Постанова

від 16.01.2014 по справі 910/7035/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р. Справа№ 910/7035/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Євдокимові В.О.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: Мачульний А.І., дов. б/н від 196.09.2013р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-

АГРО"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 15.08.2013 р.

у справі № 910/7035/13 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКО

ПРЕМІУМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-

АГРО"

про стягнення 4 414 654, 81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКО ПРЕМІУМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" про стягнення 4 414 654, 81 грн., в тому числі 3 260 849, 66 грн. основного боргу, 494 487, 75 грн. пені, 659 317, 40 грн. 20 % річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.08.2013р. у справі № 910/7035/13 провадження у справі в частині розгляду позовних вимог про стягнення 2 621 236 (двох мільйонів шістсот двадцять одної тисячі двісті тридцяти шести) грн. 50 коп. основного боргу - припинено. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКО ПРЕМІУМ" 639 613 (шістсот тридцять дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 16 коп. основного боргу, 487 787 (чотириста вісімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 37 коп. пені, 659 317 (шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 40 коп. 20% річних та 68 716 (шістдесят вісім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення 6 700 (шість тисяч сімсот) грн. 38 коп. пені - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.08.2013р. у справі № 910/7035/13 в частині стягнення з ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" на користь ТОВ "ЛАКО ПРЕМІУМ" 487 787,37 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Іоннікова І.А., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. у справі № 910/7035/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" прийнято до провадження та призначено на 11.11.2013р..

07.11.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" надійшли доповнення до апеляційної скарги, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.08.2013р. у справі № 910/7035/13 в частині стягнення з ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" на користь ТОВ "ЛАКО ПРЕМІУМ" основної заборгованості у сумі 639 613,16 грн., пені у сумі 487 787,37 грн., процентів у сумі 659 317,40 грн., в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "ЛАКО ПРЕМІУМ".

11.11.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 25.11.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

22.11.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" надійшли уточнення до апеляційної скарги, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.08.2013р. у справі № 910/7035/13 в частині стягнення з ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" на користь ТОВ "ЛАКО ПРЕМІУМ" основної заборгованості у сумі 639 613,16 грн., пені у сумі 487 787,37 грн., процентів у сумі 659 317,40 грн., в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "ЛАКО ПРЕМІУМ", в іншій частині рішення залишити без змін.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013р. у справі № 910/7035/13 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Чорна Л.В., судді: Новіков М.М., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. у справі № 910/7035/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Новіков М.М., Іоннікова І.А. апеляційну скаргу ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" прийнято до провадження та призначено на 09.12.2013р..

06.12.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" надійшли уточнення до апеляційної скарги, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.08.2013р. у справі № 910/7035/13 повністю та прийнято нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013р. у справі № 910/7035/13 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Новіков М.М., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 р. у справі № 910/7035/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу ТОВ "ЛОТУРЕ-АГРО" прийнято до провадження та призначено на 16.01.2014р..

22.11.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якій він зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суду апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.08.2013р. у справі № 910/7035/13 без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.08.2013р. у справі № 910/7035/13 без змін.

Представники позивача та інші учасники у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 12.03.2012 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 01-ЛП, відповідно до п. 1.1. якого в терміни та в порядку, визначені даним Договором, продавець зобов'язався передати у власність покупця - засоби захисту рослин, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити за нього визначену грошову суму - ціну товару, вказану в додатках до даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору асортимент, кількість, тара, ціна товару визначаються в додатках до даного Договору та/або накладних, виписаних в період дії даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.4. Договору перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється в момент передачі продавцем товару покупцю та підписання покупцем видаткової накладної та/або додатку до даного Договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору умови оплати ціни товару: 30 % - попередня оплата до 30.03.2012 р., 70 % - до 04.05.2012 р.

За змістом п. 11.2. Договору він набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали Додаток № 1 від 12.03.2012 р. до Договору, яким визначили асортимент, кількість та ціну товару на суму 14 251 249, 65 грн.; Додаток № 2 від 12.03.2012 р. до Договору, яким визначили залишкову суму ціни товару після сплати покупцем передоплати, - 10 647 925, 45 грн., також Додаток № 3 від 12.03.2012 р. до Договору, яким визначили асортимент, кількість та ціну товару на суму 309 600, 00 грн.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товару на суму 14 560 849, 66 грн. відповідно до наступних видаткових накладних: № Х-0009 від 25.04.2013 р. на суму 98 611, 20 грн., № 0008 від 26.04.2012 р. на суму 948 480, 00 грн., № Х-0010 від 26.04.2012 р. на суму 546 480, 00 грн., № Х-0011 від 26.04.2012 р. на суму 329 731, 20 грн., № Х-001 від 03.05.2012 р. на суму 554 688, 00 грн., № Х-006 від 10.05.2012 р. на суму 1 063 629, 90 грн., № Х-008 від 15.05.2012 р. на суму 1 320 780, 00 грн., № Х-009 від 17.05.2012 р. на суму 810 120, 00 грн., № Х-010 від 17.05.2012 р. на суму 3 168 000, 00 грн., № Х-011 від 22.05.2012 р. на суму 1 666 680, 00 грн., № Х-012 від 31.05.2012 р. на суму 95 664, 00 грн., № Х-016 від 18.06.2012 р. на суму 267 992, 56 грн., № Х-017 від 20.06.2012 р. на суму 361 200, 00 грн., № Х-018 від 26.06.2012 р. на суму 28 699, 20 грн., № Х-019 від 27.06.2012 р. на суму 2 641 320, 00 грн., № Х-023 від 10.07.2012 р. на суму 349 173, 60 грн., № Х-024 від 10.07.2012 р. на суму 309 600, 00 грн.

Також в матеріалах містяться довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, що видавались відповідачем, для отримання товару за вказаним накладними.

За поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 26.03.2012 р. 1 500 000, 00 грн., 10.04.2012 р. 9 000 000, 00 грн. та 08.06.2012 р. 800 000, 00 грн., що підтверджується відповідними виписками банку по поточному рахунку позивача, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 3 260 849, 66 грн.

Після порушення провадження у даній справі відповідачем 16.05.2013 р. додатково перераховано позивачу 1 000 000, 00 грн. на підставі платіжного доручення № 2103 від 16.05.2013 р., повернуто товару на суму 5 160, 00 грн. на підставі видаткової накладної (повернення) № СN-0000000011 від 23.05.2013 р. та крім того проведено зарахування зустрічних вимог з позивачем на суму 1 616 076, 50 грн. за Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1 від 08.08.2013 р., у зв'язку з чим сума основного боргу за Договором склала 639 613, 16 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до п. 4.3. Договору сторони визначили умови оплати ціни товару: 30 % - попередня оплата до 30.03.2012 р., 70 % - до 04.05.2012 р.

Таким чином, кінцевим днем для остаточного розрахунку за поставлений товар було визначено 04.05.2012 р.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було погашено суму основного боргу в сумі 2 621 236,50 грн. після порушення провадження у даній справі, за таких обставин колегія судді погоджується з судом першої інстанції щодо припинення провадження у справі в цій частині.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним товари, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді має бути стягнутий з нього в судовому порядку в сумі 639 613, 16 грн..

Що стосується позовних вимог про стягнення 494 487, 75 грн. пені та 659 317, 40 грн. 20 % річних, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Згідно ст.. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Пунктом 5.2. Договору сторони встановили, що у випадку порушення покупцем умов п. 4.3. даного Договору, продавець має право нарахувати, а покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Також, окрім цього, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20 % річних від суми боргу.

Відповідно до п. 5.7. Договору сторони визначили, що до нарахування штрафних санкцій, передбачених Договором, не застосовуються положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції що нарахування позивачем відповідачу 494 487, 75 грн. пені та 659 317, 40 грн. 20 % річних на суму боргу в розмірі 3 260 849, 66 грн. за період з 05.04.2012 р. по 08.04.2013 р., розрахунок яких є вірним.

Крім того, місцевий суд мотивуючи рішення щодо застосування до відповідача неустойки у формі пені обгрунтовано зазначає, що позовна вимога про стягнення пені пов'язана з триваючим правопорушенням - простроченням виконання зобов'язання. Оскільки пеня стягується у певних відсотках від простроченого зобов'язання за кожен день такого прострочення, то строк позовної давності (один рік) починається для кожної позовної вимоги про сплату пені окремо за кожен прострочений день.

Відповідно до п. 5.7. Договору позивачем відносно обраного ним періоду нарахування пені з 05.04.2012 р. по 08.04.2013 р. пропущено строк позовної давності відносно його складової в 5 днів з 05.04.2012 р. по 09.04.2012 р. включно, оскільки позов у даній справі було пред'явлено 10.04.2013 р.

З огляду на викладене, колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з місцевим судом та вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню на суму 487 787, 37 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.08.2013р. у справі № 910/7035/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.08.2013р. у справі № 910/7035/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/7035/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков