Постанова

від 15.08.2013 по справі 913/668/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Справа № 913/668/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача, відповідача: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуЛуганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.06.13 у справі№913/668/13-г за позовомЛуганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Підприємства "Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів" Луганської обласної громадської організації "Асоціація інвалідів з числа інтелігенції Луганської області "Лебедія" простягнення 132194,64 грн.

Луганське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом (з урахуванням змін) про стягнення з Підприємства "Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів" Луганської обласної громадської організації "Асоціація інвалідів з числа інтелігенції Луганської області "Лебедія" 132194,64 грн. боргу з урахуванням індексації. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань за договором про надання фінансової допомоги на безповоротній основі №3 від 28.10.09 в частині створення 7 робочих місць для інвалідів та збереження існуючих робочих місць. Відтак, позивач вважав підставним повернення відповідачем спірної суми фінансової допомоги.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.04.13 (суддя Лісовицький Є.А.) в позові відмовлено. Господарський суд виходив з недоведеності матеріалами справи факту нецільового використання відповідачем спірних коштів, як підстави для повернення фінансової допомоги. Суд установив факт належного виконання відповідачем умов спірного договору. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 726, 729, 730 Цивільного кодексу України, статей 18, 18 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.13 (судді: Чернота Л.Ф., Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Луганське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, яке просить судові рішення у справі скасувати та задовольнити позов. Скаржник вважає, що судами були порушені приписи статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, пункт 4.4.4 Інструкції з надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 06.09.10 №270. Фонд наголошує на порушенні відповідачем пунктів 4.2.5, 4.2.6 договору та, відповідно, наявності підстав для повернення спірної суми фінансової допомоги.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.10.09 між Луганським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів (відділенням Фонду) та Підприємством "Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів" Луганської обласної громадської організації "Асоціація інвалідів з числа інтелігенції Луганської області "Лебедія" (одержувачем) був укладений договір №3 про надання фінансової допомоги на безповоротній основі. За умовами цього договору відділення Фонду надає одержувачу 795700 грн. фінансової допомоги на безповоротній основі, а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням на умовах цього договору. Метою фінансової допомоги згідно з пунктом 2.1 договору є створення 7 робочих місць для працевлаштування інвалідів на умовах постійної роботи відповідно до кошторису витрат. Відповідно до пунктів 4.2.4, 4.2.5, 4.2.6 договору одержувач зобов'язаний створити, визначену кошторисом витрат на створення робочих місць, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, які відповідають вимогам охорони праці, працевлаштувати на них інвалідів в строки згідно з графіком працевлаштування інвалідів. Забезпечити збереження існуючих робочих місць для інвалідів протягом дії договору та ще упродовж трьох років після закінчення дії договору. У разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання одержувачем умов цього договору відділення Фонду має право в односторонньому порядку розірвати договір з поверненням одержувачем суми отриманої фінансової допомоги у повному обсязі з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари. Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачеві 795700 грн. фінансової допомоги. Установили суди і те, що відповідач ці кошти використав за призначенням, створив робочі місця у кількості, визначеній договором, та працевлаштував на них інвалідів. Спірний договір не розірвано. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Підприємства "Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів" Луганської обласної громадської організації "Асоціація інвалідів з числа інтелігенції Луганської області "Лебедія" 132194,64 грн. фінансової допомоги з урахуванням індексації. Як на підставу позву позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язань за договором про надання фінансової допомоги на безповоротній основі №3 від 28.10.09 щодо створення 7 робочих місць для інвалідів. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда (стаття 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"). Фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності інвалідів та дітей-інвалідів здійснюється, зокрема, за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів (стаття 10 названого Закону). Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено використання Фондом соціального захисту інвалідів коштів, які надійшли у вигляді адміністративно-господарських санкцій, що сплачуються підприємствами, установами організаціями до відповідних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, для надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них інвалідів та на технічне переоснащення виробництва підприємств, організацій громадських організацій інвалідів з метою створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них інвалідів. У разі нецільового використання фінансової допомоги, позики або їх частин підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, або створення ними робочих місць для працевлаштування інвалідів у меншій кількості, ніж передбачалось умовами надання позики чи поворотної фінансової допомоги, відповідна сума цих коштів, проіндексована з урахуванням рівня інфляції, підлягає поверненню до державного бюджету. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 №70 затверджено Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету. Так, згідно з пунктом 2 цього Порядку суми, що надійшли до Фонду використовуються, зокрема, на надання фінансової допомоги на поворотній та безповоротній основі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів для технічного оснащення діючих робочих місць для працевлаштування інвалідів, технічного переоснащення виробництва з метою створення додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку (у редакції на час укладення договору) фінансова допомога та цільова позика мають цільове спрямування та використовуються на умовах, визначених відповідним договором. При цьому, нецільовим використанням фінансової допомоги є спрямування коштів на придбання товарів, робіт та послуг, що не передбачені умовами договору про надання фінансової позики. У разі нецільового використання роботодавцями фінансової допомоги або її частини чи створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у меншій кількості, ніж передбачено умовами договору про надання позики, відповідна сума підлягає поверненню до державного бюджету на підставі рішення Фонду соціального захисту інвалідів та Комісії (у межах її повноважень). У розумінні приписів наведених норм повернення сум безповоротної фінансової допомоги до державного бюджету здійснюється у випадках, передбачених законодавчими актами, а також на умовах, визначених укладеним договором. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, господарські суди установили, що відповідач використав фінансову допомогу за цільовим призначенням, а саме, на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Установлено судами і те, з підтвердженням матеріалами справи, що відповідач належним чином виконав умови договору про надання фінансової допомоги на безповоротній основі №3 від 28.10.09; створив 7 робочих місць для працевлаштування інвалідів на умовах постійної роботи та працевлаштував на них інвалідів, як то передбачено договором. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Враховуючи установлений судами факт цільового використання спірної суми фінансової допомоги та належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, колегія суддів погоджується з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги спростовуються обставинами установленими судами та ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, яка за приписами статі 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами суду касаційної скарги. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.13 у справі №913/668/13-г залишити без змін.

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Дроботова