Ухвала

від 14.02.2017 по справі 816/2847/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року К/800/54921/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Бухтіярової І.О. Голубєвої Г.К. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 у справі № 816/2847/13-а за позовом Приватного підприємства Сітек до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Сітек звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області ДПС від 09.11.2012 № 0011671502 та № 0011791502 та дій щодо проведення 24.09.2012 перевірки Приватного підприємства Сітек даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області ДПС щодо порушення термінів проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податкові звітності Приватного підприємства Сітек з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, а постанову суду апеляційної інстанції - повністю та відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі розпорядження керівника апарату від 12.10.2016 № 978 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2016 справа № 816/2847/13-а була перерозподілена на суддю Борисенко І.В.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено настпні обставини.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області провела камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року, за результатами якої склала акт від 24.09.2012 за № 855/15-2/32544856.

На підставі акта перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2012 за № 0011671502 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 124960,75 грн., в т.ч. в сумі 99975 грн. за основним платежем та в сумі 24993,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 24.09.2012 за № 001791502 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 43984,00 грн.

Згідно з актом перевірки від 24.09.2012 за № 855/15-2/32544856 позивачем порушено вимоги п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті якого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 60145,00 грн. та за липень 2012 року в сумі 12890,00 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (рядок 19 декларації з податку на додану вартість) за червень 2012 року в сумі 8522,00 грн., завищено залишок від'ємного значення (рядок 24 декларації з податку на додану вартість) за червень в сумі 35462,00 грн. та занижено податок на додану вартість за червень 2012 року в сумі 51623,00 грн. та за липень 2012 року в сумі 48411,00 грн.

Зазначені висновки обґрунтовані тим, що господарські операції з придбання товарів (послуг), за якими сформовано податковий кредит, не підтверджені первинними документами. При цьому, податковий орган зазначає, що позивач на письмовий запит не надав документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту та залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та пп.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

У відповідності до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Статтею 200 Податкового кодексу України передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

У відповідності до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Таким чином, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків без обов'язкового письмового запиту до платника податку, рішення керівника контролюючого органу та направлення на перевірку.

Під час камеральної перевірки перевіряється правильність заповнення у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків даних, відповідність таких даних іншій податковій звітності, відповідним реєстрам і не досліджуються первинні та інші документи платника податку. Платник податку не зобов'язаний надавати на камеральну перевірку первинні документи.

З положень пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України випливає, що ненадання платником податку письмових пояснень та їх документального підтвердження протягом десяти днів з дня надходження запиту контролюючого органу, є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яка, виходячи з положень абз. 1 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному формуванні платником податку на додану вартість податкового кредиту та від'ємного значення з податку на додану вартість, безпідставно ґрунтується на тому, що під час камеральної перевірки відсутні первинні документи.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що позивачем у підтвердження факту вчинення господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту надано суду банківські виписки, які підтверджують сплату коштів на відповідний рахунок митниці, в тому числі податку на додану вартість, за операціями з ввезення товарів на митну територію України, а також оформлені відповідно до вимог закону вантажно-митні декларації, які згідно з п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України є документами, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про протиправність дій відповідача щодо проведення 24.09.2012 перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року, та протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді І.О. Бухтіярова

Г.К. Голубєва