Постанова

від 22.11.2018 по справі 813/4739/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2018 року

м. Київ

справа №813/4739/13-а

адміністративне провадження №К/9901/5042/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Релігійної громади Української Православної церкви - Київський патріархат в місті Мостиська Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2013 року (суддя Клименко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року (головуючий суддя Пліш М.А., судді: Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.) у справі №813/4739/13-а за позовом Релігійної громади Української Православної церкви - Київський патріархат в місті Мостиська Львівської області до Львівської обласної державної адміністрації, третя особа: Релігійна громада Української автокефальної православної церкви міста Мостиська Львівської області про визнання протиправними дій та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Релігійна громада Української православної церкви - Київський патріархат в м. Мостиська (далі - Релігійна громада УПЦ-КП в м. Мостиська) звернулась до суду з позовом до Львівської обласної державної адміністрації (далі - ЛОДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійна громада Української автокефальної православної церкви м. Мостиська (далі - Релігійна громада УАПЦ м. Мостиська), в якому просила визнати протиправними дії ЛОДА щодо прийняття розпорядження №322/0/5-13 від 06.06.2013 року та скасувати дане розпорядження.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі №2а-8423/10/1370, яка набрала законної сили, відповідача не було зобов'язано зареєструвати зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, а зобов'язано ЛОДА відповідно до вимог законодавства розглянути подані Релігійною громадою УАПЦ в м. Мостиська під керівництвом отця ОСОБА_1 30.01.2010 року для реєстрації зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, і вирішити питання реєстрації змін до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, що затверджені Парафіяльними зборами 01.03.2009 року, та подані на реєстрацію Релігійною громадою УАПЦ м. Мостиська під керівництвом отця ОСОБА_1 30.01.2010 року. Проте відповідачем винесено незаконне розпорядження на виконання даної постанови, яка не була вже актуальна і не підлягала виконанню в такий спосіб. Вважає, що у ЛОДА не було правових підстав вносити зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року №495, якщо є не скасоване розпорядження голови ЛОДА від 26.04.2012 року. Також на підтвердження протиправності дій відповідача та скасування розпорядження, позивач зазначає, що Статутом Релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, який подано для реєстрації, визначено юридичну адресу парафії: вул. Шевченка, 3, м. Мостиська, 81300, проте жодних правовстановлюючих документів стосовно права користування чи власності будівлі за цією адресою реєструючому органу не надано. В той же час, за цією адресою зареєстрована нежитлова будівля, яка на праві власності належить Релігійній громаді УПЦКП м. Мостиська, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 30.12.2010 року серії САС904418, виданого на підставі рішення Мостиської міської ради від 20.12.2010 року №346.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, судами встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі № 2а-8423/10/1370, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано пункт 4 Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації №318/0/5-10 від 08.04.2010 року Про реєстрацію статутів релігійних громад стосовно реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська Львівської області, згідно яких Статут у новій редакції викладено як Статут Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Мостиська Львівської області: визнано протиправними повернення Релігійній громаді Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області під керівництвом отця ОСОБА_1 листом начальника відділу у справах національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації №125 від 02.03.2010 року поданих для реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради під 17.09.1991 року № 495, та бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації стосовно не проведення реєстрації вищезазначених змін; зобов'язано Львівську обласну державну адміністрацію відповідно до вимог законодавства розглянути подані Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області під керівництвом отця ОСОБА_1 30.01.2010 року документи для реєстрації зміни до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, і вирішити питання реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в м. Мостиська Львівської області, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року № 495, що затверджені Парафіяльними зборами 01.03.2009 року, та подані на реєстрацію Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви в м.Мостиська Львівської області під керівництвом отця ОСОБА_1 30.01.2010 року.

В матеріалах справи наявні також копії ухвал Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року №3331/11/9104 та Вищого адміністративного суду України від 03.10.2012 року №К/9991/2909/12, прийняті за наслідками розгляду справи №2а-8423/10/1370.

06.06.2013 року Головою ЛОДА прийнято розпорядження №322/0/5-13, яким на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року № 2а-8423/10/1370, зареєстровано зміни до статуту релігійної громади УАПЦ м. Мостиська Львівської області, виклавши статут у новій редакції (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991 року №495) із застереженнями.

Згідно змісту застереження до змін до статуту релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська вбачається, що статутом УАПЦ у новій редакції, який подано для реєстрації, визначено юридичну адресу парафії: 81300, вул. Шевченка, 3, м. Мостиська Львівської області, проте жодних правовстановлюючих документів стосовно права користування чи власності будівлі (іншого нерухомого майна) за вказаною юридичною адресою реєструючому органу не надано. Як вбачається з документів, наявних в ЛОДА, за вказаною адресою зареєстрована інша релігійна організація, а саме Релігійна громада УПЦКП, яка є власником нежитлової будівлі за вказаною адресою, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 30.12.2010 року серії САС 904418, виданого на підставі рішення Мостиської міської ради від 20.12.2010 року №346.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Положеннями ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Згідно ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . Згідно ст.17 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішення здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема виконавчих листів, що видаються судами.

За наявності судового рішення та постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2012 року ВП №31399294, за якими відповідач зобов'язаний був розглянути подані документи і вирішити питання про внесення змін до Статуту, суди дійшли висновку про безпідставність доводів позивача щодо відсутності правових підстав для прийняття оскаржуваного розпорядження.

Також судами враховано, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представники УАПЦ м. Мостиська пояснили, що Релігійна громада УАПЦ м. Мостиська не має наміру розпоряджатися майном, яке знаходиться за адресою: вул. Шевченка,3, м. Мостиська, Львівська область, 81300. При цьому постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 р. встановлені обставини, які не підлягають доказуванню, а саме зазначено, що Указом Архієпископа Львівського УАПЦ Макарія №21 від 30.01.2009 року колишнього настоятеля і керівника Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області митрополита ОСОБА_3 звільнено від виконання обов'язків настоятеля і керівника Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області, а настоятелем призначено декана Мостиського деканату митрополита ОСОБА_1. 01.03.2009 року знову відбулися Парафіяльні Збори Релігійної громади УАПЦ в м. Мостиська Львівської області, якими вирішено внести зміни до Статуту Релігійної громади УАПЦ (парафії Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці благочиння Мостиська), код ЄДРПОУ 23957456, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради № 495 від 17.09.1991 року, з урахуванням змін, що зареєстровані скасованим постановою господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року у справі № 3/186-10/121 підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. розпорядження Голови ЛОДА №363 від 03.04.1996 року, та з урахуванням нової редакції, що зареєстрована скасованим постановою господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року у справі №3/186-10/121 підпунктом 2.2. пункту розпорядження Голови ЛОДА № 534 від 07.06.2007 року, виклавши його у новій редакції, відновивши при цьому назву Релігійної громади - Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області та конфесійну належність до Української Автокефальної православної Церкви.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Релігійна громада УПЦ-КП в м. Мостиська подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не надали правової оцінки доводам позивача, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі № 2а-8423/10/1370 було зобов'язано розглянути подані документи, а не зареєструвати зміни. Тому, прийняте розпорядження від 06.06.2013р. є протиправним. Також вказує, що третя особа, намагаючись скористатися ситуацією, має намір отримати у власність все майно, яке належить Громаді - позивачу. Саме про ці обставини свідчить застереження, відповідно до якого будівля по вул. Шевченка, 3 у м. Мостиська належить на праві власності саме Релігійній громаді УПЦ-КП в м.Мостиська. На думку позивача, вказані обставини свідчать про протиправність прийнятого розпорядження і наявність підстав для його скасування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

З огляду на встановлені судами обставини та доводи заявника касаційної скарги, спірне розпорядження було прийнято на виконання судового рішення - постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року у справі №2а-8423/10/1370, згідно якої було зобов'язано розглянути подані третьою особою під керівництвом отця ОСОБА_1 документи 30 січня 2010 року для реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української автокефальної православної церкви в м. Мостиська Львівської області, затверджених Парафіяльними зборами 1 березня 2009 року і вирішити питання реєстрації таких змін.

Таким чином, відповідачем розглядалися надані третьою особою документи з урахуванням моменту їх подачі (30 січня 2010 року), про що свідчить і саме оскаржуване розпорядження, прийняте на виконання рішення суду. При цьому обставини, які виникли після їх подачі, зокрема, реєстрація права власності позивача на нежитлову будівлю за адресою: вул. Шевченка,3, м. Мостиська, Львівська область, 81300 та видача свідоцтва на право власності (30 грудня 2010 року) на підставі рішення Мостиської міської ради від 20 грудня 2010 року №346 стали підставою для реєстрації змін із застереженнями.

Отже, доводи скаржника, що за змістом судового рішення, відповідач зобов'язаний був лише розглянути подані документи, проте зміни не реєструвати, є безпідставними, оскільки за наслідками розгляду поданих документів для внесення змін до Статуту, приймається одне з двох рішень: про реєстрацію змін або про відмову у їх реєстрації. Доводів, що спірним розпорядженням відбулась реєстрація змін на підставі недостовірних документів (з урахуванням часу їх подачі та існуючих на такий час обставин, тобто на січень 2010 року) позивачем не наведено, а судами попередніх інстанцій таких обставин не встановлено.

Доводи скаржника, що третя особа має намір отримати у власність майно є неприйнятними в межах розгляду даної справи, оскільки у разі наявності між учасниками справи (позивачем і третьою особо) спору про право на будівлю по вул. Шевченка, 3 у м. Мостиська, такий спір має ознаки приватноправових відносин і направлених на захист цивільних (майнових) прав, що виходить за межі даного публічно-правового спору, тому, з урахуванням статусу сторін має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

В межах розгляду даної справи, судами надавалась оцінка діям відповідача, вчинених на виконання судового рішення, як органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію змін до Статуту, тобто правова оцінка надана виключно владним управлінським функціям Львівської обласної державної адміністрації, і порушень норм законодавства при їх здійсненні судами не встановлено, а доводами касаційної скарги такий висновок не спростований.

Відповідно до частини першої ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при касаційному перегляді судових рішень, в межах доводів касаційної скарги, Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального та/або процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Релігійної громади Української Православної церкви - Київський патріархат в місті Мостиська Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі №813/4739/13-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду