Рішення

від 15.08.2013 по справі 910/7035/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7035/13 15.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКО ПРЕМІУМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО"

про стягнення 4 414 654, 81 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Бонтлаб В.В. за довіреністю б/н від 29.07.2013 р.;

від відповідача: Захарченко Є.В. за довіреністю б/н від 01.08.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКО ПРЕМІУМ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" (далі - відповідач) про стягнення 4 414 654, 81 грн., в тому числі 3 260 849, 66 грн. основного боргу, 494 487, 75 грн. пені, 659 317, 40 грн. 20 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар, який останнім в порушення взятих на себе зобов'язань не був оплачений у повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/7035/13, розгляд справи призначено на 21.05.2013 р.

21.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Також, додаткові документи надійшли від представника позивача у судовому засіданні 21.05.2013 р.

У судовому засіданні 21.05.2013 р. ухвалою господарського суду міста Києва було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 11.06.2013 р.

10.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи у справі та відзив на позовну заяву, відповідно до якого він зазначає, що на даний час сума заборгованості перед позивачем складає 2 260 849, 66 грн. При цьому, відповідач заперечує проти стягнення з нього нарахованої позивачем пені, оскільки, на його думку, позивачем було пропущено річний строк позовної давності, так як прострочення зобов'язання виникло 05.04.2012 р., а позов у даній справі було пред'явлено лише 08.04.2013 р.

11.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, в тому числі довідка про те, що у зв'язку з проведеною відповідачем після порушення провадження у справі часткової оплати на суму в 1 000 000, 00 грн., сума основного боргу складає 2 260 849, 66 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 25.06.2013 р.

17.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, а також письмові пояснення, в яких він звертає увагу на положення п. 5.7. укладеного між сторонами Договору щодо не поширення на відносини сторін приписів ч. 6 ст. 232 ГК України.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.06.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 910/7035/13 передано на розгляд судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2013 р. суддею Любченко М.О. прийнято справу № 910/7035/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 16.07.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р., справу № 910/7035/13 передано судді Ломаці В.С. для розгляду, у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 910/7035/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 16.07.2013 р.

У судовому засіданні 16.07.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 07.08.2013 р.

У судовому засіданні 07.08.2013 р. від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі, а саме: видаткову накладну (повернення) № СN-0000000011 від 23.05.2013 р. на суму 5 160, 00 грн. щодо товару Євро-Лайтинг в.р. (10 л) гербіцид.

У судовому засіданні 07.08.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 15.08.2013 р.

14.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи у справі, а саме: копія Договору поставки № 05/08-2013-1 від 05.08.2013 р. та Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1 від 08.08.2013 р., укладених між сторонами.

У судовому засіданні 16.07.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2012 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 01-ЛП, відповідно до п. 1.1. якого в терміни та в порядку, визначені даним Договором, продавець зобов'язався передати у власність покупця - засоби захисту рослин, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити за нього визначену грошову суму - ціну товару, вказану в додатках до даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору асортимент, кількість, тара, ціна товару визначаються в додатках до даного Договору та/або накладних, виписаних в період дії даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.4. Договору перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється в момент передачі продавцем товару покупцю та підписання покупцем видаткової накладної та/або додатку до даного Договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору умови оплати ціни товару: 30 % - попередня оплата до 30.03.2012 р., 70 % - до 04.05.2012 р.

За змістом п. 11.2. Договору він набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань.

Сторони підписали Додаток № 1 від 12.03.2012 р. до Договору, яким визначили асортимент, кількість та ціну товару на суму 14 251 249, 65 грн.; Додаток № 2 від 12.03.2012 р. до Договору, яким визначили залишкову суму ціни товару після сплати покупцем передоплати, - 10 647 925, 45 грн., також Додаток № 3 від 12.03.2012 р. до Договору, яким визначили асортимент, кількість та ціну товару на суму 309 600, 00 грн.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товару на суму 14 560 849, 66 грн. відповідно до наступних видаткових накладних: № Х-0009 від 25.04.2013 р. на суму 98 611, 20 грн., № 0008 від 26.04.2012 р. на суму 948 480, 00 грн., № Х-0010 від 26.04.2012 р. на суму 546 480, 00 грн., № Х-0011 від 26.04.2012 р. на суму 329 731, 20 грн., № Х-001 від 03.05.2012 р. на суму 554 688, 00 грн., № Х-006 від 10.05.2012 р. на суму 1 063 629, 90 грн., № Х-008 від 15.05.2012 р. на суму 1 320 780, 00 грн., № Х-009 від 17.05.2012 р. на суму 810 120, 00 грн., № Х-010 від 17.05.2012 р. на суму 3 168 000, 00 грн., № Х-011 від 22.05.2012 р. на суму 1 666 680, 00 грн., № Х-012 від 31.05.2012 р. на суму 95 664, 00 грн., № Х-016 від 18.06.2012 р. на суму 267 992, 56 грн., № Х-017 від 20.06.2012 р. на суму 361 200, 00 грн., № Х-018 від 26.06.2012 р. на суму 28 699, 20 грн., № Х-019 від 27.06.2012 р. на суму 2 641 320, 00 грн., № Х-023 від 10.07.2012 р. на суму 349 173, 60 грн., № Х-024 від 10.07.2012 р. на суму 309 600, 00 грн.

До матеріалів справи також долучені довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, що видавались відповідачем, для отримання товару за вказаним накладними.

За поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 26.03.2012 р. 1 500 000, 00 грн., 10.04.2012 р. 9 000 000, 00 грн. та 08.06.2012 р. 800 000, 00 грн., що підтверджується відповідними виписками банку по поточному рахунку позивача, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 3 260 849, 66 грн.

Після порушення провадження у даній справі відповідачем 16.05.2013 р. додатково перераховано позивачу 1 000 000, 00 грн. на підставі платіжного доручення № 2103 від 16.05.2013 р., повернуто товару на суму 5 160, 00 грн. на підставі видаткової накладної (повернення) № СN-0000000011 від 23.05.2013 р. та крім того проведено зарахування зустрічних вимог з позивачем на суму 1 616 076, 50 грн. за Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1 від 08.08.2013 р., у зв'язку з чим сума основного боргу за Договором склала 639 613, 16 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до п. 4.3. Договору сторони визначили умови оплати ціни товару: 30 % - попередня оплата до 30.03.2012 р., 70 % - до 04.05.2012 р.

Таким чином, кінцевим днем для остаточного розрахунку за поставлений товар було визначено 04.05.2012 р.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним товари, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, в сумі 639 613, 16 грн. має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

При цьому, провадження у справі в частині розгляду позовних вимог про стягнення 2 621 236, 50 грн. основного боргу, який було погашено після порушення провадження у даній справі, слід припинити на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Так, як на тому наголошено в п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 494 487, 75 грн. пені та 659 317, 40 грн. 20 % річних, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям "штраф" та "пеня" дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Також, згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Пунктом 5.2. Договору сторони встановили, що у випадку порушення покупцем умов п. 4.3. даного Договору, продавець має право нарахувати, а покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Також, окрім цього, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20 % річних від суми боргу.

При цьому, відповідно до п. 5.7. Договору сторони визначили, що до нарахування штрафних санкцій, передбачених Договором, не застосовуються положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Позивачем нараховано відповідачу 494 487, 75 грн. пені та 659 317, 40 грн. 20 % річних на суму боргу в розмірі 3 260 849, 66 грн. за період з 05.04.2012 р. по 08.04.2013 р., розрахунок яких є вірним.

Водночас, слід зазначити про те, що відповідач заперечує проти застосування до нього неустойки у формі пені у зв'язку з пропуском позовної давності строком в один рік.

Розглядаючи вказані заперечення, суд враховує, що позовна вимога про стягнення пені пов'язана з триваючим правопорушенням - простроченням виконання зобов'язання. Оскільки пеня стягується у певних відсотках від простроченого зобов'язання за кожен день такого прострочення, то строк позовної давності (один рік) починається для кожної позовної вимоги про сплату пені окремо за кожен прострочений день. (Такої ж правової позиції притримується Вищий господарський суд України, Постанова № 41/153-07 від 11.10.2007 року).

Про зазначений порядок застосування позовної давності до вимог про стягнення неустойки йдеться в п. 11 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 16.04.1993 року № 01-6/438, згідно якого, якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

З урахуванням приписів п. 5.7. Договору позивачем відносно обраного ним періоду нарахування пені з 05.04.2012 р. по 08.04.2013 р. пропущено строк позовної давності відносно його складової в 5 днів з 05.04.2012 р. по 09.04.2012 р. включно, оскільки позов у даній справі було пред'явлено 10.04.2013 р.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення пені підлягає до часткового задоволення на суму 487 787, 37 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості поставленого йому товару, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, в частині позовних вимог, провадження з розгляду яких судом припиняється, у зв'язку з добровільним виконанням зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, його повернення або припинення зобов'язання з оплати шляхом зарахування зустрічних вимог після порушення провадження у даній справі, покладаються на відповідача, оскільки спір в цій частині виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині розгляду позовних вимог про стягнення 2 621 236 (двох мільйонів шістсот двадцять одної тисячі двісті тридцяти шести) грн. 50 коп. основного боргу - припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" (03022, місто Київ, Голосіївський район, провулок Василя Жуковського, будинок 13/16; код ЄДРПОУ 34287465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКО ПРЕМІУМ" (08600, Київська область, місто Васильків, провулок Суворова, будинок 8; код ЄДРПОУ 33555569) 639 613 (шістсот тридцять дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 16 коп. основного боргу, 487 787 (чотириста вісімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 37 коп. пені, 659 317 (шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 40 коп. 20% річних та 68 716 (шістдесят вісім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В частині стягнення 6 700 (шість тисяч сімсот) грн. 38 коп. пені - відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2013 р.

Суддя В.С. Ломака