Ухвала

від 01.08.2013 по справі 801/1069/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1069/13-а

01.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Гоголевої І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Судак"- Кройтор Іван Васильович, довіреність № 426/10 від 02.07.13

представник відповідача, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 801/1069/13-а за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 15.04.13

за позовом Державного підприємства "Судак" (вул. Алуштинська,15,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Судак" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби та просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001552201 від 05.12.2012 про донарахування грошового зобов'язання в сумі 95047,76 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.04.13 у справі № 801/1069/13-а позовні вимоги Державного підприємства "Судак" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0001552201 від 05.12.2012 р. в частині донарахування Державному підприємству "Судак" податку на додану вартість в сумі 69136,21 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17284,05 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що з 08.11.2012 по 15.11.2012 Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні позивачем фінансово-господарських операцій з певним переліком контрагентів, зокрема, ПП "Ротонда-Торг", ПП "Скіпер", ТОВ "Кримбудіндустрія", за результатом якої був складений акт № 1736/22-01/00412820 від 15.11.2012 (т. 1 а. с. 12-45).

В зазначеному акті відповідачем був, серед іншого, зроблений висновок, що Державним підприємством "Судак" був завищений податковий кредит у сумі 76038,21 грн., в тому числі за загальною декларацією з ПДВ у сумі 27244,88 грн. (за серпень 2009 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, грудень 2011 року), за скороченою податковою декларацією з ПДВ у сумі 48793,33 грн. (за листопад 2009 року, грудень 2009 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, жовтень 2010 року).

На обґрунтування вищевказаного твердження щодо завищення податкового кредиту податковий інспектор відповідача посилається на висновки Управління податкового моніторингу ДПС в АР Крим № 425/07-31 від 02.04.2012, № 440/07-31 від 02.04.2012, № 436/07-31 від 02.04.2012, відповідно до яких наявні ознаки фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Кримбудіндустрія", ПП "Ротонда торг", ПП "Скипер". Вказані висновки, в свою чергу, були зроблені на підставі аналізу матеріалів кримінальної справи №69-0146, порушеної відносно директора ТОВ "Союз КДС" за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ БВП "Строітель-плюс" та кола фізичних осіб за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП "Ротонда Торг".

Враховуючи вказані висновки, на думку відповідача, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням), тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Зазначене, за твердженням відповідача, свідчать про укладення договорів позивачем з ТОВ "Кримбудіндустрія", ПП "Ротонда торг", ПП "Скипер" без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з цим, податковий орган вважає, що документи, отримані позивачем від вказаних контрагентів, не мають статус первинних та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Виходячи із наведених тверджень, відповідач вважає, що Державним підприємством "Судак" було порушено п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, наслідком чого стало завищення податкового кредиту на загальну суму 76038,21 грн.

На підставі вищевказаних висновків, викладених в акті перевірки № 1736/22-01/00412820 від 15.11.2012 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001552201 від 05.12.2012 про донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 95047,76 грн., з яких 76038,21 грн. - основний платіж, 19009,55 грн. - штрафні санкції.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0001552201 від 05.12.2012 р. підлягає скасуванню в частині донарахування Державному підприємству "Судак" податку на додану вартість в сумі 69136,21 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17284,05 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.10.2008 р. між ТОВ "Кримбудіндустрія" (Виконавець) та ДП "Судак" (Замовник) був укладений договір №236, за умовами якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: технічне діагностування, технічне освідування котлів типу ДКВР-4/13, ДКВР-2,5/13 и Е-1/9 у кількості двох одиниць.

Вартість вищезазначених робіт визначена відповідно до п. 2.1 договору від 06.10.2008 кошторисом № 7/10-КЕ на суму 9409,34 грн. (т. 1 а.с.67) та кошторисом № 6/10-КЕ на суму 5078,22 грн. (т. 1 а.с. 68).

На підставі вказаного договору ТОВ "Кримбудіндустрія" були виконані відповідні роботи на загальну суму 7243,78 грн., про що свідчить акт (т. 1, а. с. 71). Вартість виконаних робіт була оплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою.

За фактом виконання робіт з технічного діагностування, технічного освідчення котлів ТОВ "Кримбудіндустрія" було виписано податкову накладну № 568 від 13.10.2008 на суму 7243,78 грн., в тому числі ПДВ 1207,30 грн.

Сума ПДВ за цією податковою накладною була включена позивачем до складу податкового кредиту серпня 2009 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації.

Також між позивачем та ПП "Ротонда Торг" було укладено договір купівлі-продажу № 193 від 01.08.2011, відповідно до якого Державне підприємство "Судак" придбавало у власність плиту дорожню та залізобетонні кілки.

На виконання цього договору ПП "Ротонда Торг" був поставлений позивачеві товар - плита дорожня на загальну суму 14959,20 грн., у тому числі ПДВ 2493,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-1620 від 29.08.2011 р. Вартість товару була оплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

На суму поставки ПП "Ротонда Торг" була виписана податкова накладна №260 від 29.08.2011 р., сума ПДВ за якою була віднесена позивачем до складу податкового кредиту вересня 2011 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ.

12.09.2011 р. ПП "Ротонда Торг" за видатковою накладною №РН-1881 від 12.09.2011 р. був поставлений товар - кілки залізобетонні виноградні на загальну суму 99854,26 грн., у том числі ПДВ 16642,38 грн.

Кілки перевозилися транспортом ПП "Ротонда Торг", у зв'язку з чим надання транспортних послуг було оформлено актом від 12.09.2011 р. на суму 20412,00 грн., у тому числі ПДВ 3402,00 грн.

Вартість товару та транспортних послуг відповідно до банківських виписок оплачена позивачем в повному обсязі.

За фактом поставки товару та надання послуг ПП "Ротонда Торг" були виписані податкові накладні №87 та №88 від 12.09.2011 р., суми ПДВ за якими в загальному розмірі 20044,38 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту вересня 2011 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за цей звітний період.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивачем також придбавався у ПП "Ротонда Торг" товар поза укладеним договором №193 від 01.08.2011 р.: за видатковою накладною №1603 від 24.11.2009 р. - мазут на суму 36360,00 грн., у тому числі ПВ 6060,00 грн.; сума ПДВ за податковою накладною №1603 від 24.11.2009 р. віднесена до складу податкового кредиту листопада 2009 р.; за видатковою накладною №1657 від 03.12.2009 р. - кілки залізобетонні на суму 84000 грн., у тому числі ПВ 14000,00 грн.; сума ПДВ за податковою накладною №1657 від 03.12.2009 р. віднесена до складу податкового кредиту грудня 2009 р.; за видатковою накладною №1666 від 07.12.2009 р. - кілки залізобетонні на суму 14700,00 грн., у тому числі ПВ 2450,00 грн.; сума ПДВ за податковою накладною №1666 від 07.12.2009 р. віднесена до складу податкового кредиту грудня 2009 р.; за видатковою накладною №366 від 23.02.2010 р. - кілки залізобетонні на суму 48300,00 грн., у тому числі ПВ 8050,00 грн.; сума ПДВ за податковою накладною №366 від 23.02.2010 р. віднесена до складу податкового кредиту лютого 2010 р.; за видатковою накладною №503 від 04.03.2010 р. - кілки залізобетонні на суму 50400,00 грн., у тому числі ПВ 8400,00 грн.; сума ПДВ за податковою накладною №503 від 04.03.2010 р. віднесена до складу податкового кредиту березня 2010 р.; за видатковою накладною №3138 від 21.10.2010 р. - пристрій навісний гідравлічний на суму 59000,00 грн., у тому числі ПВ 9833,33 грн.; сума ПДВ за податковою накладною №3138 від 21.10.2010 р. віднесена до складу податкового кредиту жовтня 2010 р.

Факт оплати вищевказаних товарів підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В силу вимог пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні вимоги до формування податкового кредиту викладені в положеннях Податкового кодексу України.

Виписані контрагентами позивача податкові накладні є належним чином оформленими, містять всі необхідні реквізити, а тому є підставою для формування на підставі них податкового кредиту.

Відносно тверджень апелянта на фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає, що для формування податкового кредиту по ПДВ платник повинен підтвердити належними та достовірними документами факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях та пред'явити оформлені належним чином податкові накладні, складені постачальником з урахуванням сум податку на додану вартість.

Усі здійснювані платником господарські операції мають опосередковуватися складенням первинних документів, що відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судова колегія зазначає, що рух активів, господарська мета при вчиненні позивачем вищевказаних правочинів з ТОВ "Кримбудіндустрія" та ПП "Ротонда торг" та їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Окрім того, відносно доводів апелянта, щодо нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.04.13 у справі № 801/1069/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 серпня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна