договору, а тому цей пункт правомірно прийнятий господарським судом в редакції позивача.

Пункт 7.6 договору пропонується відповідачем викласти в наступній редакції: «У випадку порушення виробником п.6.5 діючого договору, він оплачує споживачу штраф в розмірі 7% від вартості послуг місяця, який передує місяцю виявлення порушення». Свою позицію він обґрунтовує вимогою частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України,

Позивач заперечує проти внесення цього пункту в договір, вважаючи вимоги пропоновані Споживачем такими, що не передбачені законодавством.

Розглянувши вказані розбіжності сторін, колегія суддів вважає, що п.7.6 не підлягає включенню до договору зогляду на наступне:

Так, вказаним пунктом договору відповідач вважає за необхідне встановити відповідальність позивача за невиконання зобов`язань, передбачених в п.6.5 договору, а саме: своєчасно надавати Споживачу по централізованому водопостачанню і водовідведенню якісні послуги; надавати споживачу достовірну інформацію про зміну вартості і порядку надання послуг по централізованому водопостачанню і водовідведенню шляхом оголошення в ЗМІ; попереджати споживача про припинення подачі води у зв`язку з проведенням планового ремонту.

В свою чергу, узгодженими сторонами п.7.1, 7.2 договору передбачена відповідальність виробника згідно умов чинного законодавства України. При цьому, чинним законодавством України, що регулює відносини водопостачання та водовідведення не передбачено такої відповідальності виробника, яка пропонується відповідачем у проекті п.7.6 договору.

Одночасно, посилання відповідача на ст.231 ГК України колегією суддів не приймаються, оскільки розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз.3 ч.2 ст.231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Наразі, пропонуючи внести в договір відповідальність, передбачену ст.231 ГК України, відповідачем необґрунтовано та не доведено, що хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту. Іншого судом не встановлено.

З визначеного, вбачається, що запропонований вид відповідальності і розмір штрафних санкцій за несвоєчасне надання Споживачу якісних послуг по централізованому водопостачанню і водовідведенню, ненадання Споживачу достовірної інформації про зміну вартості і порядку надання послуг по централізованому водопостачанню і водовідведенню шляхом оголошення в ЗМІ, не попередження споживача про припинення подачі води у зв`язку з проведенням планового ремонту - суперечить вимогам чинного законодавства, а тому апеляційний суд вважає, що п.7.6 до договору не повинен включатись. Рішення суду першої інстанції в частині включення до договору п.7.6 в редакції відповідача підлягає скасуванню.

Підпункт 7 пункту 11.1 договору стосується обов'язку Споживача надати виробнику для переукладення договору паспорт водного господарства споживача з додатками, які визначені в абзацах 3, 8, 10, 11, 12:

- розрахунок-заявку на скидання стічних вод з вказівкою запланованих об'ємів стоків, графік їх скидання і характеристику якісного складу стічних вод окремо по кожному випуску з помісячною розбивкою (щорічно);

- завірені або затверджені індивідуальні норми водоспоживання на одиницю продукції або послуг (індивідуальні норми надаються споживачам з безповоротним водокористуванням);

- санітарний паспорт на кожну вигребну яму (для споживачів, які мають одну й більше вигребних ям);

- копію договору з атестованою (акредитованою) лабораторією про щомісячний лабораторний аналіз якості стічних вод або відомості про наявність власної лабораторії стоків;

- розрахунок попадання в каналізацію поверхневих і дощових вод.

Відповідач пропонує в абзаці третьому виключити слова «графіку їх скидання і характеристики якісного складу стічних вод окремо по кожному випуску», а абзаци восьмий, десятий, одинадцятий, дванадцятий виключити, посилаючись на те, що відповідач є бюджетною, неприбутковою організацією, яка не має вигрібних ям, користується внутрішньою каналізацією (будинковою), використовує лише питну воду, а поверхневі та дощові води не попадають у каналізаційну мережу позивача.

При врегулюванні розбіжностей з цього приводу колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до п.6.2 Правил №37 підприємства, які приєднані до системи каналізації, для укладання договору про приймання стічних вод подають Водоканалу не менше ніж за місяць до початку скиду стічних вод або закінчення терміну попереднього договору: лист-заявку на укладення договору на скид стічних вод із зазначенням пропонованих до приймання у каналізацію об'ємів стічних вод, графіка їх скиду та характеристикою складу стічних вод за кожним з випусків; генплан об'єкта в масштабі 1:500 з каналізаційними мережами та випусками до міської каналізації; індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції або послуг; паспорт водного господарства. У місцевих Правилах приймання можуть бути передбачені додаткові вимоги до укладення договору, які враховують місцеві особливості.

Оскільки місцеві Правила приймання для даної місцевості не розроблені, тому при укладанні спірного пп.7.п.11.1 договору слід керуватись нормами п.6.2 Правил №37.

Враховуючи те, що абзац 3 та 8 пп.7.п.11.1 договору не суперечать вказаним нормам законодавства, тому підлягають прийняттю в редакції позивача.

Щодо абзаців 9-12 пп.7.п.11.1 договору господарський суд дійшов вірного висновку, що вони підлягають виключенню, оскільки в силу приписів чинного законодавства не є обов`язковими, а необхідність їх внесення до договору позивачем не доведена.

Виходячи із викладених вище підстав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2013р. у справі №905/1078/13-г підлягає скасуванню в частині відмови у прийнятті п.3.11, абз.3, 8 пп.7 п.11.1 договору в редакції позивача та в частині включення до договору п.7.6 в редакції відповідача.

В решті рішення господарського суду Донецької області за мотивами, зазначеними апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Що стосується інших заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то вони судовою колегією до уваги не приймаються як необґрунтовані належним чином та безпідставно заявлені, а також спростовуються вищевикладеними висновками судової колегії.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають пропорційному розподілу між сторонами згідно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Авдієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Авдіївка задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької скасувати в частині відмови у прийнятті п.3.11, абз.3, 8 пп.7 п.11.1 договору в редакції позивача та в частині включення до договору п.7.6 в редакції відповідача.

Абзац 6 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: «Споживач скидає стічні води в каналізаційну систему міста через окремі випуски із обов`язковим обладнанням контрольних колодязів, що знаходяться за територією споживача в місцях, обладнаних під`їзними дорогами».

Абзац 9 резолютивної частини рішення виключити.

Абзац 10 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«З підпункту 7 пункту 11.1 виключити абзаци 9-12».

Стягнути з Авдіївської міської ради Донецької області м. Авдіївка (86063, вул. Молодіжна, 5, ЄДРПОУ 38101840) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк (83001, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Авдіївка (86060, вул. Героїв, 53, ЄДРПОУ 35581082) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 286,75грн.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати наказ відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 30.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 02.08.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко