Постанова

від 14.08.2013 по справі 905/1556/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2013р. справа №905/1556/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенка В.М. за участю представників: від позивача:Гриневський В.В. за довіреністю б/н від 19.03.2013р. від відповідача:Снігаренко Н.Ю. за довіреністю №354-13 «Д» від 22.01.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2013р. (повний текст підписано 23.05.2013р.) у справі№905/1556/13-г (суддя Зекунов Е.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВТП «Донбуднафтопродукт», м. Макіївка, Донецька область до відповідачаПублічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область про визнання недійсним рішення комісії ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго», з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №12 від 22.01.2013р. відносно донарахування електроенергії, на загальну суму 32125,3грн. та зобов'язання провести перерахування електричної енергії за період з 15.09.2012р. по 09.10.2012р. за показниками з 15.08.2012р. по 15.09.2012р. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТП «Донбуднафтопродукт», м. Макіївка, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області, з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область, про визнання недійсним рішення комісії ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго», з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №12 від 22.01.2013р. відносно донарахування електроенергії, на загальну суму 32125,3грн. та зобов'язання провести перерахування електричної енергії за період з 15.09.2012р. по 09.10.2012р. за показниками з 15.08.2012р. по 15.09.2012р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2013р. (повний текст підписано 23.05.2013р.) у справі №905/1556/13-г позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним рішення комісії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про визначення ТОВ «ВТП «Донбаснафтопродукт» обсягу та вартості недорахованої електричної енергії, оформлене протоколом №12 від 22 січня 2013 року.

Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ТОВ «ВТП «Донбаснафтопродукт» витрати по сплаті судового збору у сумі 573,50грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що матеріалами справи доведено, що тимчасове порушення розрахункового обліку електричної енергії сталося не з вини позивача, в свою чергу, відповідачем не надано суду доказів того, що схема обліку електричної енергії позивача у попередньому розрахунковому періоді до порушення розрахункового обліку, тобто у період з 15.08.2012р. по 14.09.2012р. не працювала, або працювала з порушеннями, тому дії відповідача щодо нарахування позивачу спожитої електроенергії за період з 15.09.2012р. по 09.10.2012р. за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії, наступного після відновлення розрахункового обліку періоду, визначеному з 15.10.2012р. по 14.11.2012р., без згоди позивача суперечать положенням п.6.20 Правил постачання електричної енергії, отже є неправомірними.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання провести перерахування електричної енергії за період з 15.09.2012р. по 09.10.2012р. за показниками з 15.08.2012р. по 15.09.2012р., суд першої інстанції посилався на те, що умовами договору №2424 від 21.06.2011р., будь-яким законом чи іншими нормативно-правовими актами, приписами статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України не передбачений такий спосіб захисту порушеного права, як зобов'язання сторони за договором провести перерахування електричної енергії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2013р. у справі №905/1556/13-г в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення комісії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» щодо нарахування позивачу обсягу та вартості недоврахованої електроенергії, оформлене протоколом №12 від 22.01.2013р. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. На його думку, судом першої інстанції неправильно застосовано положення п.6.20 Правил постачання електричної енергії. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №905/1556/13-г-г, призначено розгляд скарги на 24.07.2013р., явку сторін не визнано обов'язковою. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення 11.06.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що він не отримував копії апеляційної скарги у даній справі, тому просить апеляційну скаргу повернути скаржнику.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. продовжено строк розгляду справи до 21.08.2013р., відкладено судовий розгляд з метою надання позивачу додаткових часу та можливості скористатись правом на судовий захист, зокрема, ознайомитись з апеляційною скаргою відповідача та підгодовувати свої заперечення на неї.

Представник скаржника у судовому засіданні пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення комісії ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго», з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №12 від 22.01.2013р. відносно донарахування електроенергії, на загальну суму 32125,3грн.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

21 червня 2011 року між відповідачем (постачальник) та позивачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №2424 від 21.06.2011р., за умовами якого постачальник постачає споживачу електричну енергію із загальною приєднаною потужністю 400,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику її вартість на умовах цього договору.

Сторони зобов'язалися керуватися діючими Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р.

З матеріалів справи та положень п.9.5. договору вбачається, що договір у спірний період, тобто на момент здійснення спірної перевірки, діяв.

У пункті 4.2.3. договору визначено, що споживач сплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з Методикою, затвердженою НКРЕ) у разі таких дій споживач: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття та порушення пломб на засобах обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до вимог п.4.2.3. договору якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або є наслідком дії обставин непереборної сили (п.4.2.4. договору).

Додатком №3 до договору сторони включили в договір об'єкт позивача - Базу ТП781/ АПС 56, що знаходиться по вул. Терикона, б.1, м. Макіївка з приєднаною потужністю 400,0 кВт

Згідно додатку №5 до договору розрахунковим вважається період з 00-00 год. 15 числа попереднього місяця до 24-00 год 14 числа поточного місяця.

Додатком №8 до договору сторонами встановлені договірні величини споживання електричної енергії на 2011 рік, за умовами якого у період з червня по грудень 2011 року споживачу встановлено споживання у кількості 23,52 тис. кВт/год щомісячно.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2012р. позивачем було встановлено несправність електролічильника, про що повідомлено відповідача заявою від 03.10.2012р.

09 жовтня 2012 року працівниками відповідача на об'єкті позивача - Базі ТП781/ АПС 56, що знаходиться по вул. Терикона, б.1, м. Макіївка, в присутності представника позивача був здійснений огляд схеми обліку електричної енергії, електромереж та електроприладів та складено акт №001710 про порушення п.6.40 ПКЕЕ. У докладному описі порушення зазначено про пошкодження розрахункового засобу обліку електричної енергії. При огляді засобу обліку електричної енергії встановлено, що на лічильнику відсутня індикація.

Пунктом 9 цього акту зазначено, що відповідачем знятий лічильник електроенергії №01100813 типу «Меркурій 230», укладений у пакет, пакет опломбований пломбою.

Акт перевірки підписано представниками постачальника та представником споживача без зауважень.

В цей же день відповідачем було складено акт №0067123 технічної перевірки розрахункових засобів урахування до 1 кВ, акт №039855 про опломбування та здачу пломб на зберігання, акт-наряд №014386 на заміну лічильника електричної енергії, акт №304361 про перевірку усунення порушень ПКЕЕ.

20 грудня 2012 року відповідачем було проведено експертизу лічильника електроенергії №01100813. В результаті перевірки виявлено, що у лічильника відсутня індикація, облік електроенергії не відбувається, зняти покази та метрологічні характеристики неможливо. Згідно висновків експертизи порушень ПКЕЕ з боку споживача не виявлено, лічильник електроенергії №01100813 визнано непридатним для експлуатації (акт №9197).

На підставі акта про порушення №001710, рішенням комісії відповідача з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 22.01.2013р., що оформлене протоколом засідання комісії №12 вирішено здійснити нарахування по п.6.20 ПКЕЕ за період з 15.09.2012р. по 09.10.2012р. за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії, наступного після відновлення розрахункового обліку періоду, визначеному з 15.10.2012р. по 14.11.2012р.

З урахуванням зазначеного, позивачу донараховано обсяг та вартість недоврахованої електроенергії: активної електроенергії в обсязі 27471 кВт/год на суму 31208,16грн.; реактивної електроенергії в обсязі 24087 кВАр./год на суму 917,14грн.

Згідно протоколу, у засіданні комісії приймав участь представник споживача, який з висновками комісії не погодився, про що зробив відповідний запис в протоколі від 22.01.2013р.

30 січня 2013 року позивач звернувся до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» із заявою про перегляд рішення комісії від 22.01.2013р., оформленого протоколом №12.

Листом від 04.02.2013р. відповідач повідомив позивача про необхідність оплатити рахунок вартості недоврахованої електроенергії згідно п.6.43 ПКЕЕ протягом 30 днів.

20 березня 2013 року відбулось засідання центральної комісії з розгляду актів про порушення Правил, оформленого протоколом №642, на якому було розглянуто акт про порушення ПКЕЕ від 09.10.2012р. №001710.

За результатами засідання центральної комісії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» протокол засідання комісії РЕС №12 від 22.01.2013р. залишено без змін.

Не погодившись із рішенням відповідача, щодо донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії, позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання недійсними рішення комісії енергопостачальника про визначення обсягу та вартості недорахованої електричної енергії, оформленого протоколом №12 від 22.01.2013р. по розгляду актів про порушення.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996р. №28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996р. за № 417/1442.

В протоколі №12 від 22.01.2013р. зазначено, що нарахування по акту №001710 від 09.10.2012р. необхідно провести у відповідності з п.6.20 Правил за період з 15.09.2012р. по 09.10.2012р. за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії, наступного після відновлення розрахункового обліку періоду, визначеному з 15.10.2012р. по 14.11.2012р.

Згідно до пункту 6.20 ПКЕЕ у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку).

За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку.

Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.

У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

За умовами договору та додатків до нього, сторонами були встановлені договірні величини споживання електричної енергії у січні - вересні 2012 року 23520 кВт\ч на місяць.

Згідно актів приймання-передавання товарної продукції (електроенергії), складених та підписаних представниками споживача та постачальника, позивачем отримано, зокрема: у липні 2012р. - активної електроенергії - 18822 кВт/год, реактивної електроенергії -39595 кВАр/год; у серпні 2012р. - активної електроенергії - 20850 кВт/год, реактивної електроенергії -42212 кВАр/год; у вересні 2012р. - активної електроенергії - 23350 кВт/год, реактивної електроенергії -44369 кВАр/год; у жовтні 2012р. - активної електроенергії - 23350 кВт/год, реактивної електроенергії - 43710 кВАр/год.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 24.10.2012р. позивач просив відповідача збільшити договірну величину споживання електричної енергії у листопаді 2012 року на 35000 кВт/год, та заявою від 28.11.2012р. просив відповідача збільшити договірну величину споживання електричної енергії у грудні 2012 року на 38000 кВт/год.

Згідно актів приймання-передавання товарної продукції (електроенергії), складених та підписаних представниками споживача та постачальника, позивачем отримано, зокрема: у листопаді 2012р. - активної електроенергії - 56863 кВт/год, реактивної електроенергії - 74247 кВАр/год; у грудні 2012р. - активної електроенергії - 60701 кВт/год, реактивної електроенергії - 73014 кВАр/год.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В підтвердження обґрунтованості підвищення об'ємів споживання позивачем електричної енергії у листопаді - грудні 2012 року позивач посилався на договір поставки металевих конструкцій №0256П від 10.01.2012р., укладений між ТОВ «ВТП «Донбуднафтопродукт» та ТОВ «Укрспецсервіс», згідно якого позивач зобов'язувався поставляти зазначені конструкції в об'ємах, узгоджених в специфікаціях до цього договору.

Відповідно до специфікацій до вищевказаного договору ТОВ «Укрспецсервіс» замовляє продукцію, яку протягом тридцяти днів з моменту підписання специфікацій позивач повинен виконати.

Згідно наявних специфікацій, за період з січня 2012р. по вересень 2012р., щомісячно позивачем було проведено виготовлення будівельних металевих конструкцій на суму, що не перевищує 120 тисяч гривень. Протягом цього часу позивач не звертався до відповідача із заявами про збільшення договірних величин споживання електричної енергії.

У листопаді за специфікацією №10 від 17.10.2012р. позивачем виготовлено продукції на 265835грн., тобто з двократним перевищенням загальновстановленого об'єму в 120 тисяч грн., у зв'язку з чим було придбано додаткова кількість електричної енергії до 58520 кВт.

Так само у грудні 2012 року за специфікацією №11 від 14.11.2012р. виготовлено продукції на 304100грн. та придбано додаткову кількість електричної енергії у розмірі 61520 кВт.

В січні 2013 року продукції було замовлено відповідно до специфікації №12 від 20.12.2012р. у межах середньорічного об'єму на суму 106510грн., енергії придбано у розмірі 23520 кВт.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджена чітка залежність об'ємів продукції та об'єму електроенергії, яку використовує позивач.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що після відновлення розрахункового обліку, згідно актів приймання-передавання товарної продукції позивачем отримано: у січні 2013р. - активної електроенергії - 7027 кВт/год, реактивної електроенергії - 23043 кВАр/год; у лютому 2013р. - активної електроенергії - 3845 кВт/год, реактивної електроенергії - 18959 кВАр/год; у березні 2013р. - активної електроенергії - 8108 кВт/год, реактивної електроенергії - 23090 кВАр/год

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи відповідача про приховування позивачем фактичних обсягів споживання електроенергії, відсутність підстав підвищення споживання позивачем обсягів електроенергії у листопаді - грудні 2012 року та підвищення споживання електроенергії після відновлення розрахункового обліку в наступні періоди, які стали підставою для визначення середньодобового обсягу споживання електроенергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії, наступного після відновлення розрахункового обліку періоду - спростовуються матеріалами справи.

Крім того, обраний відповідачем порядок нарахування за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії саме наступного після відновлення порушеного обліку періоду неправомірний, оскільки згідно пункту 6.20 Правил нарахування обсягу електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку саме з врахуванням середньодобового обсягу споживання електричної енергії наступного після відновлення розрахункового обліку періоду можливо лише за згодою споживача. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач такої згоди відповідачу не давав.

Згідно пояснень представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, у разі недосягнення згоди сторонами в частині визначення періоду за який має бути визначено середньодобовий обсяг, сторони мають взяти до уваги, що пріоритет має бути наданий періоду, коли схема обліку електричної енергії працювала правильно.

Відповідачем не надано суду доказів того, що схема обліку електричної енергії позивача у попередньому розрахунковому періоді до порушення розрахункового обліку, тобто у період з 15.08.2012р. по 14.09.2012р. не працювала, або працювала з порушеннями.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про скасування рішення засідання комісії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №12 від 22.01.2013р. обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Способи захисту прав та законних інтересів визначені в ст.16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, перелік яких не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.2 ст.16 ЦК України).

Разом з тим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950р., відповідно до яких, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст.8, 9 Конституції), а обмеження матеріального права суперечить цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, але є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.05.2012р. у справі №6-20цс11, яку було прийнято за результатами перегляду з підстав неоднакового застосування судами положень чинного законодавства, а саме ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Конституційний Суд України у Рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. визначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави /абзац 3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення/.

Отже, судова колегія звертає увагу на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У даному випадку захист майнового права відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій, а саме провести перерахування електричної енергії за період з 15.09.2012р. по 09.10.2012р. за показниками з 15.08.2012р. по 15.09.2012р. Позивач заявивши таку вимогу не визначив механізм примусового виконання рішення суду у разі задоволення його вимог. При цьому, законодавчо механізм примусового спонукання боржника до виконання вказаних дій також не визначено.

В свою чергу, оскільки судовим рішенням у даній справі визнано недійсним рішення комісії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про визначення ТОВ «ВТП «Донбаснафтопродукт» обсягу та вартості недорахованої електричної енергії, оформлене протоколом №12 від 22 січня 2013 року, у відповідача відсутні правові підстави для стягнення з позивача, у тому числі примусового, спожитої електроенергії за період з 15.09.2012р. по 09.10.2012р. за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії, наступного після відновлення розрахункового обліку періоду, визначеному з 15.10.2012р. по 14.11.2012р. Тому, є цілком обґрунтованим висновок, що відповідач самостійно без примусу держави здійснити розрахунок електроенергії в порядку, встановленому в п.6.20 ПКЕЕ.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, не призведе до відновлення вказаного права у разі задоволення позову. В зв'язку з зазначеним судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про неправильно обраний позивачем спосіб захисту права в частині позовних вимог про зобов'язання провести перерахування електричної енергії за період з 15.09.2012р. по 09.10.2012р. за показниками з 15.08.2012р. по 15.09.2012р.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.4, 7 Закону України «Про судовий збір», ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги підлягають віднесенню на скаржника у сумі 573,50грн, судовий збір у розмірі 286,75грн. підлягає поверненню ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» як надмірно сплачений.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2013р. (повний текст підписано 23.05.2013р.) у справі №905/1556/13-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2013р. (повний текст підписано 23.05.2013р.) у справі №905/1556/13-г - залишити без змін.

Повернути з державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька обл., м. Горлівка, пр. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268) надмірно сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 286,75грн., про що винести відповідну ухвалу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу (83087, м. Донецьк, вул. Калініна, 51); 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС