Постанова

від 13.08.2013 по справі 5002-15/3894-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 5002-15/3894-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонової І.В.,

суддів Градової О.Г.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Дубицька Алла Хачатурівна, довіреність №1 від 10.01.13 року, фірма "Кристал"(приватна);

відповідача: не з'явився, Глазівська сільська рада;

відповідача: не з'явився, виконавчий комітет Глазівської сільської ради;

відповідача: не з'явився, комунальне підприємство "Ленінське бюро технічної інвентаризації";

розглянувши апеляційну скаргу Глазівської сільської ради

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Іщенко І.А., суддів Медведчук О.Л., Лагутіної Н.М.) від 18 квітня 2013 року з урахуванням ухвали від 30.04.2013 року про виправлення описки у справі № 5002-15/3894-2012

за позовом фірми "Кристал"(приватна) (вокзальне шоссе, буд.40,Керч,Автономна Республіка Крим,98302)

до виконавчого комітету Глазівської сільської ради (вул. Караханяна, 21,Глазівка,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98220)

Глазівської сільської ради (вул. Караханяна, 21,Глазівка, Ленінський р-н,98220)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору комунальне підприємство "Ленінське бюро технічної інвентаризації" (вул. Фрунзе, 5,Леніне,98200)

про визнання недійсним рішень та свідоцтва

ВСТАНОВИВ :

Позивач - фірма „Кристал" (приватна) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Глазівської сільської ради та виконавчого комітету Глазівської сільської ради, у якій просив визнати недійсними рішення 15 сесії 6-го скликання Глазівської сільської ради від 11.05.2012 року про прийняття у комунальну власність територіальної громади насосної свердловини №2387, рішення Глазівської сільської ради №42 від 21.05.2012 року, свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС №942550 від 02.07.2012 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2013 року з урахуванням ухвали від 30.04.2013 року про виправлення описки позов задоволено.

Визнано недійсним рішення 15 сесії 6-ого скликання Глазівської сільської ради від 11.05.2012 року про прийняття у комунальну власність територіальної громади насосної свердловини №2387.

Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Глазівської сільської ради № 42 від 21.05.2012 року.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02.07.2012 року серії САС № 942550.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Глазівська сільська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2013 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

На думку заявника апеляційної скарги місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність у фірми „Кристал" (приватна) права власності на артезіанську свердловину №809-д (2387), на підставі чого прийняв необґрунтоване рішення про визнання недійсними рішення 15 сесії 6-го скликання Глазівської сільської ради від 11.05.2012 року про прийняття у комунальну власність територіальної громади насосної свердловини №2387, рішення Глазівської сільської ради №42 від 21.05.2012 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №942550 від 02.07.2012 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 травня 2013 року апеляційна скарга Глазівської сільської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2013 року повернута заявнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 10 липня 2013 року ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 травня 2013 року скасовано, справу направлено на розгляд до апеляційного господарського суду.

09 серпня 2013 року до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача - Глазівської сільської ради про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника у судове засідання призначене на 13 серпня 2013 року через зайнятість представника в засіданні господарського суду Автономної Республіки Крим.

У судове засідання також не з'явились представники відповідачів - виконавчого комітету Глазівської сільської ради та комунального підприємства "Ленінське бюро технічної інвентаризації", відомості щодо своєї неявки суду не надали.

Оскільки явка в судове засідання згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Глазівська сільська рада не надала суду доказів у підтвердження зайнятості представника в іншому судовому засіданні, а з урахуванням того, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін, що не з'явились.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що артезіанська свердловина №809-д розташована в Ленінському районі, с. Глазівка (на відстані 2 км від селища Глазівка) та 31 жовтня 1977 року зареєстрована в Державній водній інспекції Криму за реєстраційним №2382. Належність свердловини визначена за колгоспом ім. Калініна.

Як свідчать матеріали справи, буріння свердловини провадилось за проектом Керченської геологічної партії Міністерства геології УССР ударно-канатним способом та було розпочато 27.12.1965 року, а закінчено 05.01.1966. Глибина свердловини складає 115 м.

Відповідно до відомостей, що містяться в архівній довідці №1-8/07-27 від 03.01.2013 року, виданої Ленінською районною державною адміністрацією, рішенням загальних зборів уповноважених членів колгоспу від 19.02.1994 року (протокол №1), а також рішенням Ленінської районної ради та його виконавчим комітетом №114/1 від 17.05.1994 року колгосп ім. М.І.Калініна був перетворений у колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) ім. М.І.Калініна. На підставі Указу Президента України №1529/99 від 03.12.1999 року "Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрно-промислового сектору економіки" та на підставі протоколу загальних зборів КСП ім. М.І.Калініна №3 від 27.05.2000 року, а також розпорядження Ленінської районної державної адміністрації №329 від 29.05.2000 року на базі реформованого КСП ім. М.І.Калініна створено товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра", яке є правонаступником колишнього КСП ім. М.І.Калініна.

Рішенням 9-ої сесії 23-го скликання Глазівської сільської ради від 12.01.2000 року зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра", адресою якого є: с. Глазівка, вул.Марченко, 12а.

Згідно із доповненнями, внесеними до Статуту та установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра", зареєстрованими розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації від 29.05.2000 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра" є правонаступником прав та обов'язків КСП ім. Калініна.

08 січня 2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Деметра" (продавець) та приватною фірмою "Кристал" (покупець) укладено договір купівлі-продажу гідротехнічної споруди - артезіанської свердловини №809-д (2387), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує артезіанську скважину №809-Д (2387) з обладнанням для організації спецводокористування з метою здійснення власної виробничої діяльності.

Відповідно до платіжних доручень №109 від 29.05.2002 року, №62 від 21.03.2002 року приватною фірмою "Кристал" здійснено оплату за договором купівлі-продажу гідротехнічної споруди від 08.01.2002 року на загальну суму 5000,00 грн.

08 січня 2002 року за актом приймання-передачі товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра" передало приватній фірмі "Кристал" гідротехнічну споруду - артезіанську свердловину №809-д (2387).

29 квітня 2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Деметра" (продавець) та приватною фірмою "Кристал" (покупець) укладено договір купівлі-продажу гідротехнічної споруди, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує артезіанську скважину №2385 з обладнанням для організації спецводокористування з метою здійснення власної виробничої діяльності.

Відповідно до платіжних доручень № 132 від 31.05.2002 року, №233 від 05.09.2002 року, №245 від 23.09.2002 року, №229 від 30.09.2002 року, №11 від 22.01.2003 року приватною фірмою "Кристал" здійснено оплату за договором купівлі-продажу гідротехнічної споруди від 29.04.2002 року на загальну суму 7000,00 грн.

29 квітня 2002 року за актом приймання-передачі товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра" передало приватній фірмі "Кристал" гідротехнічну споруду - артезіанську свердловину №2385.

30 вересня 2008 року комунальним підприємством "Ленінське бюро технічної інвентаризації" складено технічний паспорт артезіанської свердловини №2387.

29 червня 2011 року приватна фірма "Кристал" звернулась до комунального підприємства "Ленінське бюро технічної інвентаризації" із заявою про реєстрацію права власності на артезіанські свердловини №2385, №809-д (2387) на підставі наявного у неї технічного паспорту.

06 липня 2011 року рішенням реєстратора комунального підприємства "Ленінське бюро технічної інвентаризації" приватній фірмі "Кристал" відмовлено у реєстрації права власності на артезіанські свердловини №2385, №809-д (2387) у зв'язку з відсутністю адреси місця розташування об'єктів реєстрації, відсутністю нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу від 08.01.2002 року та 29.04.2002 року, а також у зв'язку з тим, що діючим законодавством не передбачено реєстрації права власності на такий об'єкт нерухомості, як свердловина з обладнанням.

12 серпня 2011 року приватна фірма "Кристал" за вихідним №121 звернулась до Глазівської сільської ради із заявою про привласнення поштової адреси комплексу гідротехнічних споруд - артезіанським свердловинам №809-д (2387) та №2385, розташованим у селі Глазівка.

31 жовтня 2011 року листом №350/02-11 Глазівська сільська рада повідомила приватну фірму "Кристал" про відмову виконавчого комітету Глазівської сільської ради у присвоєнні адреси на комплекс гідротехнічних споруд - артезіанських свердловин.

Рішенням 15 сесії 6-ого скликання Глазівської сільської ради від 11.05.2012 року у власність територіальної громади Глазівської сільської ради прийнято насосну свердловину № 2387.

Рішенням виконавчого комітету Глазівської сільської ради № 41 від 21.05.2012 року насосній свердловині №2387 присвоєно поштову адресу: Автономна Республіка Крим, Ленінський район, вул. Шосейна, 16.

Рішенням виконавчого комітету Глазівської сільської ради №42 від 21.05.2012 року оформлено право комунальної власності на насосну свердловину №2387, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, Ленінський район, вул. Шосейна, 16, за територіальною громадою в особі Глазівської сільської ради.

02 липня 2012 року Глазівською сільською радою видано свідоцтво серії САС №942550 про право власності територіальної громади в особі Глазівської сільської ради на насосну свердловину № 2387 площею 34,2 кв.м.

Стверджуючи, що рішення 15 сесії 6-го скликання Глазівської сільської ради від 11.05.2012 року про прийняття у комунальну власність територіальної громади насосної свердловини №2387, рішення Глазівської сільської ради №42 від 21.05.2012 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС №942550 від 02.07.2012 року не відповідають вимогам діючого законодавства та порушують право власності позивача на артезіанську свердловину №2387, фірма „Кристал" (приватна) звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про визнання вказаних рішень Глазівської сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсними.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Глазівської сільської ради з огляду на наступне.

Статтею 128 Цивільного кодексу України РСР передбачалося, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з пунктом 2.9 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України №660/5 від 14.04.2009 року, одним з окремих об'єктів, щодо яких на сьогодні виникає найбільше питань, є свердловина. За Гірничим законом України свердловина - це циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами, а гірнича виробка, у свою чергу, це порожнина у гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід (стаття 1). При цьому, Водним та Земельним кодексами України використовуються словосполучення "будівництво свердловини" (стаття 110, стаття 150), що є побічною ознакою нерухомого майна, так як технічний стан свердловини - це конструкція їх вибоїв, герметичність та якість цементування обсадних колон, надійність та герметичність гирлового обладнання. Отже, така споруда, як, наприклад, артезіанська свердловина, є нерухомим майном, оскільки вона не може існувати без землі та має значення і цінність у її місцезнаходженні, а тому право власності на неї підлягає державній реєстрації. Однак слід ураховувати, що свердловина повинна мати основні конструктивні елементи (зокрема, технічний стан свердловини - конструкція її вибоїв, герметичність та якість цементування обсадних колон, надійність та герметичність гирлового обладнання - основа ефективного освоєння свердловини, довгої та безперебійної її експлуатації).

Пунктом 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року (яке діяло на дату прийняття Глазівською сільською радою оскаржуваних рішень від 11.05.2012 року, №42 від 21.05.2012 року та видачі свідоцтва серії САС №942550), на кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратором БТІ відкриваються відповідний розділ Реєстру прав та реєстраційна справа.

Згідно з пунктом 6.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року (яке діяло на дату прийняття Глазівською сільською радою оскаржуваних рішень від 11.05.2012 року, №42 від 21.05.2012 року та видачі свідоцтва серії САС №942550), реєстраційна справа включає документи, в яких містяться відомості про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, право власності на нього, інші речові права, а саме: заяви про державну реєстрацію прав; нотаріально засвідчені копії правовстановлювальних документів; копії документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва; копії рішень реєстратора БТІ про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав; копії рішень реєстратора БТІ про відмову в державній реєстрації прав; копії розділів Реєстру прав; інформацію про видані витяги та інформаційні довідки з Реєстру прав; дані технічної інвентаризації; анульовані правовстановлювальні документи у випадках, передбачених Положенням; копії документів, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав; інші документи, що отримані в результаті проведення державної реєстрації прав.

Матеріали справи не містять інвентарної справи насосної свердловини №2387, прийнятої у комунальну власність територіальної громади Глазівської сільської ради, а в жодному із оскаржуваних рішень не зазначено, що на момент прийняття у власність свердловини було проведено інвентаризацію об'єкта нерухомості, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, свідчить про порушення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 року.

Так, пунктами 1.2, 31. вказаної Інструкції передбачено, що технічна інвентаризація проводиться у таких випадках: перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту; перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва; перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію. Технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди.

Щодо посилань Глазівської сільської ради на наявність у неї права власності на артезіанську свердловину №2387 колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як на підставу виникнення права власності на свердловину Глазівська сільська рада посилається на протокол зборів уповноважених пайовиків колишнього КСП ім. Калініна від 22.01.2002 року, відповідно до якого за результатами зборів вирішено передати у користування Глазівської сільської ради водокачку в районі молочно-товарної ферми без права її продажу.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки вказані збори були проведенні пайовиками колишнього КСП ім.Калініна, то на момент складання протоколу вони не були членами колективного сільськогосподарського підприємства ім.Калініна в розумінні статті 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", відповідно до якої членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Отже, уповноважені пайовики колишнього КСП ім.Калініна станом на 22.01.2002 року

не мали права приймати будь-які рішення щодо майна колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна.

Крім того, статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Враховуючи положення вказаної правової норми, з урахуванням того, що протокол зборів уповноважених пайовиків колишнього КСП ім.Калініна від 22.01.2002 року не відноситься до правовстановлювальних документів, на підставі яких може виникнути право власності на нерухоме майно, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність у Глазівської сільської ради права власності на артезіанську свердловину №2387.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність права власності на спірну споруду - артезіанську свердловину №809-д (2387) у фірми „Кристал" (приватна), що виникло на підставі договору купівлі-продажу гідротехнічної споруди від 08.01.2002 року, укладеного між приватною фірмою "Кристал" та товариством з обмеженою відповідальністю "Деметра", яке є правонаступником колишнього КСП ім.Калініна, до якого перейшло також право власності на артезіанську свердловину №809-д (2387), що підтверджується Статутом та установчим договором товариства, архівною копією протоколу №3 від 27.05.2000 року загальноколгоспних зборів членів КСП ім.М.І.Калініна, паспортом на артезіанську свердловину №809-д (2387), виданим товариству з обмеженою відповідальністю "Деметра".

Як свідчать матеріали справи, вказаний договір купівлі-продажу гідротехнічної споруди від 08.01.2002 року є діючим і недійсним не визнавався.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відповідність договору купівлі-продажу діючому на той час законодавству, оскільки положення щодо обов'язкової державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна почали діяти тільки з 1 січня 2004 року, з дня набрання чинності Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 346 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Оскільки фірма „Кристал" (приватна) є добросовісним набувачем гідротехнічної споруди - артезіанської свердловини №809-д (2387), придбаної ним за оплатним договором, умови якого виконані сторонами договору у повному обсязі та матеріали справи не містять жодних доказів протилежного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що прийняття Глазівською сільською радою рішення від 11.05.2012 року про прийняття у комунальну власність територіальної громади насосної свердловини №2387, рішення №42 від 21.05.2012 року та видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №942550 від 02.07.2012 року є незаконним позбавленням позивача його права власності.

Відповідно до положень частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Положення статті 21 Цивільного кодексу України передбачають, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Аналіз положень діючого законодавства та обставини справи свідчать про правомірність визнання недійсними рішення від 11.05.2012 року про прийняття у комунальну власність територіальної громади Глазівської сільської ради насосної свердловини №2387, рішення №42 від 21.05.2012 року про оформлення права комунальної власності на насосну свердловину №2387 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №942550 від 02.07.2012 року, видане територіальній громаді в особі Глазівської сільської ради.

Наведене свідчить про відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відсутність підстав для скасування прийнятого у справі рішення.

Форму і зміст апеляційної скарги визначає стаття 94 Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною 3 вказаної правової норми передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормами статей 1, 3 Закону України „Про судовий збір" встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно з пунктом 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-061175/2011 від 25 серпня 2011 року, з урахуванням змін від 31.10.2011, розміри ставок судового збору (стаття 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору станом на 1 січня календарного року.

Відповідно до пункту 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року „Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Отже, оскільки Глазівською сільською радою оскаржується рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2013 року щодо трьох вимог немайнового характера, вона повинна була сплатити судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (573,50 грн.+ 573,50 грн. +573,50 грн.).

Проте заявником апеляційної скарги сплачено судовий збір у сумі 860,25 грн., що дає підстави для стягнення з Глазівської сільської ради недоплачений судовий збір у сумі 860,25 грн.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Глазівської сільської ради залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2013 року з урахуванням ухвали від 30.04.2013 року про виправлення описки у справі №5002-15/3894-2012 залишити без змін.

3.Стягнути з Глазівської сільської ради (вул. Караханяна, 21,Глазівка,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98220, ЄДРПОУ 04369038) в доход Державного бюджету України (код одержувача за ЄДРПОУ - 38022717, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок одержувача - 31216206782001, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір в сумі 860 грн. 25 коп. (вісімсот шістдесят гривень 25 коп.) за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2013 року.

4.Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя І.В. Антонова

Судді О.Г. Градова

Л.М. Заплава

Розсилка:

1. фірма "Кристал"(приватна) (вокзальне шоссе, буд.40,Керч,Автономна Республіка Крим,98302)

2. Виконавчий комітет Глазівської сільської ради (вул. Караханяна, 21,Глазівка,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98220)

3.Глазівська сільська рада (вул. Караханяна, 21,Глазівка, Ленінський р-н,98220)

4. Комунальне підприємство "Ленінське бюро технічної інвентаризації" (вул. Фрунзе, 5,Леніне,98200)