Постанова

від 09.08.2013 по справі 813/4739/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2013 року м. Львів № 813/4739/13-а

13 год. 31 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Надич М.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув;

відповідача : представник не прибув;

третя особа: представники Малашівський Б.Ф., Козак Н.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Релігійної громади Української православної церкви - Київський патріархат в м. Мостиська до Львівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Української автокефальної православної церкви м. Мостиська про визнання протиправними дій та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Релігійна громада Української православної церкви - Київський патріархат в м. Мостиська (далі - Релігійна громада УПЦКП в м. Мостиська) звернулась до суду з позовом до Львівської обласної державної адміністрації (далі - ЛОДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійна громада Української автокефальної православної церкви м. Мостиська (далі - Релігійна громада УАПЦ м. Мостиська), в якому просить визнати протиправними дії ЛОДА щодо прийняття розпорядження №322/0/5-13 від 06.06.2013 року та скасувати дане розпорядження.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі №2а-8423/10/1370, яка набрала законної сили, відповідача не було зобов'язано зареєструвати зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, а зобов'язано ЛОДА відповідно до вимог законодавства розглянути подані Релігійною громадою УАПЦ в м. Мостиська під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року для реєстрації зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, і вирішити питання реєстрації змін до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, що затверджені Парафіяльними зборами 01.03.2009 року, та подані на реєстрацію Релігійною громадою УАПЦ м. Мостиська під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року. Проте відповідачем винесено незаконне розпорядження на виконання даної постанови, яка не була вже актуальна і не підлягала виконанню в такий спосіб. Вважає, що у ЛОДА не було правових підстав вносити зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року №495, якщо є не скасоване розпорядження голови ЛОДА від 26.04.2012 року. Також на підтвердження протиправності дій відповідача та скасування розпорядження, позивач зазначає, що Статутом Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, який подано для реєстрації, визначено юридичну адресу парафії: вул. Шевченка, 3, м. Мостиська, 81300, проте жодних правовстановлюючих документів стосовно права користування чи власності будівлі за цією адресою реєструючому органу не надано. В той же час, за цією адресою зареєстрована нежитлова будівля, яка на праві власності належить Релігійній громаді УПЦКП м. Мостиська, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 30.12.2010 року серії САС904418, виданого на підставі рішення Мостиської міської ради від 20.12.2010 року №346.

В судове засідання 09.08.2013 року представник позивача не прибув, подав до суду клопотання (вх.№28937), у якому просить розгляд справи проводити у відсутності представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Одночасно із клопотанням подав письмові пояснення, які просив оголосити в судових дебатах.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Подав до суду заперечення, в яких зазначив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року у справі №2а-8423/10/1370, яка ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2012 року залишена без змін, зобов'язано ЛОДА відповідно до вимог законодавства розглянути подані Релігійною громадою УАПЦ в м. Мостиська під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року для реєстрації зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, і вирішити питання реєстрації змін до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, що затверджені Парафіяльними зборами 01.03.2009 року, та подані на реєстрацію Релігійною громадою УАПЦ м. Мостиська під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року. Також відповідач зазначив, що 23.02.2012 року Державною виконавчою службою України була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№31399294 за виконавчим листом №2а-8423/2010, який виданий Львівським окружним адміністративним судом 03.01.2012 року. Саме на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року по справі №2а-8423/10/1370 та із врахуванням вимоги старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19.04.2013 р. №418/5-3, керуючись ст.14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», документів поданих Релігійною громадою УАПЦ м. Мостиська, розпорядженням №322/0/5-13 від 06.06.2013 року зареєстровано зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, виклавши Статут у новій редакції (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року №495) із застереженням. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська в судовому засіданні надали пояснення, в якому зазначили, що в задоволенні даного позову слід відмовити, оскільки такий є безпідставним. У письмовому запереченні на позовну заяву представники Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська вказують, що 03.01.2012 року Львівським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист №2а-8423/2010, який в добровільному порядку не виконувався. У зв'язку з чим Державною виконавчою службою України 23.02.2012 року прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження. Як наслідок, 06.06.2013 року ЛОДА прийнято розпорядження №322/0/5-13 «Про реєстрацію змін до статуту релігійної організації» із застереженнями. Окрім того зазначили, що Релігійна громада УАПЦ м. Мостиська не має наміру розпоряджатися майном, яке знаходиться за адресою: вул. Шевченка,3, м. Мостиська, Львівська область.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року №987 (далі - Закон України №987), релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості. Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим.

Стаття 9 Закону України №987, передбачає, що релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ст.14 зазначеного Закону для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін. Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень). У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.

Згідно з ст. 6 Закону України від 09.04.1999 р. № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі № 2а-8423/10/1370, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано пункт 4 Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації №318/0/5-10 від 08.04.2010 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад» стосовно реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області, згідно яких Статут у новій редакції викладено як Статут Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Мостиська Львівської області: визнано протиправними повернення Релігійній громаді Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області під керівництвом отця Б.Тицейка листом начальника відділу у справах національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації №125 від 02.03.2010 року поданих для реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради під 17.09.1991 року № 495, та бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації стосовно не проведення реєстрації вищезазначених змін; зобов'язано Львівську обласну державну адміністрацію відповідно до вимог законодавства розглянути подані Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року для реєстрації зміни до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, і вирішити питання реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, що затверджені Парафіяльними зборами 01.03.2009 року, та подані на реєстрацію Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області під керівництвом отця Б.Тицейка 30.01.2010 року.

До справи долучено також копії ухвал Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року №3331/11/9104 та Вищого адміністративного суду України від 03.10.2012 року № К/9991/2909/12, прийняті за наслідками розгляду даної справи.

06.06.2013 року Головою ЛОДА прийнято розпорядження №322/0/5-13, яким на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року № 2а-8423/10/1370, зареєстровано зміни до статуту релігійної громади УАПЦ м. Мостиська Львівської області, виклавши статут у новій редакції (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року №495) із застереженнями.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Положеннями ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішення здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема виконавчих листів, що видаються судами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року по справі №2а-8423/10/1370, Львівським окружним адміністративним судом 03.01.2012 року виданий виконавчий лист №2а-8423/2010.

На підставі вищевказаного виконавчого документа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2012 року ВП №31399294.

Як встановлено в судовому засіданні, в процесі виконання виконавчого провадження до ЛОДА була пред'явлена вимога державного виконавця від 19.04.2013р. №418/5-3 про негайне виконання виконавчого листа №2а-8423/2010 виданого 03.01.2012 року Львівським окружним адміністративним судом, та зобов'язання повідомити про виконання відділ примусового виконання рішень.

Саме із врахуванням вищезазначеного рішення суду, яке набрало законної сили, вимоги старшого державного виконавця та керуючись ст.14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» відповідачем 06.06.2013 року було прийнято розпорядження №322/0/5-13 із застереженнями.

Наведеним спростовуються твердження позивача щодо відсутності правових підстав для прийняття оскаржуваного розпорядження.

Із змісту застереження до змін до статуту релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська вбачається, що статутом УАПЦ у новій редакції, який подано для реєстрації, визначено юридичну адресу парафії: 81300, вул. Шевченка, 3, м. Мостиська Львівської області, проте жодних правовстановлюючих документів стосовно права користування чи власності будівлі (іншого нерухомого майна) за вказаною юридичною адресою реєструючому органу не надано. Як вбачається з документів, наявних в ЛОДА, за вказаною адресою зареєстрована інша релігійна організація, а саме Релігійна громада УПЦКП, яка є власником нежитлової будівлі за вказаною адресою, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 30.12.2010 року серії САС 904418, виданого на підставі рішення Мостиської міської ради від 20.12.2010 року №346.

В судовому засіданні представники УАПЦ м. Мостиська пояснили, що Релігійна громада УАПЦ м. Мостиська не має наміру розпоряджатися майном, яке знаходиться за адресою: вул. Шевченка,3, м. Мостиська, Львівська область, 81300.

Також суд зазначає, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 р. встановлені обставини, які не підлягають доказуванню, а саме зазначено, що Указом Архієпископа Львівського УАПЦ Макарія №21 від 30.01.2009 року колишнього настоятеля і керівника Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області митрополита ОСОБА_5 звільнено від виконання обов'язків настоятеля і керівника Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області, а настоятелем призначено декана Мостиського деканату митрополита ОСОБА_4. 01.03.2009 року знову відбулися Парафіяльні Збори Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області, якими вирішено внести зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська), код ЄДРПОУ 23957456, який зареєстрований Рішенням Виконавчого комітету Львівської обласної ради № 495 від 17.09.1991 року, з урахуванням змін, що зареєстровані скасованим Постановою Господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року у справі № 3/186-10/121 підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. розпорядження Голови ЛОДА №363 від 03.04.1996 року, та з урахуванням нової редакції, що зареєстрована скасованим Постановою Господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року у справі №3/186-10/121 підпунктом 2.2. пункту 2 розпорядження Голови ЛОДА № 534 від 07.06.2007 року, виклавши його у новій редакції, відновивши при цьому назву Релігійної громади - «Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області» та конфесійну належність до Української Автокефальної православної Церкви.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 9 КАС України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження, ЛОДА діяла на підставі та в межах наданих повноважень, а саме щодо виконання судового рішення, яким ЛОДА було зобов'язано відповідно до вимог законодавства розглянути подані Релігійною громадою УАПЦ в м. Мостиська для реєстрації зміни до Статуту і вирішити питання реєстрації змін до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, що було реалізовано розпорядженням №322/0/5-13 від 06.06.2013 року, а вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для його скасування.

Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставини повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Позивач не надав належних та допустимих доказів протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного розпорядження при зверненні до суду за захистом своїх прав, а відтак не довів обґрунтованість та законність підстав для задоволення позовних вимог. Натомість, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності винесеного ним рішення, відтак оскаржуване розпорядження можна визнати таким, що відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані, безпідставні, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

З урахуванням положень ст.94 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 16 серпня 2013 року.

Суддя Клименко О.М.