Рішення

від 12.08.2013 по справі 906/980/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" серпня 2013 р. Справа № 906/980/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Федишин В.Б. - директор; Ковальчук С.О. - ордер № 26401 від 18.04.13р.

від відповідача: Товянський В.С. - дов. від 29.07.13р; Черниш О.М. - дов. від 29.07.2013р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-комфорт" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО Україна" (м.Житомир)

про стягнення 16703,62 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 16703,62 грн., з яких: 15391,50 грн. - борг за договором на виконання робіт № 58/25 від 25.09.2012 р., 1312,12 грн. - пеня.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 12.08.2013 р. (а.с.79-83).

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 26.07.2013 р. (а.с.39-41).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2012 р. ТОВ "Елефан-Комфорт" (виконавець, далі - позивач) та ТОВ "Фіто Україна" (замовник, далі - відповідач) уклали договір на виконання робіт № 58/25 (а.с.14).

За вказаним договором відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання по влаштуванню системи припливно-витяжної вентиляції у приміщенні відповідача, що знаходиться за адресою: м.Житомир вул.Ватутіна, 188 з використанням матеріалів, деталей, запчастин, комплектуючих, конструкцій, обладнання позивача, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу та використані матеріали згідно рахунку позивача (п.1.1.).

Згідно пунктів 2.1.-2.2. договору сторони погодили наступне.

Ціна на роботи по влаштуванню системи припливно-витяжної вентиляції у приміщенні відповідача з урахуванням ПДВ складає: 50783,00 грн.

Терміни оплати: до початку виконання робіт відповідач сплачує позивачу передоплату в розмірі 30000,00 грн. для закупівлі обладнання. Кінцеві розрахунки в сумі 20783,00 грн. здійснюються відповідачем на підставі акту прийому - передачі виконаних робіт, наданого йому позивачем, протягом трьох днів з моменту його підписання.

08.10.2012 р. від відповідача на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 25391,50 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.29).

Згідно акту за грудень 2012 р. позивач виконав, а відповідач прийняв роботи згідно договору № 58/25 від 25.09.2012 р. на загальну суму 50783,00 грн. (а.с.15-17).

05.02.2013 р. відповідач перерахував на користь позивача 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.28).

Оскільки відповідач роботи по влаштуванню системи припливно-витяжної вентиляції оплатив не в повному обсязі, за ним у позивача рахується заборгованість в розмірі 15391,50 грн. (50783,00 грн. - 25391,50 грн. - 10000,00 грн.).

Як вбачається із довідки позивача № 40 від 12.08.2013 р., на день судового засідання сума боргу відповідача не змінилась (а.с.78).

27.03.2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 15 від 26.03.2013 р. про сплату 15391,50 грн. боргу за договором підряду, яка була отримана відповідачем 29.03.2013 р., проте, залишена ним без відповіді та без задоволення (а.с.30-31).

Відповідно до п.6.2. договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Посилаючись на даний пункт договору, позивач нарахував на суму боргу відповідача пеню в розмірі 1312,12 грн. Розрахунок наведено у позовній заяві.

Відповідач стверджує, що підрядні роботи, залишкову вартість яких просить стягнути позивач, виконані із значними відхиленнями від норм, про що свідчить акт обстеження № 1-2111-08 від 17.04.2013 р. (а.с.71). При цьому, відповідач вказує, що 31.12.2012 р. акт приймання будівельних робіт було дійсно підписано без зауважень, підтвердив, що роботи оплачено частково, у вказаному позивачем в позовній заяві, обсязі.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( ст.530 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, порушивши своє договірне зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, допустив заборгованість перед позивачем в розмірі 15391,50 грн., що залишається несплаченою на день прийняття рішення у справі.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається із позовної заяви, позивач здійснює нарахування пені в два періоди:

- з 04.01.2013 р. по 05.02.2013 р. (по день сплати відповідачем 10000,00 грн.) на суму 25391,50 грн.;

- з 06.02.2013 р. по 08.07.2013 р. на суму 15391,50 грн.

Перевіривши порядок нарахування пені, суд дійшов до висновку, що він здійснений невірно з огляду на таке.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили сплату 30000,00 грн. передоплати.

Проте, відповідачем було перераховано в якості попередньої оплати лише 25391,50 грн. Позивач, в свою чергу, без зауважень та заперечень приступив до виконання та виконав підрядні роботи.

Отже, своїми діями сторони змінили умову щодо передоплати, фактично встановивши її в розмірі 25391,50 грн.

Порядок сплати різниці суми передоплати 4608,50 грн. (30000,00 грн. - 25391,50 грн.) залишився не погоджений сторонами, тому підлягає врегулюванню відповідно до положень ч.2 ст.530 ЦК України - у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, тобто по 05.04.2013 р.

За таких обставин 04.01.2013 р. у відповідача виникло зобов'язання лише щодо сплати 20783,00 грн. погодженого сторонами кінцевого розрахунку.

Крім того, при нарахуванні пені позивачем не враховано положення ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки розрахунок пені проводиться починаючи з 04.01.2013 р., то нарахування припиняється 04.07.2013 р., в той час, як позивач безпідставно продовжує нарахування пені по 08.07.2013 р.

Поряд з цим, при здійсненні розрахунку позивачем не враховано, що з 10.06.2013 р. облікова ставка НБУ становить 7,0%, застосувавши за весь період ставку 7,5%.

Отже, пеню за період з 04.01.2013 по 04.02.2013 р. слід нараховувати на борг в розмірі 20783,00 грн., що становить 273,31 грн. (31 день прострочення).

Пеню в період з 05.02.2013 р. по 05.04.2013 р. слід нараховувати на суму боргу 10783,00 грн. (20783,00 грн. - 10000,00 грн.), що становить 265,88 грн. (60 днів прострочення.

Пеню в період з 06.04.2013 р. по 04.07.2013 р. слід нараховувати на суму 15391,50 грн. (10783,00 грн. + 4608,50 грн.), що становить 558,73 грн. (90 днів прострочення).

Загальний розмір пені, що підлягає стягненню становить 1097,92 грн.

За таких обставин 214,20 грн. пені заявлено позивачем до стягнення безпідставно.

Заперечення відповідача, які грунтуються на твердженні про неналежну якість виконаних позивачем робіт, до уваги судом не беруться, зважаючи на таке.

Відповідно до вимог ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Згідно приписів ст.858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

З аналізу зазначених вище норм законодавства випливає, що виявлені після прийняття робіт за договором підряду недоліки можуть бути підставою для виникнення між сторонами спору щодо усунення таких недоліків, відшкодування шкоди, зменшення ціни роботи.

Проте, заперечення відповідача, які грунтуються на наявності недоліків, не можуть судом прийматися при вирішенні спору про стягнення вартості виконаних робіт, так як не є та не можуть бути предметом дослідження в межах даного спору.

При цьому судом враховується, що акт виконаних робіт за грудень 2012 р. між сторонами підписано без зауважень, доказів надіслання позивачу претензій щодо якості виконаних робіт матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 16489,42 грн., з яких: 15391,50 грн. борг за виконані роботи, 1097,92 грн. пеня.

В частині стягнення 214,20 грн. пені суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат на оплату послуг адвоката, сплачених позивачем адвокату Ковальчуку С.О. згідно видаткового касового ордеру № 16 від 08.07.2013 р.,то заявлену до стягнення суму 1539,00 грн. суд вважає надмірно великою в порівняні з обсягом робіт, проведених адвокатом, та складністю господарського спору.

Тому, на думку суду, обгрунтованою буде сума 1000,00 грн., яку суд і стягує з відповідача на користь позивача.,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто Україна", 10001, м.Житомир, вул.Ватутіна, буд.188, ідентифікаційний код 38191028,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Комфорт", 10014, м.Житомир, вул.Перемоги, буд.21, кв.4, ідентифікаційний код 35954632,

- 15391,50 грн. боргу за виконані роботи;

- 1097,92 грн. пені;

- 1698,44 грн. судового збору;

- 1000,00 грн. послуг адвоката.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.08.13

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу (наручно)

3 - відповідачу (наручно)