Ухвала

від 13.08.2013 по справі 826/476/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/476/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Бєлової Л.В.,

при секретарі: Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Текс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року ТОВ «Еліт Текс» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12 вересня 2012 року № 0007302230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року позов задоволено. З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням - рішенням.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю. На думку апелянта, судом першої інстанції при прийнятті постанови від 23.04.2014 року у справі не було у повному обсязі досліджено докази, надані ДПІ, чим грубо порушено норми процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

У розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду з 16.08.2012р. по 17.08.2012р. згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 і п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі направлення від 14.08.2012р. № 3060/22-30 та наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 14.08.2012р. № 1142/22-30, працівником податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЕЛІТ ТЕКС» з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «МОНТАРІЯ» за період травень 2011 року, за результатами якої складений Акт від 21.08.2012р. № 1191/22-30/37357037 (далі - Акт перевірки) (т. 1 а.с. 15 - 23).

12 вересня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі Акта від 21.08.2012р. № 1191/22-30/37357037 прийняла податкові повідомлення-рішення за № 0007302230, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 і п. 7 підрозділу Х «Інші перехідні положення» цього Кодексу, за порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ЕЛІТ ТЕКС» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 147 610, 00 грн., в т.ч. 147 609, 00 грн. - основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень ДПС у м. Києві від 20.11.2012р. № 7660/10/12-114 та ДПС України від 18.12.2012р. № 7288/о/61-12/10-2115, винесених за результатами розгляду первинної і повторної скарг ТОВ «ЕЛІТ ТЕКС», спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги підприємства - без задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції не погодився із висновками податкового органу, які ґрунтуються на висновках Акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 01.08.2011 року № 1760/23-04/37270391, відповідно до яких усі операції купівлі - продажу ТОВ «Монтарія» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 1 травня 2011 року між ТОВ «ЕЛІТ ТЕКС» (Покупець) та ТОВ «МОНТАРІЯ» (Постачальник) був укладений договір поставки за № 01/05/2011, згідно якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі, передавати у власність Покупця товар (одяг), а Покупець, в свою чергу, - в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплати вартість товару.

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки та оплати вартості товарів) за вказаним Договором підтверджуються наступними первинними і розрахунковими документами: видатковими накладними на загальну суму 885 653, 51 грн. (з ПДВ)(т. 1 а.с. 54-59); висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи товарів (одягу) (т. 1 а.с. 104-172); витягом з реєстру отриманих та виданих податкових накладних позивача за травень 2011 року (т. 1 а.с. 68-69); випискою ПАТ «Кредит Європа Банк» (МФО 380366) по особовому рахунку позивача (т. 1 а.с. 70-71; т. 2 а.с. 39-40).

Оплата за поставлені товари здійснювалася ТОВ «ЕЛІТ ТЕКС» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 26001010000743 у вказаному вище банку на рахунок свого контрагента № 5009100373 в АТ «Піреус Банк МКБ» (МФО 300658), що не заперечується відповідачем.

Крім того, у 17 січні 2011 року, між ТОВ «ЕЛІТ ТЕКС» (Замовник) і ТОВ «Комора-С» (Виконавець) був укладений договір про надання складських послуг за № 8/0111, за умовами якого Виконавець надає Замовнику комплекс складських послуг (в тому числі послуги із зберігання товарів Замовника, складського обслуговування, прийому та відвантаження товарів (вантажу) Замовника, комплектування товарів, тощо, а Замовник - зобов'язаний приймати та оплачувати надані послуги. За домовленістю Сторін місцем зберігання товарів Замовника визначено склади, що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Стоянка, 21 км. Житомирського шосе, буд. 7. На підтвердження своїх письмових пояснень позивачем були надані суду первинні та розрахункові документи по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Комора-С» (т. 1 а.с. 173-182; т. 2 а.с. 21-38, 99-104, 160-174).

За результатами здійснення поставок товарів контрагентом позивача були виписані такі податкові накладні (т. 1, а.с. 60-67): № 190 від 01.05.2011р. на суму 11 192, 28 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 865, 38 грн.), № 191 від 01.05.2011р. на суму 53 514, 40 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 919, 07 грн.), № 192 від 01.05.2011р. на суму 54 636, 97 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 106, 16 грн.), № 193 від 01.05.2011р. на суму 568 913, 89 грн. (в т.ч. ПДВ - 94 818, 98 грн.), № 194 від 01.05.2011р. на суму 197 395, 97 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 899, 33 грн.). Всього на загальну суму 885 653, 51 грн. (в т.ч. ПДВ - 147 608, 92 грн.), які, як вірно зазначено судом першої інстанції, містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Також матеріалами справи підтверджується, що придбані у ТОВ «МОНТАРІЯ» товари (одяг) в подальшому були реалізовані ТОВ «ЕЛІТ ТЕКС» через ряд комісіонерів (ТОВ «Дельта Текс», ТОВ «АТСЕТ» і ТОВ «Текстиль клуб») на торгових площах останніх на підставі договорів комісії від 18.01.2011р. № 01-01/2011, від 19.01.2011р. № 02-01/2011 та від 01.04.2011р. б/н (т. 1 а.с. 183-194; т. 2 а.с. 39-40, 67-98, 105- 176).

До того ж, здійснення спірної господарської операції безпосередньо пов'язано з видами діяльності позивача за КВЕД згідно Довідки АБ № 511580 від 07 вересня 2012 року Відділу статистики у Шевченківському районі Головного управління статистики у м. Києві.

Крім того, стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача (ТОВ «МОНТАРІЯ») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в травні 2011 року, а наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за вказані звітні (податкові) періоди, відповідають вимогам, встановленим нормами п. 201.1 ст. 201 ПК України, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 серпня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Бєлова Л.В.