Ухвала

від 17.11.2015 по справі 810/3833/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/49958/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,

та секретаря - Коби Т.В.,

за участю:

представника позивача - Корзаченка В.М.,

представника відповідача - Григор 'єва Д.Т.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року

у справі № 810/3833/13-а

за позовом Приватного підприємства «Автомагістраль»

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановила:

ПП «Автомагістраль» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12 липня 2013 року № 0002472205 та № 0002462205.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

У касаційній скарзі, Вишгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акта від 20 червня 2013 року № 643/22-00/31481658, ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС області прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2013 року:

- № 0002472205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 286 926 грн., з яких 191 284 грн. за основним платежем та 95 642 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0002462205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 718 017 грн., з яких 716 492 грн. за основним платежем та 1 525 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене порушення обґрунтовано неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість та податку на прибуток по відносинам із ТОВ «Бері Мор», ТОВ «Магістраль-Будсервіс», ТОВ «ТД «Нафтотрейд», ТОВ «НПП Хімреактив» та ТОВ «УВГ Груп», виходячи з нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, у тому числі, з посиланням на інформацію інших податкових органів щодо контрагентів позивача.

Згідно з положеннями підпунктів 139.1.1 та 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 470261, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: будівництво доріг і автострад; діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами.

Суди попередніх інстанцій на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшли висновку про підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а саме: договір купівлі-продажу від 30 травня 2011 року № 2, укладений між позивачем та ТОВ «Бері Мор»; договір купівлі-продажу від 03 січня 2012 року № 146, укладений між позивачем та ТОВ «НПП Хімреактив»; копії видаткових накладних, податкових накладних.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних та інших первинних документів в акті перевірки відсутні.

Разом з тим, слід відзначити, що обставини, встановлені в актах перевірок та звірок контрагентів позивача, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Такий підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Судом першої інстанції досліджено, що відомості стосовно наявності судових вироків щодо посадових осіб ТОВ «Бері Мор», ТОВ «Магістраль-Будсервіс», ТОВ «ТД «Нафтотрейд», ТОВ «НПП Хімреактив» та ТОВ «УВГ Груп» відсутні.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів щодо протиправності дій ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС в частині прийняття оспорюваних податкових повідомлень - рішень від 12 липня 2013 року № 0002472205 та № 0002462205.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

С.С. Пасічник