Постанова

від 15.08.2013 по справі 816/2847/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2847/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представників позивача - Штоми О.В., Поляниці О.В.,

представників відповідача - Костенко В.Ю., Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сітек" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2013 року Приватне підприємство "Сітек" (надалі - позивач, ПП "Сітек") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2012 року № 0011671502 та № 0011791502; про визнання протиправними дій щодо проведення 24.09.2012 року перевірки ПП "Сітек" даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року № 855/15-2/32544856 від 24.09.2012 року. Вказує, що перевірка була проведена поза межами строків, встановлених п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України. Вважає помилковими висновки акта перевірки про порушення п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки право на формування податкового кредиту підтверджується митними деклараціями.

31 травня 2013 року до суду надійшли письмові заперечення, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач посилається на висновки камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року, що набрала форму акту № 855/15-2/32544856 від 24.09.2012 року. Зазначає, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2012 року на суму 60145 грн., за липень 2012 року - на суму 12890 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19 декларації з ПДВ) за червень 2012 року у сумі 8522 грн.; завищено залишок від'ємного значення (п. 24 декларації з ПДВ) за червень на суму 35462 грн. та занижено податок на додану вартість до сплати за червень 2012 року на суму 51623 грн. та за липень 2012 року на суму 48411 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Сітек", ідентифікаційний код 32544856, є юридичною особою та у періоді, що перевірявся, було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво № 23466559, індивідуальний податковий номер 325448516016.

24.09.2012 року старшим державним податковим ревізором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби Костенком В.Ю. на підставі п.п. 20.1.4, п.п. 75.1.1 ст. 75 та п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року ПП "Сітек", за результатами якої складено акт № 855/15-2/32544856 від 24.09.2012 року, у якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого: завищено податковий кредит за червень 2012 року на суму 60145 грн., за липень 2012 року - на суму 12890 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19 декларації з ПДВ) за червень 2012 року на суму 8522 грн.; завищено залишок від'ємного значення (п. 24 декларації з ПДВ) за червень на суму 35462 грн. та занижено податок на додану вартість до сплати за червень 2012 року на суму 51623 грн. та за липень 2012 року на суму 48411 грн. /а.с. 12-15/.

Встановлені порушення відповідач обгрунтовує не наданням на письмовий запит ДПІ у м. Полтаві станом на 24.09.2012 року документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту та залишку від'ємного значення за червень-липень 2012 року.

09.11.2012 року на підставі акту перевірки № 855/15-2/32544856 від 24.09.2012 року ДПІ у м. Полтаві винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0011671502, яким ПП "Сітек" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 124960 грн. 75 коп., у тому числі: за основним платежем - у сумі 99975 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 24993 грн. 75 коп. грн. /а.с. 127/;

- № 001791502, яким ПП "Сітек" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 43984 грн. /а.с. 128/.

Позивач не погодився із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями та діями ДПІ у м. Полтаві щодо проведення 24.09.2012 року камеральної перевірки, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям ДПІ у м. Полтаві щодо проведення 24.09.2012 року камеральної перевірки ПП "Сітек" даних, задекларованих у податковій звітності Приватного підприємства "Сітек" з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року, суд дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2012 року подана позивачем до податкового органу 20.07.2012 року, а податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2012 року - 20.08.2012 року /а.с. 132-133/.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Разом з тим, терміни, протягом яких проводиться камеральна перевірка встановлені пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

З огляду на вищевикладене, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, проте, законодавцем встановлено терміни проведення камеральної перевірки даних, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість - 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, камеральна перевірка даних, заявлених ПП "Сітек" у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року повинна бути проведена у термін з 21.07.2012 року по 20.08.2012 року, а камеральна перевірка даних, заявлених ПП "Сітек" у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року повинна бути проведена у термін з 21.08.2012 року по 19.09.2012 року.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що старшим державним податковим ревізором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби Костенком В.Ю. камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року проведено - 24.09.2012 року, тобто поза межами терміну, встановленого для проведення камеральної перевірки пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби щодо порушення термінів проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Приватного підприємства "Сітек" з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року.

Оскільки камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, зазначене вище порушення термінів проведення такої камеральної перевірки не може спростовувати висновків камеральної перевірки про встановлені за її результатами порушення.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 09.11.2012 року № 0011671502 та № 0011791502, суд приходить до наступних висновків.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість станом на момент виникнення спірних правовідносин, врегульовано Податковим кодексом України

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг , не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні або митні декларації , видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року ПП "Сітек" вказано податкове зобов'язання (рядок 9) в розмірі 51623 грн., сформовано податковий кредит (рядок 17) в розмірі 60145 грн., визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) в розмірі 8522 грн., визначено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21) в розмірі 35462 грн., а також залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в розмірі 35462 грн. /а.с. 41-42/. У податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року ПП "Сітек" зазначено податкове зобов'язання (рядок 9) в розмірі 48411 грн., сформовано податковий кредит (рядок 17) в розмірі 12890 грн., визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18) в розмірі 35521 грн., визначено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21) в розмірі 35462 грн., а також суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) податкового періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25) в розмірі 59 грн. /а.с. 41-42/.

Із пояснень представників відповідача у судовому засіданні встановлено, що 20.08.2012 року на податкову адресу ПП "Сітек" було направлено лист ДПІ у м. Полтаві № 7690/10/15-210 від 10.08.2012 року про надання інформації та її документального підтвердження щодо правомірності декларування податкового кредиту за періоди виникнення від'ємного значення (травень 2012 року-червень 2012 року) /а.с. 69/ та лист ДПІ у м. Полтаві № 8177/10/15-210 від 17.08.2012 року про надання документів, згідно яких здійснювалося декларування у податковій звітності з ПДВ за липень 2012 року /а.с. 29/, що підтверджується фіскальним чеком ПА УАППЗ "Укрпошта" від 20.08.2012 року № 3779 та конвертом з відміткою поштової організації 23.08.2012 року про відсутність ПП "Сітек" за вказаною адресою, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 28/.

Із пояснень представників сторін у судовому засіданні встановлено, що вказаний запит відповідачем не отримувався та документи ПП "Сітек" на вимогу відповідача до ДПІ у м. Полтаві не надавался.

Таким чином, ПП "Сітек" не надало до перевірки митних декларацій на підтвердження правомірності формування податкового кредиту суми податку та суми залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду.

Митні декларації, копії яких позивачем надано до матеріалів справи, містять відмітку Полтавської митниці з зазначенням дати 06 серпня 2013 року, тоді як показники податкової звітності з ПДВ формувалися позивачем у червні-липні 2012 року .

Представник позивача на уточнююче запитання суду пояснила, що оригінали митних декларацій, на підставі яких формувалися показники податкової звітності з ПДВ за червень-липень 2012 року, були втрачені.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів , зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

З огляду на вищевикладене, лише вказане повідомлення є належним доказом втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

Разом з тим, із пояснень представника позивача встановлено, що позивач не здійснював повідомлення контролюючих органів у встановленому законодавством порядку. Позивач не надав суду доказів того, що він повідомляв про втрату митних декларацій у строк та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на момент проведення перевірки включені до складу податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість не були підтверджені митними деклараціями, що свідчить про правомірність висновків ДПІ у м. Полтаві щодо порушення ПП "Сітек" п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та відповідно заниження податкового кредиту на загальну суму 99975 грн. та завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ за червень 2012 року на суму 43984 грн.

З огляду на вищевикладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Сітек" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби щодо порушення термінів проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Приватного підприємства "Сітек" з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 серпня 2013 року.

Суддя С.С. Сич