Ухвала

від 30.07.2013 по справі 2а-9169/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року м. Київ К/9991/24141/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Бившевої Л.І.

Приходько І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року по справі № 2а-9169/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Луганський завод гірничого машинобудування" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Луганський завод гірничого машинобудування" звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2010 №0001788012/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного від 26.01.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2011 року, позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем по справі була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «БВК «Алма», за результатами якої було складено акт від 03.11.2010 №14/35-05400879 та встановлено порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР), а саме: занижено ПДВ за червень - вересень 2008 року на суму 24 403,00 грн. Такий висновок мотивовано тим, що позивач не мав права на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за результатами взаємовідносини з ТОВ «БВК «Алма», оскільки угоди укладені між ними не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, відповідно до ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010 №0001788012/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 36604,50 грн. (24403,00 грн. - основний платіж, 12201,50 грн. - штрафні санкції).

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктами 7.4.4. та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що до податкового кредиту не дозволяється включати будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями , а також матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, які складені у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР , що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період, також в матеріалах справи наявні первинні документи (акти приймання виконаних робіт, платіжні доручення, відомості), які в своїй сукупності вказують на те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «БВК «Алма» фактично відбувались.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та його контрагентом, судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято до уваги, оскільки відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного факту.

Що стосується вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 18.06.2010 суду, стосовно директора ТОВ «БВК «Алма», засудженого за скоєння злочинів, передбачених ст.ст.205, 212, 366 КК України (фіктивне підприємство, ухилення від сплати податків, зборів, службове підроблення) та на який посилається відповідач, то ним не встановлено факту фіктивної фінансово-господарської діяльності саме між позивачем та ТОВ «БВК «Алма», а обставини, викладені у даному судовому рішенні, жодним чином не свідчать про порушення податкової дисципліни ВАТ «Луганський завод гірничого машинобудування» та не позбавляють останнього права на формування податкового кредиту на підставі первинних документів, що отриманні від ТОВ«БВК«Алма». Більш того, допущені порушення податкового законодавства постачальником у ланцюгу постачання товару (послуг) тягнуть негативні наслідки саме для такого постачальника та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року по справі № 2а-9169/10/1270 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписБившева Л.І. підписПриходько І.В.