Постанова

від 20.08.2013 по справі 5016/3654/2011(8/181)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Справа № 5016/3654/2011(8/181) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Гоголь Т.Г., Рогач Л.І. за участю представників: позивачаБойченко В.Г., дов. від 17.10.2011р. відповідача відповідача - ОСОБА_5, директор, Нікулін О.В., дов. від 01.03.2013р. - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) третіх осібне з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлений належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року у справі№ 5016/3654/2011(8/181) Господарського суду Миколаївської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Колос 2011" до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро"; - Фермерського господарства "Сабар" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8; - ОСОБА_5; - Фермерське господарство "Міраж" простягнення 512619 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос 2011" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" 664001 грн. збитків, завданих пошкодженням належних позивачу посівів в зв'язку з виконанням відповідачем робіт з авіаційно-хімічної обробки полів з використанням джерел підвищеної небезпеки та з порушенням вимог санітарних та льотних норм, посилаючись на приписи статей 16, 1166, 1187, 1188, 1190 Цивільного кодексу України.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" відхилив позов, вказавши, що позивачем не викладених обставин належними та допустимими доказами, а позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях.

Ухвалою місцевого господарського суду від 22.11.2011 року до участі в справі залучено іншого відповідача Фермерське господарство "Сабар".

Фермерське господарство "Сабар" відхилило позов, зазначивши, що в його діях відсутній повний склад цивільного правопорушення, як підстави для застосування цивільно-правової відповідальності.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово. Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 21.11.2012 року зазначив на необхідність встановити, в чому саме полягали дії відповідачів та їх неправомірність, як підстава для відшкодування шкоди; відповідність здійсненого позивачем розрахунку збитків збиткам у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

Заявою від 25.01.2013 року (т.4, а.с.37) позивач зменшив розмір позовних вимог до 512619 грн., з яких просив стягнути 400000 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" та 112619 грн. з Фермерського господарства "Сабар".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2013 року (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 2011" 400000 грн.; в задоволенні позову в частині стягнення з Фермерського господарства "Сабар" 112619 грн. у позові відмовлено. Додатковим рішенням від 26.02.2013 року розподілено судові витрати та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 2011" 5181,23 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року (судді: Разюк Г.П. - головуючий, Петров М.С., Колоколов С.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме: всупереч статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, статті 11 Цивільного кодексу України суди не встановили, обставин, з яких вбачається неправомірна поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро", та не навели доказів на їх підтвердження; висновки господарських судів про укладення відповідачами усної угоди щодо обробітку полів не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та не відповідають статті 208 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України; неправильно застосовано статтю 633 Цивільного кодексу України за відсутності ознак укладення публічного договору; судами не доведено наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1187 Цивільного кодексу України; порушено вимоги статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, позаяк не розглянуто доводи та клопотання відповідача, не забезпечено необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу та усно у судовому засіданні відхилив її доводи, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень.

Треті особи не подали відзиви на касаційну скаргу, не скористалися правом на участь представників сторін у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішеннях господарських судів попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевим господарським судом за змістом доручення голови Очаківської райдержадміністрації від 21.06.2012 року № 25-д, актом обстеження посівів соняшнику та кукурудзи від 21.06.2010 року, актом комісії обстеження полів соняшнику, кукурудзи, багаторічних насаджень в Острівській, Козирській, Кам'янській сільських радах, актом відбору зразків продукції від 21.06.2012 року, службовими записками № 422/22 від 23.06.20101 року, № 37 від 29.06.20101 року, листа Головного санітарного лікаря Очаківського району, результатів аналізу Одеської прикордонної Державної Контрольно-токсикологічної лабораторії № 88 від 30.06.2010 року, актом обстеження посівів соняшника та кукурудзи СЗАТ "Колос" (правонаступником якого є позивач) встановлено, що внаслідок здійснення 18-20 червня 2010 року авіаційно-хімічних робіт по обробці поля ріпаку десикантом "Сонечко" пошкоджено листовий апарат належних позивачеві агрокультур - 35 га соняшника та 78 га кукурудзи.

За розрахунком позивача, в результаті пошкодження посівів соняшника та кукурудзи ним не було отримано дохід в сумі 512619 грн.

Також місцевим господарським судом встановлено, що в газеті "Аграрник" № 3 за 2010 рік було розміщено оголошення Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" про реалізацію засобів захисту рослин та проведення авіахімробіт, що є доказом пропозиції укласти публічний договір в розумінні статті 633 Цивільного кодексу України.

За змістом вказаного оголошення, а також пояснень голови фермерського господарства "Сабар" ОСОБА_12 від 30.06.2010 року, від 07.07.2010 року та від 16.02.2011 року, наданих ним Головному лікарю Очаківської районної санепідемстанції, начальнику районної станції захисту рослин, о/у СДСБЕЗ Очаківського МВ КМВС, місцевий господарський суд встановив, що голова фермерського господарства "Сабар" звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" з пропозицією провести обробку десикантами земельних ділянок фермерського господарства, на що отримав згоду; договір у письмовій формі не укладався; до початку робіт був здійснений виїзд на поле та визначені граничні точки полів для обробітку, координати занесені пілотом у навігатор; Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" виконало авіахімроботи 19 та 20 червня, оплату виконаних робіт у сумі 5580 грн. фермерське господарство здійснило готівкою, не отримавши документів про сплату коштів. Для виконання авіахімробіт використовувалося повітряне судно Х-32-912СХ "Бекас" та пестицид "Сонечко".

Відповідні обставини щодо придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" хімічних засобів захисту рослин та замовлення виконання ним авіаційної хімічної обробки засіяних ріпаком полів, здійснення цієї обробки у червні 2010 року підтверджуються також письмовими поясненнями Фермерського господарства "Міраж".

За довідкою ЗАТ Авіаційна фірма "Лілієнталь" третя особа ОСОБА_8 є власником повітряного судна Х-32-912СХ "Бекас", повноваження на управління яким за нотаріально посвідченою довіреністю № 586 від 05.05.2008 року надані третій особі ОСОБА_5, що є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро".

На підставі наведених вище матеріалів, місцевий господарський суд дійшов висновку, що саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" при здійсненні авіахімробіт використовувались повітряне судно Х-32-912СХ "Бекас" та пестицид "Сонечко", які є джерелами підвищеної небезпеки. При цьому, в порушення статей 3, 11 Закону України "Про пестициди та агрохімікати", статті 4 Закону України "Про захист рослин", пункту 6.2. Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" не надано документів на підтвердження права здійснювати відповідний вид робіт; розпочато виконання робіт без наявності виконання Фермерським господарством "Сабар" вимог законодавства щодо погодження проектів авіаційно-хімічних робіт з установами держсанепіднагляду та Мінекобезпеки, здійснення запобіжних заходів; не надано доказів сертифікації та державної реєстрації повітряного судна для виконання даного виду робіт; при виконанні робіт не використовувався пристрій відсічі розчину; погодні умови 18 та 19 червня 2010 року не дозволяли використання техніки для авіатехнічних робіт.

Також місцевий господарський суд визнав обґрунтованим та доведеним визначений позивачем розмір збитків в сумі 512619 грн. не отриманого доходу в результаті пошкодження соняшнику та кукурудзи неправомірним діями Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо Фермерського господарства "Сабар", місцевий господарський суд вказав на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями фермерського господарства та заподіяними наслідками.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вказав, що правопопередником позивача було здійснено агротехнічні заходи з підготовки грунту під посіви соняшнику та кукурудзи на зерно на полі № 8., де навесні 2010 року посіяно 35 га соняшнику та 78 га кукурудзи; внаслідок обробки десиктантом пошкоджені посіви соняшника і кукурудзи на полі № 8, яке належить позивачу.

Актами обстеження посівів соняшнику, кукурудзи, багаторічних насаджень в Острівській, Козирській, Кам'янській сільських радах від 21.06.2010 року та Очаківської райдержадміністрації від 27.07.2010 року комісійно обстежено і встановлено факт пошкодження листового апарату сільгоспкультур, які належали на той момент СЗАТ "Колос 2011", через недотримання допустимих норм авіаобробки ТОВ "Еверест-Агро" десикантами, що проводило ФГ"Сабар". Того ж дня Державною інспекцією захисту рослин Одеської області /ДРІЗР/ відібрано зразки пошкоджених рослин за актом; факт пошкодження посів підтверджується службовими записками підписаними сільським головою Бабієм О.П. та Начальником Очаківської ДРІЗР Борщевським О.І.

За порушення статей 25, 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та статей 11, 12, 20, Закону України "Про пестициди та агрохімікати", проведення авіахімобробок на полях без узгодження з санітарно-епідеміологічною службою, голову ФГ"Сабар" притягнуто до адміністративної відповідальності.

За змістом письмових пояснень голови ФГ "Сабар" ОСОБА_12 від 30.06.2010 року, 07.07.2010 року, 16.02.2011 року, авіахімобробка посівів здійснювалась саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро", з яким існувала усна домовленість на виконання обробки десикантами земельних ділянок фермерського господарства, роботи здійснені без оформлення відповідних актів, розрахунок між сторонами був проведений в готівковій формі без складання будь-яких документів бухгалтерського обліку; викладене також підтверджується, зокрема, службовою запискою начальника Очаківської ДРІЗР від 29.06.2010 року № 37, листом голови Очаківської райдержадміністрації від 30.06.2010 року № 1423/02-01/10 /т.1,а.с.34-1/.

Розглянувши доводи апеляційної скарги про відсутність на балансі у товариства будь-яких повітряних суден, зокрема, орендованих, та про відсутність відповідних дозвільних документів на здійснення польотів, суд апеляційної інстанції також відхилив їх, пославшись на оголошення Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" у виданні "Аграрник" № 3 від 2010 року щодо надання ним послуг по авіахімроботам, а також на відповідь Крім того, на запит Очаківського міськвідділу УМВС України в Миколаївській області від надійшла відповідь ЗАТ авіаційної фірми "Лілієнталь", що повітряне судно Х-32-912СХ "Бекас" заводський НОМЕР_3 було продано 04.04.2008 року громадянці ОСОБА_8, ІН НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий 18.06.1996 року Заводським РВ ММВ УМВС України в Миколаївській області., яка являється дружиною засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" ОСОБА_5.

Суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" порушило приписи чинного законодавства, що свідчить про його протиправну поведінку, наслідком чого стало пошкодження посівів кукурудзи та соняшника позивача внаслідок обробки їх пестицидом "Сонечко", основною діючою речовиною якого є дикват, позаяк при попаданні на листовий апарат кукурудзи та соняшника дикват перетворюється на перекис водню, призводить до руйнування мембрани клітин та засихання рослин.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 3 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" передбачає пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів; державна підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі і застосування; обґрунтованість їх застосування; мінімалізацію використання пестицидів за рахунок впровадження біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин; безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, транспортування, зберігання, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами; за статтею 11 зазначеного Закону транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами. Особи, діяльність яких пов'язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами.

Пункт 6.2. транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві ДСП 8.8.1.2.001-98 встановлює порядок застосування пестицидів авіаційним методом, судном, що зареєстровано в державному реєстрі повітряних суден цивільної авіації України та має сертифікат на право виконання авіаційно-хімічних робіт; виконання авіаційно-хімічних робіт повітряними судами, які не пройшли сертифікацію та державну реєстрацію відповідно до Закону України "Про пестициди та агрохімікати" забороняється.

Встановивши, що виконання авіаційно-хімічних робіт повітряним судном здійснювалося на замовлення Фермерського господарства "Сабар" Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" на підставі усної домовленості, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на необхідність додержання при виконанні даного виду робіт наведених вище положень чинного законодавства, що були неправомірно порушені Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро".

У касаційній скарзі не наведено матеріалів справи у спростування наведених обставин, не зазначено, якими саме належними та допустимими доказами слід їх підтвердити, на думку скаржника.

Судова колегія погоджується з доводами касаційної скарги про необґрунтованість застосування до спірних правовідносин положень статті 633 Цивільного кодексу України за відсутності ознак публічного договору у здійсненому оголошенні (неможливості відмовитись від здійснення продажу товару чи виконання робіт на запропонованих умовах), що натомість, не спростовує висновків суду апеляційної інстанції про наявність відповідної усної угоди між відповідачами; при цьому скаржником не доведено настання правових наслідків порушення форми угоди у вигляді її недійсності за частиною 1 статті 218 Цивільного кодексу України, не спростовано належним чином факт вчинення правочину.

Водночас судова колегія відзначає, що місцевий та апеляційний суди відхилили доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" в частині невірного розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, посилаючись на вірне визначення їх позивачем відповідно до середньостатистичних цін на врожай у відповідний період.

Згідно з пунктом 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За частиною 2 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно ж до приписів статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи не є абстрактними, а мають реальний характер, тобто, були б дійсно одержані кредитором у ході звичайного здійснення ним господарської діяльності.

Разом з тим зі змісту поданої позовної заяви, розрахунку позивача вбачається, що ним визначено до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди, що обраховані із загальної площі знищених та частково загиблих посівів, обсягу середнього збору урожаю з одного гектару, та середньої ціни реалізації пшениці по району; розрахунок не містить даних про виробничі витрати позивача на вирощування та реалізацію посівів відповідно до звичайного здійснення ним господарської діяльності, їх вирахування із визначеної суми, як і даних про врахування вартості переведеної у силосну кукурудзи, належних доказів щодо вартості соняшнику.

Про необхідність з'ясування відповідних обставин при новому розгляді справи зазначалося у постанові Вищого господарського суду України від 21.11.2012 року, однак, обов'язкові вказівки суду касаційної інстанції судами не виконано, судами не розглянуто та не перевірено склад упущеної вигоди за розрахунком позивача, а відповідні доводи та клопотання відповідача, зокрема, в частині призначення судової експертизи, відхилено невмотивовано.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, не перевірили обґрунтованість поданого позивачем розрахунку розміру завданих збитків та їх відповідність змісту упущеної вигоди в розумінні наведених вище положень Цивільного та Господарського кодексу України.

Допущені судами порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору в зазначеній частині.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення у даній справі належить скасувати в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" про стягнення 400000 грн., а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, заявляючи вимогу про скасування судових рішень у даній справі в цілому, скаржник не навів будь-яких доводів та підстав для скасування судових рішень щодо відмови у задоволенні позовних вимог до фермерського господарства "Сабар".

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктами 1 та 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року у справі № 5016/3654/2011(8/181) Господарського суду Миколаївської області та рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2013р. скасувати частково в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро" про стягнення 400000 грн.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Т. Гоголь

Л. Рогач