Рішення

від 12.08.2013 по справі 910/10271/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10271/13 12.08.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "САЛД ЛТД" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "МІКОЛ" Простягнення 502 334,17 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача -Легейда Н.М., директор наказ № 68 від 01.09.2010р.

Від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "САЛД ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКОЛ" про стягнення 502 334,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року порушено провадження по справі № 910/10271/13, розгляд справи призначено на 17.07.2013 року.

03.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

17.07.2013 року представники позивача у судове засідання з'явились.

17.07.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник-2 позивача надав суду для огляду оригінали документів по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник-2 позивача надав суду усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва ві

д 17.07.2013 року розгляд справи відкладено на 31.07.2013 року.

30.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

31.07.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

31.07.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

31.07.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Клопотання про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року розгляд справи відкладено на 12.08.2013 року.

У судове засідання 12.08.2013 року представник позивача з'явився.

Позивач згідно заяви про забезпечення позову від 20.05.2013 року просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на розрахунковому рахунку відповідача, проте доказів сплати судового збору не надано.

Вказану заяву про забезпечення позову від 20.05.2013 року, судом залишено без розгляду.

12.08.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи ухвали Господарського суду міста Києва по справі надсилались відповідачу на юридичну адресу.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.08.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України .

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України .

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В :

18 серпня 2009 року між ТОВ "ВКФ "САЛД ЛТД" (Позивач, Субпідрядник) та ТОВ "Мікол" (надалі іменується Відповідач, Генпідрядник), було укладено Договір підряду № 1684/09 (надалі Договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язався поставити обладнання на об'єкт терміналу «F» Міжнародного аеропорту «Бориспіль», здійснити всі необхідні підготовчі роботи для установки та пусконалагоджувальних робіт, виконати установку та пусконалагоджувальні роботи, ввести обладнання в експлуатацію, а генпідрядник - сплатити субпідряднику вартість обладнання та робіт, за ціною, визначеною цим договором.

Відповідно до п.2.1. Договору, вартість Договору складається з вартості обладнання, вартості робіт по установці, та пусконалагоджувальних робіт. Загальна вартість Договору включає: вартість обладнання на умовах DDP Бориспіль, ПДВ, вартість установки і налагоджувальних робіт. Загальна вартість договору становить 28 877 030,40 грн. З ПДВ. Загальна вартість Договору є орієнтовною та буде піддаватися коректуванню за фактично виконаними обсягами Робіт на підставі підписаних Генпідрядником Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) та Актів прийому виконаних робіт (форма КБ-2в).

Згідно п.2.1.2. Договору, розрахунки за обладнання здійснюються шляхом поетапної оплати на підставі виставлених рахунків: Генпідрядник протягом 10-ти банківських днів після затвердження технічної документації, перераховує на розрахунковий рахунок Субпідрядника аванс у розмірі 50% ціни обладнання для відповідного етапу робіт. Розрахунок у розмірі 40% ціни обладнання за фактично поставлене обладнання здійснюється протягом 10-ти робочих днів з дати підписання Сторонами Актів здачі-приймання обладнання. Остаточний розрахунок у розмірі 10% Ціни обладнання здійснюється Генпідрядником протягом п'яти банківських днів з дати вводу Об'єкту в експлуатацію.

Відповідно до п.2.4 Договору, генпідрядник приймає та оплачує роботи, виконані субпідрядником, у наступному порядку: генпідрядник після підписання цього договору перераховує субпідряднику аванс у розмірі 5% від ціни робіт, визначеної у кошторисі, який є невід'ємним додатком до договору. Розрахунки за виконані роботи з пропорційним урахуванням розміру авансового платежу здійснюються на підставі підписаних генпідрядником довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) та Актів прийому виконаних робіт (форми КБ-2в), які подає субпідрядник. Генпідрядник перевіряє надані вищевказані документи протягом 5 робочих днів і підписує їх в частині реально виконаних об'ємів або надає відмову в підписанні. Разом з актом прийому виконаних робіт субпідрядник надає акти на приховані роботи. Не підкріплена Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) відповідними Актами прийому виконаних робіт (форми КБ-2в) та Актами на приховані роботи не є підставою для здійснення розрахунків. Генпідрядник розраховується з субпідрядником за виконані роботи протягом десяти банківських днів з дати підписання Акту про приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт, шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника.

Згідно умов п.2.4.3 договору, вартість наданих послуг генпідряду між Генпідрядником та Субпідрядником визначається у розмірі о від вартості робіт та розраховується на підставі Параметрів розрахунку Договірної ціни, які підписуються Сторонами і є невід'ємною частиною Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по договору № 1684/09 на загальну суму 31 968 974,11 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами прийому виконаних робіт (форми КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3).

До матеріалів справи долучена банківська довідка № 34.5.0-05-590 від 26.06.2013р. та платіжні доручення, що підтверджують перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача на загальну суму 31 534 974,12 грн.

Позивачем долучено Акт прийняття в експлуатацію автоматичних установок пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, газового та порошкового пожежогасіння, автоматики протипожежних систем від 29.10.2010 року, Акт прийняття в експлуатацію автоматичної установки водяного пожежогасіння від 29.10.2010 року, Акт проведення комплексного випробування автоматичних установок пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, газового та порошкового пожежогасіння, автоматики протипожежних систем від 29.10.2010 року, Акт проведення комплексного випробування автоматичної установки водяного пожежогасіння від 29.10.2010 року, Акт прийняття в експлуатацію систем охоронної сигналізації контролю доступу, часофікації, телебачення, внутрішньої радіофікації, структурованої кабельної системи, диспетчеризації інжирного обладнання від 29.10.2010 року.

Позивач вказує, що відповідач виконані за договором роботи оплатив частково, заборгованість відповідача по договору станом на 20.05.2013р. становить 433 999,99 грн. вартості робіт по Акту приймання виконаних будівельних робіт № 85 за жовтень 2010р., що залишились неоплаченими.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою погашення боргу по договору № 1684/09 (лист № 84-ю від 13.09.2011р., претензія № 314-10 від 22.03.2013р.).

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів виконання умов договору щодо оплати робіт не надав, належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорив. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань на загальну суму 433 999,99 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню в цій частині.

Крім основної суми боргу, позивач просить стягнути пеню у сумі 13171,99 грн. за період з 30.11.2010 року по 30.05.011 року, 32211,12 3% річних, 22951,07 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до п. 10.4. Договору, за прострочення строків проведення оплати за виконані роботи генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, яка діяла на період такого прострочення, за кожний день прострочення.

Приписами частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття З ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до статті 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок позивача в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в цій частині повністю, а саме 32211,12 -3% річних, 22951,07 грн. інфляційних витрат, 13171,99 грн - пені.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» (01054, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Павлівська, 7, ідентифікаційний код 21570210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «САЛД ЛТД» (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Білогородська, 61, ідентифікаційний код 20572483) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 433 999, 99 грн. (чотириста тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 99 коп.) основного боргу, 32211, 12 грн. (тридцять дві тисячі двісті одиннадцять грн. 12 коп.) 3% річних, 13171, 99 грн. (тринадцять тисяч сто сімдесят одну грн. 99 коп.) пені, 22951, 07 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одну грн. 07 коп.) інфляційних, 10046,68 грн. (десять тисяч сорок шість грн. 68 коп.)судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 16.08.2013 року.

Суддя О.Є. Блажівська