Ухвала

від 01.08.2013 по справі 2а-1827/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/41786/11

№ К/9991/41786/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Костенка М.І., Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011

у справі № 2а-1827/11/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 11»

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (ОДПІ)

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011, позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Алчевської ОДПІ щодо зарахування в оперативному обліку сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) грошових коштів, сплачених позивачем за платіжними дорученнями №115 від 14.04.2010 на суму 500,00 грн.; №187 від 07.06.2010 на суму 1200,00 грн.; №202 від 21.06.2010 на суму 1000,00 грн., №252 від 20.07.2010 на суму 1000,00 грн.; №301 від 05.08.2010 на суму 3000,00 грн.; №345 від 08.09.2010 на суму 2000,00 грн.; №17 від 13.10.2010 на суму 3000,00 грн.; №95 від 11.11.2010 на суму 2000,00 грн.; № 164 від 17.12.2010 на суму 2000,00 грн., не у відповідності з призначенням платежу; зобов'язано Алчевську ОДПІ сплачені Державним підприємством «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 11» суми податкових зобов'язань зарахувати у відповідності з призначенням платежу, а саме: за платіжними дорученнями № 202 від 21.06.2010 на суму 1000,00 грн., № 187 від 07.06.2010 на суму 1200,00 грн., № 115 від 14.04.2010 на суму 500,00 грн. - як сплату збору за забруднення навколишнього середовища за 1-й квартал 2010 року; за платіжними дорученнями № 252 від 20.11.2010 на суму 1000,00 грн., № 301 від 05.08.10 на суму 3000,00 грн., № 345 від 08.09.2010 на суму 2000,00 грн. - як сплату збору за забруднення навколишнього середовища за 2-й квартал 2010 року; за платіжними дорученнями № 17 від 13.10.2010 на суму 3000,00 грн., № 95 від 01.11.2010 на суму 2000,00 грн., № 164 від 17.12.2010 на суму 2000,00 грн. - як сплату збору за забруднення навколишнього середовища за 3-й квартал 2010 року, - та внести відповідні зміни до картки особового рахунку Державного підприємства «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №11». В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі Алчевська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що позивач сплатив самостійно узгоджені суми податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього середовища за 2010 рік у загальній сумі 19300,00 грн. відповідно до платіжних доручень, у тому числі: за І квартал - від 14.04.2010 № 115 на суму 500,00 грн.; від 07.06.2010 №187 на суму 1200,00 грн.; від 21.06.2010 №202 на суму 1000,00 грн.; за ІІ квартал - від 20.07.2010 № 252 на суму 1000,00 грн.; від 05.08.2010 № 301 на суму 3000,00 грн.; від 08.09.2010 № 345 на суму 2000,00 грн.; за ІІІ квартал - від 13.10.2010 № 17 на суму 3000,00 грн.; від 11.11.2010 № 95 на суму 2000,00 грн.; від 17.12.2010 № 164 на суму 2000,00 грн.; за ІV квартал - від 17.01.2011 № 2 на суму 3600,00 грн. (а.с. 7-16). Податковий орган в оперативному обліку сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) ці суми врахував як сплачені суми податкового боргу, який виник раніше податкових періодів, за які позивачем здійснена сплата податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Ця норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Встановленим обставинам суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку, правильно застосувавши норму пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III та зробивши висновок, який відповідає обставинам.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

У силу норми частини 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко О.А. Моторний