Постанова

від 12.11.2013 по справі 924/725/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа № 924/725/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Носарєв І. О.

від відповідача - Сивак В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "С"КЕШ" м. Кам'янець-Подільський на рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.13 р. у справі № 924/725/13

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка" м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю "С"КЕШ" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 1 249 880,00 грн., - відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання у розмірі та суму штрафу у розмірі 124 980, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.08.2013 року у справі № 924/725/13 (суддя Шпак В.О.) позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "С'КЕШ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній "Рідна Марка" - 1 249 880 (один мільйон двісті сорок дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень) грн. вартості неповернутого орендованого обладнання, 124 980 (сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень) грн. штрафу та 27 497 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім тисяч гривень) грн. 20 коп. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права. В обґрунтування скарги зазначає, що умови договору оренди обладнання суперечать нормам матеріального права, які регулюють відносини оренди. Зокрема, в частині обов'язку орендаря сплатити заставну вартість майна у випадку неповернення орендованого обладнання, оскільки ст. 785 ЦК України передбачає лише повернення майна та сплату неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю. Також вказує, що наведений в актах приймання-передачі перелік обладнання не містить індивідуальних ознак майна (серійний заводський номер, дата випуску, назва виробника тощо), що унеможливлює питання про повернення того самого майна, яке передано згідно актів. Зазначає, що строк дії договору закінчився в грудні 2009 року, а акти приймання-передачі обладнання підписані в 2010 року, що свідчить про передачу майна поза відносинами оренди. Поряд з цим, відсутність індентифікуючих ознак майна свідчить про недосягнення згоди з істотної умови про предмет договору, а тому договір оренди вважається неукладеним.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує. Зазначає, що доводи Відповідача стосовно відсутності певних реквізитів в актах прийому-передачі обладнання, яке передавалось йому в користування, не мають відношення до справи, оскільки предметом спору в даній справі не є повернення обладнання, його якісний стан чи характеристики, або виконання обов'язку Позивача щодо його ремонту та відновлення. Предметом спору в даній справі є стягнення з Відповідача компенсації за неповернуте обладнання, передане йому в користування, та яке він вчасно не повернув Позивачу на його письмову вимогу. Відтак, просить відмовити в задоволенні скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені у відзиві заперечення.

Клопотання апелянта про зупинення провадження у справі № 924/725/13 до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи № 910/12656/13 про визнання недійсним договору оренди обладнання і рекламного інвертарю судом відхилено за необгрунтованістю, оскільки апелянтом не наведено доводів щодо обставин, які впливають чи можуть вплинути на оцінку доказів у справі № 924/725/13.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2013 р., у справі № 924/725/13 внесено зміни до складу колегії суддів в зв'язку з перебуванням у відпустці судді Коломис В.В. та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Огороднік К.М., Мамченко Ю.А.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.2013 року у справі № 924/725/13 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С'КЕШ" (Орендар) було укладено договір оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-19/06/13.

Відповідно до п.1. Договору, Орендодавець зобов'язується надати Орендарю в строкове користування холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі (на "розлив") пиво-безалкогольною продукцією та/або рекламне обладнання.

Згідно п.4. Договору, передача обладнання в користування здійснюється па підставі Акта приймання-передачі або інших документів де вказується кількість, характеристика, стан та заставна вартість обладнання, та при необхідності, детально відображаються виявлені дефекти обладнання.

Поломки та несправності Обладнання, які з'явились під час його експлуатації, за відсутності вини Орендаря, та стали наслідком зупинки Обладнання (частини Обладнання), або якщо подальша експлуатація може привести до виходу Обладнання зі строю, підлягає ремонту і відновленню силами Орендодавця (п. 5 Договору).

Орендар гарантує схоронність Обладнання, захист від будь-яких пошкоджень, посягань, третіх осіб, в тому числі працівників Орендаря (п.8 Договору).

В абз. 8 п. 10 Договору зазначено, що Орендар зобов'язаний: повернути обладнання у справному і належному товарному вигляді Орендодавцю, в строк не пізніше 21 (двадцять одного) дня з моменту надходження від Орендодавця відповідної вимоги, незалежно від підстав витребування обладнання;

Згідно п.12 Договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 10,00 (десять) грн. без ПДВ, всього з ПДВ 12,00 (дванадцять) грн. за календарний рік.

В п.п.17,18 Договору сторони погодили, що Орендар несе повну матеріальну відповідальність як за свої дії чи бездіяльність, так і за дії чи бездіяльність Суборендаря, в наслідок яких завдано шкоди Обладнанню, не пов'язаного з його повсякденною роботою, а саме: його знищення, пошкодження, поломки, втрати, неповернення. У випадку настання таких обставин Орендар відшкодовує Орендодавцю завдану шкоду або відшкодовує заставну вартість Обладнання. У випадку неповернення Обладнання у строки визначені п. 10 даного Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря відшкодування заставної вартості обладнання, крім того Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 10% від заставної вартості неповернутого обладнання та додатково сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% (один відсоток) від заставної вартості Обладнання за кожен день прострочення зобов'язання (неповернення Обладнання).

Згідно п.22. Договір може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін про що зацікавлена Сторона в 10 (десятиденний) строк письмово повідомляє Іншу.

Відповідно до п.п. 26, 27 строк дії Договору становить до 31 грудня 2009року. За письмовою домовленістю сторін Договір може бути продовжений на визначений або не визначений строк. Якщо протягом 10-ти днів після закінчення строку Договору жодна з сторін письмово не повідомить про його розірвання, Договір автоматично вважається продовженим на невизначений строк.

01 лютого 2010року Орендодавець (ТОВ "Група компаній "Рідна Марка") передав Орендарю (ТОВ "С'КЕШ") згідно Акту приймання-передачі №2 обладнання кількістю 23 одиниці заставною вартістю - 64500грн.

01 березня 2010року Орендодавець (ТОВ „Група компаній „Рідна Марка") передав Орендарю (ТОВ „С'КЕШ") згідно Акту приймання-передачі №1 обладнання кількістю 851 одиниця заставною вартістю - 1185380 грн.

В указаних актах зазначено, що вони є невід'ємною частиною Договору №19/06/13 від 19.06.2009року, обладнання (майно) на момент передачі знаходиться в технічно справному стані.

Акти підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Листом за №117 від 23.11.2012р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди обладнання та про обов'язок повернення орендованого майна з посиланням на п.п. 18,22 Договору.

Даний Лист був належним чином відправлений відповідачу на юридичну адресу, про що свідчить квитанція УДППЗ „УКРПОШТА" про відправлення Листа та опис вкладення. В опису відправлення вказується на те, що предметом відправлення є лист про розірвання договору та вимога повернення майна.

Крім того, позивачем була направлена Відповідачу рекомендованим листом претензія від 23.01.2013 року про відшкодування 1249880 грн. вартості неповернутого орендованого майна.

Вказана претензія була отримана Відповідачем 31.01.2013 р., про що свідчить дата вручення та підпис представника відповідача на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Вважаючи свої права порушеними позивачем подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "С'КЕШ" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 1 249 880, 00 грн., - відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання та штраф у сумі 124 980,00грн.

Як зазначалось раніше, рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.08.2013 року у справі № 924/725/13 позов задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В силу п.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п.6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що після 31 грудня 2009року (строк до якого було укладено договір) жодна із сторін не направила іншій стороні повідомлення про припинення договору ( п. 27 Договору ), а відтак договір вважається продовжений на невизначений термін, що узгоджується з положеннями п.2 ст. 763 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 651 Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пп.3 ч.1. п.11 Договору, Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір або вимагати повернення обладнання повністю чи частково, незалежно від підстав та в порядку передбаченому даним Договором.

Позивач, відповідно до вищезазначених умов Договору, виявив намір в односторонньому порядку розірвати Договір та повернути все передане Відповідачу Обладнання, про що сповістив Відповідача цінним листом з описом вкладення (вих. № 117 від 23.11.2012 року, далі Лист), а також рекомендованим листом направив претензію від 23.01.2013 року про припинення договору оренди та відшкодування 1249880 грн. вартості неповернутого орендованого майна.

Вказана претензія була отримана Відповідачем 31.01.2013 р., про що свідчить дата вручення та підпис представника відповідача на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 15 Договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по Договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України та умов даного Договору.

Відповідно до п.17 Договору, Відповідач несе повну матеріальну відповідальність як за свої дії чи бездіяльність так і за дії чи бездіяльність суборендаря, внаслідок яких завдано шкоди обладнанню, не пов'язаного з його повсякденною роботою, а саме : його знищення, пошкодження, поломки, втрати, неповернення. У випадку настання таких обставин Відповідач (Орендар) відшкодовує заставну вартість обладнання.

Згідно ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 18 Договору, у випадку не повернення обладнання у строки визначені п. 10 Договору позивач має право вимагати від Орендаря відшкодування заставної вартості обладнання, крім того, Орендар сплачує штраф в розмірі 10% від заставної вартості неповернутого обладнання та додатково оплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% від заставної вартості обладнання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів погоджується з тим, що положення договору щодо відшкодування вартості неповернутого орендованого майна не суперечать чинному законодавству.

Факт отримання майна підтверджується актами приймання передачі №1 від 01.03.2010р. та №2 від 01.02.2010р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також п. 18 Договору, судом першої інстанції вірно зазначено, що юридичним наслідком невиконання Відповідачем зобов'язань, по своєчасному поверненню Обладнання, сторони визначили саме відшкодування Відповідачем Позивачу заставної вартості Обладнання, а також сплату Відповідачем штрафу у розмірі 10 % від заставної вартості такого Обладнання, та сплату пені в розмірі 1 % від заставної вартості Обладнання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Провівши перерахунок суми заборгованості та штрафних санкцій апеляційний суд погоджується з місцевим судом про правомірність їх нарахування.

Отже, вимоги позивача щодо сплати суми грошових коштів у розмірі 1374868 грн., з яких 1 249 880 грн., як відшкодування вартості обладнання та 124 980 грн. - штраф у розмірі 10% від вартості Обладнання є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і такими що відповідають положенням чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з тим, що доводи відповідача стосовно того, що договір оренди є неукладеним не можуть приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" №12 від 29 травня 2013року зазначено, що вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування.

Зі змісту договору оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-19/06/13 вбачається, що сторони в договорі погодили предмет договору - холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі, порядок його передачі, розмір і порядок сплати орендної плати, строки та порядок повернення орендованого майна.

Обумовлення кількісних та якісних характеристик орендованого в актах приймання - передачі майна чинним законодавством не заборонено. Тим більше, в самих актах зазначено, що вони є невід'ємною частинною договору №0-19/06/13.

Наявність зазначених актів свідчить про те, що позивачем свої зобов'язання стосовно передачі майна по договору виконані.

Твердження апелянта про те, що отримане майно було у зношеному стані суперечать актам №1 та №2 , в яких зазначено, що передане майно знаходиться у технічно справному стані.

Не здійснення проплат орендної плати по договору, на які посилається відповідач як на доказ відсутності намірів укладення договору не мають відношення до укладеності чи неукладеності договору, оскільки це стосується питання подальшого виконання сторонами зобов'язань за договором.

Таким чином, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав вважати договір №0-19/06/13 неукладеним.

Твердження апелянта стосовно того, що позивач ухилявся від ремонту наданого в оренду обладнання, а відтак вимога про його повернення в технічно справному стані є безпідставною, колегією суддів не береться до уваги, оскільки вимога про повернення обладнання не є предметом спору. При цьому судом до уваги приймається той факт, що з моменту отримання претензії (31.01.2013 р.) та до моменту подання позову (червень 2013 р.) відповідачем не вчинено жодних дій стосовно повернення орендованого обладнання.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С"КЕШ" № 17 від 21.08.2013 р. залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 13.08.2013 року у справі № 924/725/13 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мамченко Ю.А.