Рішення

від 13.08.2013 по справі 924/725/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2013 р.Справа № 924/725/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „С'КЕШ" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 1 249 880, 00 грн., - відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання у розмірі та сума штрафу у розмірі 124 980,00 грн.

Представники сторін:

від позивача Рибак Ю.В. - за довіреністю №12 від 25.12.2012р.

від відповідача Сивак В.М. - за довіреністю №45 від 24.06.2013р.

Рішення приймається 13.08.2013року, оскільки в засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивачем подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „С'КЕШ" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 1 249 880, 00 грн., - відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання та штраф у сумі 124 980,00грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням зобов'язань за договором оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-19/06/13 від 19 червня 2009 року.

Посилається на те, що позивач всупереч положенням договору не повернув орендоване майно - холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі (на „розлив") пиво-безалкогольною продукцією та/або рекламне обладнання.

У зв'язку із чим просить суд стягнути вартість зазначеного майна та штраф, передбачений п.18 договору.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що договір є неукладеним в розумінні п. 1 ст. 638 ЦК України, оскільки сторони в належній формі не досягли згоди стосовно предмету договору. В розумінні норми ч. 2 п. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору. Проте в порушення вимог ст. ст.760, 184 ЦК України перелік обладнання яке підлягає передачі в договорі №0-19/06/13 взагалі не вказаний. В п.4 договору № 0-19/06/13 зазначено, що передача обладнання в користування здійснюється на підставі Акта приймання-передачі або інших документів (які є невід'ємною частиною Договору), де вказується кількість, характеристика, стан та заставна вартість обладнання. Але кількість, характеристика (тобто якісні та споживчі властивості речі), їх вартість не вказує на індивідуальні ознаки речі. Крім того, акти приймання-передачі не можуть слугувати специфікацією до договору. Більш того, аналіз самих актів показує, що з інформації, що міститься в них неможливо з'ясувати індивідуальні ознаки обладнання (немає серійного номеру холодильних установок, моделі, назви їх виробника, інвентарних номерів столів, стільців іншого обладнання). Позивач просто не зможе ідентифікувати своє майно, яке передавав по акту приймання-передачі. При тому договір укладався, але так і не став укладеним в 2009році, а акти передачі складались не раніше 2010року. Отже, на момент підписання Договору оренди сторони нічого не знали про предмет за індивідуальними ознаками та їх кількістю. Відповідач ніколи не приступав до його виконання, а позивач ніколи не вимагав виконання договору оренди. Орендних відносин між сторонами ніколи не були. До того ж, у відповідності до п. 5 Договору Позивач був би зобов'язаний реагувати на звернення Відповідача щодо ремонту майна, а Позивач на письмові звернення так і не реагував. Крім того, імперативною нормою п. 2 ст.785 ЦК передбачено право на неустойку і не передбачено право на заставну вартість орендованого майна. У відповідності із нормою п. 1 ст.785 ЦК орендар повертає орендодавцю передану річ, а не заставну вартість. Фактично Позивач ще не скористався своїм правом і не звертався з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. Стягнення заставної вартості в розмірі, який вимагає Позивач суперечить принципу розумності та звичаям ділового обороту. В розумінні норми п. 2 ст. 583 ЦК заставодавцем може бути власник речі. Відповідач нічого не передавав Позивачу у заставу. У відповідності з п.1 ст. 585 ЦК право застави виникає з моменту укладення договору застави. Але Відповідач такого договору також не укладав.

Виходячи з викладеного вище, Відповідач вважає, що такий предмет спору, як відшкодування вартості неповернутого майна, що ґрунтується на такій підставі, як неукладений договір №0-19/06/13 оренди майна, який не має предмету (необхідних ознак зазначеного майна), у зв'язку з тим, що Позивач не зміг довести факт належного (в судовому порядку) витребування майна за цією підставою (договір №0-19/06/13), а доводи щодо письмових повідомлень не можуть бути належними доказами в даній справі, тому що є спірні питання щодо вини самого Позивача у неповерненні Відповідачем його майна (немає чіткого опису майна, немає дій щодо ремонту майна на прохання Відповідача).

На підставі норми п. 1-1 ст. 80 ГПК України Відповідач просить суд припинити провадження у справі.

Відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом м.Києва справи №910/1256/13 за позовом ТОВ „С'КЕШ" до ТОВ „Група компаній „Рідна Марка" про визнання недійсним оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-19/06/13.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК) ( 1798-12 ).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів неможливості розгляду даної справи, в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі належить відмовити.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 18.07.2013року відмовлено в позові ТОВ „С'КЕШ" до ТОВ „Група компаній „Рідна Марка" про визнання недійсним оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-19/06/13 (копія рішення в матеріалах справи).

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

19 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „С'КЕШ" (Орендар) було укладено договір оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-19/06/13.

Відповідно до п.1. Договору, Орендодавець зобов'язується надати Орендарю в строкове користування холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі (на „розлив") пиво-безалкогольною продукцією та/або рекламне обладнання.

Згідно п.4. Договору, передача обладнання в користування здійснюється па підставі Акта приймання-передачі або інших документів де вказується кількість, характеристика, стан та заставна вартість обладнання, та при необхідності, детально відображаються виявлені дефекти обладнання.

Поломки та несправності Обладнання, які з'явились під час його експлуатації, за відсутності вини Орендаря, та стали наслідком зупинки Обладнання (частини Обладнання), або якщо подальша експлуатація може привести до виходу Обладнання зі строю, підлягає ремонту і відновленню силами Орендодавця (п. 5 Договору).

Орендар гарантує схоронність Обладнання, захист від будь-яких пошкоджень, посягань, третіх осіб, в тому числі працівників Орендаря (п.8 Договору).

В абз. 8 п. 10 Договору зазначено, що Орендар зобов'язаний: повернути обладнання у справному і належному товарному вигляді Орендодавцю, в строк не пізніше 21 (двадцять одного) дня з моменту надходження від Орендодавця відповідної вимоги, незалежно від підстав витребування обладнання;

Згідно п.12 Договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 10,00 (десять) грн. без ПДВ, всього з ПДВ 12,00 (дванадцять) грн. за календарний рік.

В п.п.17,18 Договору сторони погодили, що Орендар несе повну матеріальну відповідальність як за свої дії чи бездіяльність, так і за дії чи бездіяльність Суборендаря, в наслідок яких завдано шкоди Обладнанню, не пов'язаного з його повсякденною роботою, а саме: його знищення, пошкодження, поломки, втрати, неповернення. У випадку настання таких обставин Орендар відшкодовує Орендодавцю завдану шкоду або відшкодовує заставну вартість Обладнання. У випадку неповернення Обладнання у строки визначені п. 10 даного Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря відшкодування заставної вартості обладнання, крім того Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 10% від заставної вартості неповернутого обладнання та додатково сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% (один відсоток) від заставної вартості Обладнання за кожен день прострочення зобов'язання (неповернення Обладнання).

Згідно п.22. Договір може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін про що зацікавлена Сторона в 10 (десятиденний) строк письмово повідомляє Іншу.

Відповідно до п.п. 26, 27 строк дії Договору становить до 31 грудня 2009року. За письмовою домовленістю сторін Договір може бути продовжений на визначений або не визначений строк. Якщо протягом 10-ти днів після закінчення строку Договору жодна з сторін письмово не повідомить про його розірвання, Договір автоматично вважається продовженим на невизначений строк.

01 лютого 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ТОВ „С'КЕШ") згідно Акту приймання-передачі №2 обладнання кількістю 23 одиниці заставною вартістю - 64 500грн.

01 березня 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ТОВ „С'КЕШ") згідно Акту приймання-передачі №1 обладнання кількістю 851 одиниця заставною вартістю - 1 185 380грн.

В указаних актах зазначено, що вони є невід'ємною частиною Договору №19/06/13 від 19.06.2009року, обладнання (майно) на момент передачі знаходиться в технічно справному стані.

Акти підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Листом за №117 від 23.11.2012р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди обладнання та про обов'язок повернення орендованого майна з посиланням на п.п. 18,22 Договору.

Даний Лист був належним чином відправлений відповідачу на юридичну адресу, про що свідчить квитанція УДППЗ „УКРПОШТА" про відправлення Листа та опис вкладення. В опису відправлення вказується на те, що предметом відправлення є лист про розірвання договору та вимога повернення майна.

Крім того, позивачем була направлена Відповідачу рекомендованим листом претензія № 1 від 23.12.2012року про відшкодування 1 249 880грн. вартості неповернутого орендованого майна.

Вказана претензія була отримана Відповідачем 31.01.2012р. про, що свідчить дата вручення та підпис представника відповідача на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

В силу п.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п.6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки, після 31 грудня 2009року (строк до якого було укладено договір) жодна із сторін не направила іншій стороні повідомлення про припинення договору ( п. 27 Договору ), договір вважається продовжений на невизначений термін, що узгоджується з положеннями п.2 ст. 763 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 651 Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пп.3 ч.1. п.11 Договору, Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір або вимагати повернення обладнання повністю чи частково, незалежно від підстав та в порядку передбаченому даним Договором.

Позивач, відповідно до вищезазначених умов Договору, виявив намір в односторонньому порядку розірвати Договір та повернути все передане Відповідачу Обладнання, про, що сповістив Відповідача цінним листом з описом вкладення (вих. № 117 від 23.11.2012 року, далі Лист).

Даний Лист був відправлений Відповідачу на юридичну адресу, про що свідчить квитанція УДППЗ „УКРПОШТА" про відправлення Листа та опис вкладення (копії додаються). В опису відправлення вказується на те, що предметом відправлення с лист про розірвання договору та вимога повернення майна. Змістом даного листа, позивач повідомив відповідача про початок перебігу 21-денного строку, зі спливом якого, відповідач зобов'язувався повернути все передане йому за Договором Обладнання.

Крім того, позивачем була направлена Відповідачу рекомендованим листом претензія № 1 від 23.12.2012року про припинення договору оренди та відшкодування 1 249 880грн. вартості неповернутого орендованого майна.

Вказана претензія була отримана Відповідачем 31.01.2012р. про, що свідчить дата вручення та підпис представника відповідача на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 15 Договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по Договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України та умов даною Договору.

Відповідно до п.17 Договору, Відповідач несе повну матеріальну відповідальність як за свої дії чи бездіяльність так і за дії чи бездіяльність суборендаря, внаслідок яких завдано шкоди обладнанню, не пов'язаного з його повсякденною роботою, а саме : його знищення, пошкодження, поломки, страти, неповернення. У випадку настання таких обставин Відповідач (Орендар) відшкодовує заставну вартість обладнання.

Згідно ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 18 Договору, у випадку не повернення обладнання у строки визначені п. 10 Договору позивач має право вимагати від Орендаря відшкодування заставної вартості обладнання, крім того, Орендар сплачує штраф в розмірі 10% від заставної вартості неповернутого обладнання та додатково оплачує Орендодавцю

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тому, положення договору щодо відшкодування вартості неповернутого орендованого майна не суперечать чинному законодавству.

Відповідач не заперечує факту отримання майна згідно актів приймання передачі №1 від 01.03.2010р. та №2 від 01.02.2010р.

Про це зазначено у відзиві на позов, де відповідач пише про неможливість його повернення у зв'язку із його зношенням та підтверджено поясненнями представника у судовому засіданні. Крім того, в самих актах зафіксовано, що вказане майно передається по договору №19/06/13.

Згідно ст. 772 Цивільного кодексу України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також п. 18 Договору, слід зробити висновки, що юридичним наслідком невиконання Відповідачем зобов'язань, по своєчасному поверненню Обладнання, сторони визначили саме відшкодування Відповідачем Позивачу заставної вартості Обладнання, а також сплату Відповідачем штрафу у розмірі 10 % від заставної вартості такого Обладнання, та сплату пені в розмірі 1 % від заставної вартості Обладнання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Позивачем у резолютивній частині позовної вимоги заявлено до стягнення 124 980грн. штрафу.

При здійсненні перерахунку сума штрафу становить 124 988грн. (1 249 880 х 10% = 124 988).

Оскільки, позивачем позовну вимогу (предмет позову) стосовно штрафу визначено у меншому розмірі, суд розглядає визначену позивачем суму.

Отже, вимоги позивача щодо сплати суму грошових коштів, у розмірі 1 374 868грн., з яких 1 249 880грн., як відшкодування вартості обладнання та 124 980грн. - штраф у розмірі 10% від вартості Обладнання є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і такими що відповідають положенням чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про неукладенність договору оренди судом не приймаються, оскільки відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" №12 від 29 травня 2013року зазначено, що вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування.

Зі змісту договору оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-19/06/13 вбачається, що сторони в договорі погодили предмет договору - холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі, порядок його передачі, розмір і порядок сплати орендної плати, строки та порядок повернення орендованого майна.

Обумовлення кількісних та якісних характеристик орендованого в актах приймання - передачі майна чинним законодавством не заборонено. Тим більше, в самих актах зазначено, що вони є невід'ємною частинною договору №0-19/06/13.

Наявність зазначених актів свідчить про те, що позивачем свої зобов'язання стосовно передачі майна по договору виконані.

Твердження відповідача про те, що отримане майно було у зношеному стані суперечать актам №1 та №2 , в яких зазначено, що передане майно знаходить у технічно справному стані.

Не здійснення проплат орендної плати по договору, на які посилається відповідач як на доказ відсутності намірів укладення договору не мають відношення до укладеності чи неукладеності договору, оскільки це стосується питання подальшого виконання сторонами зобов'язань за договором.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати договір №0-19/06/13 неукладеним.

З огляду на викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „С'КЕШ" м.Кам'янець-Подільський про стягнення 1 249 880,00грн. відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання та 124 980,00 грн. штраф підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 -85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „С'КЕШ" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 1 249 880, 00 грн. відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання та штраф у сумі 124 980, 00 грн. задоволити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „С'КЕШ" (м. Кам'янець-Подільський, вул. Гагаріна, 51, кв.13, код 23833783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Рідна Марка" (м. Київ, Подільський район, вул. Електриків, 29-А, код 36336351) - 1 249 880 (один мільйон двісті сорок дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень) грн. вартості неповернутого орендованого обладнання, 124 980 (сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень)грн. штрафу та 27 497 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім тисяч гривень)грн. 20 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 16.08.2013р.

Суддя В.О. Шпак

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.