Постанова

від 12.08.2013 по справі 810/3833/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2013 року Справа №810/3833/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Соловей Н.С.;

за участю:

представника позивача - Корзаченка В.М. (довіреність б/н від 03.01.13 р.);

представників відповідача - Кабанова В.І. (довіреність №800/9/10-036 від 31.05.13 р.); Літвінова О.А. (довіреність №1073/9/10-036 від 31.07.13 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом приватного підприємства "Автомагістраль"

до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

приватне підприємство "Автомагістраль" (далі по тексту ПП "Автомагістраль", позивач) звернулося до суду, пред'явивши вимоги до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС (далі по тексту ДПІ у Вишгородському районі, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0002472205 від 12.07.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 286 926,00 грн., з яких 191 284,00 грн. за основним платежем та 95 642,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0002462205 від 12.07.2013р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 718 017,00 грн., з яких 716 492,00 грн. за основним платежем та 1 525,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги аргументовано неправомірністю висновків відповідача щодо встановлення порушення підприємством податкового законодавства у зв'язку з не підтвердженням факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Бері Мор»(ТОВ «Асторія Груп»), ТОВ «Магістраль-Будсервіс», ТОВ «ТД «Нафтотрейд», ТОВ «НПП Хімреактив», ТОВ «УВГ Груп».

Позивач вказує на те, що ДПІ у Вишгородському районі неправомірно покладає на товариство відповідальність за неправильне оформлення документів податкової звітності контрагентами позивача по ланцюгу постачань платників податків та їх безпосередніх контрагентів.

Оскільки висновки акту є необґрунтованими, позивач наполягає на протиправності винесених за їх наслідками податкових повідомлень-рішень та просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити у зв?язку із наданням підприємством всіх необхідних документів первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Бері Мор»(ТОВ «Асторія Груп»), ТОВ «Магістраль-Будсервіс», ТОВ «ТД «Нафтотрейд», ТОВ «НПП Хімреактив», ТОВ «УВГ Груп».

Представниками відповідача позовні вимоги не визнані, посилаючись на дані податкової звітності з податку на прибуток автоматизованої Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України майора юстиції Кучерука B.C. (в рамках кримінальної справи №721) про порушення кримінальної справи за фактом вчинення фіктивного підприємництва ТОВ "ТД ПРОМТОРГСОЮЗ"" (код за ЄДРПОУ 37474803), який мав господарські відносини з контрагентом позивача ТОВ «НПП Хімреактив», вважають оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та законними, а тому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Також зазначено, що у податкових та видаткових накладних, як підстава проведення господарських операцій зроблено посилання на наявність угоди. Проте власне угоди між сторонами відсутні.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

позивач - юридична особа, зареєстрована, 16.05.2001 р., Вишгородською районної державною адміністрацією Київської області, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №068833(а.с.74). Підприємство перебуває на податковому обліку у ДПІ Вишгородського району з 24.05.2001р., є платником податку на додану вартість, код ЄДРПОУ 31481658(а.с.75). Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №470261 види діяльності за КВЕД: будівництво доріг і автострад; діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами.

В червні 2013 р., заступником начальника управління - начальником відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС, інспектором податкової служби 1-го рангу Кудрявим В.В., згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та на підставі наказу ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 18.06.2013р. №320 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Автомагістраль» з питань правильності нарахування податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Бері Мор» (код ЄДРПОУ 37505972), ТОВ «Магістраль-Будсервіс» (код ЄДРПОУ 35803675), ТОВ «ТД «Нафтотрейд» (код ЄДРПОУ 37283573) за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., з питань правильності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НПП Хімреактив» (код ЄДРПОУ 32527745) за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., з питань правильності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «УВГ Груп» (код ЄДРПОУ 37074628) за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р., за наслідками якої складено акт перевірки № 643/22-00/31481658 від 20 06.2013 р. (далі по тексту акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст, 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого допущено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 716 492, грн., в тому числі по періодам: 2 квартал 2011 р. - 335 832,00 грн.; 2-3 квартали 2011 р. - 503 783,00 грн. (3-й квартал 2011 р. - 167 951,00 грн.); 2-4 квартали 2011 р. - 710 391,00 грн. (4-й квартал 2011 р. - 206 608,00 грн.); півріччя 2012 р. - 6 101,00 грн. (2-й квартал 2012 р. - 6 101 грн.); 3 квартал 2012 р. - 6 101,00 грн. (3-й квартал 2012 р. - 0 грн ) 2012р. - 6 101,00 грн. (4-й квартал 2012 р. - 0 грн.) тп п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п201.1та п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 191 284,00 грн., в тому числі по періодам за жовтень 2011 р. на суму 89 052,00 грн., грудень 2011 р. на суму 96 422,00 грн. та квітень 2012 р. на суму 5 810,00 грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0002472205 від 12.07.2013р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 286 926,00 грн., з яких 191 284,00 грн. за основним платежем та 95 642,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0002462205 від 12.07.2013р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 718 017,00 грн., з яких 716 492,00 грн. за основним платежем та 1 525,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з діями ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Із змісту позовних вимог вбачається, що предметом доказування в даній справі є встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами - ТОВ «Бері Мор»(ТОВ «Асторія Груп») на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу №2 від 30.05.2011р., ТОВ «НПП Хімреактив» на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу №146 від 03.01.2012р., ТОВ «УВГ Груп», ТОВ «Магістраль-Будсервіс» та ТОВ «ТД «Нафтотрейд».

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Бері Мор»(ТОВ «Асторія Груп») було укладено договір купівлі-продажу №2 від 30.05.2011р. (а.с.30), згідно якого продавець ТОВ «Асторія Груп» зобов'язувався передати у власність покупця ПП "Автомагістраль" матеріали, а саме: асортимент, кількість, ціна яких визначена в рахунках фактурах та/або специфікаціях на підставі заявки покупця, а покупець позивач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до суду завірені копії:

- видаткових накладних (а.с.32-41);

Відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, виписаних ТОВ «Асторія Груп» позивачем було включено до складу валових витрат суму податку на прибуток.

Відповідно до даних автоматизованої Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України про не подання ТОВ «Асторія Груп» до декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 р. додатку СВ до рядка 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)", додатку АМ до рядків 05.1.3"Амортизація виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг", рядка 05.1.4 "Амортизація нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг" та висновку від 07.10.2011р. №292 спеціаліста, начальника СТКЗР Білоцерківського MB НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області майора міліції A.B. Майданіка про те, що підписи від імені директора ТОВ «Асторія Груп» ОСОБА_6 в договорі договору купівлі - продажу від 30.05.11 №2 на 3 аркушах; податкових накладних: від 03.06.11 №60302, від 06.06.11 №60601, від 07.06.11 №60701, від 15.06.11 №61511, від 30.06.11 №63014, від 06.07.11 №70605, від 08.07.11 №70801, від 12.07.11 №71204; видаткових накладних: від 03.06.11 №Ас0000000002, від 06.06.11 №Ас0000000003, від 07.06.11 №Ас0000000006, від 17.06.11 №Ас0000000017, від 30.06.11 №Ас0000000022, від 06.07.11 №Ас0000000031, від 08.07.11 №Ас0000000032, від 12.07.11 №Ас000000003 виконані не гр. ОСОБА_6, а іншою посадовою особою, про нікчемність укладеної між позивачем та ТОВ «Асторія Груп» угоди, іншими доказами факт їх нікчемності не підтверджено.

Між позивачем та ТОВ «НПП Хімреактив» було укладено договір купівлі-продажу №146 від 03.01.2012р., згідно якого продавець ТОВ «НПП Хімреактив» зобов'язувався поставити та передати у власність покупця ПП "Автомагістраль" товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити. Продавець повинен був передати покупцю: рахунок- фактуру, накладну, податкову накладну та нормативно-технічну документацію, яка підтверджує якість та кількість товару. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до суду завірені копії:

- видаткових накладних (а.с.42-47);

- податкових накладних (а.с.48-53).

Відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкової накладної виписаної ТОВ «НПП Хімреактив» позивачем було включено до податкового кредиту з ПДВ за період 01.07.2011р. по 30.09.2012р. суму податкового зобов'язання у розмірі 191 284,00грн.

Суд зазначає, що висновки ДПІ у Деснянському районі м. Києва викладені в акті перевірки від 07.06.2012р. №1721/22-40/32527745 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НПП Хімреактив» (код за ЄДРПОУ 32527745) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТД ПРОМТОРГСОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 37474803) за період з 01.01.2011р. по 30.04.2012р., не спростовується той факт, що суми включені позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлені належним чином, та які видані особою, що зареєстрована в якості платника ПДВ.(а.с.21)

Разом з цим суд вважає, що ДПІ у Вишгородському районі неправомірно покладає на ПП "Автомагістраль" відповідальність за недодержання особою з якою мали господарські правовідносини контрагенти позивача вимог податкового законодавства, позивач не може нести відповідальність за дії тих осіб, з якими не мав господарських правовідносин, у ході судового розгляду справи представник відповідача не спростовував доводи позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне:

частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно із частиною другою ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Тобто визнання правочину нікчемним можливо лише за наявності наміру на порушення. Виходячи з правової позиції Верховного Суду України із цього питання, викладеної у постанові Пленуму ВСУ від 06.11. 2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України, у відповідності до постанови Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Водночас, умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Аналізуючи наведені норми суд дійшов висновку, що питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

За законом платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, - тобто відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України ).

Правомірність саме такого підходу підтверджується судовою практикою. Так, Верховний Суд України у своєму рішенні від 29.10.2010 року у справі № 21-14-а10 підтвердив, що "несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту". У рішенні від 31.01.2011 у справі № 21-47а10 "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Вищевикладене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у рішенні від 18.03.2010 р. по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів підтверджується й іншими рішеннями Європейського суду з прав людини.

Отже, Європейський суд констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків, тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до приписів ст.6 Про захист прав людини і основоположних своб від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено нікчемність операції згідно договорів купівлі-продажу №146 від 03.01.2012р., укладеної між позивачем та ТОВ «НПП Хімреактив» та №2 від 30.05.2011р., укладеної між позивачем та ТОВ «Бері Мор»(ТОВ «Асторія Груп») належними та допустимими доказами, оскільки посилання на інші акти, за якими встановлено факт відсутності необхідних умов у контрагентів позивача для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності та, дані автоматизованої Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів позивача на рівні ДПА України, не можуть виступати доказами нікчемності правочинів.

Стосовно питань правильності нарахування позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «УВГ Груп» (код ЄДРПОУ 37074628) за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р., суд звертає увагу, що в акті перевірки № 643/22-00/31481658 від 20 06.2013 р. вказано, що згідно автоматизованої Системи співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України ПП "Автомагістраль" не декларувало взаємовідносини із ТОВ «УВГ Груп» (код ЄДРПОУ 37074628) за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р.(а.с.15, 21)

Щодо висновку відповідача стосовно правильності нарахування податку на прибуток позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Магістраль-Будсервіс» (код ЄДРПОУ 35803675) та ТОВ «ТД «Нафтотрейд» (код ЄДРПОУ 37283573) за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., суд зазначає наступне:

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС раніше вже проводилась перевірка позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «Магістраль-Будсервіс» про що було складено акт перевірки № 3016/23-5/31481658 від 29.12.2011р., на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2012р. № 0000012300 про необхідність сплати підприємством податку на додану вартість у сумі 2 221 138,26 грн. та штрафних санкцій у сумі 1 110 569,12 грн. Та перевірка позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «ТД «Нафтотрейд» за наслідками якої було складено акт перевірки №939/22-00/31481658 від 21.06.2012 р. та на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.07.2012р. №0000402304 про необхідність сплати підприємством податку на додану вартість у сумі 163 899,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 1 грн.

Судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі №2а-3323/12/1070 за позовом ПП "Автомагістраль" до ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000402304 від 03.07.2012 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013р. по справі №2а-3323/12/1070 апеляційну скаргу ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2012р. по справі №2а-394/12/1070 за позовом ПП "Автомагістраль" до ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС про визнання протиправними наказу та дій, скасування податкового повідомлення-рішення, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ №754 від 15.12.2011 р. ДПІ у Вишгородському районі Київської області; визнано протиправними дії ДПІ у Вишгородському районі Київської області по проведенню позапланової невиїзної перевірки ПП "Автомагістраль" та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000012300 від 13.01.2012 р. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі №2а-394/12/1070 апеляційну скаргу ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Оскільки судові рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі № 2а-3323/12/1070 та від 14.05.2012р. по справі №2а-394/12/1070 набрали законної сили, станом на день розгляду справи податкові повідомлення-рішення №0000402304 від 03.07.2012 р. та №0000012300 від 13.01.2012 р. скасовані, суд вважає, що відсутній предмет спору в цій частині.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень - рішень №№0002472205 та 0002462205 від 12.08.2013 р. та задоволення позивних вимог.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання податкового повідомлення-рішення протиправним, з огляду на те, що поняття протиправність означає суспільно шкідливе діяння (у формі дії або бездіяльності) дієздатного суб'єкта, що суперечить вимогам правових норм. Його сутністю є свавілля суб'єкта або незаконне зазіхання на свободу інших суб'єктів, протиправність має наступні ознаки:

- акт поведінки, діяння, що виявляється в неправомірній дії або бездіяльності (утримання від дій тоді, коли закон вимагає протилежне);

- усвідомлення вини з боку особи, яка вчиняє протиправні дії- тобто наявність внутрішнього негативного ставлення суб'єкта до інтересів окремих осіб та суспільства в цілому. Вина відокремлює протиправність від тих видів протиправної поведінки, що суспільно шкідливі, свідомо вольові, порушують норми права, але не відображають негативного ставлення суб'єкта до вимог правових приписів, скоюються без вини.

При розгляді даної справи судом досліджувалось і питання щодо правомірності дій відповідача у співставленні з нормами чинного зщаконодавства, які регламентують дії працівників податкового органу при проведенні перевірок. Ознак протиправності ні в діях, ні в рішенні податкового органу судом не виявлено, тому вимога позивача в частині визнання податкових повідомлень-рішень протиправними задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повдомлення-рішення №№0002472205 та 0002462205 від 12.08.2013 р.

У задоволенні решти позовних вимог,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 серпня 2013 р.