Ухвала

від 23.07.2013 по справі 826/274/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2013 р. м. Київ К/800/31711/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Ланченко Л.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіапартнерство" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року по справі №826/274/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіапартнерство" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Медіапартнерство" звернулось до суду з позовною заявою до ДПІ у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013 року позов задоволено в повному обсязі з огляду на правомірність заявлених вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковою інспекцією планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року, було складено акт від 03.09.2012 року № 2697/22-08/36629926, у якому зафіксовані порушення вимог п. 198.6 ст. 198 , п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, позивачем неправомірно завищено податковий кредит з ПДВ за січень 2012 року на суму 975111,00 грн., внаслідок відсутності, на думку відповідача, реєстрації податкових накладних від 31.01.2012 № 581 та №582, отриманих від ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна».

Товариством "Медіапартнерство" до органу державної податкової служби до акта перевірки від 03.09.2012 було подано заперечення, за результатами розгляду якого, висновки акта перевірки залишені без змін та 19.09.2012 ухвалено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0004842208, яким позивачу зменшено від'ємне значення з ПДВ у розмірі 66 665,00 грн. та №0004832208, яким збільшено суму ПДВ на 1135558,00 грн., в тому числі 908 446,00 грн. основний платіж та 227 112,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкові накладні, на основі яких сформовано податковий кредит, не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, також позивачем не подано заяву зі скаргою на постачальника стосовно нездійснення останнім такої реєстрації, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по таким податковим накладним.

Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Отже, законодавцем чітко визначений обов'язок продавця товарів (послуг) не лише видати покупцеві товарів (послуг) податкову накладну, оформлену належним чином, а й зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого строку.

Таким чином, податкові накладні від 31.01.2012 №581 та №582 від 31.01.2012, видані ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна», мали бути зареєстровані в Єдиному реєстрі не пізніше 20.02.2012 включно.

Як встановлено судом першої інстанції вказані податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі 20.02.2012 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи Повідомленнями від 20.02.2012 про доставку до Єдиного реєстру податкових накладних від 31.01.2012 №581 та №582, виданих ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» на адресу ТОВ "Медіапартнерство", та Повідомленнями про результат обробки кожної з цих податкових накладних - із зазначеннями «Документ прийнято».

Посилання відповідача в заперечення факту реєстрації податкових накладних від 31.01.2012 № 581 та № 582 на «Журнал прийому» БД «Архів електронної звітності» судом першої інстанції цілком правомірно не взято до уваги, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Суд витребовував докази відмови в реєстрації згаданих податкових накладних, але такі докази надані не були. Більше того, вказане посилання спростовано інформацією на веб-порталі сайту Єдиного реєстру податкових накладних, де зазначено, що податкові накладні від 31.01.2012р. № 581 та № 582 прийняті та зареєстровані.

Абзацами 5, 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст.201 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо ж протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом першої інстанції, повідомлення (квитанція) про неприйняття податкових накладних 31.01.2012 №581 та №582, виданих ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» на адресу ТОВ "Медіапартнерство", не надходили.

Таким чином, висновок апеляційного суду щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, що не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Отже, враховуючи абз.9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України , згідно з якого підставою для відповідальності платника податку є відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, враховуючи доведений належними та допустимими доказами факт реєстрації податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит, в Єдиному реєстрі, а також аналізуючи абз.11 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, згідно якого подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов'язком покупця, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За викладених обставин суд першої інстанції застосував норми матеріального та процесуального права та спір у справі вирішив правильно, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення ухвалене судом першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст.210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіапартнерство" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013 року по справі №826/274/13-а.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписЛанченко Л.В. підписМоторний О.А.