Ухвала

від 10.02.2014 по справі 5016/3654/2011(8/181)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

10 лютого 2014 року Справа № 5016/3654/2011(8/181)

м. Миколаїв

Суддя Фролов В.Д., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Агро» про визнання наказу господарського суду Миколаївської області №5016/3654/2011(8/181) від 06.06.2013 р. таким, що не підлягає виконанню.

боржник (заявник): Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Агро» (вул. Шевченко, 19, кв. 5, м. Миколаїв, 54030; поштова адреса: вул. Артилерійська, 22/1, м. Миколаїв, 54030), код 31821816

стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос 2011» (вул. Миколаївська, 1, с. Матросівка, Очаківський район, Миколаївська область), код 03763980

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1 . ОСОБА_1 (54055, АДРЕСА_2)

2. ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)

3. Фермерське господарство "Міраж" (57546, Миколаївська область, Очаківський район, с. Матросівка), код 20903856

4 . Фермерського господарства "Сабар" (57532, Миколаївська область, Очаківський район, с. Благодатне, вул. І. Франка, 47),

про відшкодування коштів в сумі 512619 грн.

Представники сторін:

від заявника (боржника): Нікулін О.В., довіреність від 01.01.2014 р.

від відповідача (стягувача): представник не з'явився

До Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Агро» про визнання наказу господарського суду Миколаївської області №5016/3654/2011(8/181) від 06.06.2013 р. про стягнення з ТОВ «Еверест-Агро» на користь ТОВ «Колос 2011» 5182 грн. 23 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Представник заявника заяву підтримав в повному обсязі.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши учасника процесу, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.02.2013 р. позов ТОВ «Колос 2011» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Еверест-Агро» 400 000 грн.

26 лютого 2013 р. господарським судом у даній справі винесено додаткове рішення, яким стягнуто з ТОВ «Еверест-Агро» 5181 грн. 23 коп . судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду ТОВ «Еверест-Агро» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2013 р. та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог ТОВ «Колос 2011» про стягнення з ТОВ «Еверест-Агро» 400000 грн. відмовити.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 р. рішення господарського суду Миколаївської області залишено без змін.

06 червня 2013 р. господарським судом було видано два накази про стягнення з ТОВ «Еверест-Агро» 5181 грн. 23 коп. та 400000 грн.

Наказ про стягнення з ТОВ «Еверест-Агро» 5181 грн. 23 коп. був пред'явлений до виконання до Державної виконавчої служби.

Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 15.10.2013 р. накладено арешт на все майно, яке належить ТОВ «Еверест-Агро» у межах суми стягнення 5181 грн. 23 коп. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу

Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2013 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 26.12.2013 р. скасовано частково в частині задоволення позовних вимог до ТОВ «Еверест-Агро» про стягнення 400000 грн. та направлено справу в цій частині на новий розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ГПК України додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» передбачено, що додаткове рішення підлягає перегляду за правилами ГПК. Суди апеляційної і касаційної інстанцій не вправі перевіряти законність і обґрунтованість первісного судового рішення за заявою, в якій йдеться про перегляд лише додаткового щодо нього рішення, та скасовувати чи змінювати первісне судове рішення за результатами перегляду додаткового рішення.

У разі ж оскарження первісного судового рішення, щодо якого було прийнято додаткове судове рішення, перегляду в сукупності з таким первісним судовим рішенням підлягає і додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта і його невід'ємна складова.

Як вбачається з матеріалів справи, питання про перегляд додаткового рішення від 26.02.2013 р. про стягнення з ТОВ «Еверест-Агро» на користь ТОВ «Колос 2011» 5181 грн. 23 коп. ТОВ «Еверест-Агро» при поданні апеляційної та касаційної скарги не ставилось. Зазначене додаткове рішення судами апеляційної та касаційної інстанції змінено чи скасовано не було.

Відповідно до ч. 1,2, 4 ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Отже, системний аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що коло підстав, з яких наказ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов'язується саме з відсутністю у боржника обов'язку сплатити борг за таким наказом у зв'язку з тим, що його видано помилково, або у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог заявника щодо визнання наказу господарського суду Миколаївської області по справі № 5016/3654/2011(8/181) від 06.06.2013 р. року таким, що не підлягає виконанню. В задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви відмовити.

Суддя В.Д.Фролов