Ухвала

від 08.08.2013 по справі 2а-1670/2531/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/9198/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Голубєвої Г. К., Степашка О. І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" (далі - ТОВ Торгівельно-технічний центр "Електроприлад") звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у задоволенні позову ТОВ Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ Торгівельно-технічний центр "Електроприлад".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Позивачем було подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік, у якій позивачем самостійно нараховано орендну плату згідно з договором оренди земельних ділянок за 2009 рік в розмірі 18094, 78 грн.

Кременчуцькою ОДПІ 13 липня 2010 року проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в ході якої перевірено правильність нарахування та сплати позивачем орендної плати за земельні ділянки згідно податкової декларації за 2009 рік та договору оренди землі. За результатами перевірки складено акт № 3629/15-227/13945203 від 13.07.2010 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем ст. 21 Закону України "Про оренду землі " , внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за січень-грудень 2009 року на загальну суму 11211,83 грн. За висновками перевірки вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що орендна плата по договору оренди землі комунальної власності у 2009 році позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених 3 % від грошової оцінки землі.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0007011503/0/2403 від 26.07.2010 року, яким ТОВ Технічний центр "Електроприлад" визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю за основним платежем 11211, 83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5605,92 грн.

В результаті адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0007011503/0/2403 від 26.07.2010 року та прийняте за результатами первинної скарги №0007011503/1/3340 від 11.10.2010 року були скасовані в частині визначення позивачу донарахованої суми зобов'язання (основний платіж) в сумі 3016,88 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1508,44 грн. В іншій частині вказані рішення були залишені без змін. На виконання вищевказаного рішення ДПА в Полтавській області 23 грудня 2010 року Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0012121503/2/4409, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 12292,43 грн., у тому числі за основним платежем 8194,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4097,48 грн.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації України, яка рішенням №3258/6/25-0215 від 18.02.2011 року була залишена без задоволення. 16 березня 2011 року Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0012121503/3/690, позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 12292,43 грн., у тому числі за основним платежем 8194,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4097,48 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0007011503/0/2403 від 26.07.2010 року та податкового повідомлення-рішення №007011503/1/3340 від 11.10.2010 року, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Згідно приписів п. б пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0007011503/0/2403 від 26.07.2010 року та податкове повідомлення-рішення №007011503/1/3340 від 11.10.2010 року, якими ТОВ Технічний центр "Електроприлад" визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю за основним платежем - 11211, 83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5605,92 грн. були змінені внаслідок їх адміністративного оскарження, то вони є відкликаними в силу пп. б пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , і не можуть бути предметом судового розгляду.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0012121503/2/4409 від 23.12.2010 року та №0012121503/3/690 від 16.03.2011 року, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Статтею 13 Закону України "Про плату за землю" визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" , та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 7 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в межах населених пунктів у 2009 році повинен був складати не менше 3 відсотків від грошової оцінки земель.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір оренди землі від 24.01.2007 року (зареєстрований 05.02.2007 року за №040754800022), укладений позивачем з Кременчуцькою міською радою, передбачав розмір орендної плати в сумі 1,5 % грошової оцінки землі. Отже, зміст вказаного договору в частині визначення розміру орендної плати в сумі 1,5% від грошової оцінки землі не відповідав вимогам чинного законодавства у 2009 році, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3% від грошової оцінки земель. Тобто зміни до вищезазначеного договору в частині розміру орендної плати у 2009 році не були внесені, і позивач при самостійному нарахуванні орендної плати на 2009 рік у податковій декларації виходив із розміру орендної плати по цим договорам 1,5 % грошової оцінки землі.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст. 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивач у 2009 році в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі" здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договорам оренди землі в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених Законом 3% від грошової оцінки, і висновок перевірки про заниження позивачем у зазначеному періоді суми орендної плати за землю з урахуванням рішення ДПА в Полтавській області про результати розгляду повторної скарги на 8194, 95 грн. є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ Торгівельно-технічний центр "Електроприлад".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович Г. К. Голубєва О. І. Степашко