Ухвала

від 21.08.2013 по справі 314/1768/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/3649/13 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко В.І.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

при секретарі: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» на ухвалу судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2013 року про забезпечення позову у справі за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ТОВ «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним.

Просив визнати недійсним з моменту укладання договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія Фенікс 2009», судові витрати покласти на відповідачів.

09 квітня 2013 ухвалою судді Вільнянського міськрайонного суу Запорізької обасті у даній справі було відкрито провадження.

Ухвалою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Заборонено ТОВ «Компанія Фенікс 2009», будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, крім приватного підприємця ОСОБА_2, здійснювати на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 5,3805 га, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321587300:03:004:0011 і є власністю ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 024451, виданого 22 липня 2004 року, проведення будь-яких робіт, в тому числі: оранку, боронування, культивацію, дискування, внесення добрив та ядохімікатів, висівання та збір врожаю.

На вказану ухвалу ТОВ «Компанія Фенікс 2009» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення положень статті 151 ЦПК України, просить ухвалу судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2013 року скасувати.

У судове засідання апеляційного суду Запорізької області сторони не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від апелянта надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Інші учасники процесу про причини неявки суд не сповістили.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави для її застосування.

Виходячи зі змісту статей 152-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами Цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно частин 1,3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 152 ЦІПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, співмірність, зокрема, полягає у томуё щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимоги ПП ОСОБА_2 немайнового характеру - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Вид забезпечення позову, зазначений у заяві, не співмірний з заявленими вимогами, заборона проводити сільськогосподарські роботи не є передумовою, направленою на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позову про визнання недійсним договору.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову орендаря ПП ОСОБА_2 шляхом заборони іншому орендарю та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати користування спірною земельною ділянкою, вийшов за межі позовних вимог позивача і при наявності двох договорів оренди однієї й тієї самої земельної ділянки з різними орендарями фактично визнав пріоритет права користування земельною ділянкою за позивачем, що не є дотриманням співмірності заходів забезпечення позову із заявленими у ньому вимогами.

При цьому суд не вмотивував як відсутність заборони вчиняти дії, пов'язані з обробкою спірної земельної ділянки, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання договору оренди недійсним. Адже рішення суду пов'язане із задоволенням такого позову не потребує вчинення із спірною земельною ділянкою будь-яких дій безпосередньо пов'язаних із фізичним чи механічним впливом на неї.

Крім того, заборонивши ТОВ «Компанія Фенікс 2009» обробляти спірну земельну ділянку, суд першої інстанції в порушення ч. 3 ст. 153 ЦПК, не прийняв до уваги особливість режиму використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а тому не пересвідчився і не встановив чи використовується спірна земельна ділянка в теперішній час для вирощування сільськогосподарських культур та хто фактично висадив ці культури.

За таких обставин ухвалу судді не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки вона не відповідає вимогам процесуального закону, тому підлягає скасуванню на підставі пункту 2 статті 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ПП ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» задовольнити.

Ухвалу судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2013 року скасувати.

Відмовити Приватному підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :